Рішення

від 01.10.2014 по справі 922/2948/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р.Справа № 922/2948/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_2, м. Васильків до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія", м. Харків, відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-правова компанія "Столиця", м. Харків, відповідача 3: товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро", м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області. прозняття арешту з нерухомого майна, визнання права власності за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 01.03.2013 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Чуєнко В.І. (дов. б/н від 28.05.14 року);

від відповідача 3: Канівець С.І. (дов. б/н від 31.07.2014 року);

3-тя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції: не з'явився;

3-тя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області: Андрусенко Ю.В. (дов. б/н від 01.10.2014 року);

вільний слухач: (Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області): Приходько А.А. (посвідчення № 65 від 20.08.2012);

вільний слухач: ОСОБА_7 (паспорт).

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" (надалі - відповідач 1); товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-правова компанія "Столиця" (надалі - відповідач 2); товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" (надалі - відповідач 3), третя особа : Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання права власності та звільнення майна із-під арешту, а саме: - зняти арешт із нерухомого майна - нежитлового приміщення літера "А-4", що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 63139309 від 18.01.2013 року виданої заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко Іриною Олексіївною; - зняти арешт з приміщень будівлі літ. "А-4", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 36341048 від 04.02.2013 року виданої заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко Іриною Олексіївною; - визнати за ОСОБА_2, що мешкає АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на нерухоме майно: приміщення: підвалу № 1-15, І-ХІХ, Іа, ІІа; 1-го поверху № 1-8, 6а, 6б, 6в, 6г, 7а, 10-22, 24-27,17а, 18а, 25а, 29-33, 32а, 32б, 33а, 33б, ЗЗв, 35, 37-55, 47а, 48а, 50а, 51а, І, II, ІІІа, IV; 2-го поверху № 1-47, І, II; 3-го поверху № 1-46, 34а, 37а, 37б, 37в, 38а, І, II; 4-го поверху № 1-47, 35а, І, II загальною площею 4609 кв.м. у будівлі гуртожитку літ. "А- 4" по АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вищенаведене майно, фактично належить позивачу, проте право власності на нього не може бути зареєстровано у встановленому законом порядку у зв'язку із арештом вказаного нерухомого майна, накладеним у процесі виконавчого провадження про примусове стягнення із відповідача 1 грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2014 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався із 06.08.2014 року на 19.08.2014 року, із 19.08.2014 року на 08.09.2014 року, з 08.09.2014 року на 23.09.2014 року, а з 23.09.2014 року на 30.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2014 року продовжено строк вирішення розгляду справи по 01.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

04.08.2014 року відповідач 3 через канцелярію суду надав клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, а також заяву про відкликання клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами у судовому засіданні 06.08.2014 року, та розглянути його на наступному засіданні.

06.08.2014 року відповідач 3 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що спірне майно належить товариству з обмеженою відповідальністю "Австрія" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.08.2014 року та договору купівлі продажу від 18.05.2012 року, а правові підстави щодо фактичного права власності позивача на спірне майно відсутні.

06.08.2014 року 3-тя особа Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції через канцелярію суду надала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії довіреності на представника, заяву у якій зазначає про неможливість виконання ухвали господарського суду Харківської області від 18.07.2014 року у справі № 922/2948/14 у частині надання письмових пояснень щодо позовної заяви ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що виконавчі провадження із примусового виконання виконавчих документів про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" на користь держави та юридичних осіб передані для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на підставі постанови начальника управляння державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Розумного С.М. про передачу матеріалів виконавчого провадження від 28.07.2014 року, а також заяву у якій просить суд подальший розгляд справи № 922/2948/14 вести без участі представника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Судом 06.08.2014 року задоволено клопотання відповідача 3 щодо відкликання клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, а також задоволено заяву 3-ї особи Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо подальшого розгляду справи № 922/2948/14 без її участі.

07.08.2014 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (вх. № 28494) про залучення його до участі у справі № 922/2948/14 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

05.09.2014 року відповідач 3 надав клопотання у якому просить суд припинити провадження у справі № 922/2948/14.

Судом 08.09.2014 року відкладено вирішення клопотання відповідача 3 про припинення провадження у справі № 922/2948/14 до винесення рішення у справі.

08.09.2014 року позивач надав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2014 року відмовлено у задоволені заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про вступ у справу як третьої особи.

19.09.2014 року від відповідача 1 надійшов відзив у якому зазначив що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

30.09.2014 року відповідач 3 через канцелярію суду за вх. № 33908 надав клопотання про винесення окремої ухвали, у якому просить суд винести окрему ухвалу щодо порушення законності ОСОБА_2, та за розглядом цього клопотання винести вмотивоване рішення та надіслати про виявлений факт порушення законності повідомлення прокуророві або органу досудового розслідування.

Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Судом розглянуто відповідне клопотання та відмовленно у його задоволенні, у зв'язку із тим, що воно не обгрунтоване та суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідною статтею встановленно вичерпний перелік підстав для винесення окремої ухвали.

У судовому засіданні 30.09.2014 року оголошено перерву до 01.10.2014 року.

01.10.2014 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі із підстав, викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Відповідач 3, у судовому засіданні 01.10.2014 року проти позову заперечував із підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних пояснень які надавалися при розгляді даного спору. Просив суд у позові відмовити повністю.

Відповідач 2, проти позову заперечував із підстав наведених у відзиві на позов та письмових поясненнях, які наявні у матеріалах справи.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.10.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.01.2013 року заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко І.О. було відкрите ВП № 36139309 на виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 5023/5180/12 від 28.12.2012 року боржником визначено товариство з обмеженою відповідальнісю "Австрія" (далі-відповідач-1), а стягувачем товариство з обмеженою відповідальнісю "Консалтингово-правова компанія "Столиця" (далі - відповідач 2). 18.01.2013 року на підставі заяви стягувача винесено постанову ВП № 36139309 про арешт майна боржника, а саме нежитлових приміщень літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (ТОВ Австрія») в межах суми боргу.

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу № 130367 із Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження підставою виникнення обтяження встановлено ВП № 63139309 від 18.01.2013 року (а.с. 34).

Як встановлено судом, під час розгляду справи, із усних пояснень державного виконавця служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко І.О., було допущенно описку при виготовленні відповідного запису, та помилково зазначено ВП № 63139309, замість ВП № 36139309. Вірним вважати ВП № 36139309.

04.02.2013 року заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко І.О. було відкрите ВП № 36341048 на виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 5023/3789/12 від 02.11.2012 року боржником визначено ТОВ "Австрія" (далі-відповідач-1), а стягувачем ТОВ "Мітра електро" (далі-відповідач 3). 04.02.2013 року на підставі заяви відповідача 3 державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на все майно боржника за адресою АДРЕСА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (ТОВ Австрія») в межах суми боргу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що вищезазначене майно, на яке накладено арешт, фактично належить йому та підлягає звільненню із під арешту на підставі наступного.

В 2005, 2006 та в 2011 роках позивач набув право власності на наступне нерухоме майно:

- Приміщення 3-го поверху № 22-34, 34а, 35-40, 37а, 37б, 37в, 38а, II, 4-го поверху № 23-41, 35а, II у будівлі літера «А-4»-гуртожиток, що знаходяться в будинку під АДРЕСА_1 у місті Харкові загальною площею 888,9 кв.м. (Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.12.2005р.);

- Нежитлові приміщення 1-го поверху № 37-49, 48а, 47а, 50а, ІІІа, VI, приміщення 2-го поверху № 23-41, II в літ. «А-4»-гуртожиток, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 624,0 кв.м. (Договір купівлі-продажу від 21.04.2006р.);

- Кімната 84 у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 27,6 кв.м. (Договір купівлі-продажу від 21.03.2011р.);

- Однокімнатна квартира 78 у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 27,5 кв.м. (Договір купівлі-продажу від 21.03.2011р.);

- Нежитлові приміщення підвалу №№ І-ХІХ, Іа, ІІа, 1-15, першого поверху №№ 29-:-36; 51-:-55; частина приміщення № 50 в літ. «А-4», які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 882,9 кв.м. (Договір купівлі-продажу від 21.03.2011р.);

- Нежитлові приміщення 1-го поверху №№ І, 1-6, 6а, 6б, 6в, 6г, 7, 7а, 8, 19, 10-16, 17, 17а, 18, 18а, II в літ. «А-4»-гуртожиток, які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 301,8 кв.м. (Договір купівлі-продажу від 11.04.2011р.);

- Приміщення 2-го поверху №№ 1-14, 16-22, 42-47, І; приміщення 3-го поверху №№ 1-7, 9-21, 41- 46, І; приміщення 4-го поверху №№ 1-21, 42-44, 46, 47, І в літ. «А-4» - гуртожиток, які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 1631,9 кв.м. (Договір купівлі-продажу від 11.04.2011р.);

- Однокімнатна квартира 62 у будинку готельного типу, яка знаходиться у місті Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 28,9 кв.м. (Договір купівлі-продажу від 11.04.2011р.);

- Кімната 24 у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 25,6 кв.м. (Договір купівлі-продажу від 11.04.2011р.).

Вищезазначене нерухоме майно загальною вартістю 7204470,76 грн. було внесено позивачем до статутного капіталу товариство з обмеженою відповідальнісю «Австрія» (відповідача 1), у зв'язку із чим 10.06.2011 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача 1 та зареєстрована нова редакція Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (підпункти 2-10 пунктами 6.3 стаття 6 Статуту). На підставі розпорядження Харківського міського голови від 04.08.2011 року № 3380 відповідачу 1 було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.08.2011 року та 08.08.2011 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності.

18 травня 2012 року відповідачем 1 було також придбано та зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху № 20-22, 24-27, 25а у гуртожитку літ. «А-4», загальною площею 169,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

04 серпня 2012 року позивачем було подано заяву про вихід із числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (відповідач 1). При цьому, повідомляючи про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (відповідач 1), позивач просив виплату вартості частини майна, пропорційну його частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (відповідач 1) замінити переданням майна в натурі.

На дату виходу із числа засновників позивач був учасником (засновником) товариства з обмеженою відповідальнісю «Австрія» (відповідач 1), розмір частки якого у статутному капіталі товариства складав 15377061,37грн., що дорівнювало 43,12% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальнісю «Австрія».

16 листопада 2012 року Рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальнісю «Австрія», оформленим Протоколом № 25/11, було прийнято подану 04 серпня 2012 року позивачем заяву про вихід із числа засновників товариства з обмеженою відповідальнісю «Австрія» та затверджено видільний напис про повернення позивачу внесеного ним до Статутного капіталу відповідача 1 майна у розмірі 14671762,08грн. за рахунок майна та грошових коштів товариства з обмеженою відповідальнісю «Австрія» (відповідач 1).

На підставі Видільного напису як Додатку до протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальнісю «Австрія» № 25/11 від 16 листопада 2012 року та Акту прийому-передачі від 19 листопада 2012 року до видільного напису товариства з обмеженою відповідальнісю «Австрія» передало, а позивач прийняв в рахунок частки учасника в Статутному капіталі нерухоме майно літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 4609 кв.м. та вартістю 9785665,75грн. (у тому числі ПДВ - 1630944,29грн.), а саме:

-Приміщення 3-го поверху № 22-34, 34а, 35-40, 37а, 37б, 37в, 38а, II, 4-го поверху № 23-41, 35а, II у будівлі літера «А-4»-гуртожиток, що знаходяться в будинку під АДРЕСА_1 у місті Харкові загальною площею 888,9 кв.м.;

-Нежитлові приміщення 1-го поверху № 37-49, 48а, 47а,

50а, ІІІа, VI, приміщення 2-го поверху № 23-41, II в літ. «А-4»-гуртожиток, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 624,0 кв.м.;

-Кімната 84 у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 27,6 кв.м.;

-Однокімнатна квартира 78 у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 27,5 кв.м.;

-Нежитлові приміщення підвалу №№ І-ХІХ, Іа, ІІа, 1-15, першого поверху №№ 29-:-36; 51-:-55; частина приміщення № 50 в літ. «А-4», які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 882,9 кв.м.;

-Нежитлові приміщення 1-го поверху №№ І, 1-6, 6а, 6б, 6в, 6г, 7, 7а, 8, 19, 10-16, 17, 17а, 18, 18а, II в літ. «А- 4»-гуртожиток, які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 301,8 кв.м.;

-Приміщення 2-го поверху №№ 1-14, 16-22, 42-47, І; приміщення 3-го поверху №№ 1-7, 9-21, 41-46, І; приміщення 4-го поверху №№ 1-21, 42-44, 46, 47, І в літ. «А-4» - гуртожиток, які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 1631,9 кв.м.;

-Однокімнатна квартира 62 у будинку готельного типу, яка знаходиться у місті Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 28,9 кв.м.;

-Кімната 24 у будинку готельного типу, яка знаходиться

в місті Харкові, АДРЕСА_1 загальною площею 25,6кв.м.;

-Нежитлові приміщення 1-го поверху № 20-22, 24-27, 25а у гуртожитку літ. «А-4», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 169,9 кв.м.

