Ухвала

від 03.07.2017 по справі 910/15917/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.07.2017Справа № 910/15917/14

За скаргою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва

на дії та рішення Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби

міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання незаконним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії

у справі за позовною заявою

Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району

до Благодійної організації !Фундація соціально - правового захисту населення

Чинність закону

Про стягнення 17 208,71грн.

за участю Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

за участю представників:

від скаржника (стягувача): Мохонько О.А.- представник за довіреністю № 43-1386 від 24.11.2016 р. від боржника:не з'явився від ДВС:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - КП УЖГ Дніпровського району м. Києва) зі скаргою про визнання незаконними дій та скасування повідомлення Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Шевченківський РВ ДВС міста Києва) про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 04.04.2017 р., зобов'язання вчинити певні дії

Скарга мотивована тим, що Шевченківським РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві неправомірно повернуто наказ господарського суду міста Києва від 17.10.2014 р. № 910/15917/14 у зв'язку з неподанням стягувачем доказів сплати авансового внеску на підставі ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження України" (у новій редакції). Скаржник зазначає, що здійснення органом Державної виконавчої служби виконавчих дій повинно відбуватись на підставі старої редакції Закону України "Про виконавче провадження", яка не передбачала сплату стягувачем авансового внеску.

У скарзі КП УЖГ Дніпровського району м. Києва просить визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 04.04.2017 р., також просить зобов'язати Шевченківський РВ ДВС міста Києва прийняти до примусового виконання наказ господарського суду міста Києва від 17.10.2014 р. № 910/15917/14.

У судовому засіданні представник скаржника (стягувача) підтримав та обґрунтував подану скаргу, просив її задовольнити.

Представники боржника та відділу Державної виконавчої служби в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка в судове засідання боржника, стягувача, представника органу Державної виконавчої служби, належним чином повідомлених про слухання справи, не є перешкодою для розгляду скарги. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників зазначених осіб за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р., яке набрало законної сили, позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 17 208,71 грн. задоволено, стягнуто з Благодійної організації "Фундація соціально-правового захисту населення "Чинність закону" 14 956 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 84 коп. - основний борг, 1572 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) грн. 79 коп. - інфляційних втрат, 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 03 коп. - 3 % річних та 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 23 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення 17.10.2014 р. господарським судом міста Києва був виданий судовий наказ.

У подальшому, як свідчать матеріали справи, наказ неодноразово пред'являвся стягувачем до Шевченківського РВ ДВС міста Києва для виконання, однак, постановами державного виконавця від 07.12.2015 р., 08.12.2016 р. та 12.01.2017 р. наказ був повернутий КП УЖГ Дніпровського району м. Києва на підставі п. 2 ст 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що розшукати боржника та належне йому майно, на яке буде звернуто стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилось можливим, боржник до органу Державної виконавчої служби не з'являється, відомості про сплату боргу не надає, підтвердження про отримання боржником постанов виконавчого провадження відсутні.

Також судом встановлено, що 17.03.2017 р. скаржник повторно направив виконавчий документ до Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві в межах передбаченого законом строку для пред'явлення судового наказу до виконання.

04.04.2017 р. орган Державної виконавчої служби прийняв рішення (у формі повідомлення), яким КП УЖГ Дніпровського району м. Києва було повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання з посиланням на ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження України" (в редакції від 02.06.2016 р., яка набула чинності 05.10.2016 р.).

Відповідно до вказаної нової редакції ч. 2 ст. 26 Закону України виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням державного виконавця, стягувач - КП УЖГ Дніпровського району м. Києва звернувся до суду за їх оскарженням.

Частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

Закон України "Про виконавче провадження" є нормативним актом (актом цивільного законодавства), яким визначено сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на виконання рішень судів.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частини 1, 3 статті 5 ЦК України).

Судом встановлено, що виконавче провадження за наказом господарського суду міста Києва по даній справі було відкрите до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження" (тобто до 05.10.2016 р.).

Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" (в новій редакції від 2 червня 2016 року, яка набрала чинності 05.10.2016 р.) рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень вказаної редакції Закону України "Про виконавче провадження").

Як вже встановлено судом, виконавчі дії з виконання наказу господарського суду міста Києва від 17.10.2014 р. Шевченківським РВ ДВС міста Києва були розпочаті до прийняття нової редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року.

Так, КП УЖГ Дніпровського району м. Києва неодноразово, починаючи з 2014 року, зверталося до вказаного органу Державної виконавчої служби із заявами про прийняття наказу від 17.10.2014 р. до виконання. При цьому з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем вчинялись заходи щодо виконання судового рішення - було накладено арешт на майно боржника та оголошена заборона на його відчуження, направлялись запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до Міністерства внутрішніх справ України про наявність рухомого майна у боржника, запити до банківських установ про наявність грошових коштів на рахунках, тощо.

Отже, оскільки виконавчі дії були здійснені до набрання чинності нової редакції Закону України "Про виконавче провадження", то і завершення таких виконавчих дій повинно бути здійснено у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Будучи заключною стадією судового процесу, виконання судових рішень має забезпечувати реалізацію захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, зокрема, особи на користь якої прийняте судове рішення.

Ухилення від виконання судових рішень протирічить інтересам держави і суспільства, підриває основи правосуддя і не сприяє захисту цивільних прав учасників судового процесу.

Згідно п.9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому в пункті 32. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 №01-08/369 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України викладено правову позицію, за якою вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

За таких обставин дії органу Державної виконавчої служби з повернення судового наказу на підставі ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження України" (в редакції від 02.06.2016 р.) є незаконними, а тому рішення (у формі повідомлення) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 04.04.2017 р. підлягає скасуванню.

Розглядаючи вимоги скаржника про зобов'язання Шевченківського РВ ДВС міста Києва прийняти до примусового виконання наказ господарського суду міста Києва від 17.10.2014 р. №910/15917/17, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Також статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (у вказаній вище редакції) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Отже, враховуючи, що рішення господарського суду міста Києва від 29.29.014 р. по справі №910/15917/14, яке набрало законної сили, підлягає виконанню в примусовому порядку, а також зважаючи на те, що повернення виконавчого документу визнано судом незаконним, а повідомлення про повернення скасоване, вимога скаржника щодо зобов'язання Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві прийняти вказаний наказ до примусового виконання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про визнання незаконним та скасування повідомлення Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з повернення наказу господарського суду міста Києва від 17.10.2014 р. та скасувати повідомлення Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 04.04.2017 р.

Зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийняти до примусового виконання наказ господарського суду міста Києва від 17.10.2014 р. № 910/15917/14.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвалу направити сторонам та органу виконання судових рішень.

Суддя Трофименко Т.Ю.