Рішення

від 19.01.2007 по справі 13/522(15/196)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/522(15/196)

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.07                                                                                 Справа № 13/522(15/196).

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології", м. Луганськ

до приватного підприємства “Лев Плюс”, м. Луганськ

про стягнення 44 182 грн. 50 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивача –Нікішин Д.В., дов. б/н від 25.10.06

Від відповідача –Коровніков В.Е. дов. № 1/7-12 від 07.02.2006 р., Черенцова Т.М., дов. № 2/7-12 від 07.12.2006 р.

09.01.2007 р., 18.01.2007 р. у судовому засіданні оголошувались перерви. Рішення прийнято 19.01.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Рішенням господарського суду Луганської області від 26.06.06. суддею Пономаренко Є.Ю. у справі № 15/196 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергозберігаючі технології” до приватного підприємства “Лев Плюс” про стягнення 44 182 грн. 50 коп. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з приватного підприємства “Лев Плюс” на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" борг у сумі 29 593 грн. 04 коп., в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.06. у справі № 15/196 рішення господарського суду Луганської області від 26.06.06. скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.06. у справі 15/196 рішення господарського суду Луганської області від 26.06.06. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.06. скасовано, справу передано на новий розгляд.

07.12.2006 р. позивач змінив підстави позову, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар.

Зміна підстав позову здійснена відповідно до ст. 22 Господарського  процесуального кодексу України та приймається судом. За таких обставин справа розглядається за зазначеними підставами.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на поставку товару за завищеною вартістю, неналежним виконанням позивачем зобов'язань за договором підряду.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що 21 червня 2005 року позивач надав відповідачу рахунок-фактуру б/н на виконання робіт, та поставку товару на загальну суму 84 182 грн. 50 коп., у тому числі сендич-панель у кількості 478,5 м2 вартістю 121 грн. 20 коп. за м2 без ПВ на загальну суму 69 593 грн. 04 коп.

22.07.2005 р. за видатковою накладною № СТ-0000082 позивач передав відповідачу через Ковешникова Сергія Володимировича, що діяв на підставі довіреності ЯКС № 640955 від 22.07.2005 р. сендвич панелі у кількості 478,5 м2 за ціною 121 грн. 20 коп. за м2 без ПДВ на загальну суму 69 593 грн. 04 коп.

21.06.2005 р., та 25.07.2005 р. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 40 000 грн. 00 коп. пославшись в найменуванні платежу на рахунок б/н від 21.06.2005 р.

12.04.2006 р. листом № 53, 14.11.2006 р. № 198 позивач запропонував відповідачу оплатити одержаний за накладною № 0000082 від 22.07.2005 р. товар в сумі 69 593 грн. 04 коп. Зазначена вимога залишилась без відповіді відповідача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений за накладною № 0000082 від 22.07.2005 р. товар в сумі 44 182 грн. 50 коп., обґрунтовуючи зазначену суму заборгованості тим, що відповідач перерахувавши позивачу 40 000 грн. оплатив виконанні роботи, зазначені в рахунки-фактурі  б/н від 21.06.2005 р. Поставка товару за видатковою накладною № 0000082 від 22.07.2005 р. не була пов'язана з зазначеним рахунком.

Відповідач позов не визнає посилаючись на те, що позивач неналежним чином виконував прийняті на себе зобов'язання з будівництва холодильної камери, поставлені позивачем сендвич-панелі, були у вжитку, є неякісними, їх вартість завищена.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доводи відповідача стосовно неякісності одержаного товару, його завищеної вартості не підтверджуються матеріалами справи. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження зазначених доводів.

Факт одержання від позивача за видатковою накладною № СТ-0000082 позивач передав відповідачу через Ковешникова Сергія Володимировича, що діяв на підставі довіреності ЯКС № 640955 від 22.07.2005 р. сендвич панелі у кількості 478,5 м2 за ціною 121 грн. 20 коп. за м2 без ПДВ на загальну суму 69 593 грн. 04 коп. відповідачем не спростовано.

Вимоги позивача щодо оплати одержаного товару були виконанні відповідачем частково, в сумі 40 000 грн. 00 коп.

Посилання позивача, про оплату не поставленого товару, а виконаних робіт, позивачем не доведено, не надано належних доказів виконання зазначених робіт.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин з врахуванням направлення позивачем на адресу відповідача вимоги про оплату одержаного товару, та здійснення оплати відповідачем в сумі 40 000 грн. 00 коп., відповідач не виконав грошове зобов'язання в сумі 29 593 грн. 04 коп.   

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню  борг у сумі 29 593 грн. 04 коп. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України  на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 187 грн. 88 коп. державного мита, а також 50 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Лев Плюс”, м. Луганськ, вул. Лутугінська, б. 133, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33351691, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології", м. Луганськ, вул. 2-а Свердлова, б. 58, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32648898: борг у сумі 29 593 грн. 04 коп.; витрати зі сплати державного мита у сумі 187 грн. 88 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  50 грн. 18 коп., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

У судовому засіданні 19.01.2007 р. за згодою сторін була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 24.01.2007 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько