Рішення

від 03.10.2014 по справі 927/1276/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

01 жовтня 2014 року Справа № 927/1276/14

Позивач: Комунальне підприємство "Прилукижитлобуд",

вул.1 Травня, 109-А, м. Прилуки, Чернігівської області, 17500

Відповідач: Приватне підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Чернігівліфт", вул. Любецька, 33, м. Чернігів, 14021

про розірвання договорів та стягнення 54966,63грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №14 від 04 серпня 2014 року),

відповідача: не з'явився.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 04 вересня 2014 року перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського кодексу України у судовому засіданні 01 жовтня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" подано позов до Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Чернігівліфт" про розірвання договорів підрядів №19/13 та №20/13 на виконання робіт з ремонту ліфтів від 26 грудня 2013 року і стягнення 54966,63грн. боргу, в тому числі 50000,00грн. попередньої оплати за договорами підрядів №19/13 та 20/13 від 26 грудня 2013 року, 2650,70грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором підряду №19/13 від 26 грудня 2013 року та 2315,93грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором підряду № 20/13 від 26 грудня 2013 року.

В судовому засіданні 21 серпня 2014 року суд оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою суду від 21 серпня 2014 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 04 вересня 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Свої вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, тим, що відповідачем порушено істотні умови договорів підряду, ремонтні роботи своєчасно не виконані.

Представник відповідача у судовому засіданні і відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення представник обґрунтовує, зокрема, тим, що відповідачем були придбані необхідні матеріали та обладнання для виконання ремонтних робіт за договорами, що підтверджується видатковою накладною №69-н від 28 лютого 2014 року на суму 20149,57грн., дане обладнання було переміщено на адресу місця виконання робіт, що підтверджується актами списання, відповідачем вчинені фактичні дії щодо ремонту ліфтів, зокрема, здійснена заміна канатів, вкладників, контактів. Відповідач вважає, що зазначені дії вказують на належне виконання зобов'язань за укладеними договорами. Окрім того, представник зауважив, що в другій середині березня 2014 року директор КП "Прилукижитлобуд" ОСОБА_2 повідомив відповідача про виникнення проблем з фінансуванням і зупинив розпочаті роботи з ремонту ліфтів за укладеними договорами підряду та закрив допуск представникам відповідача до ліфтових шахт і площадок, що унеможливило проведення ремонтних робіт, при цьому, відповідно до умов ст. 538 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Відповідач листами неодноразово звертався до позивача з проханням відновити зупинені роботи, проте позивач з посиланням на недостатність фінансування повідомляв про розірвання укладених договорів підряду в односторонньому порядку. Таким чином, відповідач вважає, що саме дії позивача призвели до порушення строків виконання робіт. Також відповідач заперечив щодо нарахування та стягнення пені відповідно до норм статті 883 Цивільного кодексу України, оскільки ця міра відповідальності передбачена за невиконання обов'язків за договором будівельного підряду.

Присутній у судовому засіданні 01 жовтня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

26 грудня 2013 року між Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" (замовник) та Приватним підприємством Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Чернігівліфт" (підрядник) було укладено договір підряду № 19/13 на виконання робіт з ремонту ліфта (далі - договір №19/13) (а.с. 14).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору №19/13 замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту ліфта (реєстр. №1839, в/п 400 кг, 9 зупинок), розташованого за адресою: вул. Ракитна, б. 39, п. 4, м. прилуки, Чернігівська обл., (далі - ліфт), в обсязі кошторису і договірної ціни (далі - роботи). Вартість робіт за договором складає 48667,27грн., в т.ч. ПДВ 8111,21грн.

Відповідно до умов пунктів 2.1, 2.2 договору №19/13 підрядник додає до договору кошторис і договірну ціну, складені ним на підставі відомості дефектів ДП "Чернігівський ЕТЦ" №131 від 18 грудня 2013 року. Ці документи після їх затвердження замовником визнаються сторонами невід'ємними частинами договору. Після затвердження замовником документів, зазначених у п. 2.1 договору, а також виконання ним умов п. 4.1 договору підрядник починає виконання робіт за договором і несе повну відповідальність за їх проведення.

Згідно п. 3.2 договору №19/13 строки виконання робіт - до 30 квітня, починаючи з дати підписання договору обома сторонами, за умови виконання замовником п. 4.1 договору.

