Ухвала

від 23.09.2014 по справі 811/3378/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 рокусправа № 811/3378/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Науково-виробничої фірми "КІТ-Консалтінг" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року адміністративний позов Науково-виробничої фірми "КІТ-Консалтінг" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 07 серпня 2013 року №0000122207 та №0000112207.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою відповідача, в період з 11 липня 2013 року по 12 липня 2013 року, згідно наказу від 08 липня 2013 року №204 та на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання Науково-виробничою фірмою "КІТ-Консалтінг" вимог податкового законодавства по відносинах з ТОВ "Химтрейд" за серпень та грудень 2011 року, за результатами якої складено акт №4/11-23-22-07/23685704 від 16 червня 2013 року.

В акті перевірки зафіксовано наступні порушення Науково-виробничої фірми "КІТ-Консалтінг":

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 640 грн. та за ІІ-ІV квартал 2011 року - 1 215 грн..

В результаті встановлених порушень занижено податок на прибуток підприємств, що підлатає сплаті до бюджету за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 148 грн. та за ІІ-ІV квартали 2011 року - 279 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), чим завищено суму податкового кредиту за серпень 2011 року - 128 грн. та за грудень 2011 року - 243 грн..

В результаті встановлених порушень було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) за серпень 2011 року на суму 128 грн. та за грудень 2011 року - 243 грн..

На підставі зазначених висновків, 07 серпня 2013 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000122207, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2011 р. - 128 грн., грудень 2011 р. - 243 грн.;

- №0000112207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 427 грн., в тому числі за основним платежем - 427 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено обґрунтованості своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі такого акту перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також, відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Химтрейд" (код ЄДРПОУ 31235974).

Так, судом встановлено, що позивачем було відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів у ТОВ "Химтрейд" за серпень та грудень 2011 р. суму ПДВ - 371 грн., що підтверджується: серпень: рахунком (а.с.98 т.1), видатковою накладною (а.с.99 т.1), податковою накладною (а.с.100 т.1), платіжним дорученням (а.с.101 т.1), прибутковою накладною (а.с.245 т.1), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с.246 т.1); грудень: рахунком (а.с.102 т.2), видатковою накладною (а.с.103 т.1), податковою накладною (а.с.104 т.1), платіжним дорученням (а.с.105 т.1), прибутковою накладною (а.с.249 т.1), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с.250 т.1).

Отримані позивачем податкові накладні внесено до відповідного реєстру: за серпень 2011 року (а.с.186-202 т.1); за грудень 2011 року (а.с.209-224 т.1).

Факт транспортування та отримання товару підтверджено наявними в справі доказами (а.с.1-88 т.2).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 25 жовтня 2013 року ТОВ "Химтрейд" зареєстроване як юридична особа, доказів того, що дане підприємство не є платником ПДВ суду не надано (а.с.111-113 т.1).

ТОВ "Химтрейд" підтвердило реальність господарських взаємовідносин з позивачем в серпні та грудні 2011 року відповідними доказами, наданими суду (а.с.227-240 т.2).

Проте, як зазначено в акті перевірки позивача, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за серпень 2011 року встановлено його завищення в сумі 128 грн. та за грудень 2011 року - 243 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Химтрейд".

Вказані висновки відповідача ґрунтується на: акті Західної МДПІ м. Харкова від 17.10.2012 р. №2431 /22-1045/31235974 "Про результати проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ "Химтрейд", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ "Костарика-10" (код - 37365226), за період березень-грудень 2011 р., ТОВ "Вікар-11" за період серпень 2011 р. їх реальності та повноти відображення в обліку"; акті Західної МДПІ м. Харкова від 09.04.2014 р. №652/22.1-07/ 31235974 "Про неможливість проведення зустрічної звірки".

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених обставин справи та досліджених судом доказів наявних в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про спростування тверджень відповідача в частині завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 року в розмірі 128 грн. та за грудень 2011 року - 243 грн..

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки відповідачем було встановлено відсутність об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств в частині взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ "Химтрейд" щодо придбання товарів (робіт, послуг) за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 640 грн. та за ІІ-ІV квартали 2011 року - 1 215 грн. за відсутності фактичної поставки таких товарів по ланцюгу постачання від контрагентів ТОВ "Химтрейд" до позивача, відображення безтоварних операцій в податковому обліку з метою заниження податків до сплати в бюджет.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, господарські операції між позивачем та ТОВ "Химтрейд" у серпні та грудні 2011 року мали реальний фінансово-господарський характер, що підтверджено відповідними первинними документами, що оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та є належними доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю позивача.

Разом з тим, слід зазначити, що придбаний товар використано позивачем у власній господарській діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача в частині заниження позивачем податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 148 грн. та за ІІ-ІV квартали 2011 року - 279 грн..

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкові повідомлення - рішення від 07 серпня 2013 року №0000122207 та №0000112207 прийняті Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не відповідають п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення .

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко