Ухвала

від 23.09.2014 по справі 818/1734/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р.Справа № 818/1734/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. по справі № 818/1734/14

за позовом Роменського міськрайонного центру зайнятості населення

до ОСОБА_1

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Роменський міськрайонний центр зайнятості,звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача кошти в сумі 7826,69 грн., виплачених як допомога по безробіттю.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 23.09.2014 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач 05.02.2013 року звернулась до Роменського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де була зареєстрована з відкриттям персональної картки як шукаюча роботу за №185313020500018 .

Згідно поданої заяви відповідачу, наказом від 08.02.2013 року №НТ130208 їй надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу з 12.02.2013 року по 06.02.2014 року, та розпочато виплату.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Бориспільського міськрайонного центру зайнятості від 06.03.2014 № 53 встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної, надавала послуги ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» згідно договору про надання послуг від 11.02.2013 № 21990870 (а.с. 14-17).

Листом Дочірнього підприємства "Ейвон Косметікс Юкрейн" від 04.02.2014 № 390 повідомлено, що в період з 11.02.2013 по 19.01.2014 ОСОБА_1 надавала послуги за цивільно-правовим договором та отримувала винагороду.

Під час перебування на обліку ОСОБА_1 не повідомила центр зайнятості про те, що працювала за цивільно-правовим-договором.

11.11.2013 року ОСОБА_1 звернулась до позивача з заявою про зняття її з обліку.

Наказом від 11.11.2013 р. №НТ131111 ОСОБА_1 знято з обліку та припинено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно довідки Роменського МРЦЗ від 20.03.2014 допомога по безробіттю відповідачу була виплачена за період з 12 лютого 2013 року по 10 листопада 2013 року в розмірі 7 826, 69 грн. Роменського міськрайонного центру зайнятості 09.04.2014 р. направлено претензію відповідачу про необхідність повернення надлишково нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю за період з 12.02.2013 р. по 10.11.2013 р. в сумі 7826,69 грн. Відповідачем у встановлений строк кошти не сплачені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані вчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Вимоги даної норми відповідачем дотримано не було, оскільки на час надання йому статусу безробітного він відносився до категорії зайнятого населення та не повідомив про свою зайнятість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до пункту "б" частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Вимогами частини 1 статті 2 цього Закону передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Підпунктом 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Таким чином, особи які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, предметом яких є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт та надання послуг, закон відносить до зайнятого населення. У зв'язку з чим, вони не можуть бути зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Оскільки ОСОБА_1 було отримано дохід у вигляді комісійної винагороди у 2013 році, що підтверджується матеріалами справи, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", відповідач відноситься до категорії зайнятого населення.

Таким чином, відповідач не мав права перебувати на обліку в Роменському міськрайонному центрі зайнятості населення та отримувати допомогу по безробіттю, якщо вона самостійно забезпечує себе роботою та отримує заробіток або інший передбачений законодавством дохід. А тому, в даному випадку сума допомоги по безробіттю, яка отримана ОСОБА_1, є такою, що не законно отримана та підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.07.2014р. по справі № 818/1734/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.