Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/17974/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17974/14 29.09.14 За позовом Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави

в особі Міністерства оборони України

та Київського квартирно-експлуатаційного управління

до Приватного підприємства "Центр побутового обслуговування"

про розірвання договору та виселення

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від прокуратури Колот С.В. за посвідченням №027507

від позивача 1: Сажієнко І.О. за довіреністю від 20.03.2014

від позивача 2: Сажієнко І.О. за довіреністю від 27.02.2014

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 29.09.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.08.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства Оборони України до Приватного підприємства "Центр побутового обслуговування" про розірвання до говору та виселення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/17974/14, розгляд справи призначено на 10.09.2014.

В судове засідання, призначене на 10.09.2014, представники прокуратури, позивача-1 та позивача-2 з'явились та надали пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 10.09.2014, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату і час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 розгляд справи було відкладено до 29.09.2014 в зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 29.09.2014, представники прокуратури, позивача-1 та позивача-2 з'явились.

В судове засідання, призначене на 29.09.2014, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату і час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокуратури, представників позивача-1 та позивача-2, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2012р. між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Приватним підприємством «Центр побутового обслуговування» було укладено попередній договір № 14/2012р.

Відповідно до п.1 даного договору позивач зобов'язується протягом шести місяців з моменту підписання цього договору укласти в майбутньому основний договір оренди нерухомого військового майна - не житлового приміщення, загальною площею 139,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул.. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв.. № 33, на умовах встановлених даним договором.

Згідно п.1.1. договору відповідач до моменту підписання основного договору оренди має право використовувати майно за цільовим призначенням.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.

Згідно з ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

В ст. 174 Господарського кодексу України вказано, що господарські зобов'язання виникають із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких які не суперечать йому.

Вищевказаний договір має прямі ознаки договору оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України, Глави 30 ГК України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Судом встановлено, що фактичне передання приміщення в користування Відповідачу та зайняття останнім спірних приміщень підтверджує акт приймання передачі від 25.09.2012 нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 139,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул.. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв.. № 33, переданих по Попередньому договору № 14/2012 від 25.09.2012 Приватному підприємству "Центр побутового обслуговування", (копія акту міститься в матеріалах справи). Тобто Позивач свій обов'язок щодо надання приміщення Відповідачу згідно Договору виконав належним чином.

Згідно з п. 10.1 Договору, Договір набирає чинності з 25.09.2012 та діє до 01.08.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Сторони зобов'язуються підготувати в строк до укладення Основного договору документи, необхідні для його заключення.

Згідно п. 4.3.1. Договору, Сторона 2 зобов'язується в місячний термін з моменту підписання попереднього договору виконати експертну оцінку нерухомого майна.

Відповідно до п. 4.4. Договору зобов'язання, що встановлені попереднім договором, припиняються, якщо Основний договір не буде укладений протягом строку, визначеного п. 1 цього попереднього договору, або якщо жодна зі Сторін не направить іншій Стороні пропозицію про укладення Основного договору (відповідний проект Основного договору).

Аналогічна правова позиція викладена в ч. 3 ст. 635 ЦК України, згідно якої зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В даному випадку, зобов'язання, що виникли із Договору, припинилися, оскільки у строк, встановлений Договором, Основний договір не було укладено, а термін дії попереднього договору закінчився 01.08.2013.

Відповідно до п. 2.5.9. Договору у разі припинення або розірвання Договору Сторона 2 зобов'язана повернути Стороні 1 орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Всупереч умовам Договору, Відповідач безпідставно використовує державне майно в своїх господарських цілях, зобов'язання щодо укладання Основного договору оренди не виконав, майно по закінченню строку дії договору не звільнив і не передав Позивачу. Разом з цим, вимоги Позивача та його претензії ігнорує, дій на виправлення становища не вживає.

Відповідно до п. 2.3.10 Договору у разі припинення (розірвання) Договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно.

В силу ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання і договору найму ЦК України.

За статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правові наслідки припинення договору оренди також встановлені ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою передбачено, що у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З врахуванням вищевикладеного основне зобов'язання Відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з Договору, не припиняється, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 ЦК України пов'язано не з закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного документу (акту) про повернення орендарем предмета договору оренди.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 4.3.2. Договору за використання майна Відповідач на підставі виставлених рахунків, сплачує на розрахунковий рахунок Позивача, плату в розмірі 7 377 грн. 60 коп. в місяць.

Згідно вимог п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 285 ГК України та п.п. 4.3.4, 5.1 Договору, Відповідач повинен своєчасно (щомісячно, не пізніше 5 числа) та в повному обсязі сплачувати Позивачу орендну плату в розмірах, обумовлених Договором за використання орендованого майна.

Згідно з частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія №303/25-1339 від 16.04.2014 з вимогою звільнити нежитлове приміщення загальною площею 139,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул.. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв.. № 33 та передати його за актом приймання передачі, проте жодної відповіді на зазначену претензію на адресу Позивача не надходило і заходів щодо погашення заборгованості з боку Відповідача вжито не було.

Згідно з Довідки-розрахунку загальна сума заборгованості по договірним зобов'язанням Відповідача перед Позивачем за період з січня 2014 року по квітень 2014 року згідно Договору становить 29 510, 40 грн. При цьому в межах вказаного періоду орендна плата не сплачувалась взагалі. Згідно з вищевикладеним Відповідачем систематично не сплачувались орендні платежі протягом 2 та більше місяців підряд.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення закріплені і в ст. 526 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору дроугою. Стороню та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні догвоору.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про оренду держаного та коммунального майна» , як норма спеціального закону, встановлює, що підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх обов'язків. Вказаною нормою не визначено вичерпний перелік договоріних зобов'язань, порушення яких орендарем тягне за собою розірвання договору оренди державного майна.

Отже за обставин систематичного невиконання Відповідачем свого обов'язку щодо внесення орендної плати, суд дійшов до висновку, що є наявні підстави для розірвання договору.

Частиною 1 ст. 27 закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкти оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати попередній договір № 14/2012 від 25.09.2012 укладений між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (01015, м. Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 38; ідентифікаційний код 22991617) та Приватним підприємством «Центр побутового обслуговування» (01011, м. Київ, вулиця Московська, будинок 45/1 ; ідентифікаційний код 36147364) .

3. Виселити Приватне підприємство «Центр побутового обслуговування» (01011, м. Київ, вулиця Московська, будинок 45/1 ; ідентифікаційний код 36147364) з орендованих приміщень - нерухомого військового майна нежитлових приміщень загальною площею 139,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв.. № 33.

4. Зобов'язати Приватне підприємство «Центр побутового обслуговування» (01011, м. Київ, вулиця Московська, будинок 45/1 ; ідентифікаційний код 36147364) повернути за актом приймання передачі нерухомого війського майна нежитлових приміщень загальною площею 139,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул.. Московська, 45/1, військове містечко № 59, інв.. № 33.

5. Стягнути з Приватне підприємство «Центр побутового обслуговування» (01011, м. Київ, вулиця Московська, будинок 45/1 ; ідентифікаційний код 36147364) 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.. до державного бюджету -

6. Видати накази.

7. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 06.10.2014

Суддя М.О. Лиськов