Рішення

від 03.10.2014 по справі 911/3650/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2014 р. Справа № 911/3650/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СКС ПЛЮС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-1»

про стягнення 21 647,08грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Казнодій Д.В. (дов. б/н від 03.10.2014р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СКС ПЛЮС» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-1» (далі - відповідач) про стягнення 21 647,08грн. заборгованості, з яких: 19 440грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № РН-0000303 від 14.04.2014р. згідно договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р., товар, 1 039,62грн. пені, 1 010,88грн. інфляційних втрат та 156,58грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р. товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2014р. порушено провадження у справі № 911/3650/14, розгляд справи призначено на 19.09.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2014р. розгляд справи відкладено на 03.10.2014р.

У судовому засіданні 03.10.2014р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судове засідання 03.10.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «СКС ПЛЮС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-1» (Покупець) укладено договір поставки № СКС 14-7/К, згідно якого постачальник зобов'язався передавати у власність, а покупець - приймати і оплачувати товар.

Розрахунки за кожну узгоджену партію товару, здійснюються в безготівковій формі, у розмірі 100 % передплати вартості товару, визначеного і узгодженого сторонами в специфікації. Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який буде визначений у наданому рахунку. Рахунок на оплату, що був направлений постачальником покупцю, є дійсним протягом 3 банківських днів. По узгодженню сторін постачальник має право відпустити товар без проведення попередньої передплати, у даному випадку покупець зобов'язаний оплатити продукцію не пізніше 10 днів з моменту виникнення права власності (п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору).

Згідно п. 9.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2014 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов договору.

На виконання п. 1.1. договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 19 440грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000303 від 14.04.2014р. (а.с. 15), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.4. договору та ст. 692 Цивільного кодексу України, не виконав, суму боргу у розмірі 19 440грн. не сплатив, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 56-4-35/729 від 01.10.2014р. (а.с. 33), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000303 від 14.04.2014р. згідно договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р. товар склав 19 440грн., що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 56-4-35/729 від 01.10.2014р. (а.с. 33).

Предметом позову є вимоги про стягнення 19 440грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № РН-0000303 від 14.04.2014р. згідно договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р., товар, 1 039,62грн. пені, 1 010,88грн. інфляційних втрат та 156,58грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України (абзац перший п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р.).

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 19 440грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000303 від 14.04.2014р. (а.с. 15), підписаною та скріпленою печатками обох сторін договору; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.4. договору та ст. 692 Цивільного кодексу України, не виконав, суму боргу у розмірі 19 440грн. не сплатив, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 56-4-35/729 від 01.10.2014р. (а.с. 33), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткової накладної № РН-0000303 від 14.04.2014р. згідно договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р. товар склав 19 440грн., що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» № 56-4-35/729 від 01.10.2014р. (а.с. 33).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення 19 440грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № РН-0000303 від 14.04.2014р. згідно договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р., товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р., позивачем за період з 25.04.2014р. по 31.07.2014р. нараховано 1 039,62грн. пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При несвоєчасній оплаті товару відповідно до положень п. 3.1.-3.4. договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості партії товару (п. 6.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 16), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 25.04.2014р. по 31.07.2014р. на суму боргу 19 440грн. становить 1 039,64грн. Відтак, вимога про стягнення 1 039,62грн. пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р., позивачем за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р. нараховано 1 010,88грн. інфляційних втрат та 156,58грн. 3 % річних за період з 25.04.2014р. по 31.07.2014р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 17), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.05.2014р. по 31.07.2014р. та 3 % річних, нарахованих за період з 25.04.2014р. по 31.07.2014р. складає 1 030,32грн. інфляційних втрат та 156,59грн. 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 1 010,88грн. інфляційних втрат та 156,58грн. 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 19 440грн. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № РН-0000303 від 14.04.2014р. згідно договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р., товар, 1 039,62грн. пені, 1 010,88грн. інфляційних втрат та 156,58грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоіндбуд-1» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, буд. 25-А; ідентифікаційний код 36106386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СКС ПЛЮС» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського, буд. 13, кв. 76; ідентифікаційний код 39006303) 19 440 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок гривень) 00 коп. боргу за поставлений, на підставі видаткової накладної № РН-0000303 від 14.04.2014р. згідно договору поставки № СКС 14-7/К від 01.01.2014р., товар, 1 039 (одну тисячу тридцять дев'ять гривень) 62 коп. пені, 1 010 (одну тисячу десять гривень) 88 коп. інфляційних втрат, 156 (сто п'ятдесят шість гривень) 58 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 07.10.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко