Рішення

від 29.09.2014 по справі 910/15917/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15917/14 29.09.14

За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва доБлагодійної організації «Фундація соціально-правового захисту населення «Чинність закону» простягнення 17208,71 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Зацепін С.С., довіреність №64-8471 від 11.11.2013; від відповідача не з'явилися.

Суть спору: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації «Фундація соціально-правового захисту населення «Чинність закону» про стягнення 17208,71 грн. з яких: 14 956, 84 грн. - основний борг, 1598, 84 грн. - інфляційні втрати та 653, 03 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору № 2493/415-к від 30.05.2007 позивач за період з 01.11.2011 по 31.07.2014 надав відповідачу обумовлені договором послуги з централізованого опалення, холодного водопостачання, гарячого водопостачання та холодної води, яка іде на підігрів, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14 956, 84 грн., що зумовило нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2014 порушено провадження у справі №910/15917/14 та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 29.09.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання 29.09.2014 не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, відзив на позов, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2007 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (підприємство) та Благодійною організацією «Фундація соціально-правового захисту населення «Чинність закону» (споживач) укладено договір № 2493/415-к про надання послуг, відповідно до якого підприємство на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК «Водоканал», АТ «Київенерго» СП «Укр-Кан-Пауер») зобов'язується транспортувати по внутрішньобудинкових мережах нежилого приміщення площею 35, 60 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Волхівська, 4 комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг, а споживач у відповідності до даного договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити (п.п.1.1, 1.2 договору ).

Згідно п. 1.3 договору додаток № 1 до договору визначає потребу споживача в окремій комунальній послузі і є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до переліку комунальних послуг, який є додатком №1 до договору споживачу надаються комунальні послуги з централізованого опалення, холодного водопостачання та каналізація, гарячого водопостачання та холодної води на підігрів.

Облік споживання споживачем комунальних послуг за відсутності приладів обліку проводиться розрахунковим способом. Підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальниками комунальних послуг в табуляграмах та групрахунках (пункт 2.1 договору).

Споживач сплачує авансовий платіж протягом десяти календарних днів з дати підписання даного договору. Підприємство зараховує авансовий платіж як плату за комунальні послуги за два останні місяці, що передують кінцевому терміну договору, встановленому даним договором. Розмір авансового платежу визначається розрахунковим шляхом і становить суму по кожному виду комунальних послуг з урахуванням діючих цін та тарифів та ПДВ. В разі дострокового припинення даного договору чи закінчення його дії в неопалювальний період, сума надлишково сплаченого авансу повертається споживачу (п.2.3 договору).

При цьому, пунктом 2.2 договору № 2493/415-к про надання послуг визначено, що споживач повинен до кінця поточного місяця сплатити: за комунальні послуги минулого місяця на підставі табулярів та груп рахунків, що надходить від постачальників комунальних послуг; суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж поточного місяця. Суми по кожному виду комунальних послуг, відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж, ПДВ, податок на воду пред'являються до сплати платіжною вимогою-дорученням за три банківські дні до моменту їх оплати.

Строк дії договору сторони встановили з 30.05.2007 до 30.06.2008. Після закінчення дії цього договору він може бути продовжений на той же термін і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення даного договору жодна із сторін не повідомить іншу про його припинення або зміну умов (п.п. 5.5-5.6 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, у період з 01.11.2011 по 31.07.2014 відповідно до умов зазначеного договору позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення, холодного водопостачання, гарячого водопостачання та постачання холодної води, яка іде на підігрів на загальну суму 14956,84 грн., з якої: 10202,31 грн. заборгованість за централізоване опалення, 398,76 грн. за холодне водопостачання, 3956, 96 грн. за гаряче водопостачання та 398,81 грн. за холодну воду, що підтверджується розшифровками рахунків абонентів (табуляграмами) та групрахунками.

Пунктом 2.2 договору визначено, що споживач повинен до кінця поточного місяця сплатити: за комунальні послуги минулого місяця на підставі табулярів та груп рахунків, що надходить від постачальників комунальних послуг; суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж поточного місяця. Суми по кожному виду комунальних послуг, відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж, ПДВ, податок на воду пред'являються до сплати платіжною вимогою-дорученням за три банківські дні до моменту їх оплати.

В матеріалах справи наявні платіжні вимоги-доручення за період з 01.11.2011 по 31.07.2014 складені позивачем, з яких вбачається, що загальна вартість наданих відповідачу послуг з централізованого опалення, холодного водопостачання, гарячого водопостачання та холодної води, яка іде на підігрів склала 14956,84 грн.

В п. 3.2.2 договору визначено, що підприємство зобов'язано своєчасно надавати споживачеві платіжні вимоги-доручення до сплати. В свою чергу, згідно п. 2.2 договору споживач отримує платіжні вимоги-доручення під розпис відповідальної особи.

До кожної з вищезазначених платіжних вимог-доручень позивачем подано акти, складені комісією ЖРЕО-415 та затверджені Директором КП по УЖГ Дніпровського району м.Києва, з яких вбачається, що кожного місяця позивач за виходом до відповідача за адресою: м.Київ, вул. Волхівська, 4, на яку згідно договору надавались комунальні послуги, вручити відповідачу платіжні вимоги-доручення виявилось неможливим, оскільки приміщення зачинено.

За умовами п. 3.1.6 договору споживач зобов'язаний за два місяці письмово попередити підприємство про дострокове припинення користування окремою комунальною послугою.

Підставою для припинення нарахування позивачем платежів за договором згідно п. 3.1.7 договору є дата складання акту приймання-передачі нежитлового приміщення, яке відповідач орендує (м. Київ, вул. Волхівська, 4).

Отже, за відсутності відповідного звернення відповідача до позивача та акту приймання-передачі приміщення, у суду відсутні підстави вважати, що послуги не надавались.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов надання спірних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як зазначалося вище, сторони погодили, що споживач повинен до кінця поточного місяця сплачувати за комунальні послуги минулого місяця на підставі табулярів та групрахунків, що надходить від постачальників комунальних послуг та суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж поточного місяця (п.2.2 договору).

Відповідач же обов'язки щодо сплати вартості отриманих комунальних послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за надані йому послуги з централізованого опалення, холодного водопостачання, гарячого водопостачання та постачання холодної води на підігрів у заявленому розмірі.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що фактично отримані та спожиті відповідачем послуги підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення сплати платежів інфляційній втрати в сумі 1598, 84 грн. та 3% річних в сумі 653, 03 грн. за період з 01.11.2013 по 31.07.2014.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Проте вимоги в частині інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 1572,79 грн., оскільки позивачем в своїх розрахунках допущено чисельні арифметичні помилки.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійної організації «Фундація соціально-правового захисту населення «Чинність закону» (01030, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 37, кімната 406; ідентифікаційний код 25729133) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) 14 956 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 84 коп. - основний борг, 1572 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) грн. 79 коп. - інфляційних втрат, 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 03 коп. - 3 % річних та 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 23 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.10.2014.

Суддя Т.В.Васильченко