Рішення

від 06.10.2014 по справі 907/825/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.2014 Справа № 907/825/14

За позовом Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки, смт. Кольчино Мукачівського району

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Верхня Визниця Мукачівського району

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Кленовець Мукачівського району

про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми 14919 грн. 35 коп. неустойки згідно договору № 6 від 25.12.2013 року та з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суми 14919 грн. 35 коп. неустойки згідно договору № 7 від 31.12.2013 року.

Суддя господарського суду - В.В.Мокану

представники :

Позивача - Ливч Д.М., голова правління

Лакатош А.Я., доручення № 57 від 03.09.2014 року

Відповідача ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_5, довіреність № 4214 від 15.09.2014 року

Відповідача ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_5, довіреність від 18.09.2014 року

СУТЬ СПОРУ: Кольчинським споживчим товариством Мукачівської райспоживспілки, смт. Кольчино Мукачівського району заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Верхня Визниця Мукачівського району та до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Кленовець Мукачівського району про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми 14919 грн. 35 коп. неустойки згідно договору № 6 від 25.12.2013 року та з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суми 14919 грн. 35 коп. неустойки згідно договору № 7 від 31.12.2013 року.

В судових засіданнях 19.09.2014 року та 26.09.2014 року брали участь вищевказані представники, оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача підтримали позовні вимоги, які обґрунтовано порушенням відповідачами умов договорів оренди та норм чинного законодавства щодо своєчасного повернення об'єктів оренди після закінчення строку дії договорів. Спростовуючи твердження представника відповідачів стосовно ухилення позивача від прийняття об'єкту оренди, що мало наслідком звернення відповідачів з доповідною запискою від 04.08.2014 року до голови Мукачівської райспоживспілки, звернули увагу суду на те, що таке звернення відбулось після подання позивачем позовної заяви № 51 від 01.08.2014 року до господарського суду Закарпатської області з вимогами до відповідачів про зобов'язання повернути об'єкти оренди та сплатити неустойку (позовна заява надійшла до суду 04.08.2014 року, повернута без розгляду ухвалою від 06.08.2014 року); наголосили на умовах пункту 4.1.14 договорів, яким передбачено обов'язок орендаря повернути орендоване майно у визначені договором строки та скласти акт прийому - передачі майна з оренди;

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 року у справі № 907/825/14

стверджують, що при проведенні комісійного технічного огляду будівлі магазину АДРЕСА_1 24.07.2014 року приміщення магазину не було підготовлено для здачі і при складанні акту прийому - передачі станом на 07.08.2014 року в приміщенні знаходилось обладнання постачальників, яке не є власністю споживчого товариства.

Представник відповідачів проти позову заперечив з підстав, наведених у відзивах на позовну заяву. Зокрема, стверджує, що за умовами п. 2.8 договорів обов'язок зі складання акту приймання - передачі покладається на сторону, яка є власником об'єкта оренди; всупереч цій умові позивач не надав відповідачам акт приймання - передачі для підписання, що унеможливило виконання ними свого обов'язку по своєчасному поверненню орендованого майна. Зауважує, що після закінчення строку дії договорів відповідачами 07.07.2014 року було припинено здійснення підприємницької діяльності у магазині АДРЕСА_1, з 11.07.2014 року було припинено електропостачання в орендованому приміщенні; з огляду на ігнорування головою правління позивача телефонних дзвінків відповідачів з приводу повернення об'єктів оренди, відповідачі зверталися з доповідною запискою від 04.08.2014 року до голови Мукачівської райспоживспілки. Аналізуючи ст.ст. 613, 616 ЦК України, дійшов висновку, що відповідачі не змогли виконати зобов'язання по поверненню орендованого майна з вини позивача, який не вчинив дій, що встановлені договорами; порушення зобов'язання сталось з вини позивача, у якого, на думку представника відповідачів, не виникло право на неустойку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позовні вимоги ґрунтуються на договорах оренди основних засобів, укладених Кольчинським споживчим товариством окремо з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (договір № 6 від 25.12.2013 року) та з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (договір № 7 від 31.12.2013 року), за якими відповідачам як орендарям передано у користування частини магазину АДРЕСА_1 площею по 38 кв. м та основні засоби, зазначені у акті прийому - передачі.

За актом прийому - передачі основних засобів та малоцінного інвентаря від 25.12.2013 року фізичні особи - підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом прийняли об'єкт оренди - частину будови комплексу площею 76 кв. м, а також обладнання та малоцінний інвентар.

За умовами п. 7.1 договорів строк їх дії визначено з 01.01.2014 року до 01.07.2014 року.

