Постанова

від 18.09.2014 по справі 823/8/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року справа № 823/8/14

м. Черкаси

12 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" Школьної І.П. - за довіреністю від 19.11.2012,

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" Майстренко Т.В. - за довіреністю від 19.11.2012,

представника Черкаської митниці Міндоходів Недосєки І.В. - за довіреністю від 02.09.2013р. №01/11-06/43-1411,

прокурора Василенка С.І. - за посвідченням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" до Черкаської митниці Міндоходів, за участю прокуратури міста Черкаси, про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ", в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці №902000003/2013/206784/2 від 02.09.2013 про коригування митної вартості товарів в частині збільшення митної вартості товарів на суму 118752,60 грн.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Черкаської митниці у митному оформленні товарів №902000003/2013/00064 від 02.09.2013;

- зобов'язати Черкаську митницю Міндоходів підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 23914,42 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 11.04.2013 №804/00186217-32193, укладеного між позивачем та ВАТ «Северсталь» (Росія), на територію України здійснювалась поставка сталі холоднокатаної електротехнічної динамної в рулонах в кількості 58,540 т, за ціною 28000,00 RUB/т, загальною вартістю 1639120,00 RUB (394880,40 грн.)

30.08.2013 під час митного оформлення товару позивачем подано до Черкаської митниці повний пакет документів для підтвердження митної вартості товару, що передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Вказані документи не містять розбіжностей, а митна вартість товару відповідає ціні господарської операції та є сплаченою в повному обсязі, виходячи з наступного. По-перше, у поданих до митного органу специфікації №16/3-4706 від 12.07.2013 та платіжному дорученні в іноземній валюті від 02.08.2013 №32 наявні усі реквізити, необхідні для ідентифікації призначення платежу та отримувача коштів. По-друге, із зовнішньоекономічного контракту від 11.04.2013 №804/00186217-32193 вбачається. що позивач, як покупець, був зобов'язаний здійснити 100 % попередню оплату згідно з специфікацією на суму 1680000 RUB, а остаточні розрахунки за інвойсом №0000011797 від 19.08.2013 на суму 1639120 RUB здійснені за фактично відвантажений товар. По-третє, ціна імпортованого товару за 1 тону у розмірі 28000 RUB є однаковою у всіх документах, що надавалися для митного оформлення товарів.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням проведеної консультації в порядку п. 4 ст. 57, п. 1, 4 ст. 337, 320 Митного кодексу України відповідачем встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально. Декларантом не надано повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів, розбіжності в поданих документах не усунуто, що унеможливлює визначення митної вартості товарів за ціною угоди.

Рішенням відповідача №902000003/2013/206784/2 від 02.09.2013 митну вартість товарів відкореговано в сторону збільшення. За даними рішення загальна митна вартість товарів складає 2136487,66 RUB. Декларанту запропоновано здійснити митне оформлення товару за методом 3 коригування митної вартості товарів та відмовлено у митному оформленні товарів, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №902000003/2013/00064.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем не підтверджено документально митну вартість імпортованих товарів.

Заслухавши пояснення та доводи осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" як суб'єкт господарювання - юридична особа зареєстровано 10.09.2010р., ідентифікаційний код 37239634, основним видом діяльності є оптова торгівля металами та металевими рудами.

30.08.2013 до Черкаської митниці Міндоходів було подано митну декларацію №902060000/2013/206784 на ввезення відповідно до митного режиму імпорту товару з наступним описом у графі 31: «Сталь холоднокатана електротехнічна динамна в рулонах - 59980 кг. кремениста, легована розміром 0,5 х 250 мм; 0,5 х 125 мм, 0,5 х 168 мм марки 2212, ГОСТ 21427.2-83, 1 ґатунок. Вміст: SI = 1,36-1,45%; AL=0,31-0,41%; С=0,016-0,029%, межа міцності 405-445 МПА, 12 рулонів (70 стрічок). Виробник: ОАО «Северсталь». Країна виробництва: RU».

