Постанова

від 05.12.2014 по справі 922/2948/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. Справа № 922/2948/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Новіковій Ю.В.,

за участю представників:

апелянта (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області) - Приходько А.А., за довіреністю №40-17/20-5416 від 31.10.2014 року;

позивача - ОСОБА_2, за довіреністю №924 від 01.03.2014 року;

першого відповідача - не з'явився;

другого відповідача - Чуєнко В.І., за довіреністю б/н від 28.05.2014 року;

третього відповідача - не з'явився;

третьої особи (Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва») - Канівець С.І., за довіреністю від 15.11.2014 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м.Харків (вх.№3370Х/1-40) та апеляційну скаргу другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця», м.Харків (вх.№3397Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року по справі №922/2948/14,

за позовом ОСОБА_5, м.Васильків,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія», м.Харків,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця», м.Харків,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітра Електро», м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м.Харків,

2. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва», м.Харків,

про зняття арешту з нерухомого майна, визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року по справі №922/2948/14 (суддя Ємельянова О.О.) позовні вимоги задоволено частково.

Знято арешт із приміщень будівлі літ. "А-4", що знаходиться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП 36341048 від 04.02.2013 року виданої Заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко Іриною Олексіївною.

Визнано за ОСОБА_5, що мешкає: 08600, Київська область, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на нерухоме майно, а саме приміщення: підвалу №1-15, І-ХІХ, Іа, ІІа; 1-го поверху № 1-8, 6а, 6б, 6в, 6г, 7а, 10-22, 24-27,17а, 18а, 25а, 29-33, 32а, 32б, 33а, 33б, 33в, 35, 37-55, 47а, 48а, 50а, 51а, І, II, ІІІа, IV; 2-го поверху № 1-47, І, II; 3-го поверху № 1-46, 34а, 37а, 37б, 37в, 38а, І, II; 4-го поверху № 1-47, 35а, І, II загальною площею 4609 кв.м. у будівлі гуртожитку літ. "А- 4" по АДРЕСА_3 в м.Харкові.

Провадження у справі №922/2948/14 в частині - зняття арешту із нерухомого майна - нежитлового приміщення літера "А-4", що знаходиться за адресою: м.Харків, АДРЕСА_4, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП №36139309 від 18.01.2013 року виданої заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко Іриною Олексіївною - припинено відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5.

Апелянт зазначає, що позивач, звернувшись до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна та визнання права власності, мав на меті уникнути примусового стягнення грошових коштів з ТОВ «Австрія» на користь юридичних осіб та держави всупереч вимог діючого законодавства, якими передбачений певний порядок набуття права власності, а також на незаконне, в обхід встановленого порядку, узаконення самочинного будівництва.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 року апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця» також з вищевказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2014 року апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 24.11.2014 року об'єднано апеляційні скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (вх.№3370Х) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця» (вх.№3397Х) в одне апеляційне провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва» та з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи відкладено розгляд апеляційних скарг на іншу дату.

Представник позивача 24.11.2014 року надав через канцелярію суду відзиви на апеляційні скарги (вх.№11015, вх.№11016), в яких просить апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області - залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ «Консалтингово-правова компанія «Столиця» - без розгляду, у зв'язку із неподанням останнім доказів сплати належної суми судового збору.

Від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області надійшло клопотання (вх.№11004 від 24.11.2014 року), в якому просить розглянути справу №922/2948/14 без участі представника за наявними у ній матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ «Українські технології будівництва» надала через канцелярію суду відзиви на апеляційні скарги (вх.№11381, вх.№11382), в яких підтримує позицію апелянтів у повному обсязі, просить їх задовольнити та оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове, яким у задоволені позову ОСОБА_5 відмовити.

1-й відповідач, 3-й відповідач, 1-ша третя особа відзивів на апеляційні скарги не надали, своїх представників у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не направили, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№018888) ухвала про відкладення розгляду справи була направлена сторонам та третім особам у кількості семи примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про відкладення розгляду справи учасникам судового процесу.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників сторін та третіх осіб у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи клопотання другої третьої особи про розгляд справи за її відсутності, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні за відсутності представників 1-го відповідача, 3-го відповідача, 2-ї та 2-ї третьої особи.

У судовому засіданні 01.12.2014 року представники апелянта - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області та другого відповідача підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник позивача проти позиції апелянтів заперечував з підстав викладених у його відзиві та просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва» підтримав позицію апелянтів з підстав викладених у його відзивах.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та відзивах на них доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників апелянтів, позивача та третьої особи, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.01.2013 року заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко І.О. відкрито виконавче провадження №ВП36139309 з виконання наказу №5023/5180/12 від 28.12.2012 року господарського суду Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (1-й відповідач) на користь ТОВ «Консалтингово-правова компанія «Столиця» (2-й відповідач) 649777,71 грн. та винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження: нежитлове приміщення літ. «А-4» за адресою м.Харків, АДРЕСА_1.

04.02.2013 року заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко І.О. також відкрито виконавче провадження №ВП36341048 з виконання наказу №5023/3789/12, виданого господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ «Австрія» (1-й відповідач) на користь ТОВ «Мітра Електро» (3-й відповідач) 497823, 81 грн. та винесена постанова про арешт майна боржника і оголошення заборони його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ТОВ «Австрія» (1-й відповідач) в межах суми стягнення.

Як вбачається із матеріалів справи, у 2005, 2006 та в 2011 роках позивач набув право власності на наступне нерухоме майно:

- приміщення 3-го поверху № 22-34, 34а, 35-40, 37а, 37б, 37в, 38а, ІІ, 4-го поверху № 23-41, 35а, ІІ загальною площею 888,9 кв.м., вартістю 674000,00 грн. у будівлі літера «А-4»-гуртожиток, що знаходяться в будинку АДРЕСА_5 у місті Харкові, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.12.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7;

- на нежитлові приміщення 1-го поверху № 37-49, 48а, 47а, 50а, ІІІа, VI, приміщення 2-го поверху № 23-41, ІІ загальною площею 624,0 кв.м., вартістю 402900,00 грн. в літ. «А-4»-гуртожиток, що знаходиться за адресою: місто Харків, АДРЕСА_6 згідно договору купівлі-продажу від 21.04.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8;

- на кімнату 84 у будинку готельного типу, загальною площею 27,6 кв.м., вартістю 60000,00 грн., яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_7, згідно договору купівлі-продажу від 21.03.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9

- на однокімнатну квартиру 78 у будинку готельного типу, загальною площею 27,5 кв.м., вартістю 61800,00 грн., яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_8, згідно договору купівлі-продажу від 21.03.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9

- на нежитлові приміщення підвалу №№ І-ХІХ, Іа, ІІа, 1-15, першого поверху №№29-:-36; 51-:-55; частину приміщення №50 загальною площею 882,9 кв.м., вартістю 1350463,00 грн. в літ. «А-4», які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_7, згідно договору купівлі-продажу від 21.03.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9

- на нежитлові приміщення 1-го поверху №№І, 1-6, 6а, 6б, 6в, 6г, 7, 7а, 8, 19, 10-16, 17, 17а, 18, 18а, ІІ загальною площею 301,8 кв.м., вартістю 961534,80 грн. в літ. «А-4»-гуртожиток, які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_7, згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9

- на приміщення 2-го поверху №№ 1-14, 16-22, 42-47, І; приміщення 3-го поверху №№ 1-7, 9-21, 41-46, І; приміщення 4-го поверху №№ 1-21, 42-44, 46, 47, І загальною площею 1631,9 кв.м., вартістю 3574472,96 грн. в літ. «А-4» - гуртожиток, які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_7, згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9

- на однокімнатну квартиру 62 загальною площею 28,9 кв.м., вартістю 63300,00 грн. у будинку готельного типу, яка знаходиться у місті Харкові, АДРЕСА_7, згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9

- на кімнату 24 загальною площею 25,6 кв.м., вартістю 56 000, 00 грн. у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_7, згідно договір купівлі-продажу від 11.04.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Належне позивачу на праві власності вищевказане нерухоме майно загальною вартістю 7204470,76 грн. було ним внесено до статутного капіталу ТОВ «Австрія» (1-й відповідач), що підтверджується статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія», зареєстрованим в новій редакції від 10.06.2011 року (підпункти 2-10 п.6.3 статті 6 статуту містять перелік нерухомого майна, що належить першому відповідачу як вклад до статутного капіталу ОСОБА_5

На підставі розпорядження Харківського міського голови Кернеса Г.А. від 04.08.2011 року №3380 ТОВ «Австрія» було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.08.2011 року.

08.08.2011 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Австрія».

З матеріалів справи також вбачається, що 18.05.2012 року ТОВ «Австрія» придбано за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху №20-22, 24-27, 25а загальною площею 169,9 кв.м. у гуртожитку літ. «А-4», що розташовані за адресою: м.Харків, АДРЕСА_9.

04.08.2012 року позивачем було подано заяву про вихід із числа учасників ТОВ «Австрія». При цьому, повідомляючи про вихід зі складу учасників товариства, позивач просив виплату вартості частини майна, пропорційну його частки у статутному капіталі замінити переданням майна в натурі.

На дату виходу із числа засновників позивач був учасником (засновником) ТОВ «Австрія», розмір частки якого у статутному капіталі товариства складав 15377061,37 грн., що дорівнювало 43,12% статутного капіталу товариства.

16.11.2012 року рішенням зборів учасників ТОВ «Австрія», оформленим протоколом №25/11 прийнято до відома подану 04.08.2012 року ОСОБА_5 заяву про вихід з числа засновників товариства та затверджено видільний напис про повернення позивачу внесеного ним до статутного капіталу товариства майна в розмірі 14671762,08 грн. за рахунок майна та грошових коштів товариства.

На підставі видільного напису як додатку до протоколу зборів учасників ТОВ «Австрія» №25/11 від 16.11.2012 року та акту прийому-передачі від 19.11.2012 року до видільного напису товариство передало, а позивач прийняв в рахунок частки учасника в статутному капіталі нерухоме майно літ. «А-4» за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1 загальною площею 4609 кв.м. та вартістю 9785665,75 грн. (у тому числі ПДВ - 1630944,29грн.), а саме:

- приміщення 3-го поверху № 22-34, 34а, 35-40, 37а, 37б, 37в, 38а, II, 4-го поверху № 23-41, 35а, II у будівлі літера "А-4"-гуртожиток, що знаходяться в будинку АДРЕСА_5 у місті Харкові загальною площею 888,9 кв.м.;

- нежитлові приміщення 1-го поверху №37-49, 48а, 47а, 50а, ІІІа, VI, приміщення 2-го поверху № 23-41, II в літ. "А-4" - гуртожиток, що знаходяться за адресою: місто Харків, АДРЕСА_6 загальною площею 624,0 кв.м.;

- кімната 84 у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_8 загальною площею 27,6 кв.м.;

- однокімнатна квартира 78 у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_8 загальною площею 27,5 кв.м.;

- нежитлові приміщення підвалу №№ І-ХІХ, Іа, ІІа, 1-15, першого поверху №№ 29-:-36; 51-:-55; частина приміщення №50 в літ. "А-4", які знаходяться в м.Харкові, АДРЕСА_8 загальною площею 882,9 кв.м.;

- нежитлові приміщення 1-го поверху №№ І, 1-6, 6а, 6б, 6в, 6г, 7, 7а, 8, 19, 10-16, 17, 17а, 18, 18а, II в літ. "А- 4"-гуртожиток, які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_8 загальною площею 301,8 кв.м.;

- приміщення 2-го поверху №№ 1-14, 16-22, 42-47, І; приміщення 3-го поверху №№ 1-7, 9-21, 41-46, І; приміщення 4-го поверху №№ 1-21, 42-44, 46, 47, І в літ. "А-4" - гуртожиток, які знаходяться в м. Харкові, АДРЕСА_8 загальною площею 1631,9 кв.м.;

- однокімнатна квартира 62 у будинку готельного типу, яка знаходиться у місті Харкові, АДРЕСА_8 загальною площею 28,9 кв.м.;

- кімната 24 у будинку готельного типу, яка знаходиться в місті Харкові, АДРЕСА_8 загальною площею 25,6 кв.м.;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 20-22, 24-27, 25а у гуртожитку літ. "А-4", що розташовані за адресою: м. Харків, АДРЕСА_11 загальною площею 169,9 кв.м.

03.12.2012 року у зв'язку із виходом позивача зі складу учасників ТОВ «Австрія» була зареєстрована нова редакція статуту підприємства.

Відповідно до статті 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

У відповідності до ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Положеннями статті 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно з частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначені Законом України «Про господарські товариства».

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

У відповідності до статті 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Таким чином, ОСОБА_5 на законних підставах скористався своїм правом, встановленим нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства» щодо виходу із складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» на отримання свого вкладу в статутному капіталі в натурі.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що на час розгляду справи як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, рішення загальних зборів учасників ТОВ «Австрія», оформлене протоколом №25/11 від 16.11.2012 року про передачу ОСОБА_5 нерухомого майна не визнано в судовому порядку недійсним, а отже є чинним актом, що зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності, відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, становлять три складові - право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України та частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду всупереч викладеним вище нормам права позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо вищевказаного нерухомого майна внаслідок накладення на нього арешту та заборони на його відчуження.

Згідно статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Згідно ч.1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч.2 ст.182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В пункті 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року N868 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

У підпункті 10 пункту 37 вищевказаного Порядку документом, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 4 ч.1 ст.18 Закону України про реєстрацію прав встановлено, що фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм, видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Стаття 24 Закону України про реєстрацію прав встановлює перелік підстав, з яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно п.5 ч.1 ст. 24 Закону України про реєстрацію прав у державній реєстрації прав може бути відмовлено, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. Наявність в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяжень, встановлених Фрунзенським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (третя особа у справі) за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітра Електро» на нерухоме майно, яке було передане ТОВ «Австрія» ОСОБА_5 фактично позбавляє позивача можливості зареєструвати своє право власності у зв'язку з наявністю арештів.

Згідно з п.5 ст.19 Закону України про реєстрацію прав державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

У відповідності до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Згідно пункту 5 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі оцінки доказів, які містяться в матеріалах справи, а також при дослідженні обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив, що позовні вимоги позивача про зняття арешту з приміщень будівлі літ. «А-4», що знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_10, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП№36341048 від 04.02.2013 року, виданої заступником начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко І.О. та про визнання права власності на нерухоме майно: приміщення підвалу № 1-:-15, І-:ХІХ, Іа, ІІа; 1-го поверху № 1-:-8, 6а, 6б, 6в, 6г, 7а, 10-:-19, 17а, 18а, 29-:- 33, 32а, 32б, 33а, 33б, 33в, 35, 37-:-55, 47а, 48а, 50а, 51а, І, ІІ, ІІІа, ІV; 2-го поверху № 1-:-47, І, ІІ; 3-го поверху № 1-:-46, 34а, 37а, 37б, 37в, 38а, І, ІІ; 4-го поверху № 1-:-47, 35а, І, ІІ загальною площею 4439, 1 кв.м. в т.ч. житловою площею 1997, 0 кв.м. в будівлі гуртожитку літ. «А-4» по АДРЕСА_3 в м. Харкові, нежитлові приміщення 1-го поверху № 20-22, 24-27, 25а у гуртожитку в літ. «А-4» загальною площею 169, 9 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, АДРЕСА_9 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У матеріалах справи міститься копія постанови заступника начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського МУЮ ВП№36139309 від 01.07.2013 року про звільнення з під арешту майна боржника та копія постанови про закінчення виконавчого провадження, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №5023/5180/12 від 28.12.2012 року, та знято арешт з майна боржника, накладений постановою ВП№36139309 від 18.01.2013 року. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, наданого, обтяження у вигляді арешту на нежитлове приміщення літ. "А-4", що здійснено на підставі постанови Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ ВП№63139309, припинено 29.09.2014 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів апеляційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем були надані до суду докази набуття ним права власності на приміщення в будівлі гуртожитку за адресою: м. Харків, АДРЕСА_12, які пізніше були внесені до статутного капіталу ТОВ «Австрія», а тому позивач мав законне право при виході зі складу учасників ТОВ «Австрія» отримати за згодою товариства свій вклад в натуральній формі, що ним і було вчинено.

У відповідності до п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставою позову, з яким звернувся позивач до суду, була та обставина, що позивач у зв'язку з наявністю арештів не міг реалізувати своє право та зареєструвати право власності на нерухоме майно, яке було ним отримано у зв'язку з виходом із складу засновників ТОВ «Австрія», а не набуття права власності на об'єкт самочинного будівництва, як стверджує Інспекція.

Доказом, який спростовує твердження Інспекції про намір позивача уникнути відповідальності та здійснити узаконення самочинно збудованого об'єкту в обхід встановленого порядку, є лист позивача, адресований Харківському міському голові Кернесу Г.А., в якому позивач повідомляє про вихід зі складу засновників ТОВ «Австрія», про отримання за актом приймання-передачі приміщень в будівлі гуртожитку, раніше внесених до статутного капіталу ТОВ «Австрія», і зазначає про самочинну реконструкцію ТОВ «Австрія» об'єкту нерухомості за адресою: м.Харків, АДРЕСА_12 та звертається з проханням про можливість збереження об'єкту самочинного будівництва та зобов'язується нести всі ризики, пов'язані з оформленням документів.

