Постанова

від 06.10.2014 по справі 904/3971/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2014 року Справа №904/3971/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є. (склад судової колегії згідно розпорядження в.о. голови суду від 06.10.2014р. №662)

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.,

від боржника: Рублінська О.В., довіреність вих.№1 від 03.03.2014р., представник;

Інші представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014р. у справі №904/3971/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Январь", м.Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Январь", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 26.08.2014р. у справі №904/3971/14 (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Январь". Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Январь". Провадження у справі - припинено.

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 26.08.2014р. - скасувати. Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Обґрунтовуючи викладені в апеляційній скарзі вимоги, податковий орган наполягає на тому, що оскаржувана ухвала є неправомірною, адже на момент затвердження ліквідаційного балансу скаржник не мав змоги виконати дії, передбачені ст.78 Податкового кодексу України та ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме, здійснити позапланову перевірку підприємства-боржника з метою встановлення його податкових зобов'язань. Окрім того, апелянт наполягає на наявності у нього відносно боржника грошових вимог щодо авансових внесків.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ТОВ «Январь» викладені в останній заперечення повністю відхиляє, вважає оскаржувану ухвалу правомірною, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачає. Ліквідатор стверджує, що згідно наказу №799 від 05.12.2012р. апелянтом вже здійснювалась перевірка боржника на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2012р. по 05.12.2012р., в результаті якої складено відповідний акт (доданий до відзиву). Вимоги ж податкового органу до боржника щодо авансових внесків, на думку ліквідатора, задоволенню не підлягають, як такі, що суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2014р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.10.2014 року.

У судове засідання 06.10.2014р. з'явився уповноважений представник боржника. Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися, явку в судове засідання повноважних представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника ТОВ «Январь», обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне:

Ухвалою від 25.10.2013р. прийнято до розгляду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Январь», м.Дніпропетровськ, Кіровський район, вул.Сєрова, 10 (код ЄДРПОУ 32349058) .

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНВАРЬ", м.Дніпропетровськ, Кіровський район, вул.Сєрова, 10 (код ЄДРПОУ 32349058) порушено 03.06.2013р.

Постановою від 13.06.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатора - голову ліквідаційної комісії Амеліна Сергія Петровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Ухвалою від 31.10.2013р. визнано грошові вимоги ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська до ТОВ «Январь» в розмірі 63 395,69 грн. з віднесенням їх до шостої черги задоволення. Решту вимог в розмірі 200 091,00 грн. - відхилено.

13.11.2013р. ліквідатором подано на затвердження суду Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 16.07.2013р., саме за результатами розгляду яких і було прийнято оскаржувану ухвалу від 26.08.2014р.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014р., колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до ст.ст.41, ч.1 ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо. Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, з ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

Для перевірки наявності у банкрута прав власності на майно ліквідатором направлено запити до органів, якими здійснюється реєстрація та облік майна та майнових активів суб'єктів господарювання як за попереднім та і новим місцезнаходженням банкрута.

Так, згідно довідок Відділення Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області №18/18-327 від 01.08.2013р., Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Дніпропетровськ та Солонянського району №1, підпорядкованого ГУМВС України в Дніпропетровській області №14/11ЦНП 3215 від 19.07.2013р., Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області №07.1/13-26/5181 від 16.08.2013р., Головного управління Держземагенства у м.Києві №19-26-0.22-3653/2-14 від 16.07.2014р., Київського МБТІ та Реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна №7314, №7315 від 21.08.2014р., АІС ""Автомобіль" м.Києва від 15.08.2014р. за боржником автотранспортних засобів і механізмів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.4 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Так, згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції №4288980 від 24.07.2013р., інформація щодо майна банкрута в реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутня.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, інформація щодо обтяження майна банкрута станом на 03.07.2014р. відсутня.

Згідно довідки ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №890/10/18-235 від 22.07.2013р., рахунки банкрута у банківських установах закрито.

Таким чином, дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності основні засоби, які належать банкруту, ліквідатором не виявлено, з огляду на що ліквідаційна маса не формувалась, її реалізація не проводилась, договори купівлі-продажу не укладались.

Одночасно під час ліквідаційної процедури ліквідатором здійснювались заходи щодо виявлення можливих кредиторів банкрута.

Так, ліквідатором в газеті "Голос України" №115 (5615) від 21.06.2013р. опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

Відповідно до довідки Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ №13390/06 від 21.07.2014р. та Шевченківського РУЮ у м.Києві від 09.07.2014р., виконавчих документів стосовно боржника на виконанні у відділі не перебуває.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором розглянуто та визнано вимоги наступних кредиторів: -Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - 63 395,69 грн.

Встановлена вимога кредитора залишилась незадоволеною, у зв'язку з відсутністю майна боржника, та, згідно п.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважається погашеною.

Наведені вище обставини, на думку колегії суддів, є достатньою підставою для затвердження звіту ліквідатора й ліквідаційного балансу, прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута та, як наслідок, припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Январь», відповідно до приписів ст.46 вищезгаданого Закону про банкрутство.

Що ж до викладених в апеляційній скарзі заперечень, колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне:

30.08.2012р. загальними зборами учасників ТОВ «Январь» було прийнято рішення про припинення ТОВ «Январь» шляхом ліквідації.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державного реєстратора Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, внесено запис від 30.08.2012р. про знаходження ТОВ «Январь» в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників.

З огляду на зазначене вище, на виконання приписів ст.78 Податкового кодексу України та ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до наказу №799 від 05.12.2012р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Январь» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2012р. по 05.12.2012р., ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було проведено перевірку діяльності боржника. За результатами даної перевірки складено Акт «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Январь» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2012р. по 05.12.2012p., іншого законодавства (наявний в матеріалах справи).

На думку колегії суддів, наведеними вище доказами підтверджується відсутність у підприємства-боржника намірів в подальшому здійснювати господарську діяльність, свідчить про неможливість отримувати ТОВ «Январь» після складення та подання до податкового органу ліквідаційного балансу прибутку та сплачувати встановлені чинним законодавством України податки.

Колегія суддів вважає, що за зазначених вище обставин необхідність здійснення податковим органом повторної перевірки дотримання ТОВ «Январь» вимог податкового та валютного законодавства за аналогічний період, тобто, з 01.07.2012р. по 05.12.2012p., відсутня.

Окрім того, згідно з ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факт припинення боржником діяльності ще в грудні 2012р. та неотримання ним прибутку у наступному звітному періоді відображений в поданій боржником за перший квартал 2013р. податковій декларації, що було встановлено Дніпропетровським апеляційним господарським судом в постанові від 19.12.2013р. у даній справі №904/3971/13, яка за результатами касаційного перегляду залишена без змін.

Таким чином, на думку судової колегії, підстави для сплати авансових внесків з податку на прибуток за результатами декларування доходів за 2012р., що передбачені п.15.1 ст.15, п.37.3 ст.37, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, у ТОВ «Январь» відсутні.

Зазначений висновок узгоджується з позицією, наведеною Міністерством доходів і зборів України в своєму листі від 22.04.2013 року № 1291/6/99-99-19-03-02-15 "Щодо сплати авансових внесків у разі ліквідації підприємства". Аналогічної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд в постанові від 12.03.2014р. у даній справі №904/3971/13.

За таких умов колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились безпідставними та спростованими наявними у справі доказами. Натомість, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ТОВ "Январь", ліквідації юридичної особи та припинення провадження у справі - вимогам чинного законодавства України не суперечить, у зв'язку з чим передбачені ст.104 ГПК України правові підстави щодо зміни або скасування оскаржуваної ухвали - відсутні.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014р. у справі №904/3971/13 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.10.2014р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко