Постанова

від 06.10.2014 по справі 826/15213/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2014 року 12:20 № 826/15213/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника заявника - Старощук С.В.,

представника відповідача - Кухарська Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-888» про зупинення видаткових операцій,

В С Т А Н О В И В:

З поданням до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - позивач, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-888» (далі - відповідач, ТОВ «Максімус-888») про зупинення видаткових операцій шляхом накладення адміністративного арешту на кошти платника, що знаходяться на рахунках платника: № 26059013871501 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346; № 26004013871501 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346.

Подання обґрунтовано наявністю факту у недопущенні посадових осіб органів податкової служби до проведення перевірки обстеження територій та приміщень, який є підставою згідно з пп. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України для звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах.

У судовому засіданні представник заявника вимоги підтримав, просив подання задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених вимог у поданні заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Максімус-888» зареєстроване 19.08.2014 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1066 102 0000 010786. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 39356150.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ТОВ «Максімус-888» є наступна адреса: 02222, м. Київ, Деснянський район, просп. Маяковського, буд. 63/12Д.

Відповідно до договору оренди від 08.09.2014 року, укладеного між позивачем і ФОП ОСОБА_3, відповідно до умов якого позивачу надано в тимчасове користування торгове приміщення площею 19,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 02.10.2014 року № 1738, відповідно до положень п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, ст.81, ст.82 Податкового кодексу України призначено фактичну перевірку тимчасової споруди (кафе «Ананас»), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства.

На підставі зазначеного наказу податковим органом виписано направлення № 1737/26-57-17-01Ф від 02.10.2014 року, № 1738/26-57-17-01Ф від 02.10.2014 року, № 1739/26-57-17-01Ф від 02.10.2014 року на проведення фактичної перевірки, згідно яких визначено проведення перевірки з 02.10.2014 року тривалістю 10 робочих днів з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обсягу готівки, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)та інше, контроль за яким покладено на органи доходів і зборів України.

Судом встановлено, що 02.10.2014 року посадові особи органу державної податкової служби прибули для проведення фактичної перевірки тимчасової споруди (кафе «Ананас»), однак продавець ОСОБА_4 відмовив у допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки, у зв'язку з чим о 13 год. 03 хв. 02.10.2014 року складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку та акті про відмову у допуску до фактичної перевірки від 02.10.2014 року.

Акти підписані посадовими особами контролюючого органу та продавцем.

В акті про відмову у допуску до фактичної перевірки від 02.10.2014 року зазначено, що при виїзді на адресу: АДРЕСА_1, продавець ОСОБА_4 повідомила, що директора та бухгалтера немає та, посилаючись на це, відмовила від допуску до проведення перевірки, від отримання наказу та направлення та відмовилась також надавати будь-які інші документи на вимогу посадових осіб.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентований ст. 80 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 80.1, п.80.2 цієї статті встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених цією статтею обставин.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з п. 80.6 ст. 80 Податкового кодексу України, під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Особливістю проведення фактичної перевірки є така перевірка, відповідно до пункту 80.7 статті 80 Кодексу якого проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5. ст. 80 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами органу державної податної служби були виконані всі умови, передбачені ст. 80, 81 Податкового кодексу України.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 п.п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України).

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо можливості недопуску посадових осіб до фактичної перевірки з підстав відсутності за адресою директора та бухгалтера, оскільки фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків та може проводитись за присутності посадових (службових) осіб підприємства, представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції.

Суд звертає увагу, що положення ст. 94 Податкового кодексу України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність встановлених Податкового кодексу України підстав для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної фактичної перевірки.

В той час, згідно з п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності передбачених Податкового кодексу України підстав для задоволення подання та зупинення видаткових операцій товариства на рахунках у банках, крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнав подання таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.

Враховуючи заяву Податкового органу щодо звернення судового рішення до негайного виконання та те, що дана справа розглядається з особливостями, встановленими ст. 183-3 КАС України, суд дійшов висновку про можливість звернення даної постанови до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 183-3 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Подання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

Зупинити видаткові операції товариства з обмеженою відповідальністю «Максімус-888» (код ЄДРПОУ 39356150) шляхом накладення адміністративного арешту на кошти платника, що знаходяться на рахунках платника:

№ 26059013871501 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346 (українська гривня), адреса: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6;

№ 26004013871501 в ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346 (українська гривня), адреса: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко