Постанова

від 02.09.2014 по справі 925/1648/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа№ 925/1648/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Романова Ю.М.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.09.2014 року по справі № 925/1648/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" на рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 27.12.2013 року) по справі № 925/1648/13 (суддя - Єфіменко В.В.)

за позовом Черкаської міської ради

до Приватного підприємства "Стройинвест-Партнер"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Черкаською міською радою заявлено позов про стягнення з приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" 713 297,12 грн. боргу та 27 430,25 грн. пені за невиконання грошових зобов'язань по договору оренди землі від 30.03.2006 року (зареєстрованого 11.04.2006 року № 04677500205) за період з 11.04.2006 року по 30.06.2013 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року у справі № 925/1648/13 позов задоволено частково, стягнуто 278 997,10 грн. боргу і 5 084,69 грн. пені та 5 681,63 грн. витрат по сплаті судового збору з приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" на користь Черкаської міської ради. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач, приватне підприємство "Стройинвест-Партнер", звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове в цій частині, яким у позові відмовити.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/1648/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року по справі № 925/1648/13 відновлено приватному підприємству "Стройинвест-Партнер" строк на подання апеляційної скарги та прийнято до провадження і призначено перегляд рішення зазначеною колегією на 18.02.2014 року.

У зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці, розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/1648/13 колегію суддів у складі головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року по справі № 925/1648/13 прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" до провадження зазначеною колегією.

11.03.2014 року від приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" надійшли додаткові документи, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 11.03.2014 року, представником Черкаської міської ради надано документи на виконання вимог ухвали суду, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 11.03.2014 року, оголошено перерву до 18.03.2014 року о 09:50 та витребувано додаткові документи.

18.03.2014 року представниками сторін було подано акти звірки, які судовою колегією було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Зважаючи на обставини справи, для роз'яснення питань та встановлення фактів, що потребують спеціальних знань, господарський суд прийшов до висновку про необхідність призначення судово-економічної експертизи.

Представники не заперечили проти призначення експертизи по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року призначено по справі № 925/1648/13 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Матеріали справи були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

До Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3615/3616/14-45 від 07.04.2014 року про надання матеріалів, які необхідні для проведення судово-економічної експертизи.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він з огляду на положення частини четвертої статті 31 ГПК вправі просити господарський суд про їх надання. Водночас законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників судового процесу. Тому господарський суд не може покладати на останніх обов'язок надавати додаткові матеріали безпосередньо експертові на його вимогу. Клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони витребувалися судом, надсилаються до експертної установи.

У зв'язку з чим листом № 09-23/1632 від 10.04.2014 року судом було витребувано справу.

12.05.2014 року зазначену справу було повернуто до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року поновлено апеляційне провадження у справі № 925/1648/13, розгляд справи призначено на 03.06.2014 року о 10:30 та витребувано від сторін документи зазначені у клопотанні експерта.

В судове засідання, призначене на 03.06.2014 року, представники сторін не з'явились, про місце, день та час розгляду даної справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року розгляд справи № 925/1648/13 відкладено на 10.06.2014 року о 09 год. 50 хв.

У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/1648/13 колегію суддів у складі головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року по справі № 925/1648/13 зазначеною колегією прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" до провадження зазначеною колегією.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року зупинено апеляційне провадження у справі № 925/1648/13 до виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року про призначення судово-економічної експертизи. В розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надано матеріали справи № 925/1648/13.

Матеріали справи були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

27.06.2014 року до Київського апеляційного господарського суду надійшов лист з матеріалами справи, в якому зазначено, що станом на 18.06.2014 року грошові кошти від приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" за проведення експертизи не надійшли, у зв'язку з чим ухвалу суду залишено без виконання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 року поновлено апеляційне провадження у справі № 925/1648/13, розгляд справи призначено на 02.09.2014 року о 10:30.

У зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці, розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/1648/13 колегію суддів у складі головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року по справі № 925/1648/13 прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" до провадження зазначеною колегією.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, разом з тим був присутнім в судових засіданнях 18.02.2014 року, 11.03.2014 року, 18.03.2014 року та надавав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове в цій частині, яким у позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим був присутнім в судових засіданнях 18.02.2014 року, 11.03.2014 року, 18.03.2014 року та надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року залишити без змін, а апеляційні скарги відповідача - без задоволення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року по справі № 925/1648/13 - слід скасувати частково, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відносини, пов'язані з землею, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 статті 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 5 ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Приписами ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Відповідно до ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова серед іншого вирішує за дорученням відповідних рад питання про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку та вирішує відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаської міської ради від 24.03.2006 року № 9-319 ПП «Стройинвест-Партнер» надана земельна ділянка в оренду терміном на 49 років площею 19000 кв.м. під розташування та подальшу експлуатацію автосалону по продажу автомобілів з комплексом обслуговування за рахунок земель Черкаської міської ради по вул. 30-річчя Перемоги, 7/3 (а.с. 10).

На виконання зазначеного рішення 30.03.2006 року між Черкаською міською радою (орендодавець, позивач) та ПП «Стройинвест-Партнер» (орендар, відповідач) було укладено договір оренди землі (а.с. 19-21).

За своїм правовим змістом укладений договір є договором найму (оренди) земельної ділянки та відповідає вимогам ст. 792 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, у відповідності до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2006 року за № 040677500205.

Відповідно до розділі 1 договору орендодавець на підставі рішення ради надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики оборони та іншого призначення, яка знаходиться по вул. 30-річчя Перемоги, 7/3.

У п. 2.1 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 19000 кв.м. За функціональним використанням земельна ділянка відноситься:

на період будівництва - до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (земля, що зайняті поточним будівництвом);

після завершення будівництва - до категорії земель комерційного використання.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки під розташування та подальшу експлуатацію автосалону по продажу автомобілів з комплексом обслуговування по вул. 30-річчя Перемоги, 7/3 згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Черкаського міського управління земельних ресурсів від 28.02.2006 року №329-гр.-2006 року на час укладання цього договору становить:

на період нормативного терміну будівництва, але не пізніше введення в експлуатацію, становить 867540,00 грн.

після завершення будівництва становить 4338080,00 грн.

Договір укладено до 24.03.2055 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.1. договору).

У п. 4.1. договору зазначено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Розрахунок орендної плати:

- грошова оцінка земельної ділянки під розташування та подальшу експлуатацію автосалону по продажу автомобілів з комплексом обслуговування згідно витягу Черкаського міського управління земельних ресурсів від 28.03.2006 року № 329 - гр 2006 на час укладання цього договору становить:

на період будівництва 23 місяці до 24.02.2008 року згідно довідки приватного підприємства "Вітторія" від 15.03.2006 № 29, але не пізніше вводу об'єкту в експлуатацію - 867540 грн. (вісімсот шістдесят сім тисяч п'ятсот сорок грн.)

після завершення будівництва - 4 338 080 грн. (чотири мільйони триста тридцять вісім тисяч вісімдесят грн).

- річна орендна плата за земельну ділянку під розташування та подальшу експлуатацію автосалону по продажу автомобілів з комплексом обслуговування по вул.30-річчя Перемоги,7/3 встановлюється:

- на період будівництва 23 місяці до 24.02.2008, але не пізніше вводу об'єкту в експлуатацію - у розмірі 1% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання даного договору складає - 8675 грн. (вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять грн.)

- після завершення будівництва (землі комерційного використання) - у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки і на час укладання даного договору становить 130142 грн. (сто тридцять тисяч сто сорок дві грн.)

Відповідно до п. 4.2. розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Отже, початково розмір орендної плати в місяць становив 8675,00 грн.

За період з 11.04.2006 року по 03.06.2007 року розмір орендної плати становив 722,92 грн. щомісячно.

За період з 04.06.2007 року по 31.12.2007 року розмір орендної плати становив 1445,92 грн. щомісячно (що становить 2 % від грошової оцінки землі). Розмір орендної плати був змінений у зв'язку з тим, що рішенням Черкаської міської ради від 31.05.2007 року № 2-613 "Про плату за оренду землі" були змінені розміри орендної плати за користування земельними ділянками в м. Черкаси. Відповідно до цього рішення ставки орендної плати для земель, що зайняті поточним будівництвом, були встановлені в розмірі 2,0 % від їх грошової оцінки.

Законом № 107-УІ від 28.12.2007 року до статті 21 Закону України «Про оренду землі» були внесені зміни, що набрали чинності з 01.01.2008 року, якими встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, тобто трьох відсотків від грошової оцінки землі. Змінений розмір орендної плати уточнений також на коефіцієнт індексу інфляції, який з 01.01.2008 року становив 1,028.

З 24 лютого 2008 року у зв'язку з закінченням нормативного терміну будівництва нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлена в розмірі 4 338 080,0 грн., а орендна плата встановлена в розмірі 18 581,44 грн. у місяць, тобто 5 % від грошової оцінки землі, відповідно до Розрахунку розміру орендної плати від 16 липня 2007 року, погодженому між орендарем, орендодавцем та Черкаським міським управлінням земельних ресурсів, з урахуванням коефіцієнту індексації, який з 01.01.2008 року становив 1,028 (4338080,0 х 5% х 1,028 : 12 = 18581,44).

З 01 січня 2009 року у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі розмір орендної плати становив 21 405,82 грн. у місяць (коефіцієнт індексації - 1,152).

З 01 січня 2010 року у зв'язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі розмір орендної плати становив 22 668,76 грн. у місяць (коефіцієнт індексації - 1,059).

За період з 17.05.2011 року по 12.09.2011 року розмір орендної плати становив 39244,50 грн. щомісячно (що становить 5 % від нової грошової оцінки землі). Розмір орендної плати був змінений у зв'язку з тим, що рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 року № 5-656 "Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси" були змінені показники грошової оцінки земель в м. Черкаси, зокрема базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки земель м. Черкаси була встановлена в розмірі 127,48 грн., тоді як попередній розмір становив 39,32 грн. Рішення набуло чинності з 17.05.2011 року з прийняттям ухвали Київським апеляційним адміністративним судом від 17.05.2011 року у справі № 2-а-791/11/2316.

Оскільки відповідно до витягу № 541-гр.-2011 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зробленого міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області від 09.02.2011 року, грошова оцінка земельної ділянки по вул. 30-річчя Перемоги, 7/3 становить 9 418 680,00 грн., то розрахунок вказаного розміру орендної плати виходячи із п'яти відсотків від грошової оцінки землі наступний: 9 418 680 х 5% : 12 = 39 244,50 грн.

З 13 вересня 2011 року розмір орендної плати становить 23 546,70 грн. щомісячно (що становить 3 % від грошової оцінки землі). Розмір орендної плати був змінений у зв'язку з тим, що рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 року № 5-657 "Про плату за оренду землі" були змінені розміри орендної плати за землю в м. Черкаси, зокрема ставка орендної плати була встановлена в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Рішення набуло чинності з 13.09.2011 року з прийняттям ухвали Київським апеляційним адміністративним судом від 13.09.2011 року у справі № 2-а- 792/11/2316.

Оскільки відповідно до вищевказаного витягу № 541-гр.-2011 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки грошова оцінка земельної ділянки становить 9 418 680,00 грн., то розрахунок вказаної суми виходячи із трьох відсотків від грошової оцінки землі наступний: 9 418 680 х 3% : 12 = 23 546,70 грн.

Таким чином, з 11 квітня 2006 року, тобто з дати державної реєстрації договору, по 30 червня 2013 року відповідачу нараховано 1 503 457, 70 грн. орендної плати згідно пункту 4.1 Договору.

Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач за цей період користування ним земельною ділянкою сплатив позивачу лише 790 588,11 грн. Внаслідок цього за ним утворилася заборгованість в сумі 713 297,12 грн. (1 503 457,70 + 427,53 - 790 588,11 = 713 297,12).

У зв'язку з чим, Черкаською міською радою заявлено позов про стягнення з приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" 713 297,12 грн. боргу та 27 430,25 грн. пені за невиконання грошових зобов'язань по договору оренди землі від 30.03.2006 року (зареєстрованого 11.04.2006 року № 04677500205) за період з 11.04.2006 року по 30.06.2013 року.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступного.

Позивач звернувся до суду 10.10.2013 року (а.с.3; 7-8), а відповідач, заперечуючи проти позову, просив суд застосувати строк позовної давності, як підставу для відмови в позові.

Оскільки, позивачем не доведено поважність причин пропущення строку позовної давності по вимогах за грошовими зобов'язаннями в період з 11.06.2006 року по 10.10.2010 року, то суд першої інстанції дійшов висновку щодо відмови у позові в цій частині.

Щодо іншої частини позовних вимог, то суд першої інстанції вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що без внесення змін до договору оренди, автоматичне встановлення розміру орендної плати за землю є неможливим, виходячи з приписів статей 21 і 23 Закону України "Про оренду", а тому розмір заборгованості відповідача по орендній платі за землю складає 278 997,1 грн.

Однак з зазначеним колегія суддів погоджується частково, з огляду на наступне.

Доводи позивача про необхідність зміни грошової оцінки земельної ділянки з 24.02.2008 року у зв'язку із зміною функціонального використання земельної ділянки, судова колегія не приймає до уваги і вважає їх необґрунтованими виходячи з на наступного.

У пункті 2 Рішення дев'ятої сесії Черкаської міської ради від 24.03.2006 року № 9-319 "Про надання приватному підприємству „Стройинвест-Партнер" земельної ділянки в оренду по вул. 30-річчя Перемоги, 7/3" зазначено, що за функціональним використанням земельну ділянку віднести:

- на період будівництва - до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі, зайняті поточним будівництвом);

- після завершення будівництва - до категорії земель комерційного використання.

