Рішення

від 19.01.2007 по справі 15/524

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/524

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.07                                                                                 Справа № 15/524.

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Луганське обласне відділення ВАТ «Ощадбанк», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожайная нива», с. Білоскелювате Краснодонського району Луганської області

про звернення стягнення на майно у сумі 209672 грн. 21 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Пономаренко П.І. - начальник юридичного відділу, довіреність № 3242 від 05.12.06.;

від відповідача –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 114390,69 грн. та пенею у сумі 95281,52 грн. по договору № 2 від 29.01.03. шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідно до договору застави від 23.06.06.

Позивачем надано пояснення від 19.01.2007р. за яким вказується про часткове погашення відповідачем після звернення позивача до суду з позовом боргу за кредитним договором у сумі 90 000 грн. та додано платіжне доручення від 28.12.2006р. У зв'язку з наведеними обставинами представник позивача просить припинити провадження у справі в частині звернення стягнення на майно у сумі 90 000 грн. та наполягає на задоволенні решти позовних вимог.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином –направленою за належною адресою ухвалою суду та суддею в минулому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі начальника Луганського обласного управління та Товариством з обмеженою відповідальністю «Урожайная нива», як позичальником укладено договір невідновлюваної кредитної лінії від 29.01.2003р. №2 (далі –договір).

Згідно п.п. 1.1, 1.2. даного договору банком позичальнику надано кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі 350 000 грн., які відповідач зобов'язаний був повернути банку до 26.12.2003р.

Додатковою угодою від 15.04.2003р. №2 до вказаного кредитного договору ліміт кредитування було збільшено до 587 000 грн.

Відповідно до графіку погашення кредиту, який є додатком №2 до договору та додаткових угод до нього від 15.04.2003р. та від 30.09.2003р., позичальник зобов'язаний був погасити суму одержаного кредиту наступним чином: листопад 2003р. у розмірі 122 000 грн., до 26.12.2003р. –123 000 грн., до 01.10.2004р –342 000 грн.

Додатковою угодою від 26.12.2003р. до договору невідновлюваної кредитної лінії від 29.01.2003р. №2 відстрочено погашення кредиту  в сумі 245 000 грн. до 01.09.2004р.

Відповідно до п. 5.1.1 договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язався сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нарахована пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по поверненню кредиту за ним на день звернення позивача до суду з позовом утворився борг у сумі 114 390 грн. 69 коп.

Позивачем при подачі позову нарахована пеня у сумі 95281 грн. 52 коп.

Права вимоги за кредитним договором невідновлюваної кредитної лінії від 29.01.2003р. №2 забезпечені заставою майна згідно з договором застави від 23.06.2006р., заставною вартістю 128 160 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У зв'язку з тим, що після 01.01.2004р. продовжує існувати грошове зобов'язання у відповідача щодо сплати кредитним договором та зобов'язання за договорами застави, до наведених правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004р., відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного (вчасного та у повному обсязі) виконання зобов'язань за договором невідновлюваної кредитної лінії від 29.01.2003р. №2 не надав, доводи позивача в цій частині не заперечив. Відзивом на позовну заяву відповідач визнав борг, який на день звернення позивача до суду з позовом становив 114 390 грн. 69 коп. та повідомив про вжиття ним заходів до погашення боргу.

Після звернення позивача до суду з позовом відповідач сплатив борг за договором у сумі 90 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.12.2006р.

Тому, в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Вимоги про звернення стягнення на заставлене майно підлягають задоволенню в частині розміру боргу в сумі 24 390 грн. 69 коп.

Вимоги, за нарахованою пенею у заявленій за позовною заявою сумою в 95281 грн. 52 коп. підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, при здійсненні зазначеного розрахунку пені позивачем при подачі позову до суду не були враховані наведені положення п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Обґрунтований розмір пені, розрахованої з урахуванням вимог чинного законодавства, та наведений в позивачем в розрахунку складає 34013 грн. 22 коп.  

В решті вимог за нарахованою первісно при подачі позову пенею в сумі 61 268 грн. 30 коп. слід відмовити за необґрунтованістю розрахунку.

Виходячи з викладених підстав, оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у сумі 24 390 грн. 69 коп., пеня у сумі 34013 грн. 22 коп.  шляхом звернення стягнення на заставлене майно. В частині вимог по стягненню пені у сумі 61 268 грн. 30 коп. слід відмовити. В решті вимог –по стягненню боргу у сумі 90 000 грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (з урахуванням віднесення на відповідача витрат в частині коштів сплачених після звернення до суду з позовом) у складі: 1484 грн. 06 коп. державного мита, а також 83 грн. 52 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожайная нива», с. Білоскелювате Краснодонського району Луганської області, вул. Шкільна, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31289323 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ, в особі філії –Луганське обласне відділення ВАТ «Ощадбанк», м. Луганськ, вул. Шевченко, б. 1 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 09304612:

- борг за кредитом у сумі 24 390 грн. 69 коп., пеню у сумі 34013 грн. 22 коп. (всього 58 403 грн. 91 коп.) шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідно до договору застави від 23.06.2006р.

- державне мито у сумі 1484 грн. 06 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 83 грн. 52 коп.

Наказ видати позивачу.

3. В частині вимог за пенею у сумі 61 268 грн. 30 коп. відмовити.

4. В решті вимог –за боргом у розмірі 90 000 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 20.01.2007р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко

Помічник суддіН.В. Ковальова