Ухвала

від 30.09.2014 по справі 818/1911/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р.Справа № 818/1911/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 818/1911/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Глухові та Глухівському районі Сумської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області заборгованісті за квітень-червень 2014 року в сумі 181,11 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 818/1911/14 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Глухів на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі заборгованість за квітень-червень 2014 року в сумі 181,11 грн.

Відповідач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та зазначає, що відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності громадян, які потерпіли від нещасного випадку за межами України не відноситься до компетенції Фонду, оскільки зазначені особи не мають статусу застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відповідач вказує також на той факт, що відшкодування виплачених пенсій постраждалим від нещасного випадку проводиться на централізованому рівні між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 818/1911/14, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі включено до актів звірок виплата пенсії громадянину ОСОБА_1, що отримав каліцтво 17.10.1984 р. в установі ОЕ-256/20 Вологодської області РФ, тобто за законодавством СРСР та громадянці ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника (ОСОБА_3 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в м. Горлівка, Донецької області, 30.10.1956 р.).

Загальна сума витрат УПФУ в м. Глухові та Глухівському районі у зв'язку з виплатою ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва та ОСОБА_2 пенсії зв'язку з втратою годувальника за квітень-червень 2014 року складає 181,11 грн., що підтверджується списками осіб, яким виплачені пенсії (а.с.15,16,17,18,19,20), актами щомісячних звірок (а.с.6,7,8,9,10,11).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на виплату пенсій по інвалідності відносяться до переліку виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ст. 7 Закону "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що набрав чинності з 01 квітня 2001 року, фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Згідно п. "г" ч. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_1 стався 17 жовтня 1984 року в установі ОЕ-256/20, яка знаходилась Вологодській області, м. Устюжна, про що свідчить копія Акту №3 про нещасний випадок на виробництві (а.с.25-26).

Також колегія суддів встановила, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м.Глухові та Глухівському районі Сумської області та з 26.04.2010 року отримує пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_3, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, а саме на шахті №5 ім. В.І. Леніна, в м. Горлівка, Донецької області, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві від 30.10.1956 р. (а.с. 24).

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, що 13 березня 1992 року була підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

З наведеного вбачається, що на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України чинним законодавством покладено обов'язок виплачувати постраждалим особам пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у разі настання страхового випадку, в тому числі і громадянам, які отримали право на зазначені виплати за законодавством СРСР.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4.

Пунктом 4 зазначеного Порядку N 5-4/4 встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 5 Порядку №5-4/4, визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставною відмову відповідача від включення до заліку суми витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2, а позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми витрат - такими, що правомірно задоволені постановою суду першої інстанції.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що Порядком №5-4/4 передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України, тому стягнення з відповідача суми витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності є неправомірним, колегія суддів відхиляє як безпідставні, виходячи з наступного.

Вказаний Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Порядком №5-4/4, крім того, не передбачено обов'язку підписання актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Норми Порядку вказують, що органи Пенсійного фонду проводять з відділеннями Фонду звірку витрат по особовим справах потерпілих та складають Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на підставі якого узгоджується Довідка про відшкодування.

Зазначені норми не носять імперативного характеру, а вказують на вільне волевиявлення сторін щодо визначення сум до відшкодування.

Таким чином, не вчинення дій щодо підписання акту щомісячної звірки не суперечить законодавству, а є вільним волевиявленням сторін щодо визнання сум до відшкодування.

В свою чергу, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вимоги про стягнення мають вирішуватися у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі про те, що відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності ОСОБА_1 не відноситься до компетенції Фонду, оскільки зазначена особа потерпіла внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємстві іноземної держави та не має статусу застрахованої особи, є необґрунтованими в силу ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 818/1911/14 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Глухові Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2014р. по справі № 818/1911/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.