03.12.2012 року у зв'язку із виходом позивача та іншого учасника із складу учасників товариства з обмеженою відповідальнісю «Австрія» була зареєстрована нова редакція Статуту відповідача 1.

Таким чином, на думку позивача, він скористався своїм законним правом та за домовленістю із відповідачем 1 отримав від нього нерухоме майно за Актом приймання-передачі замість виплати вартості частини нерухомого майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі відповідача 1, та на цей час фактично володіє ним на законних підставах. За таких підстав, позивач просить суд зняти арешт зі спірних приміщень та визнати за ним право власності на ці приміщення.

Суд розглянувши клопотання відповідача 3 про припинення провадження у справі, вважає за необхідне зазначити наступне, що позивач вже звертався із аналогічними позовними вимогами до Фрунзенського районного суду м. Харкова за місцезнаходженням спірного нерухомого майна, однак ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2014 року було відмовлено у відкритті провадження у справі в зв'язку з тим, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а враховуючи зміст та характер спірних правовідносин, позовні вимоги підлягають розгляду в порядку, установленому Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження" містить положення, про те що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК (пункт 5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України ").

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що ухвалами Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.05.2014 року та Апеляційного суду Харківської області від 17 червня 2014 року було відмовлено у відкритті провадження та визначено підвідомчисть даних правовідносин господарському суду. Доказів скасування відповідних ухвал сторонами до господарського суду не надано.

Таким чином, враховуючи зміст та характер спірних правовідносин, позовні вимоги позивача підлягають розгляду в порядку, установленому Господарського процесуального кодексу України і позивач правомірно звернувся до Господарського суду Харківської області із позовними вимогами про зняття арешту та визнання права власності на нерухоме майно.

На підставі наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 3 (вх. № 30575 від 05.09.2014 року) про припинення провадження у справі у зв'язку із його необґрунтованістю та невідповідністю фактичним обставинам справи.

Щодо заперечень відповідачів проти позовних вимог, викладених у відзивах на позов, суд визнає за необхідне зазначити наступне.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач 2 та відповідач 3 посилаються зокрема на те, що власником спірного нерухомого майна є товариство з обмеженою відповідальністю «Австрія» (відповідач 1), тому він повинен бути позивачем по справі. Однак ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що до суду з позовом про визнання права власності та зняття арешту може звернутися особа, яка вважає, що майно належить їй, а не боржникові. Тобто, зазначена норма визначає, що позивачем може будь-яка особа (а не виключно власник майна), яка вважає, що майно належить їй. Крім того, позивачем до матеріалів справи надано достатньо доказів, які підтверджують належність йому спірного майна.

Також, в обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач 2 та відповідач 3 посилаються на те, що рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія», затверджене протоколом № 25/11 від 16 листопада 2012 року, не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків у звязку із тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Рент» (один з співзасновників товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія») має засновником одну особу. Окрім того, відповідач 2 та відповідач 3 посилаються на порушення процедури розподілу статутного капіталу і майна товариства при виході ОСОБА_2 (позивача) з учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (відповідач 1).

Судом встановлено, що посилання відповідача 2 та відповідача 3 не відносяться до предмету розгляду даної справи, оскільки предметом розгляду є відновлення порушеного права, а саме зняття арешту та визнання права власності на нерухоме майно.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 140 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут (стаття 143 Цивільного кодексу України).

Статтею 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Крім того, право учасника товариства вийти в установленому порядку із товариства закіплено в статті 10 Закону України «Про господарські товариства». При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (стаття 54 Закону України «Про господарські товариства»).

Таким чином, позивач скористався своїм правом та за домовленістю з відповідачем 1 отримав від нього нерухоме майно за Актом приймання-передачі замість виплати вартості частини нерухомого майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі відповідача 1.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності, відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, становлять три складові - право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України та частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Всупереч викладеним вище нормам позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нерухомого майна внаслідок накладення на нього арешту та заборони на його відчуження.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Крім того, відповідно до пункту 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868 (далі за текстом - Порядок) передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до підпункту 10 пункту 37 Порядку документом, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм, видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Стаття 24 цього Закону встановлює перелік підстав, з яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зокрема, у державній реєстрації прав може бути відмовлено, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Згідно статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Згідно пункту 5 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до пункту 5 та пункту 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відповідачами у справах про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту за позовами осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбаченим законом, є стягувач (особа, в інтересах якої накладено арешт) і боржник, а справи підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" визначено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на нерухоме майно: приміщення: приміщення: підвалу № 1-15, І-ХІХ, Іа, ІІа; 1-го поверху № 1-8, 6а, 6б, 6в, 6г, 7а, 10-22, 24-27,17а, 18а, 25а, 29-33, 32а, 32б, 33а, 33б, ЗЗв, 35, 37-55, 47а, 48а, 50а, 51а, І, II, ІІІа, IV; 2-го поверху № 1-47, І, II; 3-го поверху № 1-46, 34а, 37а, 37б, 37в, 38а, І, II; 4-го поверху № 1-47, 35а, І, II загальною площею 4609 кв.м. у будівлі гуртожитку літ. "А- 4" по АДРЕСА_1 та про знаття арешту з приміщень будівлі літ. "А-4", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 36341048 від 04.02.2013 року є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зняття арешту з нерухомого майна - нежитлового приміщення літера "А-4", що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 36139309 від 18.01.2013 року виданої заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко Іриною Олексіївною суд зазначає наступне.

30.09.2014р. за вх. № 34147 через канцелярію суду представник Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (3-я особа) надав суду документи для залучення до матеріалів справи, в тому числі Постанову заступника начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського МУЮ ВП № 36139309 від 01.07.2013р. про звільнення з під арешту майна боржника та постанову про закінчення виконавчого провадження, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області № 5023/5180/12 від 28.12.2012р., та знято арешт з майна боржника, накладений постановою ВП № 36139309 від 18.01.13р. Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, наданого 3-ю сообою до матеріалів справи, обтяження у вигляді арешту на нежитлове приміщення літ. «А-4», що здійснено на підставі постанови Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ ВП № 63139309, припинено 29.09.2014р., тобто після звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи, що на момент розгляду справи по суті відсутній предмет спору в частині позовних вимог про зняття арешту із нерухомого майна - нежитлового приміщення літера "А-4", що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 36139309 від 18.01.2013 року виданої заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко Іриною Олексіївною, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, частиною 2 якої встановлює, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, та відсутність вини у діях відповідачів, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору віднести на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 10, 54 Закону України «Про господарські товариства», статею 60 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 140, 143, 148, 182, 316, 317, 319, 321, 328, 391, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 12, 32, 33, 43, 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зняти арешт із приміщень будівлі літ. "А-4", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 36341048 від 04.02.2013 року виданої Заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко Іриною Олексіївною.

Визнати за ОСОБА_2, що мешкає 08600АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на нерухоме майно, а саме приміщення: підвалу № 1-15, І-ХІХ, Іа, ІІа; 1-го поверху № 1-8, 6а, 6б, 6в, 6г, 7а, 10-22, 24-27,17а, 18а, 25а, 29-33, 32а, 32б, 33а, 33б, ЗЗв, 35, 37-55, 47а, 48а, 50а, 51а, І, II, ІІІа, IV; 2-го поверху № 1-47, І, II; 3-го поверху № 1-46, 34а, 37а, 37б, 37в, 38а, І, II; 4-го поверху № 1-47, 35а, І, II загальною площею 4609 кв.м. у будівлі гуртожитку літ. "А- 4" по АДРЕСА_1

Провадження у справі 922/2948/14 в частині - зняття арешту із нерухомого майна - нежитлового приміщення літера "А-4", що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП № 36139309 від 18.01.2013 року виданої заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко Іриною Олексіївною - припинити відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 06.10.2014 року.

Суддя О.О. Ємельянова