Поставка проведена підприємством на виконання вимог контракту від 11.04.2013 №804/00186217-32193, укладеного між позивачем (Покупець) та відкритим акціонерним товариством "Северсталь" (Росія) (Продавець), за умовами якого Продавець зобов'язувався продати, а Покупець придбати металопродукцію, за асортиментом, ціною кількістю та умовами поставки, вказаними у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного контракту.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем надано до Черкаської митниці:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №902/2012/0000079 від 18.10.2012;

- накладна ЦІМ/УМВС №АС 881883 від 19.08.2013;

- декларацію митної вартості товарів №902060000/2013/206784 від 30.08.2013;

- платіжне доручення від 02.08.2013 №32;

- рахунок-фактура (інвойс) №0000011797 від 19.08.2013;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №804/00186217-32193 від 11.04.2013;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №16/3-4706 від 12.07.2013;

- сертифікати якості виробника №76611 від 18.08.2013;

- копія митної декларації країни відправлення №10210220/190813/0009125 від 19.08.2013.

В порядку здійснення митного контролю відповідачем встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з подібними товарами у максимально наближений період до даного ввезення; використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, наявні розбіжності у документах, наданих митниці.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч.ч. 1, 3 ст. 53, ч. 21 ст. 58 Митного кодексу України відповідачем запропоновано декларанту надати для усунення обставин, визначених ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України та на підтвердження включення у повному обсязі витрат, передбачених ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- інформація біржових організацій про вартість товару;

- інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На вимогу митного органу, декларантом було надано експертний висновок від 30.08.2013 №137/13, який не було взято до уваги відповідачем, з огляду на те, що у висновку експерта не враховані всі обставини поставки за МД від 30.08.2013 №902060000/2013/206784, а також відсутні всі відомості, необхідні для ідентифікації товару - об'єкту оцінки згідно висновку з заявленим до митного оформлення.

За результатами проведеної перевірки з урахуванням проведеної митної консультації відповідачем встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Рішенням відповідача №902000003/2013/206784/2 від 02.09.2013 митну вартість зазначених товарів відкореговано в сторону збільшення (а.с. 11). За даними рішення загальна митна вартість товарів складає 2136487,66 RUB, що в еквіваленті станом на день коригування становить 513633,00 грн. Декларанту запропоновано здійснити митне оформлення товару за методом 3 коригування митної вартості товарів та відмовлено у митному оформленні товарів, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №902000003/2013/00064 (а.с. 59),

Одержавши зазначене рішення, позивач звернувся до відповідача з вантажною митною декларацією № 902060000/2013/206784 від 30.08.2013 щодо випуску вказаних вище товарів у вільний обіг в порядку визначеному статтею 55 Митного кодексу України. Випуск у вільний обіг проведено зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між цією сумою та сумою митних платежів, визначених митницею відповідно до рішення про коригування митної вартості товару №902000003/2013/206784/2 від 02.09.2013. Так, позивачем додатково сплачено податок на додану вартість в сумі 23914 грн. 42 коп.

Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 49 Митної кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, в порядку здійснення митного контролю відповідачем встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з подібними товарами у максимально наближений період до даного ввезення; використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, наявні розбіжності у документах, наданих митниці:

- інвойс від 19.08.2013 №0000011797 та специфікація від 12.07.2013 №16/3-4706 до з/е договору від 11.04.2013 №804/00186217-32193 підписані невстановленими особами, в той же час відповідно п. 12.2 з/е договору від 11.04.2013 №804/00186217-32193 жодна із сторін не має права передавати третім особам свої права і обов'язки без письмової згоди, відповідно до преамбули зазначеного з/е договору, таке право підпису має ОСОБА_4;

- відповідно до п. 5.1 з/е договору від 11.04.2013 №804/00186217-32193 та специфікації від 12.07.2013 №16/3-4706 до з/е договору від 11.04.2013 №804/00186217-32193 попередня оплата (від 02.08.2013 №32) повинна бути здійснена до 25 числа попередньо до періоду поставки, тобто до 25 липня;

- сума, зазначена у платіжному дорученні від 02.08.2013 №32, не відповідає сумі, зазначеній в інвойсі від 19.08.2013 №0000011797 та специфікації від 12.07.2013 №16/3-4706;

