Постанова

від 01.09.2014 по справі 826/5591/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

01 вересня 2014 року № 826/5591/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Маруліної Л.О., суддів Костенка Д.А. та Шейко Т.І., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегарент" доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, Головного управління Міндоходів у місті Києві, Міністерства доходів і зборів України провизнання протиправними та скасування рішень, акта, податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегарент" (далі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів і зборів України у місті Києві (далі також - відповідач 1), Головного управління Міндоходів і зборів України у місті Києві (далі також - відповідач 2), Міністерства доходів і зборів України (далі також - відповідач 3), про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.01.2014 №0000012202;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.02.2014 №1813/10/26-15-10-04-04 про результати розгляду первинної скарги;

- визнання протиправними та скасування рішення Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 №5315/1/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги;

- визнання протиправним та скасування акта від 26.12.2013 №3000/26-58-22-02-15/36509494 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Мегарент" в частині документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" за період з 01.01.2011 по 30.04.2013, з ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" за період з 23.09.2011 по 31.03.2013, з ТОВ "Новий Градъ" за період з 01.10.2010 по 31.10.2013 в частині висновків щодо порушення ТОВ "Мегарент" пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та заниження податку на додану вартість в розмірі 197395,98 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2014 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2014 та від 03.07.2014 провадження у справі зупинялось з метою витребування додаткових доказів у справі.

У судове засідання, 06.08.2014, сторони прибули.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує безпідставністю висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість, їх невідповідністю встановленим податковим законодавством правилам формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також наданим до перевірки первинним документам, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо", ТОВ "Агенція реклами "Лоцман", ТОВ "Новий Градъ" протягом періоду, за який проводилась перевірка.

Відповідач 1 проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначається про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відповідність висновків акта перевірки, за наслідками якої прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, положенням Податкового кодексу України, з огляду на встановлені під час проведення перевірки факти відсутності фактичних господарських відносин з придбання ТОВ "Мегарент" товарів та послуг у ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо", ТОВ "Агенція реклами "Лоцман", ТОВ "Новий Градъ", що підтверджується відповідними актами контролюючих органів про неможливість проведення зустрічної звірки зазначених платників податків.

Відповідачі 2 та 3 також заперечують проти позову. Відповідачем 2 подано письмові заперечення, в яких зазначено про дотримання ним порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.01.2014 №0000012202, а також вказано, що рішення податкового органу про результати розгляду скарги не може породжувати для платника податків певні права та обов'язки, не має для нього юридичного значення, та входить до предмету доказування під час розгляду спору про правомірність податкового повідомлення-рішення.

Оскільки всіма сторонами подано заяви про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, судом на підставі частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегарент" зареєстроване як юридична особа 30.04.2009, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 10731020000017279, присвоєно ідентифікаційний код 36509494, місцезнаходження: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 39, кв. 13, основні види економічної діяльності: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, надання послуг таксі, інша поштова та кур'єрська діяльність, надання інших інформаційних послуг, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії №18585517.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 04.12.2013 №962, повідомлення від 04.12.2013 №179/26-58-22-02-11 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Мегарент" з питання правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" за період з 01.01.2011 по 30.04.2013, з ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" за період з 23.09.2011 по 31.03.2013 та з ТОВ "Новий Градъ" за період з 01.10.2010 по 31.10.2013, про що складено акт перевірки від 26.12.2013 №3002/26-58-22-02-15/36509494.

Позивачем подано письмові заперечення на зазначений акт перевірки, на які листом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11.01.2014 №208/10/26-58-22-02-11 позивача повідомлено про залишення висновків акта перевірки без змін.

На підставі акта перевірки від 26.12.2013 №3002/26-58-22-02-15/36509494 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 №0000012202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 246745,00 грн., в тому числі, 197396,00 грн. за основним платежем та 49349,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у місті Києві, та в подальшому до Міністерства доходів і зборів України.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.02.2014 №1813/10/26-15-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 №5315/1/99-99-10-01-15 у задоволенні скарг позивача відмовлено, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну (пункт 201.1), яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

В акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою встановлено, зокрема, порушення ТОВ "Мегарент" пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого занижено податок на додану вартість в березні 2012 року на суму 40000,00 грн., у травні 2012 року на суму 23338,50 грн., в червні 2012 року на 72390,81 грн., у вересні 2012 року на 61666,67 грн.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, висновки про заниження ТОВ "Мегарент" податку на додану вартість за березень, травень, червень та вересень 2012 року ґрунтуються на встановлених під час перевірки фактах відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання робіт послуг у підприємств-постачальників ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо", ТОВ "Агенція реклами "Лоцман", ТОВ "Новий Градъ" за період з 01.10.2010 по 31.10.2013, та твердженнях про відсутність підстав для формування ТОВ "Мегарент" податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками - ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо", ТОВ "Агенція реклами "Лоцман", ТОВ "Новий Градъ" за період з 01.10.2010 по 31.10.2013, оскільки такі податкові накладні не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що між ТОВ "Мегарент" та ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" були укладені наступні договори:

- від 01.03.2012 відповідно до якого ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" (Підрядник) зобов'язується виконати з матеріалів ТОВ "Мегарент" (Замовник) власними силами та засобами роботи з поточного ремонту нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17, площею 1187,9 кв.м. відповідно до умов цього договору та інших документів, які є додатками до цього договору (пункт 1.1 Договору);

- від 01.06.2012 №01/06-2012 згідно з яким ТОВ "Мегарент" (Замовник) доручає ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" (Підрядник), а підрядник приймає на себе зобов'язання на поставку, монтаж та пусконалагоджуванню припливно-витяжної системи повітря фарбувальної камери за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17 (пункт 1.1 Договору);

- від 19.09.2012 №01-09-12/1 відповідно до якого ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" (Підрядник) зобов'язується виконати з власних матеріалів роботи по благоустрою території, влаштуванню бетонної підлоги будівлі, утепленню стін за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17 відповідно до умов цього договору та інших документів, які є додатками до цього договору, а ТОВ "Мегарент" (Замовник) зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену цим договором ціну (пункт 1.1 Договору).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано:

- рахунок-фактуру від 31.03.2012 №76 згідно з яким постачальником ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" надано послуги по ремонту приміщення одержувачу ТОВ "Мегарент" на суму 83215,00 грн., в тому числі, 13869,17 грн. ПДВ;

- акт здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.09.2012 №140 відповідно до якого ТОВ "Мегарент" та ТОВ "БК "Палаццо" погодили виконання будівельних робіт вартістю 370000,00 грн., в тому числі, 61666,67 грн. ПДВ;

- видаткову накладну від 30.06.2012 №150 на матеріали та монтажні роботи, постачальник - ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо", одержувач - ТОВ "Мегарент", на загальну суму 28560,00 грн., в тому числі, 4760,00 грн. ПДВ;

- податкові накладні від 31.03.2012 №76 на суму 83215,00 грн., в тому числі, 13869,17 грн. ПДВ, від 30.06.2012 №150 на суму 28560,00 грн., в тому числі, 4760,00 грн. ПДВ, від 30.09.2012 №140 на суму 370000,00 грн.

За висновком суду, зазначені докази не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій щодо виконання ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" будівельно-ремонтних та монтажних робіт на об'єкті ТОВ "Мегарент".

Так, укладеним між ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" та ТОВ "Мегарент" договором на ремонт приміщення від 01.03.2012 встановлено, що ремонт здійснюється з матеріалів замовника (пункт 1.1 Договору). Підрядник зобов'язується забезпечити виконання робіт з матеріалів замовника своїми силами та засобами. Перелік матеріалів вказується в акті приймання-передачі. Підрядник зобов'язаний використовувати наданий замовником матеріал економно і ощадливо, після закінчення роботи представити замовнику звіт про використання матеріалів, а також повернути його залишок або, за згодою замовника, зменшити ціну роботи з урахуванням вартості невикористаного матеріалу, який залишається у підрядника (пункт 2.1.3 Договору). Роботи вважаються прийнятими з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 5.1 Договору). Акт приймання-передачі підписується сторонами. При відмові від підписання акта будь-якою із сторін, про це робиться відмітка в акті (пункт 5.2 Договору).

Згідно з кошторисом та планом-графіком робіт до договору від 01.03.2012 сторонами обумовлено виконання робіт з очищення вручну стін від фарби, великий ремонт полотен вхідних дверей в будівлю, укріплення дверних та віконних коробок з конопаченням, монтаж дрібних металоконструкцій, загальна вартість яких складає 83215,00 грн.