Приймання та здача виконаних робіт проводиться за актом приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) (далі - акт) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3) (далі - довідка). Акт і довідка підписуються сторонами і скріплюються печатками сторін не пізніше п'ятиденного строку після виконання робіт підрядником. (пункти 3.3, 3.4 договору №19/13).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору №19/13 замовник здійснює попередню оплату робіт і матеріалів, необхідних для їх здійснення, в розмірі 50% від вартості договору згідно рахунку-фактури від підрядника не пізніше 1 березня 2014 року. Підписані та скріплені печатками сторін акт і довідка є підставою для остаточного розрахунку замовника з підрядником.

26 грудня 2013 року між Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" (замовник) та Приватним підприємством Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Чернігівліфт" (підрядник) було укладено договір підряду № 20/13 на виконання робіт з ремонту ліфта (далі - договір №20/13) (а.с. 19).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору №20/13 замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту ліфта (реєстр. №1838, в/п 400 кг, 9 зупинок), розташованого за адресою: вул. Ракитна, б. 39, п. 3, м. Прилуки, Чернігівська обл., (далі - ліфт), в обсязі кошторису і договірної ціни (далі - роботи). Вартість робіт за договором складає 42520,90грн., в т.ч. ПДВ 7086,82грн.

Відповідно до умов пунктів 2.1, 2.2 договору №20/13 підрядник додає до договору кошторис і договірну ціну, складені ним на підставі відомості дефектів ДП "Чернігівський ЕТЦ" №132 від 18 грудня 2013 року. Ці документи після їх затвердження замовником визнаються сторонами невід'ємними частинами договору. Після затвердження замовником документів, зазначених у п. 2.1 договору, а також виконання ним умов п. 4.1 договору підрядник починає виконання робіт за договором і несе повну відповідальність за їх проведення.

Умови пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 4.1, 4.2 договору №20/13 ідентичні умовам договору №19/13.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договорами №19/13 та №20/13, а саме: склав дефектні акти на ремонт ліфтів від 25 грудня 2013 року, підписав з підрядником договірні ціни та зведений кошторис, сплатив 50% попередньої оплати по рахунку-фактурі №СФ-0000658 від 10 лютого 2014 року згідно платіжного доручення №1482 від 11 лютого 2014 року в сумі 10000,00грн. та по рахунку-фактурі №СФ-0000681 від 28 лютого 2014 року згідно платіжного доручення №1527 від 28 лютого 2014 року в сумі 40000,00грн. (а.с. 15-18, 20-25).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт з ремонту ліфтів не виконав.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 3.2 договорів підряду №19/13 та №20/13 передбачені строки виконання робіт - до 30 квітня, починаючи з дати підписання договору обома сторонами, за умови виконання замовником п. 4.1 договору.

Як встановлено судом вище, замовником виконані умови п. 4.1 договорів.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач обумовлені договорами підряду роботи у строк до 30 квітня 2014 року не виконав, отже відповідач прострочив виконання робіт.

01 липня 2014 року позивач направив відповідачу лист-претензію №212 з вимогою повернути суму авансу в розмірі 50000,00грн. (а.с. 26).

Відповідач листом від 07 липня 2014 року №53 повідомив позивача, зокрема, про те, що попередній начальник КП "Прилукижитлобуд" ОСОБА_2 телефонограмою призупинив роботи, передбачені договорами підряду №19/13, №20/13 від 26 грудня 2013 року, також відповідач підтвердив свою готовність розпочати ремонтні роботи та зауважив, що вже було придбано необхідні для ремонту ліфтів запчастини та виконано деякі роботи, тому повернення коштів та припинення дії договорів є неможливим (а.с. 27).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, а в силу ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що ним придбано необхідні для ремонту ліфтів запчастини, про що свідчить видаткова накладна №69-н від 28 лютого 2014 року, акти списання № СпТ-000009 та № СпТ-000010 від 28 лютого 2014 року (а.с. 57-59) та виконано частину робіт по договору№20/13 від 26 грудня 2013 року, що підтверджується доповідною запискою від 12 березня 2014 року. Окрім того, ремонтні роботи були призупинені за вказівкою керівника позивача ОСОБА_2 і було закрито допуск представників відповідача до ліфтових шахт і площадок, що унеможливило проведення ремонтних робіт. Також, відповідач неодноразово звертався до позивача з нагадуванням про готовність розпочати ремонтні роботи ліфтів (а.с. 48, 51, 55). Відповідач вважає, що всі ці дії свідчать про належне виконання умов договорів №19/13 та 20/13 від 26 грудня 2013 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: витребує від сторін документи, відомості, розрахунки, необхідні для вирішення спору.