- у п. 5.1 з/е договору від 11.04.2013 №804/00186217-32193 зазначено, що попередня оплата здійснюється відповідно до специфікації, а у п. 5.5 з/е договору від 11.04.2013 №804/00186217-32193 вказано, що оплата здійснюється відповідно до рахунків-фактури, в той же час, рахунок від 19.08.2013 №0000011797 був виданий після того як здійснилась оплата (попередня оплата 02.08.2013 №32), та відповідно до п. 5.8 з/е договору від 11.04.2013 №804/00186217-32193 оплата здійснюється за специфікаціями у відповідності до виставлених продавцем рахунків-фактури, тобто відповідно до специфікації №16/3-4706, яка датується 12.07.2013, є підозри вважати, що оплата була здійснена за іншим рахунком-фактурою, який до митного оформлення не надавався.

Частинами 1, 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 6 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації), при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується:

включення всіх складових митної вартості;

включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ);

наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів;

наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах;

наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок);

наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Згідно п. 7 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме:

ДМВ (якщо ДМВ подається);

митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46;

документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості);

рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини 3 ст. 53, частини другої, четвертої - шостої ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій дозволяє дійти висновку, що митний орган при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також у відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

При цьому митний орган має право витребувати від декларанта додаткові документи лише в тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Щодо розбіжностей у вартості товару в платіжному дорученні від 02.08.2013 №32, специфікації від 12.07.2013 №16/3-4706 та інвойсі від 19.08.2013 №0000011797, суд встановив.

Як вище зазначалось, між позивачем (Покупець) та відкритим акціонерним товариством "Северсталь" (Росія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №804/00186217-32193 від 11.04.2013, за умовами якого Продавець зобов'язувався продати, а Покупець придбати металопродукцію, за асортиментом, ціною кількістю та умовами поставки, вказаними у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного контракту.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Контракту Покупець за 30 днів до початку поставки направляє Продавцю (ВАТ «Северсталь») заявку з визначеним асортиментом та орієнтовною кількістю товару, яка оформлюється специфікацію, що підписується сторонами.

Згідно п. 5.1 Контракту Покупець здійснює 100-відсоткову передоплату вартості товару по узгодженій специфікації, виходячи з об'єму товару, кратного вагонній нормі (60 т).

Пункт 5.5 Контракту передбачає, що сторони здійснюють розрахунки на підставі рахунків-фактур, виставлених Продавцем. Рахунки-фактури виставляються Продавцем за фактично відвантажений товар.

Розділом 5 Контракту врегульовані всі питання порядку та строків розрахунків, враховуючи, як наявність перевищення вартості відвантаженого товару по узгодженій специфікації рахункам-фактурам (п. 5.6), так і наявність недопоставки узгодженого об'єму товару по специфікаціям (п. 5.10).

Згідно специфікації №16/3-4706 від 12.07.2013 (на умові 100 % передоплати) узгоджена ціна за 1 т - 28000 RUB, асортимент металопродукції - сталь холоднокатана, об'єм (кількість) товару, кратного вагонній нормі - 60 т, загальна вартість товару 1680000,00 RUB (60,00 т х 28000,00 RUB) (а.с. 25). Відповідно до платіжного доручення від 02.08.2013 №32 була оплачена вказана специфікація.

Після відвантаження товару відповідно до п. 5.2. Контракту Продавець надіслав на адресу позивача рахунок (інвойс) від 19.08.2013 №0000011797 (а.с. 54) за фактично відвантажений товар (п.п. 5.5 Контракту) на загальну суму 1639120 RUB (58540 кг х 28000 RUB).

Таким чином, кількість товару за специфікацією по вагонній нормі становить 60 т, а при завантаженні вагону фактично становила 58,40 т, що відображено в інвойсі, вантажно-митній декларації, товарній накладній.

У серпні 2013 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий за Контрактом від ВАТ «Северсталь» товар - сталь холоднокатану в кількості 58540 кг по ціні 28000 RUB та подано до Черкаської митниці вантажну митну декларацію №902060000/2013/206784.

Митна вартість вказаних вище товарів визначена декларантом за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 11.04.2013 №804/00186217-32193 та становить 1639120 RUB (394880,40 грн.).

