Ухвала

від 16.09.2014 по справі 2а-291/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 вересня 2014 року м. Київ В/800/4077/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Вербицької О.В., Муравйова О.В., Цвіркуна Ю.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 12 серпня 2014 року

у справі №2а-291/10/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" через Вищий адміністративний суд України звернулось із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 12 серпня 2014 року у справі №2а-291/10/2670 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 12 серпня 2014 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому - задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Приватному акціонерному товариству "Страхова група "ТАС" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 20.07.2009 року №0000482200/05513, від 12.08.2009 року №0000482200/1/6025, від 16.10.2009 року №0000482200/2/8163, від 23.12.2009 року №0000482200/3/10117 - відмовлено.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України вбачає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно з положеннями статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Встановлений статтею 237 КАС України перелік підстав для подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, у пункті 1 вказаної статті чітко визначено, що судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції лише одних і тих самих норм матеріального права.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У заяві, що надійшла до Вищого адміністративного суду України, заявник посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: п.п. 7.2.1 та п.п. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявник вказує на постанову Верховного Суду України від 19.11.2008 року, постанову Верховного Суду України від 03.10.2011 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05.04.2007 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.09.2011 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.11.2006 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10.05.2006 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.03.14 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30.10.12 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.09.09 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.04.13 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.06.14 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.11 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.01.14 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.06.10 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.10.11 р., постанову Вищого господарського суду України від 31.05.2005 р., постанову Вищого господарського суду України від 18.08.2003 р.

Так, у справі, про перегляд рішення у якій ставиться питання, та у справі на яку заявником здійснюється посилання на підтвердження підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, специфіка правовідносин полягає у встановленні наявності або відсутності права страховика зменшувати оподатковуваний доход на суму страхових платежів, сплачених ним за договорами перестрахування з нерезидентами.

Оскільки, зі змісту доданих до заяви судових рішень вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, суд дійшов висновку допустити до провадження Верховного Суду України дану справу для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 12 серпня 2014 року.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Допустити до провадження для перегляду Верховним Судом України адміністративну справу №2а-291/10/2670 за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 12 серпня 2014 року за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) В.П. Юрченко Судді: (підпис) О.В. Вербицька (підпис) О.В. Муравйов (підпис) Ю.І. Цвіркун (підпис) Т.М. Шипуліна