Ухвала

від 08.07.2014 по справі 2а-7871/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/9991/24307/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-експрес" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 у справі № 2а-7871/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-експрес"

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року Товариство звернулося до суду із позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2010 № 0000392320/0, яким позивачеві державним податковим органом донараховано суму основного податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ділі - ПДВ) у розмірі 60 481,00 грн. та фінансових санкцій - 30 240,50 грн. за порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.02.2011 позовні вимоги задоволені.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 31.03.2011 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оспорюване податкове повідомлення - рішення Державна податкова інспекція прийняла на підставі акта від 29.09.2010 про результати позапланової невиїзної перевірки позивача за липень, серпень, жовтень 2008 року з питань дотримання податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент". У ході вказаної перевірки працівником Державної податкової інспекції було встановлено порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність 01.01.2011), що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за вказані періоди. Такий висновок фахівців контролюючого органу мотивовано тим, що, позивачем сформовано податковий кредит за наслідками операцій із придбання товару (поліграфічних матеріалів) на підставі податкових накладних, підписаних від імені ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" неналежними особами, оскільки директор та засновники цього товариства (Бахмутський О.Ю.) заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності останнього, здійснювати господарську діяльність не мав на меті, а його реєстрацію (перереєстрація) здійснив за винагороду, з метою прикриття незаконної діяльності, що встановлено вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 14.12.2009 у справі № 1-510/689/2009, яким засуджено директора ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" Бахмутського О.Ю. у скоєнні злочину, передбаченим ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Крім того, на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2009 у справі № 2а-23563/09/1270 зазначено юридичну особу припинено. Також як підставу безпідставного формування позивачем податкового кредиту відповідач зазначає відсутність декларування податкових зобов'язань з боку контрагента за вказаними операціями, що встановлено за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, та відсутність документів про перевезення товару. Тобто, встановлено відсутність документів, які б підтверджували реальність поставок зазначених вище товарів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що досліджені в судовому засіданні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, акти прийому - передачі товару, платіжні доручення, кореспонденція даних лімітних карток отримання товару з картками складського обліку) підтверджують реальність господарських операцій. При цьому, суд зазначив, що податкові накладні відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінстерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, а посилання відповідача на вирок суду у кримінальній справі № 1-510/689/2009 не заслуговує на увагу, оскільки податкові накладні та документи не підписувались осудженим Бахмутського О.Ю., а доказів про відсутність іншої особи, уповноваженої діяти від імені ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" не надано.

Суд апеляційної інстанції, не погодившись з позицією суду першої інстанції, зазначив, вироком у кримінальній справі № 1-510/689/2009 встановлено, що ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" створювалось як фіктивне підприємство з метою отримання лише податкової вигоди, без фактичного здійснення господарської діяльності, а всіма установчими документами, печаткою та штампами підприємства володіли невстановлені особи (особа), якою були підписані податкові накладні, що у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних. Таким чином, судом зроблено висновок, що податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту суми ПДВ в ціні товару.

Так, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2. цієї ст. Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом п. 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент", податкові накладні яких стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням особи, яка заперечують свою участь фактичній господарській діяльності цього Товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, що встановлено вироком у кримінальній справі, яким засуджено вказану особу, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у Товариства належно оформлених податкових накладних, виписаних від імені його контрагента, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-експрес" залишити без задоовлення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 у справі № 2а-7871/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

Н.Г. Пилипчук