Проте, позивачем не надано будь-яких доказів передачі будівельних матеріалів підряднику, оформлення акта приймання-передачі таких матеріалів, не надано звіту про використання матеріалів.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина друга).

Згідно з вимогами статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт (частина перша). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (частина друга).

Водночас, позивачем не надано доказів наявності проектно-кошторисної документації на здійснення ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" ремонтних робіт на об'єкті позивача, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17. Також не обумовлено складу і змісту проектно-кошторисної документації та того, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію і укладеним між ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" та ТОВ "Мегарент" договором на ремонт приміщення від 01.03.2012.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Аналогічний порядок прийняття-передачі робіт шляхом складання відповідного акта передбачений також і в укладеному між ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" та ТОВ "Мегарент" договорі на ремонт приміщення від 01.03.2012.

Разом з тим, на підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано лише рахунок-фактуру від 31.03.2012 №76 на суму 83215,00 грн. Про наявність відповідного акта прийому-передачі, складеного за наслідками виконання зазначеного договору, позивачем не зазначено.

У договорі підряду від 01.06.2012 №01/06-2012 також визначено, що після встановлення, підключення та здачі в експлуатацію системи, сторони підписують акт прийому-передачі виконаних робіт (пункт 3.3 Договору). Роботи вважаються прийнятими з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 5.1 Договору). Акт приймання-передачі підписується сторонами. При відмові від підписання акта будь-якою із сторін, про це робиться відмітка в акті (5.2 Договору). Датою виконання робіт за договором вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт в цілому за договором або акта усунення недоліків (пункт 5.3 Договору).

Проте, на підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано видаткову накладну на матеріали та монтажні роботи на загальну суму 28560,00 грн. Акта приймання-передачі виконаних робіт чи акта усунення недоліків позивачем не надано, про його наявність не зазначено.

Згідно з укладеним між ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" (Підрядник) та ТОВ "Мегарент" (Замовник) договором підряду від 19.09.2012 №01-09-12/1 підрядник зобов'язується виконати з власних матеріалів своїми силами та засобами роботи по благоустрою території, по влаштуванню бетонної підлоги будівлі, по утепленню стін за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17, відповідно до умов цього договору та інших документів, які є додатками до цього договору, а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену цим договором ціну (пункт 1.1 Договору). Види робіт, які виконуються підрядником, та їх вартість встановлюються в договорі та в кошторисі, який затверджується замовником, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до кошторису до вказаного договору сторонами обумовлено виконання робіт з ремонту ям асфальтового покриття з урахуванням нарізки швів, демонтажу та вивозу старого а/б покриття, підсипання основи, поливки швів бітумом, асфальтування - повний комплекс робіт, 5 см, робіт по влаштуванню бетонної підлоги будівлі, яка включає: підготовку, подвійне армування, бетонування, шліфовку, покриття лаком, прорізку швів, заповнення швів, та робіт по утепленню стін фасадів будівлі пінопластом.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано акт здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.09.2012 №140 відповідно до якого ТОВ "Мегарент" та ТОВ "БК "Палаццо" погодили виконання будівельних робіт вартістю 370000,00 грн., в тому числі, 61666,67 грн. ПДВ.

Примірні форми первинних облікових документів у будівництві на момент підписання зазначеного акта були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві".

Наданий позивачем акт здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.09.2012 №140 не відповідає установленим зазначеним наказом формам, не містить інформації про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням цього обсягу робіт, з урахуванням того, що роботи виконувались з матеріалів підрядника, що в свою чергу, не дає можливості встановити зміст та обсяг виконаних робіт, види та кількість витрачених матеріалів.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що необхідність придбання у ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" ремонтних робіт на об'єкті, що знаходиться в м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17, викликана тим, що вказаний об'єкт був орендований позивачем у ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" у непридатному для здійснення господарської діяльності стані. Крім того, представник зазначив, що вартість ремонтних робіт було зараховано в рахунок сплати орендної плати.

На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до позовної заяви договір оренди автотранспортної дільниці від 01.11.2011 №739, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (Орендодавець) зобов'язується передати, а ТОВ "Мегарент" зобов'язується прийняти в строкове платне користування автотранспортну дільницю орендодавця (гараж літ. "В") загальною площею 1177,9 кв. м., за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17.

Актом від 01.11.2011 №1 оформлено приймання-передачу транспортної дільниці згідно із зазначеним вище договором оренди.

Відповідно до пункту 3.3.4 договору оренди автотранспортної дільниці від 01.11.2011 №739 у випадку проведення капітального ремонту орендарем останній має право відремонтувати об'єкт оренди, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати. Підтвердженням проведення ремонтних робіт є наданий орендодавцю кошторис витрат або інші документи, які підтверджують виконання зазначених робіт. Зміна розміру орендної плати в зв'язку з проведенням ремонту погоджується сторонами договору у додаткових угодах, які являтимуться невід'ємними частинами договору.

Листом від 02.11.2011 №111 ТОВ "Мегарент" просило ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" погодити проведення капітального ремонту орендованого приміщення за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17.

У відповідь на вказаний лист ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" листом від 02.11.2011 №28-896 надано згоду ТОВ "Мегарент" на проведення капітального ремонту орендованого приміщення за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 15/17, згідно з пунктом 3.3.4 договору оренди автотранспортної дільниці від 01.11.2011 №739.

Додатковою угодою від 15.11.2011 №1 до договору оренди автотранспортної дільниці від 01.11.2011 №739 внесено зміни щодо розміру орендної плати в зв'язку з проведенням орендарем капітального ремонту в орендованому приміщенні та встановлено, що розмір орендної плати за один календарний місяць складає 6000,00 грн., в тому числі, 1000,00 грн. ПДВ (пункт 4.1 Договору). Орендар зобов'язаний протягом 20 днів з моменту укладення договору перерахувати на поточний рахунок орендодавця грошову суму в розмірі двомісячної орендної плати, яка складає суму 10000,00 грн., в тому числі 20% ПДВ, що складає 2000,00 грн., а всього: 12000,00 грн. за перший та другий місяці оренди для забезпечення виконання грошових зобов'язань орендаря за договором (пункт 4.3 договору).

Позивачем надано звіт від 04.01.2013 про проведені роботи до договору оренди автотранспортної дільниці від 01.11.2011 №739 та додаткової угоди від 15.11.2011 №1 відповідно до якого ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" та ТОВ "Мегарент" узгодили проведений орендарем капітальний ремонт орендованого майна, а саме: ремонтні роботи (очищення стін від фарби вручну, великий ремонт полотен вхідних дверей та віконних коробок з конопаченням, монтаж дрібних металоконструкцій), монтаж припливно-витяжної системи повітря фарбувальної камери, роботи по благоустрою території, роботи по влаштуванню бетонної підлоги будівлі, роботи по утепленню стін).

Водночас, з метою з'ясування обставин щодо зарахування вартості ремонтних робіт в рахунок орендної плати судом було направлено до ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" відповідні судові запити на які ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" листом від 05.08.2014 №06-362 повідомлено суд, що будь-які документи, підписані сторонами, які б підтверджували виконання пункту 3.3.4 договору та від 01.11.2011 №739 та додаткової угоди від 15.11.2011 №1 до нього, у справах ПАТ "КиївЗНДІЕП" відсутні.

Крім того, на підтвердження оплати придбаних у ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" послуг позивачем долучено до позовної заяви платіжні доручення від 23.04.2012 №254 на суму 77000,00 грн., призначення платежу: оплата за ремонт приміщення згідно з договором від 03.01.2012 №02-1/2012/01, в тому числі, 12833,33 грн. ПДВ, та від 14.05.2012 №294 на суму 6215,00 грн., призначення платежу: остаточна оплата за ремонтні послуги згідно з договором від 03.01.2012 №02-1/2012/01, в тому числі, 1035,83 грн. ПДВ.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджується тієї обставини, що між ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" та ТОВ "Мегарент" було укладено договір від 03.01.2012 №02-1/2012/01. Не встановлено також існування такого договору і в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому, докази оплати ТОВ "Мегарент" послуг ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" згідно з долученими до адміністративного позову рахунком-фактурою від 31.03.2012 №76, актом здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.09.2012 №140 та видатковою накладною від 30.06.2012 №150 у матеріалах справи відсутні, що ставить під сумнів фактичний рух активів за укладеними між ТОВ "Мегарент" та ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" договорами від 01.03.2012, від 01.06.2012 №01/06-2012 та від 19.09.2012 №01-09-12/1.

На підтвердження господарських відносин з ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" позивачем надано:

- договір про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012 згідно з яким ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" (Виконавець) на замовлення ТОВ "Мегарент" (Замовник) зобов'язується виготовити та передати йому у власність поліграфічну продукцію, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору). Зміст та об'єм робіт: брошура А4 - 6000 шт., листівка 100 мм х 210 мм - 24500 шт., візитка 50 мм х 99 мм - 3500 шт., буклет А4 - 4500 шт., буклет А4 глянець - 1500 шт. (пункт 1.2 Договору);

- договір про виготовлення поліграфічної продукції від 15.05.2012 згідно з яким ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" (Виконавець) на замовлення ТОВ "Мегарент" (Замовник) зобов'язується виготовити та передати йому у власність поліграфічну продукцію, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах цього договору (пункт 1.1 Договору). Зміст та об'єм робіт: брошура А4 - 4450 шт., банер 2 х 2 м. - шт. (пункт 1.2 Договору);

- додаток №1 до договору про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012 "Оригінал-макет продукції згідно з договором про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012";

- видаткові накладні від 31.05.2012 №31 на товар: брошура А4 - 4450 шт., банер 2 х 2 м - 7 шт. на суму 75000,00 грн., в тому числі, 12500,00 грн. ПДВ, від 30.03.2012 №14 на товар: брошура А4 - 6000 шт., листівка 100 мм х 210 мм - 24500 шт., візитка 50 мм х 99 мм - 3500 шт., буклет А4 - 4500 шт., буклет А4 глянець - 1500 шт. на суму 80000,00 грн., в тому числі, 13333,33 грн. ПДВ;

- рахунок на оплату від 31.05.2012 №31, товар: брошура А4 - 4450 шт., банер 2 х 2 м - 7 шт. на суму 75000,00 грн., в тому числі, 12500,00 грн. ПДВ;

- рахунок-фактура від 30.03.2012 №14 на товар: брошура А4 - 6000 шт., листівка 100 мм х 210 мм - 24500 шт., візитка 50 мм х 99 мм - 3500 шт., буклет А4 - 4500 шт., буклет А4 глянець - 1500 шт. на суму 80000,00 грн., в тому числі, 13333,33 грн. ПДВ;

- податкові накладні від 30.03.2012 №14 на суму 80000,00 грн., в тому числі, 13333,33 грн. ПДВ, номенклатура товарів/послуг продавця: брошура А4 - 6000 шт., листівка 100 мм х 210 мм - 24500 шт., візитка 50 мм х 99 мм - 3500 шт., буклет А4 - 4500 шт., буклет А4 глянець - 1500 шт. та від 31.05.2012 №31 на суму 75000,00 грн., в тому числі, 12500,00 грн. ПДВ, номенклатура товарів/послуг продавця: брошура А4 - 4450 шт., банер 2 х 2 м - 7 шт.;

- платіжні доручення від 14.05.2012 №297 на суму 67000,00 грн., призначення платежу: оплата за рекламні послуги згідно з договором від 01.03.2012 №010312, в тому числі, 11166,67 грн. ПДВ, та від 07.06.2012 №370 на суму 13000,00 грн., призначення платежу: остаточна оплата за рекламні послуги згідно з рахунком від 30.03.2012 №14, в тому числі, 2166,67 грн. ПДВ.

Разом з тим, за висновком суду, зазначені докази не є достатніми для підтвердження фактичного придбання ТОВ "Мегарент" послуг у ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" поліграфічної продукції, виходячи з наступного.

Так, договорами про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012 та від 15.05.2012 визначено, що протягом 2 днів з моменту підписання сторонами договору замовник зобов'язується надати виконавцеві письмово затверджений оригінал-макет продукції (в електронному вигляді і роздрукованому на папері) або опис продукції та погодити зразок продукції, якщо в цьому є потреба (пункти 1.3 договорів).

Позивачем надано додаток №1 до договору про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012 "Оригінал-макет продукції згідно з договором про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012", проте аналогічного додатку до договору про виготовлення поліграфічної продукції від 15.05.2012 або опису продукції та доказів її погодження не надано.

Відповідно до пункту 2.1 договору про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012 продукція оплачується замовником в строк до 15.05.2012 року, якщо інший строк не буде погоджений між сторонами. Пунктом 2.3 вказаного договору визначено, що вартість замовлення складає 80000,00 грн., в тому числі 13333,33 грн. ПДВ.

Згідно з пунктом 2.1 договору про виготовлення поліграфічної продукції від 15.05.2012 продукція оплачується замовником в строк до 31.05.2012, якщо інший строк не буде погоджений між сторонами. Пунктом 2.3 вказаного договору визначено, що вартість замовлення складає 75000,00 грн., в тому числі, 12500,00 грн. ПДВ.

Пунктом 4.2 зазначених договорів встановлено, що за порушення замовником строків оплати продукції він сплачує виконавцеві лише пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно сплаченої вартості продукції, за кожен день прострочення, за весь період прострочення.

З платіжного доручення від 14.05.2012 №297 убачається, що позивачем було перераховано ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" суму 67000,00 грн., в тому числі, 11166,67 грн. ПДВ з призначенням платежу: оплата за рекламні послуги згідно з договором від 01.03.2012 №010312.

Проте, з наявних у матеріалах справи доказів не убачається, що між ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" та ТОВ "Мегарент" укладався договір від 01.03.2012 №010312.

Якщо припустити, що вказану суму позивачем було сплачено в рахунок оплати послуг за договором про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012, то доплачена платіжним дорученням від 07.06.2012 №370 сума 13000,00 грн. з призначенням платежу: остаточна оплата за рекламні послуги згідно з рахунком від 30.03.2012 №14, в тому числі, 2166,67 грн. ПДВ, була сплачена позивачем із порушенням строків оплати. Водночас, будь-яких доказів виконання ТОВ "Мегарент" вимог пункту 4.2 договору про виготовлення поліграфічної продукції від 20.03.2012 позивачем не надано.

Крім того, за таких обставин, залишається не підтвердженою оплата позивачем послуг ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" за договором про виготовлення поліграфічної продукції від 15.05.2012, що дає підстави для висновку про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Мегарент" та ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" на підставі зазначених вище договорів.

Також з матеріалів справи убачається, що ТОВ "Мегарент" мало господарські відносини з ТОВ "Новий Градъ".

Так, відповідно до видаткових накладних від 30.03.2012 №48, від 31.05.2012 №47, від 30.06.2012 №70, рахунків-фактур від 30.03.2012 №48, 31.05.2012 №47, від 30.06.2012 №70, податкових накладних від 30.03.2012 №48, від 30.06.2012 №70 позивачем було придбано у ТОВ "Новий Градъ" будівельні матеріали (гіпсокартон, профіль, дошка, брус, арматура, труба, куток, листовий метал). На підтвердження оплати вказаного товару позивачем надано платіжне доручення від 14.05.2012 №295 на суму 69765,80 грн., призначення платежу: оплата за будівельні матеріали згідно з рахунком від 30.03.2012, в тому числі, 11627,63 грн. ПДВ.

Водночас, доказів оплати позивачем товару відповідно до видаткових накладних від 31.05.2012 №47, від 30.06.2012 №70 та рахунків-фактур 31.05.2012 №47, від 30.06.2012 №70 позивачем не надано, про їх наявність не зазначено.

Відсутні також у матеріалах справи будь-які докази фактичного переміщення зазначеного товару від продавця - ТОВ "Новий Градъ" до покупця - ТОВ "Мегарент", використання позивачем придбаних будівельних матеріалів у господарській діяльності.

Крім того, відповідно до видаткових накладних від 30.03.2012 №47, від 31.05.2012 №46, від 30.06.2012 №70, рахунку-фактури від 30.03.2012 №47, рахунків на оплату від 31.05.2012 №46, від 30.06.2012 №69, податкових накладних від 30.03.2012 №47, від 31.05.2012 №46, від 30.06.2012 №69 ТОВ "Мегарент" придбано у ТОВ "Новий Градъ" автозапчастини в асортименті та обладнання для СТО (підставка під двері RU0987, ключі GCAJ678, стапелі RU5793, RU57908, апарат миючий FR4682L).

На підтвердження оплати вказаного товару позивачем надано платіжне доручення від 15.06.2012 №391 на суму 28000,00 грн., призначення платежу: часткова оплата за автозапчастини згідно з рахунком від 14.05.2012, в тому числі, 4666,67 грн. ПДВ, та від 14.05.2012 №296 на суму 7019,20 грн., в тому числі, 1169,87 грн. ПДВ, призначення платежу: оплата за автозапчастини згідно з рахунком від 30.03.2012.

Водночас, у матеріалах справи відсутній виписаний ТОВ "Новий Градъ" на користь позивача рахунок від 14.05.2012 на суму 28000,00 грн. Також, відсутні будь-які докази оплати ТОВ "Мегарент" товарів за видатковими накладними від 31.05.2012 №46, від 30.06.2012 №70 та рахунками на оплату від 31.05.2012 №46, від 30.06.2012 №69.

Крім того, відсутні будь-які докази фактичного переміщення автозапчастин та обладнання, придбаних у ТОВ "Новий Градъ" від продавця до покупця, приймання, зберігання, облік ТОВ "Мегарент" вказаних товарів, належного відображення в бухгалтерському обліку підприємства придбаного обладнання.

Надані позивачем докази використання автозапчастин у своїй господарській діяльності під час надання послуг з технічного обслуговування автомобілів ТОВ "Сільвер Телеком", ПАТ "Комерційний банк "Даніель", ТОВ "Айленд" та власних автомобілів ТОВ "Мегарент" суд не бере до уваги, оскільки у даному випадку, відсутні належні докази на підтвердження фактичного руху активів від продавця - ТОВ "Новий Градъ" до покупця - ТОВ "Мегарент".

Враховуючи висновки суду про не підтвердження наявними у матеріалах справи доказами фактичного здійснення господарських операцій з придбання ТОВ "Мегарент" товарів та послуг у ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо", ТОВ "Агенція реклами "Лоцман", ТОВ "Новий Градъ", суд погоджується з висновками відповідача про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій з ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо", ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" та ТОВ "Новий Градъ", та заниження ТОВ "Мегарент" податку на додану вартість в березні 2012 року на суму 40000,00 грн., у травні 2012 року на суму 23338,50 грн., в червні 2012 року на 72390,81 грн., у вересні 2012 року на 61666,67 грн. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 №0000012202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 246745,00 грн., в тому числі, 197396,00 грн. за основним платежем та 49349,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) прийнято Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві правомірно.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як уже зазначалось, за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Мегарент" з питання правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна компанія "Палаццо" за період з 01.01.2011 по 30.04.2013, з ТОВ "Агенція реклами "Лоцман" за період з 23.09.2011 по 31.03.2013 та з ТОВ "Новий Градъ" за період з 01.10.2010 по 31.10.2013 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було складено акт перевірки від 26.12.2013 №3002/26-58-22-02-15/36509494.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в його постанові від 24.09.2013 (34180770), акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Враховуючи те, що позивачем в обґрунтування протиправності акта перевірки від 26.12.2013 №3002/26-58-22-02-15/36509494 зазначено безпідставність викладених у вказаному акті висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження ним податку на додану вартість, водночас суд під час судового розгляду дійшов про правомірність таких висновків контролюючого органу, зважаючи на те, що під час судового розгляду судом не встановлено інших порушень контролюючого органу під час складання ним вказаного акта перевірки, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 26.12.2013 №3002/26-58-22-02-15/36509494 є безпідставними.

З аналогічних підстав суд також вважає безпідставними вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.02.2014 №1813/10/26-15-10-04-04 про результати розгляду первинної скарги та Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 №5315/1/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги, оскільки вказані рішення зазначених контролюючих органів, з урахуванням того, що ними не змінювалось оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в даному випадку, не є тими юридичними фактами, з якими пов'язано виникнення, зміна або припинення будь-яких обов'язків позивача як платника податків.

Крім того, під час судового розгляду судом встановлено, що вказані рішення прийняті контролюючими органами у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням рішень Головного управління Міндоходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України про продовження строку розгляду скарг позивача на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.01.2014 №0000012202.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та фактичними обставинами справи, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (квитанція та фіскальний чек від 24.04.2014 №8323). Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Водночас, частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки сума судового збору за подання позивачем даного адміністративного позову становить 4872,00 грн., з урахуванням раніше сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн., з позивача слід стягнути решту суми судового збору, яка становить 4384,80 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарент" відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегарент" (ідентифікаційний код 36509494) судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) на р/р 31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код отримувача 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом ТОВ "Мегарент", Окружний адміністративний суд міста Києва, ідентифікаційний код 34414689.

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.О. Маруліна

Суддя Д.А. Костенко

Суддя Т.І. Шейко