Суд звернув увагу, що у поданих до митного органу специфікації №16/3-4706 від 12.07.2013 та платіжному дорученні в іноземній валюті від 02.08.2013 №32 наявні усі реквізити, необхідні для ідентифікації призначення платежу та отримувача коштів.

Відповідачем не надано до суду належних і допустимих доказів того, що подані товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Черкаси-СфераКТ» основні і додаткові документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості та відомості щодо їх ціни.

Стосовно порушення термінів здійснення попередньої оплати, суд зазначає, що вказана обставина не впливає на визначення митної вартості товару декларантом.

Щодо ненадання в повному обсязі додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару (прайс-листи виробника товару та інформація біржових організацій), суд зазначає наступне.

Як вище встановлено, на вимогу митного органу про надання додаткових документів декларантом було надано експертний висновок від 30.08.2013 №137/13, який відповідачем не взято до уваги з підстав, викладених в оскаржуваному рішенні про коригувааня митної вартості товарів.

Листом ВАТ «Северсталь» від 27.08.2013 керівник ТОВ «Фірма «Черкаси-СфераКТ» повідомляється, що ВАТ «Северсталь» не прописує ціни на металопрокат на офіційному сайті www.severstal.ru, всі ціни повідомляються за умовами контракту. Також, ВАТ «Северсталь» не надає інформацію про калькуляцію собівартості металопродукції, що вироблена на підприємстві. Ця інформація є комерційною таємницею та не підлягає поширенню.

В листі ВАТ «Северсталь» від 24.09.2013 №ССТ-20-5/24501, адресованому директору ТОВ «Фірма «Черкаси-СфераКТ» для надання митним органам, повідомляється про розрахунок ціни на рулон холоднокатаної електротехнічної сталі 2212 ГОСТ 21427.2-83 за контрактом №804/00186217-32193 від 11.04.2013, специфікація №16/3-4706 від 12.07.2013. Ціна на умовах DAP Суземка в серпні місяці складає 28000 руб/т (без ПДВ). Металопрокат був реалізований зі знижкою через наявність дефектів, які були акцептовані даним споживачем (див. примітки до специфікації). Попередня оплата 100 % до числа 25 місяця, що передує оплаті.

Щодо підпису інвойсу та специфікації невстановленими особами.

Суд звернув увагу, що питання необхідності наявності підпису особи на рахунках (інвойсах), складених нерезидентами, які надаються під час здійснення митного контролю та оформлення товарів, було розглянуто в листах Державної митної служби України від 01.03.2011 №11/3-10.10/3339-ЕП та від 29.04.2011 №11.1/2-12.2/7000-ЕП.

Частиною другою статті 34 Митного кодексу України встановлено, що в митній справі Україна додержується загальновизнаних у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку.

Зокрема, згідно з Постановою Верховної Ради України від 19.06.92 N 2479-XII Україна приєдналась до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року.

Як передбачає стаття III Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва, функціями Ради, зокрема, є вивчення технічних аспектів митних систем, так само як і пов'язаних із ними економічних чинників, з метою запропонування членам Ради практичних засобів досягнення якомога вищого рівня погодженості та однаковості, а також подання зацікавленим урядам за своєю ініціативою або за їх проханням інформації або порад по митних справах згідно з основною метою цієї Конвенції і внесення в зв'язку з цим рекомендацій.

Рекомендаціями Ради від 16.05.79 членам Ради та членам Організації Об'єднаних Націй або її спеціалізованим агентствам, митним або економічним Об'єднанням рекомендовано приймати комерційні рахунки, складені у будь-який спосіб, наприклад, методом одноразового запису, у випадках, коли представлення комерційного рахунку потрібне у зв'язку з митним очищенням товарів, а також утриматись від вимоги підпису для митних цілей на комерційних рахунках, представлених на підтвердження декларації на товари.

На дотримання зазначених рекомендацій звертається увага Європейською економічною комісією ООН (рекомендації ЄЕК ООН 1982 року N 18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» та 1983 року N 6 «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі»).