Договорами передбачено, що після припинення їх дії орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, на протязі 10 днів з дати заяви про припинення дії договору оренди. В разі неповернення орендованого майна орендар сплачує орендодавцеві 10 - кратну суму орендної плати в місяць до моменту фактичного повернення орендарем орендованих основних засобів. Моментом повернення вважається підписання обома сторонами акту прийому - передачі майна з орендного користування (п. 2.5 договорів).

Постановою правління Кольчинського споживчого товариства від 28.05.2014 року № 12 у зв'язку з необхідністю термінового проведення капітального ремонту магазину № 2 вирішено призупинити його експлуатацію з 1 липня 2014 року.

Заявою від 17.06.2014 року позивач звернувся до підприємця ОСОБА_1 з попередженням про припинення дії договору оренди після спливу строку його дії

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 року у справі № 907/825/14

30.06.2014 року та необхідність звільнити приміщення у термін до 01.07.2014 року, провести розрахунки по орендній платі та скласти акт прийому - передачі орендованого майна. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення воно одержано ОСОБА_1 20.06.2014 року. Листом від 01.07.2014 року вимогу про повернення орендованого майна та звільнення приміщення було надіслано повторно.

Аналогічною заявою про припинення дії договору оренди позивач 30.05.2014 року звернувся до підприємця ОСОБА_2 (ознайомлення підтверджено підписом та відміткою „не згідна"). Листом № 43 від 01.07.2014 року на адресу ОСОБА_2 надіслано повторну вимогу про повернення об'єкту оренди.

Таким чином, договори оренди № 6 від 25.12.2013 року та № 7 від 31.12.2013 року припинили свою дію 01.07.2014 року у відповідності до пунктів 7.1 кожного договору.

Судом встановлено і сторонами не заперечується, що повернення орендарями об'єктів оренди відбулось за актом прийому - передачі основних засобів та малоцінного інвентарю від 07.08.2014 року.

За прострочення повернення орендованого майна позивачем на підставі пунктів 2.5 договорів нарахована неустойка в розмірі 10-кратної суми орендної плати за весь період прострочення, що складає 14919 грн. 35 коп. по кожному договору.

Дослідивши подані сторонами докази на підтвердження фактичних обставин, пов'язаних з поверненням орендованого майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому суд враховує факт припинення дії договорів оренди внаслідок закінчення строку, на який їх було укладено; попередження орендодавця про необхідність повернути об'єкти оренди у зв'язку зі спливом терміну дії договорів; умову пунктів 2.5 та 4.1.14 договорів щодо обов'язку орендарів повернути об'єкти оренди на протязі 10 днів з дати заяви про припинення дії договору та скласти акти прийому - передачі майна з оренди; передбачений п. 2.5 договорів узгоджений сторонами збільшений розмір неустойки (ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, ч. 2 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі).

Аргументи відповідачів стосовно ухилення позивача від прийняття об'єктів оренди суд оцінює критично, оскільки доказів на підтвердження таких фактів відповідачами не подано. Зокрема, суду не надано будь - якого листування або інших доказів звернення відповідачів з вимогою до орендодавця прийняти орендоване майно. Більш того, матеріали справи свідчать про намагання відповідачів продовжити орендні відносини (заява на ім'я голови правління Кольчинського СТ вх. № 8 від 07.07.2014 року - акр. справи 29, 44, копія звернення до ряду керівних органів - арк. справи 28).

Водночас, приймаючи рішення про стягнення неустойки, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення з власної ініціативи сум штрафних санкцій з огляду на наступне.

Згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 року у справі № 907/825/14

право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про винятковість даного випадку та з огляду на причини прострочення виконання зобов'язання відповідачами, факт повернення орендованого майна, невідповідність розміру стягуваної неустойки наслідкам порушення зобов'язання, вбачає наявність підстав для зменшення з власної ініціативи розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідачів, шляхом обмеження її розміру сумою 4000 грн. по кожному договору.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково, стягнувши з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 по 4000 грн. неустойки з кожної.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу повністю в сумі 1827 грн. шляхом стягнення з відповідачів по 913 грн. 50 коп. з кожної.

Керуючись ст.ст. 551, 785 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кольчинського споживчого товариства (смт. Кольчино Мукачівського району, вул. Корятовича, 26, код ЄДРПОУ 05391695) суму 4000 (чотири тисячі) грн. неустойки згідно договору № 6 від 25.12.2013 року та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 року у справі № 907/825/14

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Кольчинського споживчого товариства (смт. Кольчино Мукачівського району, вул. Корятовича, 26, код ЄДРПОУ 05391695) суму 4000 (чотири тисячі) грн. неустойки згідно договору № 7 від 31.12.2013 року та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.10.2014 року.

Суддя В.В.Мокану