Постанова

від 01.02.2007 по справі 2/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "01" лютого 2007 р.                                                                  Справа №  2/1

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді  Савченка Г.І. за участю секретаря судового засідання Маслова К.Г. розглянув справу

за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю “Іскра Плюс”

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Рівне

про                     визнання нечинним рішення від 22.11.2006 р. № 1002772343/0/23-235

За участю представників сторін:

від позивача      –Омельченко А.В. (дов.№ 10 від 05.01.2007 р.);

від відповідача –ГДПІ Оніщук В.П. (дов. № 4276/10-32 від 22.05.2006р.).

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Іскра Плюс”– просить визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 1002772343/0/23-235 від 22 листопада 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2.010,00 грн. за порушення п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”, а саме за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 402,00 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що податковим органом порушено вимоги ч. 2 ст. 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, перевірка проведена без наявності підстав її проведення, а саме перевіряючими не був вручений під розписку наказ керівника податкового органу на проведення перевірки, перевіряючі без дозволу здійснювали перевірку, не зважаючи на недопуск до перевірки.

Крім того, перевіряючі безпідставно до готівкових коштів, отриманих за реалізований товар, долучили власні кошти в сумі 400,00 грн. громадянки Кольцун О.В. отримані за договором позики від громадянки Середи І.Ю., які не зберігалися у місці проведення розрахунків та не повинні були відображатися у денному звіті.

В судовому засіданні позивач надав копію паспорта електронного контрольно-касового апарату, на підтвердження тієї обставини, що апарат, на відміну від інших касових апаратів не пристосований для зберігання готівки.

Відповідач –Державна податкова інспекція в м. Рівне– позов заперечує. Свої заперечення обгрунтовує тим, що мало місце порушення, зафіксоване в акті перевірки. Позивач відмовився від підписання акту перевірки. Разом з тим відповідач погоджується з тією обставиною, що перевірка здійснювалась без наказу керівника податкового органу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, господарський суд встановив, що оспорюване рішення податкового органу прийнято на підставі акту перевірки від 10.11.2006 р. № 17169190/2343, перевірка здійснена перевіряючим Державної податкової адміністрації в Рівненській області в кафе “Абажур” в м. Рівне, вул. Стефановича, 17, з питань щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Перевіряючим виписані направлення від 10.11.2006 р. керівником ДПА в Рівненській області.

В акті перевірки зафіксоване порушення п.13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”, виявлено незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 402,00 грн. Акт перевірки не підписаний позивачем, про що складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки. Позивач подав заяву керівника про відмову від перевірки та акт директора, заступника директора, бармена про те, що податковий орган відмовився від отримання заяви про недопущення до перевірки.

Судом досліджувався наданий позивачем від договір 10.11.2006 р. про надання громадянки Середи І.Ю. позички громадянці Кольцун О.В. в сумі 400,00 грн.

Судом оглянута копія паспорту електронного контрольно-касового апарату MINI-500ME, яким здійснювались розрахункові операції.

За результатами акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Рівне прийняте оспорюване рішення.

Штрафні санкції застосовані в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність –2.010,00 грн. розмір санкцій передбачений ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”. Розмір санкцій позивачем не оспорюється.

В процесі судового розгляду позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з оскарженням у Рівненському міському суді протиправних дій перевіряючих. Однак позивач в останньому судовому засіданні повідомив про відкликання позовної заяви з міського суду, тому спір у справі № 2/1 підлягає розгляду по суті.

Давши оцінку поясненням представників сторін, доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Статтями 111, 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Однією із умов початку здійснення перевірки є вручення перевіряючими під розписку копії наказу керівника податкового органу про підстави проведення перевірки, дати її початку та дати закінчення.

Як встановлено доказами у справі, такий наказ не вручався, оскільки його не існувало. Направлення на перевірку не підміняє наказ, у ньому відсутнє посилання на наказ, отже і на підставу здійснення перевірки.

Податковий орган приступив до перевірки всупереч недопуску його до перевірки, про що свідчать заяви про недопуск до перевірки та акт про відмову перевіряючих від заяви про недопуск до перевірки. Податковий орган не спростував, що такі заяви існували. Податковий орган не брав письмових пояснень від працівників позивача щодо обставин перевірки.

Податковий орган за обставин, які склалися, не був позбавлений права зафіксувати недопуск до перевірки та застосувати штрафні санкції до платника податку за безпідставний недопуск до перевірки.

Господарський суд вважає, що в акті перевірки неналежним чином зафіксовано правопорушення.

Відповідно до абз. 27 ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” місце проведення розрахунків –місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги), де зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

В акті перевірки не деталізовано, в якому саме місці в кафе здійснювались розрахунки, де зберігалась готівка. Оглядом паспорту електронного контрольно-касового апарату MINI-500ME встановлено, що апарат не є стаціонарним, в ньому відсутнє відділення для розміщення готівки.

Крім того, як свідчить договір позики, кошти в сумі 400,00 грн. належать фізичній особі, а не позивачеві.

Таким чином, органом владних повноважень не доведено правомірність своїх дії та рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись статтями 94, 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,–

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.  

Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 1002772343/0/23-235 від 22 листопада 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 010,00 грн..

2.          Присудити до стягнення відповідачеві –Товариству з обмеженою відповідальністю “Іскра Плюс (33000, м. Рівне, вул. Стефановича, б. 3, кв. 2, код ЄДРПОУ 21083869),–з державного бюджету 3 (три) грн. 40 коп. витрат по державному миту (судовому збору).

3.          Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

4.          Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                           

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею  "06" лютого 2007 р.