Вирок

від 30.09.2014 по справі 345/1215/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/1215/14-к

Провадження № 11-кп/779/202/2014

Категорія ст. 191 ч. 4 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та директора філії «Алко-Стиль» ТзОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» ОСОБА_10 на вирок Калуського міськрайонного суду від 07 травня 2014 року у кримінальному провадженні за № 12013090170000509 про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України,-

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування основного призначеного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк на 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України обвинуваченого зобов`язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишено попередньо обраний домашній арешт.

Задоволено цивільний позов та постановлено стягнути із ОСОБА_8 в користь ТзОВ «ЛГЗ Златогор» філія «Алко-Стиль» 151321, 19 грн. матеріальної шкоди.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав на вказаний вирок апеляційну скаргу, у якій не оспорюючи кваліфікації дій ОСОБА_11 , вважає оскаржуваний вирок суду незаконним і необґрунтованим з підстав неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості. Просить зазначений вирок скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки.

Директор філії «Алко-Стиль» ТзОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» ОСОБА_10 також подав на вказаний вирок апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким поряд із задоволенням цивільного позову призначити більш суворе покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 191 КК України.

В доводах поданої апеляційної скарги ОСОБА_10 вказує на необґрунтоване застосування судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання ст. 75 КК України. Зазначає, що суд формально підійшов до аналізу фактів та врахування тяжкості злочину, особи винного і інших обставин, що призвело до прийняття необ`єктивного та необґрунтованого рішення.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_8 вчинив привласнення, розтрату чужого майна, яке було йому ввірене, вчинене у великих розмірах.

Так, з 03.07.2012 року обвинувачений працював в філії «Алко-Стиль» ТзОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», що в м. Калуші по вул. Каракая, 26 ж, торговим агентом та відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 03.07.2012 року. був матеріально-відповідальною особою.

Обвинувачений ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в період з грудня 2012 року по лютий 2013 року привласнив на свою користь грошових коштів від клієнтів філії Алко-Стиль» ТзОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», приватних підприємців на загальну суму 149521, 19 грн., а також привласнив GPS трекер вартістю 1800 грн., чим завдав шкоди філії Алко-Стиль» ТзОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» на загальну суму 151321, 19 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та представника філії «Алко-Стиль» ТзОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» ОСОБА_10 , які просили оскаржуваний вирок суду скасувати та задовольнити подані ними скарги, обвинуваченого ОСОБА_8 , який просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за вказаних у вироку обставин відповідають матеріалам кримінального провадження, ґрунтуються на належно досліджених й правильно оцінених доказах, не оспорюються і апеляційному перегляду згідно ст. 404 КПК України не підлягають.

Що ж стосується доводів апеляційних скарг про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилось у звільненні ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, то вони заслуговують на увагу.

Згідно з положеннямист. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до положеньст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Ці вимоги закону судом належним чином не дотримані.

Так, призначаючи ОСОБА_8 покарання за вчинений ним злочин та звільняючи його від відбування покарання на підставіст. 75 КК України, суд у вироку зазначив, що враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинених злочинів, а також дані про особу винного, який має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дочку. Як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд врахував повне визнання вини, щире каяття та сприяння у розкритті злочину.

Разом з тим, такі мотиви прийнятого рішення, на переконання колегії суддів, не можна визнати правильними, оскільки суд першої інстанції фактично не взяв до уваги та не надав оцінки ступеню тяжкості вчиненого злочину та характеру вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 191 КК України, який є тяжким злочином, та об`єктивні обставини їх вчинення. Також не вмотивовано підстави застосування ст.75 КК України при призначенні покарання.

Судом в достатній мірі не враховано кількість епізодів злочинної діяльності ОСОБА_8 , в результаті якої він вчинив привласнення, розтрату чужого майна у великому розмірі, заподіявши потерпілим реальні збитки на загальну суму 151321,19 грн., Суд не врахував і те, що всі ці збитки не відшкодовані.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг прокурора та директора філії «Алко-Стиль» ТзОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» ОСОБА_10 , про безпідставність звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині свого вироку.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про його особу, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання.

Крім визнання обставиною, що пом`якшує покарання повне визнання вини та сприяння у розкритті злочину, колегія суддів вважає, що таку обставину як перебування на утриманні неповнолітньої дитини теж слід визнати такою, що пом`якшує покарання.

Разом з тим колегія суддів вважає, що визнання судом першої інстанції щирого каяття обвинуваченого, як обставини, що пом`якшує покарання є необґрунтованим, оскільки щире каяття характеризується щирим осудом своєї поведінки, висловленням жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності, однак з часу вчинення злочину пройшло понад рік, а ОСОБА_8 не вжито заходів щодо хоча б часткового відшкодування збитків чи пошуку інших шляхів відшкодування шкоди.

Враховуючи наведене, конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 зач.4ст. 191 КК України із застосуванням статті 69 КК України покарання у виді позбавленні волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вказаної частини цієї статті.

На переконання колегії суддів саме таке покарання за своїм видом та розміром буде відповідати вимогамст. 65 КК Українита буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 418, 420, 374 КПК України, колегія суддів,-

засудила :

апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та директора філії «Алко-Стиль» ТзОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Калуського міськрайонного суду від 07 травня 2014 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_8 покарання за ст.191 ч.4 КК України із застосуванням ст..69 КК України виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю на 2 роки.

Запобіжний захід залишити попередньо обраний у виді домашнього арешту.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня його проголошення.

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_2