У судовому засіданні 04 вересня 2014 року суд зобов'язував позивача та відповідача надати докази часткового виконання робіт по договору №20/13 від 26 грудня 2013 року. Таких доказів суду не надано, як і доказів того, що саме позивач призупинив ремонтні роботи, обумовлені вищезазначеними договорами підряду.

Відповідно до умов ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Вищевикладені фактичні дані вказують на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договорів підряду від 26 грудня 2013 року №19/13 та №20/13, що є істотним порушенням вказаних договорів, а тому позовні вимоги позивача щодо їх розірвання та стягнення 50000,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 2650,70грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором підряду №19/13 від 26 грудня 2013 року та 2315,93грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором підряду №20/13 від 26 грудня 2013 року за період з 01 травня 2014 року по 06 серпня 2014 року. Дані вимоги позивач обґрунтовує ст.549, частинами 1 та 2 ст.883 Цивільного кодексу України та п.5.1 договорів підряду.

Проте, відповідачем невірно застосовано дані норми щодо відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договорами підряду №19/13 та №20/13 від 26 грудня 2013 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, нормами законодавства про підряд (окрім будівельного підряду), як і договорами підряду №19/13 та №20/13 від 26 грудня 2013 року не передбачено нарахування пені за невиконання негрошового зобов'язання (за невиконання робіт).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2650,70грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором підряду №19/13 від 26 грудня 2013 року та 2315,93грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором підряду № 20/13 від 26 грудня 2013 року задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно статті 1 Закону України "Про адвокатуру" адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Частина 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

28 липня 2014 року між Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №85-Г (а.с. 28).

Відповідно до умов пунктів 1.1.1, 1.1.2 договору, адвокат зобов'язався провести правовий аналіз первинних документів з приводу договірних відносин за договорами підряду №19/13 та №20/13 від 26 грудня 2013 року між КП "Прилукижитлобуд" та ПП "СРБП Чернігівліфт" та підготувати позов до суду. Здійснити представництво інтересів клієнта в господарському суді Чернігівської області та апеляційному суді за позовом клієнта до ПП "СРБП Чернігівліфт" про розірвання договорів підряду №19/13 та №20/13 від 26 грудня 2013 року та стягнення коштів.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що за здійснення дій, визначених у пункті 1.1.1 цього договору за домовленістю сторін гонорар адвоката становить 1200грн., які підлягають сплаті готівкою або шляхом перерахування на картковий рахунок клієнта до дати першого судового засідання. За представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції та апеляційної інстанції за домовленістю сторін гонорар адвоката становитиме 4000грн., які підлягають сплаті готівкою або шляхом перерахування на картковий рахунок клієнта на протязі 5 днів з дати підписання договору.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги від 28 липня 2014 року №85-Г, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №529, акт про надання послуг адвокатом від 20 серпня 2014 року та квитанція №1 від 20 серпня 2014 року, відповідно до якої позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 3200,00грн. з підставою платежу "договір про надання правової допомоги №85-Г від 28 липня 2014 року, акт про надання послуг від 20 серпня 2014 року" (а.с. 28, 41-43).

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Пунктом 6.5 вищезазначеної Постанови передбачено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правову допомогу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню частково в сумі 2910,86грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 4097,92грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір підряду №19/13 на виконання робіт з ремонту ліфта від 26 грудня 2013 року, укладений між Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" та Приватним підприємством Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Чернігівліфт".

3. Розірвати договір підряду №20/13 на виконання робіт з ремонту ліфта від 26 грудня 2013 року, укладений між Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" та Приватним підприємством Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Чернігівліфт".

4. Стягнути з Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Чернігівліфт" (вул. Любецька, 33, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 34018749, р/р 26005024006 ПАТ "Полікомбанк", МФО 353100) на користь Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" (вул.1 Травня, 109-А, м. Прилуки, Чернігівської області, 17500; код ЄДРПОУ 34913333, р/р 26003300315819 у ТВБВ №10024/0311 Чернігівського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 353553) 50000,00грн. попередньої оплати за договорами підряду №19/13 та №20/13 від 26 грудня 2013 року, 2910,86грн. витрат на оплату послуг адвоката та 4097,92грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 03 жовтня 2014 року.

Суддя В.В. Моцьор

.