Ухвала

від 02.10.2014 по справі 826/14119/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

02 жовтня 2014 року м. Київ № 826/14119/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська паперова компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року № 0006282211 та акта перевірки від 29 квітня 2014 року № 1018/2211/34487825, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Українська паперова компанія» (далі - ТОВ «УПК») з позовом до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року № 0006282211 та акта перевірки від 29 квітня 2014 року № 1018/2211/34487825.

У відповідності до п. 3 і 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви та вирішення питання щодо відповідності такої заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу, та з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цих норм предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, дій або бездіяльності, що оскаржуються позивачем.

Зі змісту прохальної частини поданого позову вбачається, що ТОВ «УПК» просить суд визнати протиправним і скасувати Акт «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Українська паперова компанія» (код ЄДРПОУ 34487825) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями по Контракту від 0810.2013 № 081013 UPC за період з 08.10.2013 по 31.03.2014 згідно листа ПАТ «УКРСОЦБАНК» 07.03.2014 № 10.301-14/79-235 (вх. ДПІ від 10.03.2014 № 15048/10)» від 29.04.2014р. № 1018/2211/34487825, оскільки висновки такого акта перевірки є неправомірними та документально необґрунтованими.

Також ТОВ «УПК» в своїй позовній заяві просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014р. № 0006282211, яке було прийняте на підставі вказаного Акта перевірки.

На момент виникнення спірних правовідносин оформлення результатів документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності-юридичних осіб здійснювалося відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України.

Нормами абз. 1 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 цього Кодексу).

При цьому в силу норм п. 86.8 ст. 86 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У відповідності до абз. 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України саме податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного в сукупності, акт документальної перевірки, який містить висновки органу доходів і зборів щодо результатів перевірки, не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не є актом державного чи іншого органу в розумінні цього Кодексу, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (актом індивідуальної дії), в даному випадку є рішення органу доходів і зборів у вигляді податкового повідомлення-рішення, прийняте за результатами проведеної перевірки, що в цілому узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009р. по справі 09/143, де зокрема, зазначено, що акт перевірки не має обов'язкового характеру і не встановлює для суб'єкта господарювання будь-яких обов'язків, а тому він не є рішенням у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ та його оскарження не може бути предметом розгляду у суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого адміністративного суду України від 04.11.2010р. у справі № К-13106/07, від 28.10.2010р. у справі № К-16536/07.

Саме в цьому контексті слід розглядати положення п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України про можливість оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку, тобто в контексті процесуальних правил та приписів, визначених Кодексом адміністративного судочинства України -закону з питань адміністративного судочинства, відповідно до якого здійснюється адміністративне судочинство, провадження в адміністративних справах (ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, з огляду на вищевикладене оскарження дій по проведенню перевірки та складанню акта перевірки не можуть бути предметом самостійних вимог, оскільки акт є доказом, який досліджується судом разом з оцінкою дій по проведенню перевірки та складанню акта (як складових перевірки) і висновків щодо правомірності викладених у ньому обставин, які стали підставою для прийняття певного рішення, та викладає у мотивувальній частині постанови суду у разі оскарження рішення органу доходів і зборів, а саме - податкового повідомлення-рішення. Зокрема, дана правова позиція наведена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010р. по справі № К-11956/08 та від 16.06.2011р. по справі № К-9789/09, винесених за результатами перегляду подібних справ в порядку касаційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, підстави для відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «УПК» в частині позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування акта перевірки від 29.04.2014р. № 1018/2211/34487825 відсутні.

Керуючись до п. 4 ч. 1 ст. 107, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська паперова компанія» у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування акта перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 29 квітня 2014 року № 1018/2211/34487825.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

3. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі у частині позовних вимог позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

4. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова