Ухвала

від 01.09.2014 по справі 820/513/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2014 р. м. Київ К/800/35126/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013

у справі № 820/513/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт»

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій незаконними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Бласт» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Бласт», за наслідками якої було складено акт від 10.01.2013 № 49/22-207/24677428 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012»; визнання протиправними дій Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо викладення в акті «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012» висновків про порушення позивачем: п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; зобов'язання Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012», поновивши в ній дані, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Бласт» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС щодо невинесення податкового повідомлення-рішення за наслідками проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт», результати якої оформлені актом від 10.01.2013 № 49/22-207/24677428 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012», в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийнято нову постанову, якою відмовлено в позові в цій частині, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС було направлено позивачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 28.08.2012 № 7342/10/22-216.

18.09.2012 на запит позивачем було надано первинні бухгалтерські документи.

18.12.2012 в.о. начальника Індустріальної МДПІ Макаренком М.М. було винесено наказ № 1738 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт».

Податковим органом проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 10.01.2013 № 49/22-207/24677428 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012».

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача про захист яких він просить, суд може вийти за межі позовних вимог шляхом постановлення судового рішення про визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо невинесення податкового повідомлення-рішення за наслідками проведення документальної позапланової перевірки ТОВ фірми «Бласт», результати якої оформлені актом від 10.01.2013; дії посадових осіб податкового органу щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, складання акту є правомірними, вчинені в межах, в обсязі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо невинесення податкового повідомлення-рішення за наслідками проведення документальної позапланової перевірки, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що з огляду на ч. ч. 2, 3 ст. 11 КАС України суд, виходячи за межі позовних вимог, фактично не захистив будь-якого права позивача та не визначив відповідний спосіб такого захисту.

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Так, відповідно д ч. ч. 1, 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 зазначеного Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково, а також висновку суду по суті вимог.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги в порушення ст. 162 та ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України не розглянув та не вирішив питання відносно позовних вимог щодо зобов'язання Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2012», поновивши в ній дані, задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Бласт» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишив без уваги зазначене та не прийняв відповідне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Бласт» задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний