Ухвала

від 22.09.2014 по справі 44/246-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2014 року Справа № 44/246-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГрейц К.В., суддів:Волковицької Н.О., Добролюбової Т.В., Мачульського Г.М., Черкащенка М.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.06.2014 у справі№44/246-б за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Інвест" до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест" провизнання банкрутом, ліквідаторарбітражний керуючий Мегеря А.В.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 у справі №44/246-б клопотання Компанії Фріпорт Універсал Інк. (Freeport Universal Inc.) від 24.12.2012 та від 30.01.2012 про заміну кредитора задоволено, ухвалено при подальшому розгляді справи врахувати факт заміни кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" на нового кредитора - Компанію Фріпорт Універсал Інк. (Freeport Universal Inc.) та вважати Компанію Фріпорт Універсал Інк. (Freeport Universal Inc.) кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест" тощо.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 29.01.2014 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 постанову апеляційного господарського суду скасовано, а ухвалу місцевого господарського суду залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014 у справі №44/246-б, в якій заявник просить скасувати вказану постанову, прийняти нове рішення, яким відмовити Компанії Фріпорт Універсал Інк. (Freeport Universal Inc.) про заміну кредитора у справі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статей 512, 517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 16.04.2013 у справі №4/108б, від 05.03.2013 у справі №18/1632/11 та від 10.04.2012 у справі №21/5009/1079/11-23/5009/5072/11.

Заявником не пропущено строку подання заяви про перегляд судового рішення господарського суду, встановленого статтею 111 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Так, як вбачається зі змісту постанови від 11.06.2014 у справі №44/246-б, про перегляд якої подано заяву, предметом перегляду суду касаційної інстанції було питання стосовно наявності підстав для здійснення заміни кредитора у справі про банкрутство. Приймаючи постанову та враховуючи приписи статей 1, 14 Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 512, 517, 519 ЦК України, Вищий господарський суд України зазначив, що у справі про банкрутство під час розгляду клопотання про здійснення заміни кредитора на його правонаступника внаслідок правочину з відступлення права вимоги до боржника межі правового дослідження господарським судом зводяться до необхідності надання правової оцінки цим вимогам до боржника на предмет їх підтвердженності належними доказами у справі, однак не оцінюється правомірність укладення договору, на підставі якого у первісного кредитора -виникло це право до боржника, а також не оцінюються правовідносини та відповідні угоди, на підставі яких таке право перейшло до нового кредитора, лише встановлюється факт укладення таких угод , тобто обставини неотримання повного пакету документів на підтвердження переданого права вимоги до боржника не є підставою для прийняття рішення при розгляді клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство, оскільки вказані обставини не відносяться до предмету правової оцінки та предмету доказування саме за результатом розгляду клопотання про заміну кредитора. Враховуючи викладене та встановлений судом першої інстанції факт укладення договорів відступлення права вимоги, на яких ґрунтується клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо можливості задоволення клопотання та здійснення заміни кредитора у справі про банкрутство, при цьому не надаючи правової оцінки договорам, на підставі яких здійснюється така заміна.

Однак, у постановах від 05.03.2013 у справі №18/1632/11 та від 10.04.2012 у справі №21/5009/1079/11-23/5009/5072/11, на які посилається заявник,суд касаційної інстанції, за подібних обставин справи та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, дійшов протилежного правового висновку, а саме, про те, що при розгляді клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство необхідно виходити з необхідності надання правової оцінки договорам про відступлення права вимоги, на яких ґрунтуються відповідні клопотання, зокрема, відповідності таких договорів вимогам статей 512, 517 ЦК України.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту доданих до заяви судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Наведене є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу №44/246-б до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя К.Грейц Судді Н.Волковицька Т.Добролюбова Г.Мачульський М.Черкащенко