Ухвала

від 03.11.2015 по справі 814/3080/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ К/800/66928/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Олендер І.Я. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р.

у справі № 814/3080/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна»

до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» (далі - позивач, ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва) про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва щодо проведення на підставі наказу від 12.04.2013 року № 157 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» та наступними контрагентами-покупцями за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року, результати якої оформлені актом від 30.04.2013 року № 238/22-00/37586009. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000282200 та від 07.06.2013 року № 0000292200.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» та наступними контрагентами-покупцями за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року, за результатами якої складено акт від 30.04.2013 року № 238/22-00/37586009.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139, п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого було занижено податок на прибуток за період 2-4 квартали 2011 року та за 3 квартали 2012 року на суму 295 392 грн., а також занижено податок на додану вартість за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року, квітень 2012 року, червень 2012 року та серпень 2012 року на суму 273 561 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 року № 0000282200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 345 801 грн. (за основним платежем - 295 392 грн. та за штрафними санкціями - 50 409 грн.), та № 0000292200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 341 951 грн. (за основним платежем - 273 561 грн. та за штрафними санкціями - 68 390 грн.).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

З наказу податкового органу від 12.04.2013 року № 157 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача вбачається, що правовими підставами для її проведення є виконання підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що підставою для проведення позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як встановлено судами, 28.03.2013 року ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва було направлено ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» запит про надання інформації та її документального підтвердження по операціям з ТОВ «Саноіл Торг». Відповідь на запит була надана позивачем 05.04.2013 року за № 33, в якій ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» посилалось на те, що у надісланому запиті ДПІ не зазначено конкретні обставини, які зумовили виникнення підстав для подання запиту, про виявлені факти, які б свідчили про порушення ТОВ «Саноіл Торг» податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого письмового запиту від відповідача, на який позивач повинен дати відповідь, проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» на підставі наказу від 12.04.2013 року № 157 не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Як встановлено судами, у перевіряємий період ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» мало договірні відносини з ТОВ «Саноіл Торг».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 02.09.2011 року №2/1-09-11 ТОВ «Саноіл Торг» згідно специфікації від 02.09.2011 року № 1 було здійснено постачання олії соняшникової нерафінованої у кількості 31,655 т. на загальну суму 300051,42 грн., у тому числі ПДВ в сумі 50008,57 грн.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: актом приймання-передачі від 24.10.2011 року № 1, видатковою накладною від 24.10.2011 року № РН-0000798 та податковою накладною від 24.10.11 року № 1152. Розрахунки були проведені у безготівковій формі.

Згідно договору комісії від 02.09.2011 року № 0209/1М, укладеному ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» (Комітент) з ТОВ «ЮГ ЕКОТОП» (Комісіонер), Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок Комітента за обумовлену винагороду заключити одну або кілька зовнішньоекономічних угод з продажу товару, яким згідно Додатку до договору була олія соняшникова нерафінована у кількості 31,655 т.

Відповідно до звіту комісіонера від 15.11.2011 року № 1, Акту від 24.10.2011 року № 1, товар, придбаний у ТОВ «Саноіл Торг» (олія соняшникова нерафінована) була експортована через комісіонера в кількості 31,665 т. на суму 256381,76 грн. відповідно до експортного контракту від 07.09.2011 року № 0189/11, укладеному з «OREXIM LIMITED».

Крім того, 18.10.2011 року ТОВ «Нофалаб інтернешнл лабораторіс Україна» уклало з ТОВ «Саноіл Торг» договір купівлі-продажу від 18.10.2011 року № 18-10-11. Згідно Специфікації № 1 до договору купівлі-продажу № 18-10-11 від 18.10.2011 року товаром, який позивач придбав у ТОВ «Саноіл Торг» за умовами вказаного договору також є олія соняшникова нерафінована у кількості 20,150 т. на загальну суму 189107,75 грн., у тому числі ПДВ в сумі 31517,96 грн.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковою накладною від 28.11.2011 року № РН-0001304, податковою накладною від 28.11.2011 року № 699, актом приймання-передачі № 1 від 28.11.2011 року.

Згідно специфікації № 2 від 30.12.2011 року № 2 до договору від 18.10.2011 року № 18-10-11, видаткової накладної від 30.12.11 р. № РН-0001475, податкової накладної від 30.12.11 р. № 1907 позивачем було придбано макуху з насіння соняшника у кількості 58,9 т. на загальну суму 78042,5 грн.

Згідно специфікації № 3від 30.01.2012 року до договору купівлі-продажу від 18.10.11 р. № 18-10-11, видаткової накладної від 30.01.12 р. № РН-0000069, податкової накладної від 30.01.12 р. № 77, видаткової накладної від 31.01.12 р. № РН-0000070, податкової накладної від 31.01.12 р. № 78, придбано макуху з насіння соняшника у кількості 121,94 т. на загальну суму 144084,3 грн.

Відповідно до специфікації № 6 від 26.04.2012 року до договору купівлі-продажу від 18.10.11 р. № 18-10-11, видаткової накладної від 26.04.12 р. № РН-0000291, податкової накладної від 26.04.12 р. № 356, видаткової накладної від 27.04.12 р. № РН-0000293, податкової накладної від 27.04.12 р. № 358, видаткової накладної від 28.04.12 р. № РН-0000294, податкової накладної від 28.04.12 р. № 359, придбано макуху з насіння соняшника у кількості 194,28 т. на загальну суму 258003,84 грн., у тому числі ПДВ 43000,65 грн.

Згідно специфікації № 8 від 25.06.2012 року до договору купівлі-продажу від 18.10.2011 року № 18-10-11, видаткової накладної від 25.06.12 р. № РН-0000389, податкової накладної від 25.06.12 р. № 473, видаткової накладної від 26.06.12 р. № РН-0000390, податкової накладної від 26.06.12 р. № 474, придбано макуху з насіння соняшника у кількості 68,42 т. на загальну суму 120008,68 грн.

Згідно специфікації № 9 від 30.07.2012 року до договору купівлі-продажу від 18.10.2011 року № 18-10-11, видаткової накладної від 30.06.12 р. № РН-0000480, податкової накладної від 30.07.12 р. № 580 позивачем придбано олію соняшникову нерафіновану у кількості 27,400 т. на загальну суму 270 081,80 грн.

Згідно специфікації №10 від 22.08.2012 року до укладеного договору купівлі-продажу №18-10-11 від 18.10.11, видаткових накладних ВН від 22.08.12 № РН-0000490, ПН від 22.08.12 №604, ВН від 23.08.12 № РН-0000491, ПН від 23.08.12 №605, ВН від 27.08.12 № РН-0000492, ПН від 27.08.2012 №606 позивачем придбано макуху з насіння соняшника у кількості 311,200 т. на загальну суму 552 068,80 грн.

На підставі договору комісії від 18.10.2011 № 1810О, укладеному з ТОВ «ЮГ ЕКОТОП» (Комісіонер), звітів комісіонера від 30.12.11 р. № 1, від 22.02.12 р. № 2, від 20.03.12 р. № 2, від 11.04.12 р. № 3, від 18.06.12 р. № 5, від 10.08.12 р. № 7, від 11.10.12 р. № 8 позивач експортував олію соняшникову та макуху через комісіонера в кількості та вартості відповідно до експортних контрактів з «OREXIM LIMITED».

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Відтак, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

2.Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

І.Я. Олендер