Постанова

від 11.02.2015 по справі 907/825/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 907/825/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки на постанову відЛьвівського апеляційного господарського суду 04.12.2014 у справі Господарського суду№ 907/825/14 Закарпатської області за позовомКольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 простягнення коштів у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідачів 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5; Згідно з розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Євсікова О.О. від 10.02.2015 № 02-05/42 розгляд справи № 907/825/14 Господарського суду Закарпатської області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

20.08.2014 Кольчинське споживче товариство Мукачівської райспоживспілки звернулось до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна з оренди на підставі п. п. 2.5, 6.1.5 договорів здачі в оренду основних засобів Кольчинського споживчого товариства № 6 від 25.12.2013 та № 7 від 31.12.2013 .

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 у справі № 907/825/14 (суддя Мокану В.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки неустойку у розмірі 4000, 00 грн. згідно із договором № 6 від 25.12.2013; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки неустойку у розмірі 4000, 00 грн. згідно із договором № 7 від 31.12.2013.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 907/825/14 (колегія суддів у складі: Кордюк Г.Т. - головуючий суддя, судді Гриців В.М., Якімець Г.Г.) рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 у справі № 907/825/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Кольчинське споживче товариство Мукачівської райспоживспілки звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 907/825/14, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 надали відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджуються та просять касаційну скаргу Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 907/825/14 залишити без змін.

09.02.2015 до Вищого господарського суду України надійшла заява від Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки, в якій останнє просить розглядати касаційну скаргу без участі представника Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.12.2013 між Кольчинським споживчим товариством Мукачівської райспоживспілки та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір здачі в оренду основних засобів Кольчинського споживчого товариства № 6, відповідно до умов якого орендарю передано у користування частину магазину АДРЕСА_1 загальною площею 38 кв. м., в т.ч. торговою 28, 5 кв. м. (ліва сторона).

31.12.2013 між Кольчинським споживчим товариством Мукачівської райспоживспілки та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір здачі в оренду основних засобів Кольчинського споживчого товариства № 7, відповідно до умов якого орендарю передано у користування частину магазину АДРЕСА_1 загальною площею 38 кв. м., в т.ч. торговою 28, 5 кв. м. (права сторона).

25.12.2013 Кольчинським споживчим товариством Мукачівської райспоживспілки, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було складено акт приймання - передачі основних засобів та малоцінного інвентаря.

За умовами п. п. 7.1 договорів строк їх дії визначено з 01.01.2014 до 01.07.2014.

Після припинення дії договорів оренди орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду, на протязі 10 днів з дати заяви про припинення дії договору оренди. В разі неповернення орендованого майна орендар сплачує орендодавцеві 10 - кратну суму орендної плати в місяць до моменту фактичного повернення орендарем орендованих основних засобів. Моментом повернення вважається підписання обома сторонами акту прийому - передачі майна з орендного користування (п. п. 2.5 договорів).

Відповідно до п. п. 6.1.5 договорів оренди якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення основних засобів, орендар сплачує неустойку у розмірі десятикратної плати за користування основними засобами за час прострочення.

Пунктами 2. 8 (Розділ 2. Умови передачі та повернення майна з оренди) договорів здачі в оренду основних засобів Кольчинського споживчого товариства № 6 від 25.12.2013 та № 7 від 31.12.2013 передбачено, що обов'язок зі складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка є власником об'єкта оренди.

Повернення орендарями об'єктів оренди, за договорами оренди, відбулось за актом приймання - передачі основних засобів та малоцінного інвентарю від 07.08.2014.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 визначеної позивачем неустойки на підставі п. п. 2.5, 6.1.5 договорів здачі в оренду основних засобів Кольчинського споживчого товариства № 6 від 25.12.2013 та № 7 від 31.12.2013 .

Обґрунтовуючи підстави звернення із даним позовом до суду позивач послався на те, що відповідачі прострочили обов'язок з повернення майна у період з 01.07.2014 по 06.08.2014.

Згідно зі статтею 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Частиною першою статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі невиконання наймачем обов'язку з повернення речі.

Порушенням зобов'язання відповідно до статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом приписів статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 927/1215/13).

Згідно зі статтею 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, зокрема, коли він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

При прийнятті постанови у справі господарський суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі оцінки поданих сторонами доказів, повно і всебічно дослідивши фактичні обставини, та умови договорів здачі в оренду основних засобів Кольчинського споживчого товариства № 6 від 25.12.2013 та № 7 від 31.12.2013, встановивши, що пунктами 2. 8 договорів оренди передбачено, що обов'язок зі складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка є власником об'єкта оренди; позивач є власником об'єкта оренди; Кольчинське споживче товариство Мукачівської райспоживспілки не виконало свій обов'язок передбачений п. п. 2.8 договорів оренди, та у строк, встановлений договорами оренди, акти приймання-передачі об'єкта оренди для підписання відповідачам не надав; беручи до уваги положення ст. 613 ЦК України; дійшов обґрунтованого висновку про те, що за наявності прострочення кредитора, боржники не можуть здійснити дії по поверненню майна, та те, що відсутні підстави покладати на них відповідальність у вигляді неустойки за відсутності вини в порушенні зобов'язання з боку орендарів (ст.ст. 611, 614 ЦК України); відтак судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у позові.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано п. п. 2.1, 2.5, 4.1.14 договорів оренди, якими обов'язок з повернення майна з оренди покладено на орендарів не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції до уваги, оскільки згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; пунктами 2.8 договорів оренди сторони за взаємною згодою обов'язок з оформлення відповідного документу (акту приймання-передачі) при поверненні майна з оренди поклали саме на позивача.

Всі інші доводи Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кольчинського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 907/825/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