У відповідь на це звернення, позивач отримав лист Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.09.2014 року №ф-2-16335/1-14.08-39, в якому зазначено, що оформлення документів щодо об'єктів, будівництво яких розпочато (у тому числі завершено) самовільно може бути розглянуто у відповідності до «Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом», затвердженого рішенням 9 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17.08.2011 року №390/11 із змінами та доповненнями від 22.06.2012 року. Для цього позивачу необхідно надати до управління вихідні дані, серед яких зазначена нотаріально посвідчена копія правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомості.

Для оформлення об'єкту самочинного будівництва відповідно до вищевказаного Порядку, позивачу разом з іншими документами необхідно надати копії правовстановлюючих документів, що посвідчують його право власності на приміщення, розташовані в будівлі за адресою: м. Харків, АДРЕСА_13.

Спірне нерухоме майно фактично належить позивачу, але право власності на нього не могло бути зареєстровано у встановленому діючим законодавством порядку, в зв'язку із тим, що в Державний реєстр прав на нерухоме майно внесена інформація про реєстрацію обтяження - арешт нерухомого майна за заявою другого та третього відповідачів, поданими в процесі виконавчого провадження про примусове стягнення з першого відповідача грошових коштів.

Таким чином, позивач правомірно звернувся з позовом до суду про визнання свого права власності на нерухоме майно, адже в інший спосіб, враховуючи обставини справи, його право не можливо реалізувати.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця», які зводяться до неправомірності рішення ТОВ «Австрія» щодо виходу ОСОБА_5 з учасників товариства, порушення порядку виходу учасника з товариства і оформлення у зв'язку з цим документів.

Колегія суддів зазначає, що предметом дослідження по даній справі є правомірність або неправомірність накладення арешту на майно і встановлення факту, що майно, на яке накладено арешт, належить позивачу у справі - ОСОБА_5 і захист його права власності.

Як вже зазначалося, рішення загальних зборів учасників ТОВ «Австрія», оформлене протоколом №25/11 від 16.11.2012 року про вихід ОСОБА_5 з товариства та про передачу нерухомого майна, на неправомірності якого наполягає апелянт, не визнано в судовому порядку недійсним, а отже є чинним актом, що зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, посилання ТОВ «Консалтингово-правова компанія «Столиця», викладені у апеляційній скарзі не стосуються предмету позову по даній справі і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо сплати судового збору по даній справі як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Стаття 94 Господарського процесуального кодексу України також передбачає, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 названої статті визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01.01.2014 року складає 1218,00 грн.

Позовна заява ОСОБА_5 містить дві вимоги: перша - про зняття арештів з майна; друга - про визнання права власності на майно.

Згідно п. 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Таким чином, перша вимога, викладена у позовній заяві є за своїм змістом вимогою немайнового характеру і ставка судового збору за її розгляд до суду першої інстанції складає один розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1218,00 грн.

Друга вимога, викладена у позовній заяві є за своїм змістом, з урахуванням позиції Вищого господарського суду, вимогою майнового характеру.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою визначено вартість спірного майна, право власності щодо якого він просить визнати та становить 9785665,75 грн.

Отже, судовий збір до суду першої інстанції за майновою вимогою про повернення земельної ділянки має бути розрахований виходячи з вищевказаної суми - вартості спірного майна і складає 73080,00 грн.

Враховуючи характер вимог, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, колегія суддів дійшла висновку, що судовий збір ТОВ «Консалтингово-правова компанія «Столиця» за подання апеляційної скарги у справі №922/2948/14 підлягає сплаті в розмірі 37149,00 грн. Проте, другий відповідач - ТОВ «Консалтингово-правова компанія «Столиця», звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в повному обсязі, сплатив судовий збір у розмірі 609,00 грн., що підтверджується квитанцією №10747 від 17.10.2014 року, тобто сплатив судовий збір не у встановленому розмірі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи, що апелянтом не сплачено судовий збір у невірному розмірі, колегія суддів у відповідності до норм ст. 99 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність стягнення недоплаченої суми судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36540,00 грн. з апелянта в дохід Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг у зв'язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області та апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця» не підлягають задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року по справі №922/2948/14 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг, витрати апелянтів по сплаті судового збору за їх подання не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року по справі №922/2948/14 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-правова компанія «Столиця» (61058, Харківська область, м.Харків, вул. Данилевського, 8, оф. 21, код ЄДРПОУ 36033926) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999654, банк отримувача - ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) - 851011, рахунок отримувача - 31216206782003, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)») 36540,00 судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.