Ухвала

від 06.10.2014 по справі 18/014-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 жовтня 2014 року Справа № 18/014-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСтратієнко Л.В., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Самусенко С.С., Черкащенка М.М., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 09.10.2013 у справі№ 18/014-12 за позовомПереяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: 1. головного управління Держкомзему у Київській області; 2. Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, дотовариства з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" провизнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В:

Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі головного управління Держкомзему у Київської області та Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" про:

- визнання недійсним укладеного між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" договору оренди землі від 30.08.2007, загальною площею земельної ділянки 0,95 га, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки 407 450 грн. і скасування його державної реєстрації;

- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" повернути в державну власність в особі Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 0,95 га, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки 407 450 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2013 у справі № 18/014-12 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013, рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю:

- визнано недійсним укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" договір оренди землі від 30.08.2007, загальною площею земельної ділянки 0,95 га, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки 407 450 грн., і скасовано його державну реєстрацію;

- зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" повернути в державну власність в особі Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 0,95 га, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки 407 450 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2013 у справі № 18/014-12 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2013 у справі № 18/014-12, в якій просить указану постанову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.08.2014 у справі № 925/1856/13, від 20.08.2014 у справі № 924/1355/13, від 12.03.2013 у справі № 9/016-12 та від 04.09.2012 у справі № 8/027-12 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 124 Земельного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 09.10.2013 у справі № 18/014-12, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та зобов'язання повернути земельну ділянку передану за вказаним договором, виходячи при цьому із встановлених судом обставин справи стосовно того, що: спірний договір укладено з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки в даному випадку відсутнє відповідне рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка має надаватись у власність чи користування та на підставі якого укладено спірний договір; відсутність правових підстав для перебування спірної земельної ділянки в користуванні у відповідача свідчить про наявність підстав для її повернення позивачу.

Водночас у постанові від 28.08.2014 у справі № 925/1856/13 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними розпоряджень державної адміністрації та договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що: у випадку, коли земельна ділянка, межі якої встановлено в натурі (на місцевості), передається в оренду без зміни її цільового призначення, чинним законодавством не передбачено розробку проекту відведення такої земельної ділянки; умовами спірного договору оренди передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення; договір оренди земельної ділянки укладено у відповідності до вимог чинного законодавства, відсутні обставини, які б давали підстави для визнання його недійсним та останній виконується належним чином, земля використовується за цільовим призначенням, сплачується орендна плата, заборгованість з орендної плати відсутня; відсутні підстави, які б свідчили про наявність підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку.

У постанові від 12.03.2013 у справі № 9/016-12 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними договору оренди землі, додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації та зобов'язання повернути земельну ділянку, виходячи із встановлених судом обставин справи стосовно того, що прокурором та позивачем не доведено за допомогою належних засобів доказування наявність обставин, з якими закон пов'язує недійсність договору, оскільки в ході розгляду іншої адміністративної справи було встановлено, що вся необхідна документація для реєстрації спірного договору була надана відповідачу, у тому числі і розпорядження відповідної районної державної адміністрації про передачу спірної земельної ділянки на умовах довгострокової оренди відповідачу, а тому, не доведено факту відсутності розпорядження відповідної районної державної адміністрації про передачу спірної земельної ділянки на умовах довгострокової оренди відповідачу (на підставі якого укладено спірний договір та додаткову угоду).

У постанові від 04.09.2012 у справі № 8/027-12 суд касаційної інстанції прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди до нього та зобов'язання повернути земельну ділянку, оскільки в ході розгляду іншої адміністративної справи було встановлено, що для реєстрації спірного договору була надана вся необхідна документація, у тому числі і розпорядження відповідної районної державної адміністрації про передачу спірної земельної ділянки на умовах довгострокової оренди відповідачу; в матеріалах справи відсутні докази, якими б було встановлено факт фальсифікації вказаного розпорядження.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постанова Вищого господарського суду України від 20.08.2014 у справі № 924/1355/13 не може бути врахована як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, оскільки у згаданій постанові суд дійшов аналогічного висновку щодо визнання недійсним договору оренди землі, що й у постанові, про перегляд якої подано заяву. Так, суд виходив з того, що укладений відповідачами договір оренди землі стосується прав і охоронюваних законом інтересів позивача, суперечить вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним, оскільки рішення міської ради, на підставі яких укладено договір, скасовано.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Колор Дизайн Плюс" у допуску справи № 18/014-12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Л. Стратієнко Судді І. Вовк Б. Грек С. Самусенко М. Черкащенко