Рекомендацією ЄЕК ООН 2001 року N 18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» (переглянутою) пропонується по можливості уникати внесення від руки підписів або еквівалентних їм відміток на паперових документах (наприклад, на рахунках-фактурах).

Отже, оскільки в міжнародній практиці допускається застосування рахунків (Invoice) без підпису особи, рахунки (Invoice), складені нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів, можуть не містити підпису.

З огляду на вищезазначене, відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем під час митного оформлення товару надано повний пакет документів для підтвердження його митної вартості, визначений ст. 53 Митного кодексу України.

Натомість, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено, що документи, надані декларантом під час митного оформлення товару, містять розбіжності чи подані в неповному обсязі.

Щодо послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів.

У відповідності до положень частин 1-6 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

З оскаржуваного рішення вбачається, що обраний декларантом метод не відповідає умовам ст. 58 Митного кодексу України, метод 1 не може бути застосований. За результатами проведеної консультації в порядку ч. 5 ст. 55, ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що у митного органу та декларанта відсутня інформація про вартість ідентичних товарів, у митного органу наявна інформація щодо вартості подібних товарів, які продано на експорт в Україні у максимально наближений період. Декларанту запропоновано здійснити митне оформлення товару за методом 3 коригування митної вартості товарів; джерело інформації митна декларація від 27.08.2013 №806020000/2013/8712.

Судом встановлено, що згідно із зовнішньоекономічним контрактом від 11.04.2013 №804/00186217-32193, протягом 2013 року здійснювалось ряд поставок ідентичної сталі на територію України від ВАТ «Северсталь» до ТОВ «Черкаси-СфераКТ», про що свідчить акт звірки розрахунків від 31.10.2013, складений Сторонами зовнішньоекономічного контракту (а.с. 233). Зокрема, товарні операції за контрактом здійснювались 05.08.2013, 06.08.2013, 11.09.2013.

Разом з тим, в порушення положень Митного кодексу України щодо послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів, відповідачем не обґрунтовано належним чином неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Суд звернув увагу, що згідно ВМД від 27.08.2013 №806020000/2013/8712 до митного оформлення була заявлена сталь електротехнічна холоднокатана легована ізотропна тонколистова кремнієва корозостійка, тоді як позивачем до митного оформлення була заявлена сталь холоднокатана електротехнічна динамна в рулонах. Крім того, умови поставки також різні, що суттєво впливає на визначення вартості товару, а саме: відповідно до ВМД від 27.08.2013 №806020000/2013/8712 умови поставки є DAF м. Зернове, а відповідно до п. 20 ВМД №3902060000/2013/206784 умови поставки - DAP прикордонна залізнична станція м. Суземка.

Таким чином, задекларований позивачем товар за своєю формою та характеристиками значно відрізняється від товару за ВМД від 27.08.2013 №806020000/2013/8712, а відтак порівняння митним органом їх ціни є необгрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської митниці №902000003/2013/206784/2 від 02.09.2013 про коригування митної вартості товарів в частині збільшення митної вартості товарів на суму 118752,60 грн.; та про визнання протиправною та скасування картки відмови Черкаської митниці у митному оформленні товарів №902000003/2013/00064 від 02.09.2013.

Разом з тим, суд вважає передчасними позовні вимоги про зобов'язання Черкаської митниці Міндоходів підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 23914,42 грн.

Так, відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно з приписами п. 43.1. статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За вимогами ч. 1 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, підготовці та подачі висновку митним органом про повернення надміру (помилково) сплачених коштів передує встановлений законом порядок.

З матеріалів справи вбачається, що такий порядок позивачем не дотримано, позивач не звертався до митниці із заявою про повернення коштів.

Отже, позовні вимоги про зобов'язання Черкаської митниці Міндоходів підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 23914,42 грн., є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці №902000003/2013/206784/2 від 02.09.2013р. про коригування митної вартості товарів в частині збільшення митної вартості товарів на суму 118752 грн.60 коп.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Черкаської митниці у митному оформленні товарів №902000003/2013/00064 від 02.09.2013р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Черкаси-СфераКТ" 235 (двісті тридцять п'ять) грн 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 22.09.2014.