Постанова

від 30.09.2014 по справі 5011-31/18291-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа№ 5011-31/18291-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Залерцов М.О. - представник за довіреністю від 18.07.2014 року;

від відповідача: Кучер Л.Ф. - представник за довіреністю від 11.12.2013 року;

Сенчило В.В. - представник за довіреністю від 20.12.2013 року;

від третіх осіб: 1) Скора Ю.В. - представник за довіреністю від 28.10.2013 року;

2) Науменко С.В. - представник за довіреністю від 26.06.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року

у справі № 5011-31/18291-2012 (головуючий суддя Босий В.П., судді: Гавриловська І.О., Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-7"

треті особи 1) Публічне акціонерне товариство "Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

2) Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислюваний центр»

про стягнення 71 771, 24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-7" про стягнення 71 771, 24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором на надання послуг з водопостачання та водовідведення №7785/4-11від 22.03.2000 року, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 67 314, 52 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 653,71 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 067,21 грн. та 3% річних у розмірі 2 735,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року у справі № 5011-31/18291-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 702, 63 грн. заборгованості, 508, 31 грн. інфляційних, 1 113, 11 грн. 3% річних та 2, 07 грн. пені.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано того факту, що спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з постачання питної води та відведення стоків, обсяги яких сторонами визначено актами відповідно до умов договору, а не у зв'язку із оплатою обсягів води, яка використовується для гарячого водопостачання.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" по справі № 5011-31/18291-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-31/18291-2012 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" та призначено до розгляду на 24.12.2013 року.

Розпорядженням в. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 5011-31/18291-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Баранець О. М.- головуючий, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Баранця О. М. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Представник позивача у судовому засіданні 24.12.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні 24.12.2013 року представник відповідача заперечував доводи апеляційної скарги.

Представник третьої особи у судовому засіданні 24.12.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року відкладено розгляд справи до 04.02.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року, у зв'язку з виходом головуючого судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 5011-31/18291-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М. А.- головуюча, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін у судовому засіданні 04.02.2014 року підтримали свої правові позиції.

У судовому засіданні 04.02.2014 року оголошено перерву до 04.03.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року, у зв'язку із участю судді Станіка С.Р. в інших судових засіданнях, справу № 5011-31/18291-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М. А.- головуюча, судді: Руденко М. А., Станік С.Р.

Представники сторін у судовому засіданні 04.03.2014 року підтримали свої правові позиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислюваний центр» та відкладено до 15.04.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, справу № 5011-31/18291-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М. А.- головуюча, судді: Руденко М. А., Пономаренко Є.Ю.

Представник позивача у судовому засіданні 15.04.2014 року надав пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що кількість води спожитої мешканцями розраховується в процентному співвідношенні відповідно до кількості домів, які обслуговуються.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.04.2014 року зазначив, що за користування водою мешканці сплачують кошти відповідно до лічильників.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

19.06.2014 року до Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист з заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерної компанії "Київводоканал" про неможливість оплати судово-економічної експертизи у справі № 5011-31/18291-2012.

Враховуючи зазначене, листом від 04.07.2014 року Київський апеляційний господарський суд, витребував з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз справу № 5011-31/18291-2012 для розгляду заяви ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал».

28.07.2014 року до відділу документального забезпечення суду надійшла справа № 5011-31/18291-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.09.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2014 року надав пояснення, згідно яких зазначає, що ПАТ «Київводоканал» не має можливості здійснити оплату судової експертизи. Крім того, зазначив, що підтримує доводи апеляційної скарги та просить суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.09.2014 року зазначив, що частково не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення розміру збитків від інфляції.

У судовому засіданні 09.09.2014 року оголошено перерву до 30.09.2014 року.

Представники сторін у судовому засіданні 30.09.2014 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 22.03.2000 року між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Обчислювач - 7" (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №7785/4-11 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 р.

Відповідно до п. 3.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показами водолічильників, зареєстрованих постачальником. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншими засобом, передбаченим п. 21.2 Правил (п. 3.4 договору).

Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента (п. 3.1 договору).

За змістом пп. а) п. 2.2. договору встановлено, що сплата за послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пунктами 3.6, 3.7 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначає, що за період 01.10.2010 року по 31.08.2012 року у відповідача виникла заборгованість за надані згідно договору послуги з водопостачання та водовідведення, яка станом на 31.08.2012 року становить 67 314,52 грн. та підтверджується актами зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Так, укладений між сторонами договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виробник житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Як зазначалося вище, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін (п. 3.7 договору).

З матеріалів справи вбачається, що за період з листопада 2010 року по серпень 2012 року відповідач направляв позивачеві листи, відповідно до яких зазначав, що не визнає виставлення ВАТ АК «Київводоканал» рахунків на холодну воду, яка йде для виробництва гарячої води та повертає розшифровки рахунків за кодом 8-50555.

Колегією суддів встановлено, що починаючи з жовтня 2005 року позивачем без узгоджень з відповідачем, відкрито окремий код за номером 8-50555 для обліку води, що використовується для виготовлення гарячої води, по якому щомісячно позивач нараховує кількість та вартість питної води, яка використана для виготовлення гарячої води.

Так, забезпечення житлового будинку №4-Г по вул. Жолудєва у м. Києві водою, яка йде на виготовлення гарячої води здійснюється від виносних бойлерів, які знаходяться на балансі Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Згідно з п. 3.13 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України №190 від 27.06.2008 р. розрахунки з виробником послуг централізованого водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління. повне господарське відання, користування, концесію.

При цьому, виробником комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води є суб'єкт господарювання, на балансі якого знаходиться бойлер.

Із матеріалів справи вбачається, що бойлер, з якого отримує гарячу воду відповідач, знаходиться на балансі Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Крім того, умовами укладеного позивачем та відповідачем договору передбачено постачання позивачем відповідачу питної води, яка споживається відповідачем та обліковується лічильниками у кубічних метрах, та не передбачено оплати відповідачем питної води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів АЕК "Київенерго" у вигляді гарячої води за кількістю, визначеною позивачем розрахунковим методом.

Таким чином, зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, які регулюють постачання води, яка йде на підігрів, беручи до уваги, що згідно Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 розрахунок за постачання води, яка йде на підігрів здійснюється з балансоутримувачем теплових пунктів (котелень) та враховуючи, що на балансі відповідача не знаходяться бойлери чи теплові пункти, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутній обов'язок щодо здійснення оплати вартості води, яка йде на підігрів, розмір якої згідно із позовних вимог становить 64 710, 26 грн.

За таких обставин, розмір наданих позивачем за договором у період з 01.10.2010 р. по 31.08.2012 р. послуг з водопостачання та водовідведення, обов'язок по оплаті яких покладається на відповідача, становить 114 832,87 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідач здійснив часткову оплату послуг на загальну суму 112 130,24 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість часткового задоволення судом першої інстанції основного боргу у сумі 2 702, 63 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 653,71 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 067,21 грн. та 3% річних у розмірі 2 735,80 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2 договору за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок суми пені наданий позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість задоволення суми пені у розмірі 2, 07 грн. судом першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, здійснивши перерахунок 3% річних та збитків від інфляції, колегія суддів приходить до висновку, що 3% річних за прострочений період становлять 311, 21 грн., а збитки від інфляції - 94, 60 грн.

Беручи до уваги зазначене, колегія судді приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню у сумі 311, 21 грн. та 94, 60 грн. відповідно.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановивши, що заборгованість відповідача по сплаті вартості холодної води становить 2 702, 63 грн., тобто є меншою, ніж зазначав позивач в позовній заяві (3 937, 80 грн.) задовольнив вимоги позивача в частині стягнення 3% та збитків від інфляції згідно наданого позивачем розрахунку (таблиця заборгованості по коду 8-555) з урахуванням суми заборгованості у розмірі 3 937, 80 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року підлягає змінні.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 року у справі № 5011-31/18291-2012 змінити.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-7" (03134, м. Київ, вул. Жолудєва, 4-Г; ідентифікаційний код 22864899) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 2 702 (дві тисячі сімсот дві) грн. 63 коп., пені у розмірі 2 (дві) грн. 07 коп., інфляційних у розмірі 94 (дев'яносто чотири) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 311 (триста одинадцять) грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 62 (шістдесят дві) грн. 15 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 5011-31/18291-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко