Ухвала

від 01.10.2014 по справі 826/10706/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10706/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Петрика І.Й.,.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів- Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.11.2013 № 0001304120, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Міндоходів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 27.11.2013 № 0001304120.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган, на основі припущень, прийняв хибне рішення, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів України - центрального офісу з обслуговування великих платників та на підставі пп. 20.1.4, 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Нафтогазвидобування" (код ЄДРПОУ 32377038) з питань дослідження своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ПДВ за операціями з ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД" (код ЄДРПОУ 35041962) за серпень - жовтень 2010 року, за результатом якої складено акт перевірки від 09.09.2013 № 1074/41-20/3237703 (Т. 1, арк. 10-30).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, у зв'язку з чим ПрАТ "Нафтогазвидобування" занижено ПДВ в загальній сумі 15 401 693,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 09.09.2013 № 1074/41-20/3237703 відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 № 0001014120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 23 102 539,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 15 401 693,00 грн. та за штрафними санкціями - 7 700 846,50 грн. (Т. 1, арк. 39).

Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Міндоходів України від 20.11.2013 № 15711/6/99-99-10-01-15 скаргу ПрАТ "Нафтогазвидобування" частково задоволено, податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 № 0001014120 в частині застосування до товариства 3 8504 423,25 грн. штрафної санкції - скасовано, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

У зв'язку з чим, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013 № 0001304120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 19 250 116,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 15 401 693,00 грн. та за штрафними санкціями - 3 850 423,25 грн.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями від 27.11.2013 № 0001304120, а тому звернувся до суду.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стала інформація комп'ютерних баз даних та інформатизованих інформаційних систем Міндоходів та надані позивачем документи.

Відповідно до акту перевірки, податковим органом перевірявся ряд договорів між ПрАТ "Нафтогазвидобування" та ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", а саме: № 7-30/40/10 від 30.04.2010; № 38 від 27.03.2009; № 19/02/10-52 від 19.02.2010; № 27/04/10-8 від 27.04.2010; № 19/01/10-КРС від 19.01.2010; № 19/1 від 19.03.2010; № 62/25-08 від 25.07.2008 (арк. 5 акту).

Згідно акту перевірки, було встановлено, що ПрАТ "Нафтогазвидобування" за перевіряємий період отримало від ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД" податкові накладні на виконання умов договорів, а саме: договору № 27/04/10-8 від 27.04.2010 (№ 6101, 6092, 6084, 6085, 6087, 6090, 6045, 6763, 6826, 6825, 6795, 6794, 6764, 6639), № 19/02/10-52 від 19.02.2010 (№ 6046, 6091, 6093, 6094, 6095, 6096, 6089, 6086, 5344, 6824, 6796, 6793, 6792, 6761, 6760, 6639, 6638, 6822, 6823), № 19/1 від 19.03.2010 (№ 6110), № 19/01/10-КРС від 19.01.2010 (№ 6109, 6108, 6836), № 62/25-08 від 25.07.2008 (61074, 6837) (арк. 15 акту).

Проте, податковим органом було виявлено, що, відповідно до поданого ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД" реєстру отриманих і виданих податкових накладних за серпень, вересень, жовтень 2010 року та додатку 5, взаємовідносини з ПрАТ "Нафтогазвидобування" не проводились, уточнюючі розрахунки не подавались.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що перевіркою з питань дослідження своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ПДВ за операціями з ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД" (код ЄДРПОУ 35041962) за серпень - жовтень 2010 року встановлено заниження ПрАТ "Нафтогазвидобування" ПДВ всього у сумі 15 401 693,00 грн.

Отже, відповідач лише по деяким договорам позивача із ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", якого, згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 № 29/5005/17186/2011 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, зменшив суму податкового кредиту з ПДВ, а саме по договорам: № 27/04/10-8 від 27.04.2010, № 19/02/10-52 від 19.02.2010, № 19/1 від 19.03.2010, № 19/01/10-КРС від 19.01.2010, № 62/25-08 від 25.07.2008.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку є будь-яка особа, яка, зокрема, підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку.

Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що обов'язковій реєстрації як платник податку підлягає особа у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання) (п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп. 7.3.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до п. 1.4 Закону України "Про податок на додану вартість", поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, згідно норм законодавства, платник податку має право зменшити суму податкового зобов'язання з ПДВ лише у разі підтвердження податкового зобов'язання первинними документами, які заповнені у відповідності до вимог законодавства.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ПрАТ "Нафтогазвидобування", в особі генерального директора Семінського Олега Валерійовича (Замовник) та ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", в особі директора Березенка Олександра Григоровича (Оператор) було укладено договір № 62/25-08 від 25.07.2008 на організацію робіт по будівництву свердловини № 62 Семиренківського газоконденсатного родовища.

Згідно умов даного договору, оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаний з організацією робіт по будівництву свердловини № 62 Семиренківського газоконденсатного родовища у відповідності з проектом з метою пошуку покладів вуглеводнів в відкладах візейського ярусу із залученням спеціалізованих субпідрядників, з використанням своїх матеріалів, та матеріалів, наданих замовником, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, а також забезпечити можливість виконання оператором функцій, передбачених умовами цього договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № 2, додаткову угоду № 1, № 2, № 3, копії актів здачі-прийняття виконаних робіт, копії податкових накладних та копії платіжних доручень з відміткою банку про проведення операції, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивач надав копію договору № 19/01/10-КРС від 19.01.2010 укладений з ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", в особі директора Березенка Олександра Григоровича (Оператор).Згідно умов даного договору, оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаний з організацією робіт по капітальному ремонту свердловин Семиренківського газоконденсатного родовища, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копії актів здачі-прийняття виконаних робіт, копії податкових накладних та копії платіжних доручень з відміткою банку про проведення операції, які містяться в матеріалах справи.

Крім цього, позивач надав копію договору № 19/1 від 19.03.2010 укладений з ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", в особі директора Березенка Олександра Григоровича (Оператор). Згідно умов даного договору, оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаний з організацією робіт по ліквідації свердловини: свердловина № 1 Семиренківського газоконденсатного родовища, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: копію акту здачі-прийняття виконаних робіт, копію податкової накладної та копії платіжних доручень з відміткою банку про проведення операції, які містяться в матеріалах справи.

Також, позивач надав копію договору № 19/01/10-52 від 19.02.2010 укладений з ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", в особі директора Березенка Олександра Григоровича (Оператор).Згідно умов даного договору, оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаний з організацією робіт по будівництву свердловини № 52 Мачухського газоконденсатного родовища у відповідності з проектом з метою пошуку покладів вуглеводнів із залученням спеціалізованих субпідрядників, з використанням своїх матеріалів, та матеріалів, наданих замовником, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, а також забезпечити можливість виконання оператором функцій, передбачених умовами цього договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № 2, 4, копії податкових накладних та копії платіжних доручень з відміткою банку про проведення операції, які містяться в матеріалах справи.

Крім цього, позивач надав копію договору № 27/04/10-8 від 27.04.2010 укладений з ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", в особі директора Березенка Олександра Григоровича (Оператор).Згідно умов даного договору, оператор зобов'язується виконати визначений замовником комплекс дій, пов'язаний з організацією робіт по будівництву свердловини № 8 Семиренківського газоконденсатного родовища у відповідності з проектом з метою пошуку покладів вуглеводнів із залученням спеціалізованих субпідрядників, з використанням своїх матеріалів, та матеріалів, наданих замовником, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу, а також забезпечити можливість виконання оператором функцій, передбачених умовами цього договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: додаток № 2, 4, копії податкових накладних та копії платіжних доручень з відміткою банку про проведення операції.

Крім того, на підтвердження виконання вищевказаних договорів, позивач надав суду пояснення субпідрядника ТОВ "Спецмехсервіс" разом з докази, які підтверджують реальність господарських операцій ТОВ "Спецмехсервіс" з ТОВ «ІБК «Жилпромбуд» на об'єктах, які належать ПрАТ «Нафтогазвидобування» у період серпень 2010 року - жовтень 2010 року.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги той факт, що за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року ДПІ у м. Полтава була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Спецмехсервіс». Згідно Акту перевірки від 30.08.2012 року №2584/22-1/33660476 податковим органом не встановлено порушень податкового законодавства ТОВ «Спецмехсервіс» по взаємовідносинами ТОВ «ІБК Жилпромбуд», яке в свою чергу, надавало послуги під час виконання робіт на об'єктах ПрАТ «Нфтогазвидобування» (Т.2 а.с.94-142). Тобто вказаним актом додатково підтверджено реальність господарських операцій ТОВ "Спецмехсервіс" з ТОВ «ІБК «Жилпромбуд».

Щодо твердження апелянта на відсутність у ТОВ «ІБК «Жилпромбуд» дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, посилаючись при цьому на відповідь від 25.02.2014 року № 1459/0/11-05/6/14 Держгірпромнагляду України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 3 статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування ) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Колегія суддів звертає увагу, на те, що Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, на який посилається апелянт в апеляційній скарзі, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107, а спірні правовідносини виникли у 2010 році, у зв'язку з чим, такі посилання апелянта судом апеляційної інстанції відхиляються.

Крім того, судом з листа ТОВ «Спецмехсервіс» від 15.08.2014 року №550, яке безпосередньо виконувало вказані роботи, є спеціалізованим підприємством в нафтогазовидобувній промисловості, основними видами діяльності, якого є ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості і будівництва; надання послуг, пов'язаних з добуванням нафти і газу, буріння та капітальний ремонт свердловин, розвідувальне буріння. Відповідно товариство має ліцензії: Державної геологічної служби серії AB №429065, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії AB №489492, Міністерства транспорту та зв'язку України серії AB № 510731. Також зазначено, що у випадку необхідності надання копій документів, договорів з ТОВ «ІБК «Жилпромбуд» у тому числі для адміністративного суду, ТОВ «Спецмехсервіс» зможе їх надати (Т.2 а.с66-67).

Разом з тим, позиція відповідача ґрунтується на інформації комп'ютерних баз даних та інформатизованих інформаційних систем Міндоходів, згідно яких, було виявлено, що, відповідно до поданого ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД" реєстру отриманих і виданих податкових накладних за серпень, вересень, жовтень 2010 року та додатку 5, взаємовідносини з ПрАТ "Нафтогазвидобування" не проводились, уточнюючі розрахунки не подавались, а також на постанові Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2011 № 29/5005/17186/2011 про визнання ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД" банкрутом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган, на основі припущень, прийняв хибне рішення, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції, а сам факт визнання ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД" банкрутом, не може бути доказом фіктивності його фінансово-господарської діяльності. Цей факт може бути встановлено лише на підставі рішення суду. Однак, такого рішення суду відповідачем не надано.

Натомість, в матеріалах справи наявне рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі №22/5505/5547/2011 за адміністративним позовом ЗАТ «Нафтогазвидобування» до ТОВ «Інвестиційно - будівельна кампанія «Жилпромбуд» про визнання недійсними договори №62/25/08 від 25 липня 2008 року, №38 від 27 березня 2009 року №19/02/10-52 від 19 лютого 2010 року, №27/04/10-8 від 27 квітня 2010 року, яким позивачу відмовлено у задоволенні позову (номер в ЄДРСР 16106597).

Відмовляючи у задоволенні позову, Господарський суд Дніпропетровської області враховуючи, крім іншого, що сторонами виконувалися умови договорів, що підтверджується податковими накладними, актами здачі-приймання виконаних робіт та виписками банку про оплату, дійшов висновку про реальність договорів та відкинув доводи позивача щодо нікчемності спірних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доказів оскарження чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі №22/5505/5547/2011 матеріали справи не містять та судом даний факт не встановлено.

Отже, здійснюючи правовий аналіз обґрунтованості висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, судом першої інстанції вірно проаналізовано норми цивільного та господарського законодавства у взаємозв'язку з фактичними обставинами справи, та встановлено, що відповідачем не було пред'явлено до суду будь-яких належних доказів нікчемності правочинів, укладених між ПрАТ "Нафтогазвидобування" та ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД", що містяться в матеріалах справи, зауважень до їх форми чи змісту у перевіряючого не було, натомість висновок податкового органу про заниження податкового зобов'язання з ПДВ, сформований на підставі можливих порушень податкового законодавства зі сторони контрагента - ТОВ "ІБК "ЖИЛПРОМБУД".

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Міндоходів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 27.11.2013 № 0001304120.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів- Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.10.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: М.І. Кобаль

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.