Ухвала

від 09.10.2014 по справі 823/4043/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/38153/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за

касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року

у справі № 823/4043/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області

про визнання протиправним припису та скасування постанови,

встановив:

У грудні 2013 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, в якому просила:

- визнати протиправним припис № 294 від 03 грудня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- скасувати постанову № 850 від 11 грудня 2013 року відносно ФОП ОСОБА_2 про визнання її винною у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладання штрафу у сумі 109620 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року позовні вимоги задоволено:

- скасовано постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 850 від 11 грудня 2013 року про визнання винною ФОП ОСОБА_2, у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладання штрафу у сумі 109620 грн.;

- визнано протиправним припис інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 294 від 03 грудня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судами обставин справи, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зазначає, що її притягнуто до відповідальності за правопорушення, яке вона не вчиняла, однак суди на вказане увагу не звернули.

В судове засідання сторони не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

У зв'язку із зазначеним, відповідно до вимог частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено наступні обставини. Працівником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Безкровною К.В., із залученням інспектора сектору ОДР УДАІ УМВС України в Черкаській області Деньги Р.М., головного спеціаліста департаменту архітектури, містобудування та інспектування Метелапа В.В., у присутності представника позивача, на підставі наказу відповідача від 27 листопада 2013 року № 691, направлення для проведення перевірки від 27 листопада 2013 року № 1031, перевірки достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12 листопада 2013 року № ЧК 143133160896, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на об'єкті «Будівництво магазину продовольчих товарів та центру дозвілля на АДРЕСА_1».

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 03 грудня 2013 року, в якому встановлено: робочий проект 15-12 «Будівництво магазину продовольчих товарів та центру дозвілля на АДРЕСА_1» розроблений з відхиленням від містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, додатку до рішення виконкому від 03 грудня 2012 року № 1746, зокрема, не отримано технічних умов ДАІ для забезпечення умов транспортно-пішоходного зв'язку та не забезпечено необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту; об'єкт введено в експлуатацію одним комплексом (згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 09 жовтня 2013 року передбачена почергова здача в експлуатацію); розділ проекту щодо внутрішнього опорядження другого поверху, розроблено за окремим договором та не погоджено із автором робочого проекту (п. 3.3 робочого проекту 15-12). Також, відповідачем виявлені недостовірні дані в п.п. 1 та 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЧК 143133160896 від 12 листопада 2013 року, а саме: на об'єкті виконані не всі передбачені проектною документацією роботи; не змонтоване та не випробуване обладнання - ліфт-підйомник для подачі продуктів у приміщення кухні-доготівельної другого поверху; згідно з договорами оренди земельних ділянок, зазначених у декларації № ЧК 143133160896 від 12 листопада 2013 року, користувачами земельних ділянок, на яких збудовано магазин продовольчих товарів та центр дозвілля, є позивач та ПП «Бізнес-Гранд», які є замовниками містобудівних умов та обмежень. Однак, у декларації замовником будівництва виступає лише ФОП ОСОБА_2

У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем складено протокол від 03 грудня 2013 року № 780 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 03 грудня 2013 року № 295 з вимогою усунути вищезгадані порушення та після коригування проекту привести об'єкт будівництва у відповідність до вимог даного проекту до 03лютого 2014 року.

Заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Кушніром О.А. 11 грудня 2013 року за наслідками розгляду матеріалів перевірки (акту від 03 грудня 2013 року, протоколу від 03 грудня 2013 року, припису від 03 грудня 2013 року) винесено оскаржувану постанову № 850, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 109620 грн.

Вважаючи оскаржувані припис та постанову відповідача незаконними, позивач звернулась до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені відповідачем порушення на об'єкті будівництва та виявлення недостовірних даних, зазначених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації не підтвердились під час розгляду справи. Виявлені порушення спростовані позивачем.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що виявлені порушення зафіксовані у порядку, передбаченому законодавством, доказів, які б підтверджували їх відсутність позивачем до суду не надано, тому оскаржувані рішення відповідача прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок держархбудконтролю) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до пп. 16, 17 Порядку держархбудконтролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Зазначені вимоги норм відповідачем виконано та 03 грудня 2013 року ним складено акт, протокол, припис та, як зазначалось, виявлено недостовірні дані в п.п. 1 та 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що є порушенням п. 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.

В протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 грудня 2013 року № 780 зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

На підставі вказаних документів заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області складено оскаржувану постанову № 850, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачених абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Зазначена норма передбачає відповідальність за:

- виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах III категорії складності;

- наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єктах III категорії складності.

Однак, як зазначалось, перевірці підлягав об'єкт, зданий в експлуатацію та відповідно декларація саме про готовність об'єкта до експлуатації.

Натомість, абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена відповідальність за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації у вигляді штрафу у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Отже, позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, обставини вчинення якого не встановлено компетентним органом.

Суд касаційної інстанції зазначає, що не може бути притягнута до відповідальності особа за діяння, які вона не вчиняла, навіть якщо відповідальність, передбачена за такі діяння, співпадає з відповідальністю за діяння, які така особа вчинила.

Судами першої та апеляційної інстанцій не дано оцінки тій обставині, що позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, яке вона не вчиняла. Без з'ясування вказаних обставин неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку діям відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, судами неповно встановлені обставини у справі.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права.

За таких обставин, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Е.Ю. Швед

Судді С.А. Горбатюк

Л.Л. Мороз