Постанова

від 23.09.2014 по справі 911/2543/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа№ 911/2543/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Суліма В.В.

Іоннікової І.А.

за участю представників:

від позивача: Кулинич Т.В. - представник

від відповідача: Стрельченко І.П. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ - 2»

на рішення Господарського суду Київської області

від 25.07.2014 року

по справі № 911/2543/14 ( суддя: Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІВ-ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2»

про стягнення 71 845.53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТІВ-ЛТД» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» про стягнення 71 845.53 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.07.2014 року у справі № 911/2543/14 позовні вимоги ТОВ «АКТІВ-ЛТД» задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІВ-ЛТД" 71 845,53 грн. боргу за товар поставлений, на підставі видаткових накладних № АК-0000991 від 01.11.2013р., № АК-0000992 від 01.11.2013р., № АК-0001024 від 13.11.2013р., № АК-0001042 від 15.11.2013р., № АК-0001063 від 22.11.2013р., № АК-0001105 від 07.12.2013р., № АК-0001106 від 07.12.2013р., № АК-0001144 від 20.12.2013р., № АК-0001145 від 20.12.2013р., № АК-0001164 від 27.12.2013р., № АК-0001165 від 27.12.2013р., № АК-0000001 від 06.01.2014р., № АК-0000014 від 10.01.2014р., № АК-0000015 від 10.01.2014р., № АК-0000036 від 17.01.2014р., № АК-0000034 від 17.01.2014р., № АК-0000044 від 24.01.2014р., № АК-0000079 від 07.02.2014р., № АК-0000097 від 14.02.2014р., № АК-0000111 від 21.02.2014р., № АК-0000142 від 07.03.2014р., № АК-0000156 від 17.03.2014р., № АК-0000187 від 04.04.2014р., № АК-0000214 від 18.04.2014р., № АК-0000226 від 25.04.2014р., № АК-0000229 від 26.04.2014р., № АК-0000241 від 05.05.2014р., № АК-0000226 від 16.05.2014р., № АК-0000267 від 16.05.2014р., № АК-0000278 від 23.05.2014р. згідно договору поставки № 827 від 02.09.2004р., та 1 803,20 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.07.2014 року у справі № 911/2543/14 року в частині стягнення 28 249,06 грн. основного боргу, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині стягнення 28249,06 грн. є необґрунтованим та незаконним, таким, що підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та прийнятим з порушенням норм процесуального права.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 для розгляду справи № 911/2543/14 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Суліма В.В.

Представник відповідача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав клопотання про долучення додаткових доказів, а саме: платіжного доручення № 61639 від 31.07.2014, яким підтверджується часткове погашення боргу

Дослідивши надане клопотання, колегія суддів зазначає, що оскільки апеляційна інстанція розглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції станом на момент його прийняття, надане відповідачем платіжне доручення є новим доказом, яки виник після прийняття оскаржуваного рішення, а тому не може враховуватись при перегляді оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідачем у судовому засіданні було заявлено клопотання про витребування у позивача додаткових доказів, дослідивши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не доведено необхідності зазначених доказів для правильного вирішення спору.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

02.09.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТІВ-ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край» (покупець) укладено договір поставки № 827 (надалі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язався постачати і передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та оплатити товари згідно з замовленнями покупця (Додаток № 1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину договору, на умовах договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 договору протягом терміну платежу, зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50грн., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9.

Договір укладений строком до 31 грудня 2004 року. Строк дії договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (п. 8.1. договору).

02.09.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТІВ-ЛТД» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край» (Покупець) укладено додаток № 3 до договору поставки № 827, пунктом 1.1. якого передбачено, що покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9 протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

06.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТІВ-ЛТД» (Постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Край» (ТОВ «Край») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» укладено додаткову угоду (про заміну сторони у зобов'язанні), згідно якої сторони дійшли згоди про заміну сторони покупця з ТОВ «Край» на ТОВ «Край-2» у зобов'язанні по договору поставки № 827 від 02.09.2004р. з 06.09.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір поставки № 827 від 02.09.2004 є неодноразово продовженим та діє на момент судового розгляду даної справи.

На виконання п. 1.1. Договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 75 491,31грн., що підтверджується видатковими накладними № АК-0000991 від 01.11.2013р. на суму 1 717,79грн., № АК-0000992 від 01.11.2013р. на суму 1 043,28грн., № АК-0001024 від 13.11.2013р. на суму 3 262,61грн., № АК-0001042 від 15.11.2013р. на суму 4 654,76грн., № АК-0001063 від 22.11.2013р. на суму 3 537,18грн., № АК-0001105 від 07.12.2013р. на суму 6 678,36грн., № АК-0001106 від 07.12.2013р. на суму 2 555,46грн., № АК-0001144 від 20.12.2013р. на суму 7 657,26грн., № АК-0001145 від 20.12.2013р. на суму 876грн., № АК-0001164 від 27.12.2013р. на суму 849,78грн., № АК-0001165 від 27.12.2013р. на суму 3 143,14грн., № АК-0000001 від 06.01.2014р. на суму 617,70грн., № АК-0000014 від 10.01.2014р. на суму 830,63грн., № АК-0000015 від 10.01.2014р. на суму 3 935,88грн., № АК-0000036 від 17.01.2014р. на суму 1 050,30грн., № АК-0000034 від 17.01.2014р. на суму 1 217,76грн., № АК-0000044 від 24.01.2014р. на суму 1 151,16грн., № АК-0000079 від 07.02.2014р. на суму 2 002,08грн., № АК-0000097 від 14.02.2014р. на суму 1 355,58грн., № АК-0000111 від 21.02.2014р. на суму 8 925,90грн., № АК-0000142 від 07.03.2014р. на суму 1 264,26грн., № АК-0000156 від 17.03.2014р. на суму 825,12грн., № АК-0000187 від 04.04.2014р. на суму 2 983,62грн., № АК-0000214 від 18.04.2014р. на суму 2 285,94грн., № АК-0000226 від 25.04.2014р. на суму 3 700,26грн., № АК-0000229 від 26.04.2014р. на суму 1 390,56грн., № АК-0000241 від 05.05.2014р. на суму 748,80грн., № АК-0000226 від 16.05.2014р. на суму 1 522,68грн., № АК-0000267 від 16.05.2014р. на суму 2 185,56грн., № АК-0000278 від 23.05.2014р. на суму 1 522,20грн., підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Крім того, відповідачем позивачу повернуто товар на загальну суму 3 643,78грн., що підтверджується накладними на повернення № 2921 від 13.06.2014р. на суму 706,98грн., № 1505 від 28.06.2014р. на суму 1 596,56грн. та наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 1.1. додатку № 3 до договору поставки № 827 від 02.09.2004р. та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, з оплати отриманого згідно договору товару, не виконав, суму боргу у розмірі 71 845,53грн. (75 491,31грн. - 3 645,78грн.) не сплатив, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 87-91) та не спростовано відповідачем, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений, на підставі видаткових накладних № АК-0000991 від 01.11.2013р., № АК-0000992 від 01.11.2013р., № АК-0001024 від 13.11.2013р., № АК-0001042 від 15.11.2013р., № АК-0001063 від 22.11.2013р., № АК-0001105 від 07.12.2013р., № АК-0001106 від 07.12.2013р., № АК-0001144 від 20.12.2013р., № АК-0001145 від 20.12.2013р., № АК-0001164 від 27.12.2013р., № АК-0001165 від 27.12.2013р., № АК-0000001 від 06.01.2014р., № АК-0000014 від 10.01.2014р., № АК-0000015 від 10.01.2014р., № АК-0000036 від 17.01.2014р., № АК-0000034 від 17.01.2014р., № АК-0000044 від 24.01.2014р., № АК-0000079 від 07.02.2014р., № АК-0000097 від 14.02.2014р., № АК-0000111 від 21.02.2014р., № АК-0000142 від 07.03.2014р., № АК-0000156 від 17.03.2014р., № АК-0000187 від 04.04.2014р., № АК-0000214 від 18.04.2014р., № АК-0000226 від 25.04.2014р., № АК-0000229 від 26.04.2014р., № АК-0000241 від 05.05.2014р., № АК-0000226 від 16.05.2014р., № АК-0000267 від 16.05.2014р., № АК-0000278 від 23.05.2014р. згідно договору поставки № 827 від 02.09.2004р., товар склав 71 845,53грн. (75 491,31грн. - 3 645,78грн.).

Предметом позову, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог № 24/07-14 (а.с. 112), є вимоги про стягнення 71 845,53грн. боргу за поставлений, на підставі видаткових накладних № АК-0000991 від 01.11.2013р., № АК-0000992 від 01.11.2013р., № АК-0001024 від 13.11.2013р., № АК-0001042 від 15.11.2013р., № АК-0001063 від 22.11.2013р., № АК-0001105 від 07.12.2013р., № АК-0001106 від 07.12.2013р., № АК-0001144 від 20.12.2013р., № АК-0001145 від 20.12.2013р., № АК-0001164 від 27.12.2013р., № АК-0001165 від 27.12.2013р., № АК-0000001 від 06.01.2014р., № АК-0000014 від 10.01.2014р., № АК-0000015 від 10.01.2014р., № АК-0000036 від 17.01.2014р., № АК-0000034 від 17.01.2014р., № АК-0000044 від 24.01.2014р., № АК-0000079 від 07.02.2014р., № АК-0000097 від 14.02.2014р., № АК-0000111 від 21.02.2014р., № АК-0000142 від 07.03.2014р., № АК-0000156 від 17.03.2014р., № АК-0000187 від 04.04.2014р., № АК-0000214 від 18.04.2014р., № АК-0000226 від 25.04.2014р., № АК-0000229 від 26.04.2014р., № АК-0000241 від 05.05.2014р., № АК-0000226 від 16.05.2014р., № АК-0000267 від 16.05.2014р., № АК-0000278 від 23.05.2014р. згідно договору поставки № 827 від 02.09.2004р., товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р.).

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що за період з 09.01.2014 по 22.04.2014 відповідачем в якості оплати за поставлений на підставі спірних видаткових накладних сплачено 20 000грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 66-69), оскільки надані представником відповідача копії платіжних доручень не скріплені печаткою банківської установи та підписом відповідальної установи у встановленому законодавством порядку. Крім того, як вбачається з пояснень представника позивача та актів звірки взаєморозрахунків (а.с. 27-30) проплати відповідача, здійснені ним на загальну суму 20 000грн. за період з 09.01.2014р. по 22.04.2014р. зараховані позивачем в якості погашення боргу за поставлений товар, який існував до 01.11.2013р., у зв'язку з чим клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 20 000грн. основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору є таким, що не підлягає задоволенню судом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення 71 845,53грн. боргу є обґрунтованою, та задоволена судом першої інстанції правомірно.

Щодо твердження представника відповідача про те, що відповідачем не визнається факт поставки позивачем товару по видатковим накладним № АК-0000991 від 01.11.2013р. на суму 1 717,79грн., № АК-0000992 від 01.11.2013р. на суму 1 043,28грн., № АК-0001042 від 15.11.2013р. на суму 4 654,76грн., № АК-0001145 від 20.12.2013р. на суму 876грн., № АК-0001164 від 27.12.2013р. на суму 849,78грн., № АК-0001165 від 27.12.2013р. на суму 3 143,14грн., № АК-0000001 від 06.01.2014р. на суму 617,70грн., № АК-0000014 від 10.01.2014р. на суму 830,63грн., № АК-0000015 від 10.01.2014р. на суму 3 935,88грн., № АК-0000034 від 17.01.2014р. на суму 1 217,76грн., № АК-0000097 від 14.02.2014р. на суму 1 355,58грн., № АК-0000142 від 07.03.2014р. на суму 1 264,26грн., № АК-0000214 від 18.04.2014р. на суму 2 285,94грн., № АК-0000241 від 05.05.2014р. на суму 748,80грн., № АК-0000278 від 23.05.2014р. на суму 1 522,20грн., № АК-0000267 від 16.05.2014р. на суму 2 185,56грн. (на загальну суму 28 249,06грн.), у зв'язку з неналежним оформленням вказаних видаткових накладних, колегія суддів зазначає, що оскільки на вказаних накладних наявні печатки відповідача, докази звернення до правоохоронних органів із заявами про викрадення яких відповідачем суду не надано, колегія приймає зазначені накладні як належні та допустимі докази наявності факту поставки товару. Крім того, суд звертає увагу відповідача на відсутність претензій останнього щодо належного виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ - 2» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 25.07.2014 року по справі № 911/2543/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/2543/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді В.В. Сулім

І.А. Іоннікова