Рішення

від 18.09.2014 по справі 906/1189/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" вересня 2014 р. Справа № 906/1189/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_1 - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською

діяльністю серія НОМЕР_8

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_9

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом акціонер 1) ОСОБА_3

2) ОСОБА_4

до 1) Приватного акціонерного товариства "Агропостач"

2) ОСОБА_2

про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.08.14р. вжито запобіжні заходи шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно ПрАТ «Агропостач», де б і в кого воно не знаходилось та у вигляді накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2008 року випуску, перереєстрований на ОСОБА_2.

В послідуючому позивачі звернулись до суду з позовом про визнання недійсним правочину купівлі-продажу транспортного засобу (легкового автомобіля) марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_10 від 20.08.14р., який 17.01.2012 року був зареєстрований за ПрАТ "Агропостач", а 20.08.14р. був перереєстрований на ОСОБА_2 згідно довідки-рахунку серії ВІА №713471 та про витребування у ОСОБА_2 транспортного засобу (легковий автомобіль) марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_10 на користь Приватного акціонерного товариства "Агропостач".

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач-1 в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення.

18.09.14р. від ПрАТ "Агропостач" надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги останній просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач-2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позов, просив відмовити в його задоволенні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача-1 своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2014 року засіданням правління ПрАТ "Агропостач" прийнято рішення щодо продажу легкового автомобіля OPEL, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_5, а на виручені кошти купити автомобіль аналогічної марки з бензиновим двигуном, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься протокол №11 засідання правління ПрАТ "Агропостач" (а.с. 75-76).

На підставі даного рішення, 20.08.14р. між ТОВ "Мега Моторс Груп" (комісіонер) та ТОВ "Агропостач" (комітент/відповідач-1) в особі Кондратюка Миколи Васильовича (діяв на підставі довіреності за вих. №446 від 20.08.2014 року) було укладено договір комісії ВІА/713471 (а.с. 80), відповідно до якого комісіонер приймає на себе зобов'язання по реалізації транспортного засобу комітента марки OPEL, модель Combo 1.3DOXCF06, державний номер НОМЕР_5 та здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу транспортного засобу.

Згідно п.п. 1.2. договору ціна продажу транспортного засобу встановлюється виключно комітентом згідно висновку спеціаліста, дослідження спеціаліста-автотоварознавця та становить 20000,00 грн.

Надалі ТОВ "Мега Моторс Груп" було видано ОСОБА_2 (відповідач-2) довідку-рахунок серії ВІА №713471 (а.с. 81), відповідно до якої останньому продано легковий автомобіль марки OPEL, модель Combo 1.3DOXCF06, кузов НОМЕР_10.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (позивачі) являються акціонерами Приватного акціонерного товариства «Агропостач», яким належить 80,9555% та 11,8067% (разом 92,76%) простих іменних акцій цього підприємства відповідно. Підтвердженням цієї інформації є виписки з реєстру акціонерів ПрАТ «Агропостач» станом на 27.08.2014р. (а.с. 86-87).

Позивачі вимоги позову обґрунтовують тим, що Голова Наглядової ради ОСОБА_2 та його дружина - Голова Правління ОСОБА_7, умисно зловживаючи своїми повноваженнями, в порушення Статуту та корпоративних прав акціонерів 20.08.14р. відчужили на свою користь (на користь ОСОБА_2.) за ціною 20000,00 грн. автомобіль НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, 2008 року випуску, вартістю 94,7 тис. грн.

Продаж та купівля вказаного автомобіля є правочином щодо якого була безпосередня заінтересованість подружжя ОСОБА_2. Згідно п.п.9.26.31, 12.7.6, п. 15.4 Статуту товариства правочин щодо якого є заінтересованість його посадової особи міг бути укладений лише після схвалення його на Загальних зборах акціонерів товариства. Останні збори акціонерів ПрАТ «Агропостач» були проведені 15.04.14р. (протокол №2), вказане питання на них не розглядалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Також ч. 1 ст. 4 закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Позивачі вважаючи, що укладенням оспорюваного правочину, порушено їх корпоративні права останні звернулись до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 82 ГК України встановлено, що установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є с т а т у т.

Згідно п.п. 2.1. Статуту (а.с. 110-138) Приватне акціонерне товариство "Агропостач" є господарським товариством, має організаційно-правову форму акціонерного товариства. Тип акціонерного товариства - приватне. Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Товариство на невизначений строк, здійснює свою діяльність, як юридична особа з дня його державної реєстрації може займатись будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить чинному законодавству України.

Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, цього Статут та внутрішніх Положень товариства (п.п. 2.3. Статуту).

Пунктом 4.6. Статуту встановлено, що товариство має право приймати на баланс, продавати, набувати, обмінювати, передавати в оренду, здавати в найм юридичним та фізичним особам рухоме і нерухоме майно, що належить Товариству, засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати і відчужувати його іншими способами, а також вчиняти інші дії, якщо це не суперечить чинному законодавству України та Статуту підприємства.

