Постанова

від 20.11.2014 по справі 826/14119/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2014 року 09 год. 17 хв. № 826/14119/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська паперова компанія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року № 0006282211, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська паперова компанія» (далі - позивач, ТОВ «УПК») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року № 0006282211 та акта перевірки від 29 квітня 2014 року № 1018/2211/34487825.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ТОВ «УПК» в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування акта перевірки ДПІ від 29.04.2014р. № 1018/2211/34487825.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача, які викладені в Акті перевірки від 29.04.2014р. № 1018/2211/34487825, про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок несвоєчасного надходження товару на територію України за контрактом від 08.10.2013р. № 081013 UPC з компанією «Fujian Auplex Appliance Co., Ltd», документально та нормативно, не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 22.10.2014р. б/н та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Українська паперова компанія» (ідентифікаційний код 34487825) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при взаєморозрахунках за зовнішньоекономічними операціями по контракту від 08.10.2013 № 081013 UPC за період з 08.10.2013 по 31.03.2014 згідно листа ПАТ «Укрсоцбанк» 07.03.2014 № 10.301-14/79-235 (вх. ДПІ від 10.03.2014 № 15048/10), за результатами якої складений Акт від 29.04.2014р. № 1018/2211/34487825. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «Українська паперова компанія» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок несвоєчасного надходження товару на територію України за контрактом від 08.10.2013р. № 081013 UPC з компанією «Fujian Auplex Appliance Co., Ltd» (Китай) на суму 13863,36 доларів США (еквівалент 138443,67 грн.). За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні, призначеному у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в призначеному судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

23 жовтня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що з 09.04.2014р. по 23.04.2014р. згідно з нормами пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 09.04.2014р. № 65, працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Українська паперова компанія» (ідентифікаційний код 34487825) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при взаєморозрахунках за зовнішньоеко-номічними операціями по контракту від 08.10.2013 № 081013 UPC за період з 08.10.2013 по 31.03.2014 згідно листа ПАТ «Укрсоцбанк» 07.03.2014 № 10.301-14/79-235 (вх. ДПІ від 10.03.2014 № 15048/10), за результатами якої складений Акт від 29.04.2014р. № 1018/2211/34487825 (далі - Акт перевірки).

Як встановлено судом, між позивачем та фірмою нерезидентом «Fujian Auplex Appliance Co., Ltd» (Китай) укладено контракт від 08.10.2013 № 081013 UPC на поставку обладнання та матеріалів для термодруку.

Водночас, з Акта перевірки вбачається, що згідно з випискою банку від 21.11.2013р. позивач на виконання такого контракту перерахував фірмі нерезиденту «Fujian Auplex Appliance Co., Ltd» (Китай) кошти у сумі 13863,36 доларів США, у зв'язку з чим граничний термін отримання товару - 19.02.2014р., що не заперечувалось позивачем.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 29.04.2014р. № 1018/2211/34487825 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Українська паперова компанія» наступних норм законодавства України: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок несвоєчасного надходження товару на територію України за контрактом від 08.10.2013р. № 081013 UPC з компанією «Fujian Auplex Appliance Co., Ltd» (Китай) на суму 13863,36 доларів США (еквівалент 138443,67 грн.).

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки позивач звернувся до ДПІ з відповідними письмовими заперечення, проте за результатами розгляду останніх висновки Акта перевірки залишені без змін, а заперечення ТОВ «Українська паперова компанія» - без задоволення.

14 травня року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 29.04.2014р. № 1018/2211/34487825 прийняла наступне спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 0006282211 (форми «У»), яким у зв'язку з порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачу визначено суму грошового зобов'язання - пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД у розмірі 7672,92 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

За змістом ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Водночас, пунктом 3 Постанови НБУ від 16.11.2012 № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за № 1921/22233, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, за висновком суду граничним терміном надходження імпортної продукції, який згідно з Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Постановою НБУ від 16.11.2012 № 475, визначений у 90 днів, за імпортним контрактам від 08.10.2013р. № 081013 UPC з фірмою нерезидентом «Fujian Auplex Appliance Co., Ltd» (Китай) є 19.02.2014р.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

За змістом ст. 1 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до МК України поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуском товарів через митний кордон у відповідності із п. 49 ч. 1 ст. 4 цього ж Кодексу є надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

З аналізу положень зазначених статей вбачається, що час здійснення імпортної операції має визначатися, виходячи з моменту перетинання товаром митного кордону України. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014р. у справі № К/9991/5519/11.

Статтею 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Оформлена ВМД не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.11.2013 у справі № К-30819/10 та від 09.12.2013 у справі № К/9991/36858/11.

Як видно з наданих позивачем коносаменту та міжнародної товарно-транспортної накладної відтиск «під митним контролем», та, відповідно, перетин митного кордону України при переміщенні товару за імпортним контрактом від 08.10.2013р. № 081013 UPC з фірмою нерезидентом «Fujian Auplex Appliance Co., Ltd» (Китай) здійснено 21.02.2014р.

З огляду на викладене, розмір пені за порушення позивачем передбачених строків поставки товарів повинен розраховуватись по 21.02.2014р. - дату перетину митного кордону України, а не по 12.03.2014р. - дату ВМД, як зазначено податковим органом.

За таких умов, за несвоєчасне надходження товару на територію України за імпортним контрактом від 08.10.2013р. № 081013 UPC з фірмою нерезидентом «Fujian Auplex Appliance Co., Ltd» (Китай) на 2 (два) дні (з 20.02.2014р. по 21.02.2014р.) позивач має сплатити пеню у розмірі 0,3 відсотка від суми недопоставленого товару в іноземній валюті (вартість якого становить 13863,36 доларів США), перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (курс складає 8,7852 грн. за 1 долар США), що становить 730,76 грн. (13863,36 доларів США*0,3%=41,59 доларів США*8,7852 грн.=365,38 грн.*3 дні=730,76 грн.).

Враховуючи наведене, загальна сума пені за висновком суду складає 730,76 грн., у зв'язку з чим оскаржуване рішення від 14 травня 2014 року № 0006282211 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахованої пені у сфері ЗЕД у розмірі 6942,16 грн. (7672,92 грн. - 730,76 грн.).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправним і скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року № 0006282211 в частині нарахованої пені у сфері ЗЕД на суму 6942,16 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська паперова компанія» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14 травня 2014 року № 0006282211 в частині нарахованої пені у сфері ЗЕД на суму 6942,16 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова