Постанова

від 22.01.2015 по справі 823/4043/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/4043/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника третьої особи Крайньої Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 р. у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними припису та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_5 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області про:

- визнання протиправним припису від 03.12.2013 р. № 294 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- скасування постанови від 11.12.2013 р. № 850 про визнання винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладення штрафу в сумі 109620,00грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року позовні вимоги задоволено:

- скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 850 від 11 грудня 2013 року про визнання винною ФОП ОСОБА_5 у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладання штрафу у сумі 109620 грн.;

- визнано протиправним припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 294 від 03 грудня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою ВАС України від 09.10.2014 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено позапланову перевірку достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12 листопада 2013 року № ЧК 143133160896, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на об'єкті «Будівництво магазину продовольчих товарів та центру дозвілля на АДРЕСА_1».

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 03 грудня 2013 року, в якому встановлено наступне: робочий проект 15-12 «Будівництво магазину продовольчих товарів та центру дозвілля на АДРЕСА_1» розроблений з відхиленням від містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, додатку до рішення виконкому від 03 грудня 2012 року № 1746, зокрема, не отримано технічних умов ДАІ для забезпечення умов транспортно-пішоходного зв'язку та не забезпечено необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту; об'єкт введено в експлуатацію одним комплексом (згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 09 жовтня 2013 року передбачена почергова здача в експлуатацію); розділ проекту щодо внутрішнього опорядження другого поверху, розроблено за окремим договором та не погоджено із автором робочого проекту (п. 3.3 робочого проекту 15-12).

Також, відповідачем виявлені недостовірні дані в п.п. 1 та 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЧК 143133160896 від 12 листопада 2013 року, а саме: на об'єкті виконані не всі передбачені проектною документацією роботи; не змонтоване та не випробуване обладнання - ліфт-підйомник для подачі продуктів у приміщення кухні-доготівельної другого поверху; згідно з договорами оренди земельних ділянок, зазначених у декларації № ЧК 143133160896 від 12 листопада 2013 року, користувачами земельних ділянок, на яких збудовано магазин продовольчих товарів та центр дозвілля, є позивач та ПП «Бізнес-Гранд», які є замовниками містобудівних умов та обмежень. Однак, у декларації замовником будівництва виступає лише ФОП ОСОБА_5

У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем складено протокол від 03 грудня 2013 року № 780 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 03 грудня 2013 року № 295 з вимогою усунути вищезгадані порушення та після коригування проекту привести об'єкт будівництва у відповідність до вимог даного проекту до 03 лютого 2014 року.

Заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Кушніром О. А. 11 грудня 2013 року за наслідками розгляду матеріалів перевірки (акту від 03 грудня 2013 року, протоколу від 03 грудня 2013 року, припису від 03 грудня 2013 року) винесено оскаржувану постанову № 850, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 109620 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

В ухвалі від 09.10.2014 р. суд касаційної інстанції зазначив, що відповідальність за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, обставини вчинення якого не встановлено компетентним органом.

Повертаючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не дано оцінки тій обставині, що позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, яке вона не вчиняла. Без з'ясування вказаних обставин неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку діям відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень.

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зазначив, що притягнення позивача за порушення абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону відбулося помилково, проте, в частині виключно допущення описки при зазначенні номеру пункту.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

У відповідності до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735), про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний суб'єктом містобудування, щодо якого він складений.

Як вбачається з протоколу № 780 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.12.2013 р., ним зафіксоване порушення, передбачене абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 (а. с. 12, зворот).

Натомість, як вбачається з акту перевірки та зазначеного протоколу, складених за результатами перевірки, декларація позивача про початок виконання робіт не перевірялась.

Не взявши ці обставини до уваги, заступником начальника Інспекції ДАБК у Черкаській області здійснено розгляд, в тому числі, протоколу № 780 та встановлено, що позивачем вчинено дії, відповідальність за які передбачена абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2.

Натомість, у відповідності до ч. 2 п. 20 Порядку № 244 посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Зважаючи на встановлені обставини та висновок ВАС України у даній справі, колегія суддів зазначає, що оскаржувана постанова № 850 від 11.12.2013 р. є такою, що винесена з порушенням норм законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи в частині наявності підстав для визнання припису № 294 протиправним, колегія суддів зазначає наступне.

Вказаним приписом, як вбачається з матеріалів справи, встановлено вимогу усунути порушення п. 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України № 641 від 13.04.2011 р., шляхом приведення об'єкту будівництва у відповідність до вимог проекту (а. с. 13).

Порушення вказаної норми відповідач вбачає у зазначенні недостовірних відомостей у пунктах 1, 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а. с. 16 - 19).

Так в судовому засіданні представники позивача зазначили, що на стадії отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки замовниками об'єкта будівництва були позивач та ПП «Бізнес Гранд», після чого ПП «Бізнес Гранд» збанкрутував.

Доказів на підтвердження цих тверджень не надано.

Крім того, колегія суддів зауважує, що містобудівні умови і обмеження були видані на підставі рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування від 03.12.2012 р. № 1746 (а. с. 35-36).

Натомість, декларація про початок виконання будівельних робіт була подана позивачем 14.12.2012 р. , тобто через 9 днів після отримання містобудівних умов (а. с. 42-43). Замовником у вказаній декларації зазначено лише позивача. З огляду на це, колегія суддів ставить під сумнів достовірність даних, зазначених в п. 1 декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Крім того, у відповідності до п. 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивач підтверджує, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з ДБН, стандартами і правилами роботи.

Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку.

Так відповідачем встановлені наступні порушення:

- на об'єкті виконано не всі передбачені проектною документацією роботи: не завершене внутрішнє опорядження другого поверху (в приміщенні №32 «більярдний клуб з кафе-баром» відсутнє опорядження стін, стелі; не зароблені місця проходу комунікацій в перекритті; місця прокладки мереж у підлозі не закриті стяжкою; сходова клітка в осях 2-2/1 без огородження та опорядження (лист 5 альбому 15-12-АР); не змонтовані перегородки на другому поверсі та дверні пройоми в них з відхиленням від проектних рішень; замість залізобетонних перемичок в цегляних перегородках другого поверху влаштовані металеві кутики; кольорове рішення оздоблення фасадів не відповідає проектному рішенню; на першому поверсі замість приміщення кафетерію згідно з проектом влаштований магазин побутової хімії;

- не змонтоване та не випробуване обладнання - ліфт-підйомник для подачі продуктів у приміщення кухні-доготівельної другого поверху- лист 3 альбому 15-12-ТХ; спеціальна платформа для підйому на другий поверх маломобільних громадян лист 4 альбому 15-12-АР.

В судовому засіданні 22.01.2015 р. представники позивача вказали, що після реєстрації декларації, знаючи, що у контролюючого органу є повноваження щодо перевірки відомостей, заявлених в декларації, передали об'єкт в оренду ТОВ "СтройСфера" на підставі договору від 01.10.2013 р. № 2.

Таким чином ,представники позивача зазначили, що зміна фасаду, дизайну об'єкта, демонтаж ліфта підйомника здійснювався орендарем за умовами договору.

Колегія суддів до таких відомостей ставиться критично, і погоджується з висновком відповідача про невідповідність введеного в експлуатацію об'єкта робочому проекту на момент проведення перевірки, а тому оскаржуваний припис № 294 від 03.12.2013 р. є правомірним, а позовні вимоги в частині визнання його протиправним задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача частково спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

Стосовно вирішення питання про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з адміністративного позову, його вимоги мали як майновий так і немайновий характер.

Зважаючи на те, що колегія суддів у даній справі прийшла до висновку про необхідність задоволення у повному обсязі майнових вимог позивача, судові витрати, понесені позивачем в цій частині підлягають стягненню на його користь.

Так загальний розмір сплаченого судового збору позивачем за розгляд позову, апеляційної та касаційної скарг складає 1638, 98 грн.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так за подання адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка: 0, 06 розміру мінімальної заробітної плати, за подання апеляційної скарги на рішення суду: 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви; за подання касаційної скарги: 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Адміністративний позов позивачем було подано у 2013 році, коли мінімальна заробітна плата становила 1147 грн.

Таким чином, сума судового збору за поданий позов склала: 1147 грн. * 0, 06 = 68, 82 грн.

У липні 2014 року позивачем подавалася касаційна скарга, за подання якої у зв'язку з встановленням на 01.01.2014 р. мінімальної заробітної плати у розмірі 1218 грн., ним було сплачено: 1218 грн. * 0,06 * 70% = 51, 20 грн.

У грудні 2014 року за подання апеляційної скарги позивачем було сплачено: 1218 грн. * 0, 06 * 50 % = 36, 54 грн.

З огляду на вищенаведене, присудженню позивачу підлягає сума у розмірі: 1636, 98 грн. - 68, 82 грн. -51, 20 грн. - 36, 54 грн. = 1480, 42 грн.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення частково не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 р. у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними припису та скасування постанови задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови № 850 від 11 грудня 2013 року скасувати .

В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову № 850 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 грудня 2013 року.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 р. залишити без змін .

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1480 грн. 42 коп. (одна тисяча чотириста вісімдесят гривень 42 копійки).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 27.01.2015 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.