Ухвала

від 29.07.2014 по справі 814/3080/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3080/13-а

Категорія: 8.3.3. Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області), та після уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби щодо проведення на підставі наказу від 12.04.2013 року № 157 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» та наступними контрагентами-покупцями за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року, результати якої оформлені актом від 30.04.2013 року № 238/22-00/37586009;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000282200 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» за платежем - податок на прибуток в сумі 345 801 грн., в т. ч. за основним платежем 295 392 грн., за штрафними санкціями - 50 409 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000292200 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» за платежем - податок на додану вартість в сумі 341 951 грн., в т. ч. за основним платежем 273 561 грн., за штрафними санкціями - 68 390 грн.;

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 24.09.2013 року відповідачем подано апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Податковий орган посилався на те, що товариством у перевіряємий період було неправомірно сформовано податковий кредит та віднесено суми до складу валових за рахунок операцій з ТОВ «Саноіл Торг», які не мали реального характеру.

У зв'язку з вказаним державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року та постановлення нової, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.04.2013 року по 23.04.2013 року державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» та наступними контрагентами-покупцями за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 30.04.2013 року № 238/22-00/37586009, на підставі якого державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000282200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 345 801 грн. (за основним платежем - 295 392 грн. та за штрафними санкціями - 50 409 грн.), та № 0000292200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 341 951 грн. (за основним платежем - 273 561 грн. та за штрафними санкціями - 68 390 грн.).

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» вимог Податкового кодексу України, в результаті чого товариством було занижено податок на прибуток за період 2-4 квартали 2011 року та за 3 квартали 2012 року на суму 295 392 грн., а також занижено податок на додану вартість за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року, квітень 2012 року, червень 2012 року та серпень 2012 року в сумі 273 561 грн.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що позивачем було сформовано податковий кредит та віднесено суми витрат до складу валових по операція з ТОВ «Саноіл Торг», тоді як фінансово-господарські відносини між позивачем та цим контрагентом вчинялись без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Податковий орган, посилаючись на акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ИНФИНИТИ» за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року», зазначив, що поставка товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ИНФИНИТИ» до ТОВ «Саноіл Торг» не здійснювалась, по ланцюгу постачання товар також не постачався. Зазначено про те, що ТОВ «Саноіл Торг» не мало можливості здійснювати господарські операції, не мало необхідних трудових та виробничих ресурсів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна», зважаючи на наступне:

У відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

П.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено актом перевірки та підтверджено матеріалами справи, у перевіряємий період ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» мало договірні відносини з ТОВ «Саноіл Торг».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 02.09.2011 року №2/1-09-11 ТОВ «Саноіл Торг» згідно специфікації від 02.09.2011 року № 1 було здійснено постачання олії соняшникової нерафінованої у кількості 31,655 т на загальну суму 300051,42 грн., у тому числі ПДВ в сумі 50008,57 грн. (т. 1 а.с. 52-54, 58).

Підтвердженням виконання укладеного договору та фактичної передачі товару від покупця позивачем є акт приймання-передачі від 24.10.2011 року № 1, видаткова накладна від 24.10.2011 року № РН-0000798 та податкова накладна від 24.10.11 року № 1152 (т. 1 а.с. 66, 88-89).

Розрахунки були проведені у безготівковій формі. ПДВ в сумі 50008,57 грн. було включено позивачем до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року, а валові витрати в сумі 250042,85 грн. у IV кварталі 2011 року (т. 1 а.с. 110-111).

В свою чергу, згідно договору комісії від 02.09.2011 року № 0209/1М, укладеному ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» (Комітент) з ТОВ "ЮГЕКОТОП" (Комісіонер), Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок Комітента за обумовлену винагороду заключити одну або кілька зовнішньоекономічних угод з продажу товару, яким згідно Додатку до договору була олія соняшникова нерафінована у кількості 31,655 т. (т. 2 а.с. 10-11).

Відповідно до звіту комісіонера від 15.11.2011 року № 1, Акту від 24.10.2011 року № 1, товар, придбаний у ТОВ «Саноіл Торг» (олія соняшникова нерафінована) була експортована через комісіонера в кількості 31,665 т на суму 256381,76 грн. відповідно до експортного контракту від 07.09.2011 року № 0189/11, укладеному з "OREXIM LIMITED" (т. 2 а.с. 12-16).

Крім того, 18.10.2011 року ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» уклало з ТОВ «Саноіл Торг» договір купівлі-продажу від 18.10.2011 року № 18-10-11 (т. 1 а.с. 55-57). Згідно Специфікації № 1 до договору купівлі-продажу № 18-10-11 від 18.10.2011 року товаром, який позивач придбав у ТОВ «Саноіл Торг» за умовами вказаного договору також є олія соняшникова нерафінована у кількості 20,150 т на загальну суму 189107,75 грн., у тому числі ПДВ в сумі 31517,96 грн., яке було включено позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2011 року (т. 1 а.с. 59).

Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною від 28.11.2011 року № РН-0001304, податковою накладною від 28.11.2011 року № 699, актом приймання-передачі № 1 від 28.11.2011 року (т. 1 а.с. 67).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно специфікації № 2 від 30.12.2011 року № 2 до договору від 18.10.2011 року № 18-10-11, видаткової накладної від 30.12.11 р. № РН-0001475, податкової накладної від 30.12.11 р. № 1907 позивачем було придбано макуху з насіння соняшника у кількості 58,9 т на загальну суму 78042,5 грн., у тому числі ПДВ 13007,08 грн. ПДВ, яке було включено позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2011 року (т. 1 а.с. 60).

Згідно специфікації № 3від 30.01.2012 року до договору купівлі-продажу від 18.10.11 р. № 18-10-11, видаткової накладної від 30.01.12 р. № РН-0000069, податкової накладної від 30.01.12 р. № 77, видаткової накладної від 31.01.12 р. № РН-0000070, податкової накладної від 31.01.12 р. № 78, придбано макуху з насіння соняшника у кількості 121,94 т на загальну суму 144084,3 грн., у тому числі ПДВ 24014,05 грн., яке було включено позивачем до складу податкового кредиту за січень 2012 року (т. 1 а.с. 61).

Відповідно до специфікації № 6 від 26.04.2012 року до договору купівлі-продажу від 18.10.11 р. № 18-10-11, видаткової накладної від 26.04.12 р. № РН-0000291, податкової накладної від 26.04.12 р. № 356, видаткової накладної від 27.04.12 р. № РН-0000293, податкової накладної від 27.04.12 р. № 358, видаткової накладної від 28.04.12 р. № РН-0000294, податкової накладної від 28.04.12 р. № 359, придбано макуху з насіння соняшника у кількості 194,28 т на загальну суму 258003,84 грн., у тому числі ПДВ 43000,65 грн., яке було включено позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2012 р. на суму 5993,71 грн., за травень 2012 р. на суму 37006,94 грн. (т. 1 а.с. 62).

Згідно специфікації № 8 від 25.06.2012 року до договору купівлі-продажу від 18.10.2011 року № 18-10-11, видаткової накладної від 25.06.12 р. № РН-0000389, податкової накладної від 25.06.12 р. № 473, видаткової накладної від 26.06.12 р. № РН-0000390, податкової накладної від 26.06.12 р. № 474, придбано макуху з насіння соняшника у кількості 68,42 т. на загальну суму 120008,68 грн., у тому числі ПДВ в сумі 20001,45 грн., яке було включено позивачем до складу податкового кредиту за липень 2012 року (т. 1 а.с. 63).

Згідно специфікації № 9 від 30.07.2012 року до договору купівлі-продажу від 18.10.2011 року № 18-10-11, видаткової накладної від 30.06.12 р. № РН-0000480, податкової накладної від 30.07.12 р. № 580 позивачем придбано олію соняшникову нерафіновану у кількості 27,400 т. на загальну суму 270 081,80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 45013,63 грн., яке було включено позивачем до складу податкового кредиту за серпні 2012 року (т. 1 а.с. 64).

Згідно Специфікації №10 від 22.08.2012 року до укладеного договору купівлі-продажу №18-10-11 від 18.10.11, видаткових накладних ВН від 22.08.12 № РН-0000490, ПН від 22.08.12 №604, ВН від 23.08.12 № РН-0000491, ПН від 23.08.12 №605, ВН від 27.08.12 № РН-0000492, ПН від 27.08.2012 №606 позивачем придбано макуху з насіння соняшника у кількості 311,200 т на загальну суму 552 068,80 грн., в т.ч. ПДВ 92 011,47 грн. ПДВ включено до складу ПК за серпень 2012 року на суму 85 063,31 грн., вересень 2012 року на суму 6 948,17 грн.

В свою чергу, на підставі договору комісії від 18.10.2011 № 1810О, укладеному з ТОВ "ЮГЕКОТОП" (Комісіонер), звітів комісіонера від 30.12.11 р. № 1, від 22.02.12 р. № 2, від 20.03.12 р. № 2, від 11.04.12 р. № 3, від 18.06.12 р. № 5, від 10.08.12 р. № 7, від 11.10.12 р. № 8 позивач експортував олію соняшникову та макуху через комісіонера в кількості та вартості відповідно до експортних контрактів з "OREXIM LIMITED" (т. 2 а.с. 17-61).

Дослідивши вказані первинні документи колегія суддів вважає, що факт отримання ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» товару від ТОВ «Саноіл Торг» підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Слід зазначити, що юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму валових витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відмовляючи особі у праві на податковий кредит, податковий орган повинен довести саме недобросовісність у діях платника.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для податкової економії.

Таким чином, визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на формування валових витрат, окрім документального оформлення господарської операції, є реальність здійснення цієї операції в рамках провадження господарської діяльності платника.

ДПІ не подано доказів того, що по спірним операціям між ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» та ТОВ «Саноіл Торг» у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та ТОВ «Саноіл Торг» діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В свою чергу, досліджені в ході судового розгляду справи докази свідчать про те, що господарські операції між ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» та ТОВ «Саноіл Торг» реально відбулися та тягнуть настання правових наслідків.

Так, належними доказами підтверджено факт поставки товару від продавця покупцю, зберігання товару, транспортно-експедиційного обслуговування товару (в т.ч. перевалки соняшникової олії) із залученням ТОВ «Евері» та ТОВ СК «Агроконтракт», та його подальша реалізація (експорт) через Комісіонера - ТОВ «ЮГЕКОТОП», зокрема, актами приймання-передачі товару, видатковими накладними, митними деклараціями, актами про приймання товару на зберігання, в яких зазначена вся необхідна інформація стосовно товару, що постачався.

Крім того, позивачем були надані документи, які підтверджують проходження товарами санітарної, ветеринарної сертифікації, лабораторних досліджень та ін..

Таким чином на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт придбання позивачем товару у ТОВ «Саноіл Торг» дійсно мав місце, що підтверджується всіма необхідними первинними документами, а тому позивач правомірно відніс витрати по вказаним операціям до складу валових та включив суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань податкового органу на акт іншого податкового органу про результати документальної невиїзної позапланової перевірки контрагента позивача - ТОВ «Саноіл Торг», оскільки по-перше, допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту.

По-друге, слід зазначити, що згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2013 року по справі № 826/5797/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року, було визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС під час проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг», за результатами якої складено акт від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136, які полягають у зазначені у вказаному акті перевірки про порушення вимог Податкового кодексу України та в зазначенні в акті інформації у вигляді висновків щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «Саноіл Торг» по взаємовідносинах з ТОВ «ИНФИНИТИ», завищення податкових зобов'язань ТОВ «Саноіл Торг» з податку на додану вартість та податкового кредиту за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року (т. 2 а.с. 64-83).

Крім того, вказаним рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2013 року було заборонено державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС використовувати інформацію, відображену в акті перевірки від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136 щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «Саноіл Торг» по взаємовідносинах з ТОВ «ИНФИНИТИ», завищення податкових зобов'язань ТОВ «Саноіл Торг» з податку на додану вартість та податкового кредиту за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року, в тому числі, розміщувати інформацію в базах даних відповідача ( АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» тощо).

Зважаючи на зазначене, висновки податкового органу в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» від 30.04.2013 року № 238/22-00/37586009 щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» та наступними контрагентами-покупцями за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року про відсутність поставок товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ИНФИНИТИ» по ланцюгу постачання, не підтвердження операцій ТОВ «Саноіл Торг» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання такого постачання, та висновок про те, що ТОВ «Саноіл Торг» не могло здійснювати господарські операції, з посиланням на акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що в ході перевірки податковим органом не були досліджені належним чином первинні документи, а висновки перевіряючих ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях та не підтверджуються жодними документами.

Також слід зазначити, що ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС посилалось на непідтвердженість того, що правочини, укладені між ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» та ТОВ «Саноіл Торг» спричинили реальне настання юридичних наслідків, а також на те, що ТОВ «Саноіл Торг» надавались ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» первинні документи без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Колегія суддів звертає увагу на наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте, існування відповідних обставин податковим органом не доведено та не надано доказів, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг» вчинялись без мети реального настання правових наслідків.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» було правомірно та у відповідності до вимог Податкового кодексу України віднесено витрати по операціям з ТОВ «Саноіл Торг» до складу валових та правомірно сформовано податковий кредит, а тому прийняті державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000282200 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» з податку на прибуток в сумі 345 801 грн. та податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000292200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 341 951 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

В свою чергу, з наказу відповідача від 12.04.2013 року № 157 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача вбачається, що правовими підставами для її проведення є виконання підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що підставою для проведення позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно матеріалів справи, 28.03.2013 року ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС було направлено ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» запит про надання інформації та її документального підтвердження по операціям з ТОВ «Саноіл Торг». Відповідь на запит була надана позивачем 05.04.2013 року за № 33, в якій товариство посилалось на те, що у надісланому запиті ДПІ не зазначено конкретні обставини, які зумовили виникнення підстав для подання запиту, про виявлені факти, які б свідчили про порушення ТОВ «Саноіл Торг» податкового, валютного та іншого законодавства.

Суд першої інстанції вірно встановив, що у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого письмового запиту від відповідача, на який підприємство повинно дати відповідь, проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» на підставі наказу від 12.04.2013 року № 157 не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, нормам Податкового кодексу України.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв