Ухвала

від 01.10.2014 по справі 907/1138/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.10.2014 Справа № 907/1138/13

За позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", м. Київ в особі представництва ПрАТ „Укрпрофоздоровниця" Закарпатської області, м. Ужгород

до відповідача 1 Солочинської сільської ради, с. Солочин Свалявський район

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Кришталеве джерело", с. Солочин Свалявський район

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірнє підприємство „Санаторій „Квітка Полонини" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", с.Солочин, Свалявський район

про визнання недійсним рішення 21 сесії 3 скликання Солочинської сільської ради від 18.10.2007 року, яким вирішено передати в оренду Закритому акціонерному товариству „Кришталеве джерело" (перейменованого у Приватне акціонерне товариство „Кришталеве джерело") земельну ділянку площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі 03.07.2008 року за № 2124085601-040807070002, укладеного між Солочинською сільською радою та Закритим акціонерним товариством „Кришталеве джерело" (перейменованого у Приватне акціонерне товариство „Кришталеве джерело"),

Суддя Й.Й. Кадар

За участю представників:

Позивача - Лисенко Я.О., представник по довіреності №30-06/01 від 30.06.2014р.;

Відповідача 1 - Туряниця М.І., сільський голова;

Відповідача 2 - Поврозник А.П., довіреність б/н від 12.12.2013 року

Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ігнатенко С.С., представник за довіреністю №10 від 06.02.2014р.

В судовому засіданні взяв участь Бута О.І. - представник Управління Держземагенства у Свалявському районі Закарпатської області надати за дорученням №9-707-0.3-865/2-14

СУТЬ СПОРУ: Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", м. Київ заявлено позов в особі представництва ПрАТ „Укрпрофоздоровниця" Закарпатської області, м. Ужгород до Солочинської сільської ради, с. Солочин Свалявський район та до Приватного акціонерного товариства „Кришталеве джерело", с. Солочин Свалявський район третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірнє підприємство „Санаторій „Квітка Полонини" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", с.Солочин, Свалявський район про визнання недійсним рішення 21 сесії 3 скликання Солочинської сільської ради від 18.10.2007 року, яким вирішено передати в оренду Закритому акціонерному товариству „Кришталеве джерело" (перейменованого у Приватне акціонерне товариство „Кришталеве джерело") земельну ділянку площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2124085601-040807070002, укладеного між Солочинською сільською радою та Закритим акціонерним товариством „Кришталеве джерело" (перейменованого у Приватне акціонерне товариство „Кришталеве джерело").

Відповідно до ухвали господарського суду Закарпатської області від 25.09.2014 року судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 року у справі № 907/1138/13 рішення господарського суду Закарпатської області від 26.02.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суд від 05.05.2014 року скасовано. Справу передано до господарського суду Закарпатської області на новий розгляд.

Автоматизованою системою документообігу справу № 907/1138/13 розподілено для розгляду судді Кадар Й.Й.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.07.2014 року справі №907/1138/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.08.2014р. на 11:00год.

Ухвалами господарського суду Закарпатської області від 01.09.2014р., 11.09.2014р., 22.09.2014 року розгляд справи неодноразово відкладався з метою витребування від сторін додаткових доказів, зокрема від позивача: письмові пояснення по суті спору з урахуванням обставин, встановлених та зазначених у постанові Вищого господарського суду України; належні докази в підтвердження місцезнаходження колодязів каналізаційного колектору очисних споруд (на земельній ділянці санаторію „Квітка Полонини" та/або санаторію „Кришталеве джерело", переданій відповідачу-2 в оренду згідно з оскаржуваним договором оренди земельної ділянки від 24.03.2008, чи на земельній ділянці, переданій ДП "Санаторій "Квітка Полонини" за договором оренди земельної ділянки від 31.12.2004 (згідно з п.1 якого санаторію "Квітка Полонини" було передано в оренду земельну ділянку для обслуговування санаторію та очисних споруд); оригінал свідоцтва про право власності будівель санаторію „Квітка Полонини" від 14.02.2001р.; оригінал інвентарної справи на 17 будівель санаторію „Квітка Полонини", які належать останньому на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 14.02.2001р. для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчену копію в матеріали справи; докази надіслання третій особі копії позовної заяви з додатками.

Позивачем надіслано на адресу суду письмові пояснення по справі №04-09/951 від 30.09.2014р., відповідно до якого просить суд при вирішення даної справи по суті позовних вимог врахувати наступні, фактичні обставини справи. На підставі прийнятого 18 жовтня 2007 року Солочинською сільською радою рішення про передачу в оренду на 49 років ЗАТ «Кришталеве джерело» (перейменованого у ТОВ «Кришталеве джерело»), земельну ділянку площею 0,2232 га в ур. Біласовиця, с. Солочин Свалявського району передано в оренду за договором оренди земельної ділянки площею 0,2232 га в ур. Біласовиця, с. Солочин Свалявського району від 03.07.2008 року, що зареєстрований за № 2124085601-0408070700002 на якій знаходяться колодязі каналізаційного колектору очисних споруд, які належать на праві власності позивачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи листом виконавчого комітету Солочинської сільської ради № 37 від 04.01.2008 p., генеральним планом розширення санаторію «Квітка Полонини» до 500 міст Свалявського району від вересня 1990 p.; ситуаційним планом розміщення земельної ділянки від 27.12.2013 р.; листом Свалявського РВ УМВС Україна в Закарпатській області № 41/68 від 06.01.2014 p.

Позивач наголошує на тому, що на земельній ділянці, переданій ДП "Санаторій "Квітка Полонини" за договором оренди земельної ділянки від 31.12.2004 р. (згідно з п. 1 якого санаторію "Квітка Полонини" було передано в оренду земельну ділянку для обслуговування санаторію та очисних споруд) знаходяться тільки надземні конструктивні елементи очисних споруд, а саме: станція біологічної очистки та насосна, в той час як колодязі каналізаційного колектору очисних споруд, знаходяться на спірній земельній ділянці. У свою чергу, колодязі каналізаційного колектору очисних споруд є конструктивним елементом та невід'ємним механізмом очисних споруд, що підтверджується наявними у матеріалах справи: технічним паспортом інженерних споруд від 20.03.1969 р.; технічним паспортом на станцію біологічної очистки від 30.12.2013 р./де значаться такі конструктивні елементи як відстійники та колодязі; інвентарною справою на очисні споруди № 1680. Стверджує, що очисні споруди, які складаються зокрема, але не тільки, із колодязів каналізаційного колектору, входять до ЦМК санаторій «Квітка Полонини» та належать на праві власності ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», що підтверджується наявними у матеріалах справи: актом государственной приемки зданий (сооружений), затвердженого рішенням виконкому Мукачівської районної ради депутатів трудящих № 535 від 25.12.1964 p., згідно якого введено в експлуатацію цілісний майновий комплекс санаторію «Квітка Полонини» до складу якого входять очисні споруди каналізації і прісного водопостачання; технічним паспортом інженерних споруд від 20.03.1969 p., де визначено основні характеристики очисних споруд санаторію «Квітка Полонини» (загальна площа 150 м ); паспортизацією будівель санаторію «Квітка Полонини» від 1983 року (до складу санаторію входять 17 будівель, в т.ч. очисні споруди /пп. 12. п. II/ та каналізація / пп. 15. п. II /, та 3 мережі - радіофікації, електропостачання та телефонізації); свідоцтвом про право власності на будівлі санаторію «Квітка Полонини» від 14.02.2001 р. (згідно якого позивачем оформлено право власності на 17 будівель санаторію «Квітка Полонини», в т.ч. колодязі каналізаційного колектору очисних споруд). Вважає, що документом який підтверджує виникнення права власності на очисні споруди (одним із конструктивних елементів яких є колодязі каналізаційного колектору) за позивачем є саме свідоцтво про право власності від 14 лютого 2001року виданого на будівлі санаторію «Квітка Полонини», як цілісного майнового комплексу до складу якого входять і відповідні очисні споруди. Таким чином, Солочинська сільська рада, приймаючи рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки ТОВ «Кришталеве джерело», де розміщенні колодязі каналізаційного колектору очисних споруд, та укладаючи 03 липня 2008 року договір оренди земельної ділянки площею 0,2232 га, розташованої за адресою: в ур. Біласовиця с. Солочин, Свалявський район району, з ТОВ «Кришталеве джерело» для розширення бази санаторію орендаря, фактично розпорядилася колодязями каналізаційного колектору очисних споруд санаторію «Квітка Полонини», право власності на які оформлено за позивачем, за відсутності наданих їй на це повноважень, що є підставою для визнання такого рішення недійсним в судовому порядку.

Вказує на те, що самодостатньою підставою для визнання недійсним оскаржуваного договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 р. є акт перевірки вимог земельного законодавства № 00040/4/1/8 від 08.10.2012 р. Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області яким встановлено, що спірний договір оренди складений між Солочинською сільською радою та ПрАТ «Кришталеве джерело» земельної ділянки площею 0,2232 га терміном на 49 років, що зареєстрований за № 2124085601- 0408070700002 від 03 липня 2008 року укладено з порушенням вимог ст.ст. 19, 20 Земельного кодексу України та п. 4.2. класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 р. № 14-11-7/1205 (згідно п. 5. договору оренди земельну ділянку надано для сінокосіння, в той час як спірна земельна ділянка відноситься до земель оздоровчого призначення, однак рішення про зміну цільового призначення у встановленому законом порядку уповноваженим органом не приймалося).

Надісланим на адресу суду клопотанням №04-09/950 від 30.09.2014р. вказує на те, що виконати вимоги суду стосовно подання оригіналу інвентарної справи на 17 будівель санаторію „Квітка Полонини" , які належать останньому на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 14.02.2001р. для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчену копію в матеріали справи, позивач об'єктивної можливості надати суду оригінал відповідної інвентарної справи не має, оскільки така інвентарна справа повинна зберігатися у КУП „Свалявське районне БТІ". У зв'язку з чим, просить розглянути справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 присутні в судовому засіданні по розгляду справи, однак вимог вищезазначених ухвал суду не виконали, витребувані судом докази не подали. Проти позову заперечили з мотивів наведених у відзиві на позов та письмових поясненнях наявних в матеріалах справи.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірнє підприємство „Санаторій „Квітка Полонини" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця", с.Солочин, Свалявський район надіслала на адресу суду письмове пояснення відповідно до якого позовні вимоги вважає підставними, підтвердженими матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про право власності на 17 будівель санаторію „Квітка Полонини" в т.ч. колодязі каналізаційного колектору очисних споруд та іншими наявними у матеріалах справи доказами у зв'язку з чим, просить позов задоволити. Клопотанням просить долучити до матеріалів справи рішення Солочинської сільської ради „Про присвоєння адресного номера та видання свідоцтва на право власності" від 14.02.2001р., зведений акт вартості будівель і споруд від 30.05.2000р. В судовому засіданні представник третьої особи позов підтримав з мотивів наведених в вищеприведеному письмовому поясненні.

Представником Управління Держземагенства у Свалявському районі Закарпатської області в судовому засіданні подано копії викопіювань з кадастрового плану та картографічних матеріалів стосовно меж земельних ділянок виділених санаторію „Квітка Полонини" та санаторію „Кришталеве джерело" за кадастровими номерами №2124085601:03:001:0083 розміром 0,57га та № 2124085601:03:00160116 пл. 0,2232 га розташованих за адресою: с. Солочин, ур. Біласовиця. При цьому, суд зазначає, що вказані документальні докази подавалися раніше та містяться в матеріалах справи. Крім того, надав усні пояснення стосовно цільового призначення земельних ділянок.

Заслухавши пояснення представників сторін та представника Управління Держземагенства у Свалявському районі Закарпатської області, розглянувши наявні у справі матеріли, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що виконати вимоги суду стосовно подання витребуваної інвентарної справи на 17 будівель санаторію „Квітка Полонини", які належать останньому на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 14.02.2001р. не має об'єктивної можливості , оскільки остання повинна зберігатися у КУП „Свалявськерайонне БТІ" , у зв'язку з чим просить суд розглянути справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. При цьому слід звернути увагу, що відкладаючи розгляд даної справи, ухвалами суду позивача неодноразово було зобов'язано подати вказану інвентарну справу та інші докази на виконання вказівок Вищого господарського суду України викладених в Постанові від 08.07.2014 року. Натомість, позивачем вимоги суду без поважних причин не виконувались , інвентарну справу на 17 будівель санаторію „Квітка Полонини", які належать останньому на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 14.02.2001р., а також належні докази в підтвердження місцезнаходження колодязів каналізаційного колектору очисних споруд (на земельній ділянці санаторію „Квітка Полонини" та/або санаторію „Кришталеве джерело", переданій відповідачу-2 в оренду згідно з оскаржуваним договором оренди земельної ділянки від 24.03.2008, чи на земельній ділянці, переданій ДП "Санаторій "Квітка Полонини" за договором оренди земельної ділянки від 31.12.2004 р. останнім суду не надано ; у вищезазначеному клопотанні позивачем не вказана жодна поважна причина по якій позивач не може надати суду відповідну інвентарну справу , а вказує лише на те, що остання повинна зберігатися у КУП „Свалявське районне БТІ", однак доказів звернення до вказаного органу не надано. Крім того, в додатково поданих письмових поясненнях по справі позивач на підтвердження позовних вимог покликається на наявні в матеріалах справи докази, які однак не є достатніми для правильного вирішення спору по суті на що вказувалося в Постанові Вищого господарського суду України від 08.07.2014р.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

З наведеного вище випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Отже, якщо позивач без поважних причин не подав витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, що перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду (п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

У пункті 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року зазначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності певних умов, зокрема додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті. Таким чином, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

У пунктах 2.3., 3.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року зазначено, що неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Підсумовуючи викладене, надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність обставин, що перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті у майбутньому, а тому з огляду на те, що матеріалами справи знайшло своє підтвердження, що позивачем без поважних причин не подано витребувані господарським судом докази, необхідні для вирішення спору, виконати вказівки Вищого господарського суду України викладені в Постанові від 08.07.2014 року та встановити фактичні обставини з відповідною достовірністю та вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами не видається можливим , а відтак позовну заяву належить залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом також приймається до уваги, що відповідно до приписів ст. 69 Господарського процесуального кодексу України суд обмежений строками вирішення спору (строк розгляду даного спору закінчується 06.10.2014р.).

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, п. 5 ч. 1 статті 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

2. У відповідності до ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученням № 199 від 08.11.2013р. на суму 2294 грн. (дві тисячі двісті дев"яносто чотири) підлягає поверненню з Державного бюджету України представництву ПрАТ „Укрпрофоздоровниця" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Фединця, 7, код ЄДРПОУ 25451689).

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

Суддя Й.Й. Кадар