Ухвала

від 17.11.2016 по справі 823/4043/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Київ К/800/7760/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року

у справі № 823/4043/13-а

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області,

третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України,

про визнання протиправним припису та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області (далі - Інспекція), в якому просила:

- визнати протиправним припис № 294 від 03 грудня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- скасувати постанову № 850 від 11 грудня 2013 року про визнання винним позивача у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року адміністративний позов залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови № 850 від 11 грудня 2013 року, ухвалено нову постанову про задоволення позову в цій частині, визнано протиправною та скасовано спірну постанову Інспекції, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог, прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що перевірка проводилась Інспекцією саме з питань достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Вказаною перевіркою виявлено ряд правопорушень, вчинених позивачем, за що передбачена відповідальність відповідно до закону. Описка, допущена у спірній постанові Інспекції, не свідчить про її безумовну протиправність.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, позивач не погоджується з касаційною скаргою, тому просить залишити її без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги відповідно до ст. 220 КАС України.

Судами встановлено, що Інспекцією проведено позапланову перевірку достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12 листопада 2013 року № ЧК 143133160896 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ФОП ОСОБА_2 на об'єкті «Будівництво магазину продовольчих товарів та центру дозвілля на АДРЕСА_1».

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 03 грудня 2013 року, в якому встановлено наступне: робочий проект 15-12 «Будівництво магазину продовольчих товарів та центру дозвілля на АДРЕСА_1» розроблений з відхиленням від містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, додатку до рішення виконкому від 03 грудня 2012 року № 1746, зокрема, не отримано технічних умов ДАІ для забезпечення умов транспортно-пішоходного зв'язку та не забезпечено необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту; об'єкт введено в експлуатацію одним комплексом (згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 09 жовтня 2013 року передбачена почергова здача в експлуатацію); розділ проекту щодо внутрішнього опорядження другого поверху, розроблено за окремим договором та не погоджено із автором робочого проекту (п. 3.3 робочого проекту 15-12).

Також, відповідачем виявлені недостовірні дані в п.п. 1 та 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЧК 143133160896 від 12 листопада 2013 року, а саме: на об'єкті виконані не всі, передбачені проектною документацією, роботи; не змонтоване та не випробувано обладнання - ліфт-підйомник для подачі продуктів у приміщення кухні-доготівельної другого поверху; згідно з договорами оренди земельних ділянок, зазначених у декларації № ЧК 143133160896 від 12 листопада 2013 року, користувачами земельних ділянок, на яких збудовано магазин продовольчих товарів та центр дозвілля, є позивач та ПП «Бізнес-Гранд», які є замовниками містобудівних умов та обмежень. Однак, у декларації замовником будівництва виступає лише ФОП ОСОБА_2

У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем складено протокол від 03 грудня 2013 року № 780 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 03 грудня 2013 року № 295 з вимогою усунути згадані порушення та після коригування проекту привести об'єкт будівництва у відповідність до вимог даного проекту до 03 лютого 2014 року.

Заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Кушніром О. А. 11 грудня 2013 року за наслідками розгляду матеріалів перевірки (акту від 03 грудня 2013 року, протоколу від 03 грудня 2013 року, припису від 03 грудня 2013 року) прийнято оскаржувану постанову № 850, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 109620 грн.

Вважаючи оскаржувані припис та постанову відповідача незаконними, позивач звернулась до суду з даним позовом про їх скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені під час перевірки порушення зафіксовані у порядку, передбаченому законодавством, доказів, які б підтверджували їх відсутність позивачем до суду не надано, тому оскаржувані рішення відповідача прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов в частині вимог, виходив з того, що Інспекцією помилково притягнуто позивача до відповідальності відповідно до абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки позивачем не вчинялось порушення, відповідальність за яке передбачене вказаною нормою закону.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок держархбудконтролю; в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до пп. 16, 17 Порядку держархбудконтролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Як встановлено судами, відповідачем дотримано наведені норми, складено акт, протокол, припис та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» врегульовано Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. N 244 (далі - Порядок накладення штрафів; в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 16 Порядку накладення штрафів справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

П. 19 Порядку накладення штрафів передбачено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 20 Порядку накладення штрафів).

Також в п. 21 Порядку накладення штрафів визначено, що посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наведених процедурних норм, що регулюють порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а отже і прийняття відповідної постанови, вбачається, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності це не просто копіювання даних, вказаних в акті перевірки та протоколі про правопорушення до постанови про накладення штрафу, а вчинення посадовою особою Інспекції ряду процедурних дій для встановлення всіх обставин, необхідних для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в тому числі і з'ясування питань чи вірно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи підлягає суб'єкт містобудування притягненню до відповідальності за вчинене ним правопорушення, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 780 від 03 грудня 2013 року зафіксоване порушення, передбачене абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». На підставі матеріалів перевірки позивача визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення - виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації, та прийнято відповідну постанову.

Натомість, судами встановлено, що перевірка проводилась з приводу достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12 листопада 2013 року № ЧК 143133160896 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не заперечує проти обставин вчинення позивачем правопорушень у сфері містобудівельної діяльності, зафіксованих актом перевірки, проте спірна постанова Інспекції № 850 від 11 грудня 2013 року не може вважатись законною, про що вірно вказано судом апеляційної інстанції, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, яке ним не вчинялось.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, скасувавши постанову відповідача. Судом ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи, тому відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: