Рішення

від 01.10.2014 по справі 910/17893/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17893/14 01.10.14 За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВ"

про стягнення 83 912,86 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Коломойченко І.В. за довіреністю від 25.12.2013

Хижниченко Н.С. за довіреністю від 25.12.2013

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 01.10.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.08.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №5204/юр від 13.08.2014 Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВ" стягнення 83 912,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № №910/17893/14, розгляд справи призначено на 10.09.2014.

В судове засідання, призначене на 10.09.2014 представники позивача з'явились, надали пояснення і подали додаткові докази.

В судове засідання, призначене на 10.09.2014 представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

10.09.2014 на підставі ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 01.10.2014.

В судове засідання, призначене на 01.10.2014 представник позивача з'явився , надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 01.10.2014 представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва", Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради перейменоване на Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Відповідно до п. 2.1. Статуту Підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІВ» є власником (орендарем) нежитлового приміщення за адесою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 13 та споживає комунальні послуги, які надає виконавець комунальних послуг КП «ЦОС Шевченківського району. Підтвердженням факту споживання комунальних послуг саме ТОВ «СІВ» є акт № 251 від 05.05.2014 відділу контролю КП «ЦОС Шевченківського району» в якому зазначено, що приміщення використовується ТОВ «СІВ» під офіс. Також у додатку 6 до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді, що укладений Позивачем з безпосереднім виробником послуги теплопостачання, ПАТ «Київенерго», зазначений споживач ТОВ «СІВ».

У період із квітня 2007 по жовтень 2010 облік, нарахування та збір платежів від власників (орендарів) нежитлових приміщень від імені КП УЖГ здійснювали КП «ЖЕКи», що діяли на підставі договорів доручення.

Відповідно до Окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Пахальчук Г.Д. від 13.09.2010 №905 з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання КП УЖГ (КП «ЦОС Шевченківського району») було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.

КП ЖЕКи було зобов'язано передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, скласти акти звіряння станом на 01.10.2010.

У період з 30.11.2010 по 31.03.2014 відбувалось фактичне споживання комунальних послуг Відповідачем, що підтверджується табуляграмами наданими виробниками послуг по факту надання комунальних послуг Позивачеві.

Відповідно до розрахунку заборгованості за надані комунальні послуги по нежитловому приміщенню ТОВ «СІВ» за період з 29.09.2010 по 31.03.2014 (включно) заборгованість Відповідача складає: 81 619,39 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.. 11 ЦК. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між Позивачем та Відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки Позивач надає житлово-комунальні послуги, а Відповідач ними користується.

У ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, міститься визначення поняття споживача, як фізичної чи юридичної особи, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Таким чином, юридична чи фізична особа, що отримує житлово- комунальні послуги зобов'язана оплачувати їх.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору на надання житлово- комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Позивачем було підготовлено договір на постачання комунальних послуг, відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, проте. Відповідачем даний договір не було підписано. Також, від Відповідача не надходило заяв з приводу відмови від споживання комунальних послуг чи актів-претензій з приводу кількості чи якості надання комунальних послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.18. Порядку обліку та оплати послуг Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 «розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.»

Підприємство Позивач надсилало поштою рахунки Відповідачу кожного місяця, проте, сплати за даними рахунками не надходили.

25.04.2014 Позивачем в чергове було направлено Відповідачу претензію з зазначенням заборгованості, вимогою сплати та запрошенням укладення договору на постачання комунальних послуг, а також було долучено до претензії рахунки на оплату комунальних послуг за весь період заборгованості.

Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України «якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 81 619, 39 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 174 грн. та 3% річних в сумі 4 119, 47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунку позивача, три відсотки річних становлять 4 119,47 грн., а інфляційні втрати - 1 174 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Деснянського району міста Києва (01054, м. Київ, Вулиця Ярославів Вал, будинок 19; ідентифікаційний код: 34966048) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (01032, м. Київ, вул. Старовокзальна/Жилянська, будинок 13/146, В ЛІТ А; ідентифікаційний код 32984109) 81 619 (вісімдесят одна тисяча шістдесят дев'ятнадцять) грн. 39 коп. -основного боргу, 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 00 коп. -інфляційні втрати, 4 119 (чотири тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 47 коп. - 3 % річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп. -суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.10.2014

Суддя М.О. Лиськов