У пункті 2.1 Договору сторони обумовили, що за функціональним використанням земельну ділянку віднести: на період будівництва - до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі, зайняті поточним будівництвом), після завершення будівництва - до категорії земель комерційного використання.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 867 540,00 грн. на період будівництва, 4 338 080,00 грн. комерційного використання.

У відповідності до п. 4.1 Договору грошова оцінка земельної ділянки під розташування та подальшу експлуатацію автосалону на період будівництва терміном 23 місяці по 24.02.2008 року, але не пізніше введення в експлуатацію складає 867 540,00 грн., при комерційному використанні - 4 338 080 грн. Річна орендна плата за земельну ділянку під розташування та подальшу експлуатацію автосалону на період будівництва терміном 23 місяці по 24.02.2008 року, але не пізніше введення в експлуатацію у розмірі 1 % від її грошової оцінки і на час укладання договору становить 8 675,00 грн., при комерційному використанні в розмірі 3 % від її грошової оцінки і складає 130 142 грн.

Будівництво автосалону по продажу автомобілів з комплексом обслуговування на час прийняття оскаржуваного рішення не було завершено. Не дивлячись на цю обставину, позивач вважає, що з 24.02.2008 року спірна земельна ділянка відноситься до земель комерційного використання.

Судова колегія не погоджується з такою позицією позивача. У рішенні № 9-319 від 24.03.2006 року та у договорі чітко зазначено, що на період будівництва спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення і лише після його завершення - до земель комерційного використання.

Крім того, судова колегія не бере до уваги граничний термін будівництва (24.02.2008 року), зазначений у договорі, оскільки будівництво не було завершено до цього часу і відповідно за функціональним використанням спірна земельна ділянка і на даний час відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2014 року № 925/907/13.

Відповідачем в суді першої інстанції було заявлене клопотання про застосування строку позовної давності, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 41, т. 1).

Згідно із ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів).

Позивач звернувся до суду першої інстанції 11.10.2013 року. Таким чином, обрахунок заборгованості необхідно проводити з 11.10.2010 року.

З 11.04.2006 року, тобто з дати державної реєстрації договору, по 30.06.2013 року відповідачу нараховано 1 503 457,70 грн. орендної плати, з яких як було зазначено вище 790 588,11 грн. сплачено, а заборгованість становить 713 297,12 грн.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 13.5 договору орендар зобов'язався відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення до набуття чинності договору оренди.

Позивач стверджує, що відповідач за умовами договору повинен був сплатити до міського бюджету 427,53 грн. упущеної вигоди на підставі п.13.5 договору за період з 24.03.2006 року (дата прийняття рішення Черкаською міською радою про надання в оренду відповідачу земельної ділянки) по 10.04.2006 року (державна реєстрація договору оренди відбулася 11.04.2006 року) та 712 869,59 грн. орендної плати, а всього - 713 297,12 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідач за весь період користування ним земельною ділянкою сплатив позивачу 790 588,11 грн. Залишок боргу за розрахунками позивача складає 713 297,12 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зроблений позивачем розрахунок боргу є невірним.

Враховуючи строк позовної давності, борг по орендній платі необхідно рахувати за період з 11.10.2010 року по 11.10.2013 року.

З урахуванням вищевказаної індексації грошової оцінки землі (розмір орендної плати з 01.01.2010 року - 867540 х 3 % х 1,059 = 2 296,81 грн.) розрахунок боргу є наступним: за 20 днів жовтня 2010 року - 1481,81 грн.; за листопад - грудень 2010 року - 4 593,62 грн.; за 2011 рік - 27 561,72 грн.; за 2012 рік - 27 561,72 грн.; за 10 місяці 2013 року - 22 968,1 грн.

Загальна сума нарахувань становить 84 166,97 грн. За цей період згідно наданого позивачем розрахунку боргу відповідач сплатив 180 521,77 грн. Таким чином, борг по орендній платі відсутній та наявна переплата у сумі 96 354,8 грн.

За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пунктом 4.6 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за шість місяців січень 2013 року - червень 2013 року у розмірі 27 430,25 грн.

Оскільки по даному спору відсутня заборгованість, а тому стягнення основного боргу задоволенню не підлягає, то підстави для стягнення пені відсутні.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття частково невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати частково, в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове, яким у позові в частині стягнення відмовити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та повного задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" на рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року по справі № 925/1648/13 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.12.2013 року по справі № 925/1648/13 скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове, яким у позові в частині стягнення відмовити повністю.

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код 25212542) на користь приватного підприємства "Стройинвест-Партнер" (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, офіс 29, код 32940627) 2 840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн. 82 коп. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Видачу наказу на виконання постанови доручити господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи № 925/1648/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

В.В. Куксов