Також пунктом 8.1. Статуту, що узгоджується з положеннями ст.ст. 32, 51, 58 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено наступні органи управління товариства, а саме:

- Загальні збори акціонерів товариства;

- Наглядова рада товариства;

- Виконавчий орган товариства.

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства, який уповноважений вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства (ст. 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства").

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та Законом України "Про акціонерні товариства", контролює та регулює діяльність виконавчого органу (ч. 1 ст. 51 вищезгаданого закону).

Виконавчий орган (правління) акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. (ст. 58 Закону України "Про акціонерні товариства").

Сформована Наглядова рада ПрАТ "Агропостач" складається з 3-х членів, а саме:

голова: ОСОБА_2 (відповідач-2),

член Наглядової ради: ОСОБА_8,

секретар: Лісановська Л.М.

Членами Правління ПрАТ "Агропостач" є:

голова: ОСОБА_7 (дружина відповідача-2),

члени Правління: ОСОБА_9

ОСОБА_10

Крім цього п.п. 15.4. Статуту передбачено, що заінтересованою у вчиненні Товариством правочину, вважається п о с а д о в а о с о б а органів Товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій Товариства, у разі, якщо зазначена Особа (особи-разом або окремо):

є стороною такого правочину; бере участь у правочині як представник або посередників (крім представництва товариства посадовими особами); отримує винагороду за вчинення такого правочину від Товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; внаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину; є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від Товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину,

Пунктом 15.5. Статуту визначено, що особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості проінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та Наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості.

Відповідно до п.п. 15.6. Статуту виконавчий орган Товариства протягом 5 днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, зобов'язаний надати членам наглядової ради інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких Товариство заінтересоване.

Наглядова рада в свою чергу (п.п. 15.7. Статуту) протягом 5 днів зобов'язана прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість. У разі, якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси Товариства, Наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на Загальні збори. Якщо заінтересована особа є членом Наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів Наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд Загальних зборів.

Зміст даних пунктів Статуту базується на положеннях ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", зміст якої передбачає наступне.

Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:

1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) внаслідок такого правочину придбаває майно;

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).

Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про:

1) предмет правочину;

2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;

3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;

4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.

У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.

Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення.

Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.

Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину (ч. 1, 2 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства").

З наведеного вбачається, що при укладенні правочину щодо купівлі-продажу легкового автомобіля марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_10 від 20.08.14р., ОСОБА_2 являвся особою, заінтересованою у вчиненні правочину, що відповідач-2 підтвердив в судовому засіданні.

Отже після ухвалення Правлінням товариства 24.07.2014 року рішення щодо продажу легкового автомобіля OPEL, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_5, відповідачу-2 на протязі 3-х днів з моменту виникнення в неї заінтересованості слід було проінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та Наглядову раду, а також розглянути питання погодження даного правочину на засіданні Наглядової ради.

Згідно матеріалів справи, даний правочин не було погоджено ні членами Наглядової ради (окрім голови ОСОБА_2.), ні Загальним зборами ПрАТ "Агропостач", тобто було порушено передбачений ст. 71 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 15 Статуту порядок погодження та укладення правочину, до вчинення якого є заінтересованість.

У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, зазначених в Статуті вимог, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або матеріальної шкоди (ст. 72 ЗУ "Про акціонерні товариства" та п.п. 15.10 Статуту).

Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є визнання правочину недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Положеннями ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, тобто з підстав наведених вище.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Як зазначалося раніше, оспорюваний правочин вчинений з порушенням норм ст. 71 ЗУ "Про акціонерні товариства" та п. 15 Статуту ПрАТ "Агропостач", тому суд приходить до висновку, що останній є недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи викладене, сторони оспорюваного правочину купівлі - продажу легкового автомобіля) марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_10 зобов'язані повернути одна одній все одержане на виконання цих договорів в натурі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідачі не подали до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів погодження правочину купівлі-продажу легкового автомобіля OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_10 від 20.08.14р.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним правочин купівлі-продажу транспортного засобу (легкового автомобіля) марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_10 від 20.08.14р., який 17.01.2012 року був зареєстрований за ПрАТ "Агропостач", а 20.08.14р. був перереєстрований на ОСОБА_2 згідно довідки-рахунку серії ВІА №713471.

3. Витребувати у ОСОБА_2 (10001, м. Житомир, АДРЕСА_2 ід. номер НОМЕР_6) транспортний засіб (легковий автомобіль) марки OPEL COMBO, номерний знак НОМЕР_3, кузов НОМЕР_10 на користь Приватного акціонерного товариства "Агропостач" (10001, м.Житомир, вул. Ватутіна, 91/1, ід. код 00913396).

4. Стягнути з ОСОБА_2 (10001, м. Житомир, АДРЕСА_2 ід. номер НОМЕР_6) та Приватного акціонерного товариства "Агропостач" (10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 91/1, ід. код 00913396) в солідарному порядку 3045,00 грн. сплаченого судового збору.

5. Повернути ОСОБА_4 (10030, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_7) з Державного бюджету України 609,00 грн. зайвосплаченого згідно квитанції №294099905.1 від 03.09.14р. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.09.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу-1 (рек. з повід.)