Ухвала

від 06.10.2014 по справі 2а-10087/09/9/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/15973/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011

у справі №2а-10087/09/9/0170

за позовом Приватного підприємства «Діла-Керч»

до Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим

третя особа Закрите акціонерне товариство «Камиш-Бурун»

про визнання незаконним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Керч АР Крим №3 від 12.03.2009 про визнання судна ТХ РС «Рибак Донбасу» безхазяйним майном. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Керч АР Крим №10 від 12.03.2009 про реалізацію безхазяйного майна, що перейшло у власність держави.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2007 між ТОВ «Батісі» (м.Батумі, Грузія) ТА ПП «Діла-Керч» був укладений Стандартний бербоутний чартер Балтійської і міжнародної морської ради (БІМКО) кодова назва «Беркон 89»ТХ РС «Рибак Донбасу» строком дії до 10 червня 2010 року.

Актом приймання-передання судна РС «Рибак-Донбасу» по договору бербоут-чартеру від 26.12.2007 РС «Рибак Донбасу», що пришвартоване до причалу № 1 порт «Камиш-Бурун» та підлягало ремонту й пред?явлення регістру класу, було прийнято ПП «Діла-Керч».

Вказаний договір є чинним як на час виникнення спірних правовідносин так і на час звернення ПП «Діла-Керч» з адміністративним позовом.

Відповідно до статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

Судновласником є юридична особа або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Згідно Довідкової карти судна «Рибак Донбасу» та Судовим свідоцтвом, виданим Морським департаментом Республіки Грузія власником судна «Рибак Донбасу» є ТОВ багатогалузева фірма «Батісі» (м. Батумі, Грузія), а відповідно до вищевказаного договору бербоут-чартеру судновласником ПП «Діла-Керч», про що також свідчить повідомлення Об'єднаної транспортної адміністрації управління Департаменту морського транспорту Грузії Почесному консулу Грузії м. Ялта Келукадзе Е.Г.

Листом за № 24 від 26.12.2007 ТОВ «Батісі» надало право ПП «Діла-Керч» на проведення тимчасової перереєстрації судна в порту м.Іллічевськ та тимчасову зміну Державного прапору Грузії на Державний прапор України.

Керченською транспортною прокуратурою було проведено перевірку законності діяльності ТОВ «Батісі» (Грузія) на території Україна та встановлено, що постановою Адміністративного суду м. Батумі від 30.08.1996, відповідно до статей 4, 5 Закону Республіки Грузія «Про підприємців» здійснено реєстрацію підприємства ТОВ «Батісі», засновником якого є громадянин Грузії ОСОБА_4. Відповідно до посвідчення власника судна, виданого Департаментом морського транспорту Єдиної транспортної Адміністрації Грузії від 07.04.2010 № С-00082 риболовецьке судно «Рибак Донбасу» зареєстровано в Державному судновому реєстрі Грузії 06.10.1995, судновласником якого є ТОВ «Батісі». Також мається запис про те, що згідно договору від 26.12. 2007 судно по бербоут-чартеру передано компанії «Діла-Керч» (Керч), строком дії до 10.06.2010.

З матеріалів справи вбачається, що в ніч з 28 на 29 січня 2008 року біля причалу № 1 Керченського морського порту ЗАТ «Камиш-Бурун» судно ТХ РС «Рибак Донбасу» було притоплено.

Відповідно до статті 120 Кодексу торговельного мореплавства України майном, що затонуло, є судна або інші плавучі засоби, що зазначили катастроф, будь-які споруди, здатні здійснювати плавання, літальні апарати, їх уламки, обладнання, вантажі та інші предмети незалежно від того, знаходяться вони на плаву чи під поверхнею води, опустилися на дно чи викинуті на мілководдя або на берег.

Відповідно до статті 125 Кодексу власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені статтями 122, 123 цього Кодексу, і це майно стає державною власністю.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, повідомлення про затоплення судна «Рибак Донбасу» здійснено ЗАТ «Камиш-Бурун» не належного судновласника - ПП «Діла-Керч», а ПМП «Діла», яке до укладення договору бербоут-чартеру від 26.12.2007 з ПП «Діла-Керч» було судновласником на підставі договору бербоут-чартеру від 18.06.2002 з ТОВ «Батісі».

ПМП «Діла»визнано банкрутом та ліквідовано шляхом виключення з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на підставі ухвали Господарського суду АР Крим від 11.04.2006 по справі № 2-20/3466-2006.

Відповідно частини 4 статті 123 Кодексу торговельного мореплавства України якщо власник майна, що затонуло, невідомий, порт робить публікацію про терміни, встановлені для прийняття майна, що затонуло, у Повідомленнях мореплавця. Якщо відома держава, під прапором якої плавало затонуле судно, порт направляє відповідне повідомлення Міністерству закордонних справ України.

Таким чином, вказані положення Кодексу чітко встановлюють порядок повідомлення про потоплення судна, якщо невідомий власник майна.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що власник судна «Рибак Донбасу» - ТОВ «Батісі» не був повідомлений у порядку, визначеному частиною 4 статтею 123 цього Кодексу про затоплення судна в ніч з 28 на 29 січня 2008 року.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу (набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився; набуття права власності на знахідку; набуття права власності на бездоглядну домашню тварину; набуття права власності на скарб).

22.01.2009 ЗАТ «Камиш-Бурун» звернулося до ДПІ в м. Керчі АР Крим з листом про те, що у акваторії Керченського морського порту «Камиш-Бурун» біля причалу № 1 знаходиться затоплене в ніч з 28 по 29 січня 2008 року судно РС «Рибак-Донбасу» і звернень від власника судна МПМ «Діла» на адресу порту не надійшло.

Листом від 27.02.2009за № 318/9/24-1 ДПІ в м. Керчі АР Крим звернулась до Міського голови м. Керч у порядку статті 337 Цивільного кодексу України про виявлену знахідку - затоплене РС «Рибак Донбасу».

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо правомірності кваліфікації податковим органом вказаного судна як безхазяйного майна.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з статтею 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Разом з тим, згідно з частиною першою статті 55 Закону України «Про власність» власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами України.

Правовідносини з набуття права власності регулюються главою 24 Цивільного кодексу України, стаття 335 якої передбачає, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

Таким чином, із самого визначення поняття безхазяйна річ вбачається, що дана річ має бути такою, щодо якої право власності ніким не оспорюється.

Проте у даній справі, право власності позивача на спірний транспортний засіб підтверджено як наявними матеріалами справи, так і встановленими судами попередніх інстанцій фактичними даними. У зв'язку з чим слід погодитися з наданою судами правовою оцінкою обставин справи щодо необґрунтованості висновку податкового органу відносно того, що вищезазначене судно є безхазяйною річчю.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини першої статті 337 Цивільного кодексу України особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов'язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що знахідкою є майно, яке втрачене власником (володільцем) поза його волею і знайдене іншою особою.

Проте, відповідачем не було надано жодного належного доказу про те, що позивач згубив спірний транспортний засіб. А відтак, підстав вважати, що спірне судно було згублено не має.

Разом з тим, знахідка та безхазяйна річ є двома різними за своєю суттю способами набуття права власності із визначеними цивільним законодавством для кожного із них процедурами такого набуття, які відповідачем також не були дотримані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для його скасування, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун