Постанова від 18.09.2014 по справі 815/830/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/830/14

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Заболотної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року по справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання вчинити певні дії-,

В С Т А Н О В И В:

ДФІ в Одеській області звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила зобов'язати ООВ ФСС з ТВП виконати пункт 2 вимоги ДФІ в Одеській області № 15-041-23-14/7760 від 07.08.2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем повністю не усунено порушення які викладені у вимозі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ООВ ФСС з ТВП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що У період з 26.03.2013 року по 21.06.2013 року ДФІ в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2011 року по 01.03.2013 року, за результатами якої складено акт ревізії від 02.07.2013 року № 041-76/8 (т. 1 а.с. 134-189).

На сторінці 47 зазначеного акта ревізії наведено висновок, відповідно до якого ревізією правильності виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), по вагітності та пологах, на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) встановлено фінансових порушень, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 21317616,02 грн.. Опис зазначеного порушення міститься на сторінках 37-47 акта ревізії.

Відповідачем на адресу ДФІ в Одеській області були направлені зауваження до вказаного акта ревізії, які, втім, були відхилені, про що свідчить висновок на зауваження (заперечення) до акта ревізії фінансово-господарської діяльності ООВ ФСС з ТВП від 02.07.2013 року № 041-76/8, який був затверджений в.о. заступника начальника ДФІ в Одеській області 01.08.2013 року та направлений на адресу відповідача листом від 02.08.2013 року № 15-041-23-14/7608 (т. 1 а.с. 80 - 131).

Оскільки виявлені порушення не були повністю усунуті в ході ревізії, з метою повного усунення виявлених порушень, попередження та недопущення їх виникнення в подальшій роботі, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ДФІ в Одеській області висунуто вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 07.08.2013 року № 15-041-23-14/7760 (т. 1 а.с. 50-53).

Пунктом 2 зазначеної вимоги визначено, що в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п.п. 2, 5, 7 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.10.2010 року № 26, в період з 03.032012 року по 01.03.2013 року необґрунтовано перераховано на рахунки підприємств, в яких згідно з даними Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та його структурних підрозділів відсутні застраховані особи, не сплачувались внески, кошти для надання матеріального забезпечення застрахованим особам в загальній сумі 21283096,12 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) ООВ ФСС з ТВП на відповідну суму, у зв'язку з чим позивачем висунуто вимогу стягнути до бюджету Фонду кошти в сумі 21283096,12 грн. згідно з реєстрами (додатки № 5, 9 до акта), в іншому випадку - стягнути з відповідальних осіб у порядку та розмірах відповідно до чинного законодавства.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав вірний спосіб захисту порушеного права, та діяв в межах своєї компетенції.

Однак колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року N 2939-XII.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993р. № 2939-XII (надалі по тексту Закон №2939-XII) органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно ст.2 Закону № 2939-ХІІ порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушені, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Згідно пункту 49 Порядку, коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкту контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкту контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Пункт 50 Порядку передбачає, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущених порушеннях працівників об'єкту контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, органам Державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів приходить до висновків, що способом захисту порушеного права держави є звернення органу Державної фінансової інспекції до суду в інтересах держави з відповідним позовом до керівників та інших службових осіб підконтрольної установи, які безпідставно отримали та використали державні активи (кошти). В своїх позовних вимогах органи Держфінконтролю повинні чітко визначити, які саме дії має вчинити відповідач, а не ставити загальну вимогу щодо виконання вимоги про усунення порушень, які є обов'язковими до виконання, але не містять посилань на вчинення конкретних дій конкретними особами та спосіб вчинення цих дій.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведенного, колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії.

При цьому оскаржувані пункти вимоги Інспекції вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідач, обираючи спосіб усунення порушення, перевищив визначені законом повноваження. Права державної контрольно-ревізійної служби встановлено статтею 10 Закону № 2939-ХІІ. Вказана правова норма не містить положень щодо права відповідача зобов'язувати підконтрольну установу проводити претензійно-позовну роботу (звертатись до суду із позовом) з метою відшкодування вартості робіт. Відсутність положень щодо примусу звернутись до суду із позовом узгоджується із положеннями ст.8 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору не повною мірою з'ясував всі обставини у справі, не надав належної правової оцінки доводам сторін у справі та зібраним у справі доказам, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

Постановив

Апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року по справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволені позову Державної фінансової інспекції в Одеській області - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.