cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 вересня 2014 року Справа № 27/28
Вищий господарський суд України у складі
головуючого судді:Вовка І.В., суддів:Запорощенка М.Д., Мачульського Г.М., Мележик Н.І., Черкащенка М.М.,
розглянувши заявуЗаступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі№ 27/28 за позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України, 2) державного територіально - галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця ", до: 1) Міністерства інфраструктури України, 2) Фонду державного майна України, 3) державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", 4) вікритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг", 5) товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції", 6) товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово Фудз", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. Груп", 2) головне управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації, провизнання недійсними угод, рішення зборів, статуту та витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2013 у справі № 27/28, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013, відмовлено у задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України, заявленого в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України та державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", до: Міністерства транспорту та зв'язку України, Фонду державного майна України, державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції" про визнання недійсними угод, рішення зборів, статуту та витребування майна.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 27/28 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 залишено без змін.
Заступником Генерального прокурора України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 27/28, в якій заявник просить вказану постанову скасувати, направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2013 у справі № 5020-1104/2012, від 01.07.2013 у справі № 5020-1067/2012, від 11.07.2013 у справі № 39/5005/11507/2012 та на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.07.2014 у справі № 6-18957св14 мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції положень статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту "г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Водночас в тексті заяви міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 27/28, яке колегія суддів задовольняє, поновивши відповідний строк.
Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищий господарський суд України зазначає, що справа № 27/28 підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Так у постанові від 12.11.2013 у справі № 27/28, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними угод, рішення зборів, статуту та витребування майна. При цьому, зазначаючи про правомірність угод щодо відчуження нерухомого майна, яке відповідно до статуту ДТГО "Південно-західна залізниця" є державною власністю та було передано останнім до статутного фонду відповідача-4 (створеного на підставі постанови Кабінет Міністрів України, схваленої Міністерством промислової політики та Міністерством транспорту, погоджену з Фондом державного майна), суд касаційної інстанції погодився з тим, що спірне майно вибуло з володіння держави у встановленому законодавством порядку та зазначив, що в розумінні положень Закону України "Про приватизацію державного майна", Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", Тимчасового положення про фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 за № 2558-ХІІ, внесення державного майна до статутного фонду відповідача-4 в якості оплати своєї частки не є відчуженням такого майна, а тому положення приватизаційного законодавства України не поширюються на такі відносини. З огляду на викладене Вищий господарський суд України також погодився, що відповідач-6 є добросовісним набувачем, а тому відсутні підстави для витребування спірного майна з чужого незаконного володіння.
Водночас, у постановах від 01.07.2013 у справі № 5020-1104/2012 та від 01.07.2013 у справі № 5020-1067/2012, на які заявник посилається, суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах, дійшов протилежного висновку та встановивши, що будучи державним підприємством, відповідач 2 здійснив відчуження відповідачу-1 (товариству з обмеженою відповідальністю) нерухомого майна, яке фактично входить до складу основних фондів відповідача-2 та відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" не підлягає приватизації, і крім того, відповідно до положень частини п'ятої статті 75 Господарського кодексу України, може бути відчужене лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурсних засадах, якщо інше не встановлено законом зазначив про неправомірність укладених відповідачами договорів купівлі-продажу державного майна.
З огляду на викладене вбачаються ознаки неоднакового застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого суд касаційної інстанції дійшов протилежних правових висновків до спірних правовідносин, та ухвалив різні за змістом судові рішення.
Наведене є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1) Поновити Заступнику Генерального прокурора України строк для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 27/28.
2) Допустити справу № 27/28 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя:І.Вовк Судді:М.Запорощенко Г.Мачульський Н.Мележик М.Черкащенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2014 |
Оприлюднено | 10.10.2014 |
Номер документу | 40820749 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Вовк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні