Рішення

від 08.10.2014 по справі 902/1116/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 р. Справа № 902/1116/13

Провадження № 13/902/19/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С., суддів : Банасько О.О., Говор Н.Д.

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : публічного акціонерного товариства "Банк Альянс" (код ЄДРПОУ 14360506, 04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8, корпус, 16-А)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Кросна" (код ЄДРПОУ 30164526, 21032, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 16; пошт. адреса : 21011, м. Вінниця, пров. Індустріальний, буд. 8)

про стягнення 1 615 462,45 грн. заборгованості

представники сторін :

від позивача : Філіпович М.О. - за довіреністю

від відповідача : Бучацький С.О. - керівник

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Банк Альянс" 07.08.2013 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кросна" про стягнення 1 615 462,45 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 08.08.2013 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/1116/13 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2013 року.

При цьому, розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Також ухвалою суду від 08.10.2013 року задоволено клопотання ТОВ "Кросна" б/н від 08.10.2013 року та призначено у справі № 902/1116/13 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 08.01.2014 року відмовлено повністю у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Банк Альянс" № 746 від 23 грудня 2013 року про застосування запобіжного заходу.

Також ухвалою суду від 26.02.2014 року відмовлено повністю у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Банк Альянс" № 51 від 27.01.2014 року про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу чи знаходиться в нього або в інших осіб в межах позовних вимог.

В подальшому ухвалою суду від 01.09.2014 року поновлено провадження у даній справі з призначенням слухання на 15.09.2014 року.

Разом з тим, з огляду на складність справи № 902/1116/13, згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 15.09.2014 року створено колегію для розгляду даної справи у складі головуючого судді Тісецького С.С., суддів: Банасько О.О. та Говор Н.Д. і ухвалою суду від 15.09.2014 року вказану справу прийнято до колегіального провадження з призначенням слухання на 08.10.2014 року.

На визначену дату в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог № 02/9-997 від 07.10.2014 року згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 695 169,00 грн. - тіло кредиту; 33 000,00 грн. - простроченої заборгованості за відсотками; 179 757,03 грн. - пені за прострочену заборгованість по відсоткам; 590 536,42 грн. - пені за прострочену заборгованість по кредиту.

Судом вказана заява оглянута та долучена до матеріалів справи.

В ході розгляду справи по суті, представник позивача, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Представник відповідача, позов визнав та вказав, що було сплачено частково тіло кредиту.

На запитання суду щодо наявності зауважень по здійснених розрахунках згідно експертного висновку, представники сторін вказали, що такі зауваження відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

27.10.2011 року між публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кросна" (позичальник) укладено кредитний договір № 11-019/ЮК на таких умовах.

Банк, при наявності вільних грошових ресурсів, надає грошові (кредитні) кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором (п. 1.1).

Банк надає позичальнику кредит: цілі кредиту - поповнення обігових коштів; сума кредиту - 432 900 (чотириста тридцять дві тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок (далі - кредит); термін користування кредитними коштами - по 24 жовтня 2012 року включно; розмір процентної ставки за користування кредитними коштами - 17,89% (сімнадцять цілих вісімдесят дев'ять) процентів річних (п. п. 1.2, 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 1.2.4).

Позичальник зобов'язується сплатити - штрафні санкції (пеня та/або штрафи), комісії та інші платежі, якщо вони є, проценти за користування кредитом та повернути кредит (частинами та/або всією сумою, відповідно до договору), все вищезазначене далі: заборгованість, в порядку, в строки (або достроково) згідно з умовами, встановленими договором з усіма додатковими договорами до договору, які можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.3).

Видача кредитних коштів здійснюється: на підставі письмової заяви позичальника; шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в банку. Перерахування кредитних коштів з поточного рахунку позичальника № 2600 2 3011477 для використання у господарській діяльності здійснюватиметься лише після належного виконання позичальником умов пункту 5.1.8-5.1.10 договору (п. 2.1).

Банк нараховує проценти щомісячно. При нарахуванні Банком процентів використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та умовної у році - 360 днів, при цьому враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами (п. 2.2).

Погашення будь-якої заборгованості, а також можливих витрат банку у випадку невиконання позичальником зобов'язань за договором, забезпечується: заставою, а саме: обладнання для обробки мармуру та граніту, що належить ТОВ "Кросна"; поруками, а саме:

ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 (п. 3.1).

Банк зобов'язаний: відкрити рахунок № 2909 0 110191477 для зарахування коштів позичальника, які направляються для погашення заборгованості. 3а рахунок грошових коштів, розміщених на рахунку № 2909 110191477, гасити заборгованість позичальника відповідно до п. 6.2. договору (п. п. 4.1, 4.1.1, 4.1.2).

За несвоєчасне погашення комісій та інших платежів, якщо вони є, процентів та частини кредиту (якщо за умовами договору кредит погашається частинами) або всієї суми кредиту, утримати з позичальника пеню, яка вираховується як 0,9 % (нуль цілих дев'ять десятих процента) процента від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки (п. 4.2.3).

Банк залишає за собою право стягнути пеню з 30 числа поточного місяця, за несвоєчасну сплату чи несплату процентів, з урахуванням п. 6.1. договору. З цього моменту позичальник надає банку право договірного списання коштів з поточних рахунків в національній та іноземній валюті, депозитних та інших рахунків відкритих в банку, в сумах, необхідних для погашення заборгованості (п. 4.2.4).

У випадку порушення позичальником термінів погашення процентів за кредит, частин кредиту (якщо за умовами договору кредит погашається частинами) строком більш ніж на 6 (шість) календарних днів, банк має право вимагати дострокового погашення всієї заборгованості, а також звернути стягнення на заставлене майно (п. 4.2.5).

Позичальник зобов'язаний: своєчасно здійснювати погашення заборгованості, шляхом перерахування (внесення) коштів на рахунок № 2909 0 110191477, з таким призначенням платежу: "погашення заборгованості по кредитному договору від "27" жовтня 2011 року № 11-019/ЮК"; використовувати кредитні кошти на цілі, обумовлені в п. 1.2.1 договору; повернути одержані кредитні кошти в строк, передбачений п. 1.2.3 договору; сплачувати штрафні санкції (пеню та/або штрафи), комісії та інші платежі, якщо вони є, проценти за користування кредитними коштами та кредит згідно з умовами встановленими договором; у випадку часткового або повного погашення кредиту, здійснити розрахунки з банком відповідно до п. 6.2. договору. При цьому, за дострокове погашення кредиту сплатити банку комісію в розмірі три цілих шістдесят дев'ять сотих процента від суми погашення; сплатити банку за оформлення кредитної справи, відкритті позичкового рахунку одноразову комісію в сумі дев'яносто гривень на рахунок № 6111 9 902 в день підписання договору; в день підписання договору сплатити банку комісію в розмірі нуль цілих дев'ять десятих процента від суми кредиту. Дана комісія сплачується також за внесення будь-яких змін до договору ініційованих позичальником, також за дострокове погашення кредиту (п. п. 5.1, 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3, 5.1.4, 5.1.5, 5.1.13, 5.1.14).

Щомісяця, в термін до 29 числа поточного місяця, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами на paхунок № 2909 0 110191477, але не пізніше 29 числа наступного за поточним місяцем (п. 6.1).

Кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляти для оплати штрафу та/або пені, комісій та інших платежів, якщо вони є, потім - нарахованих, але не сплачених процентів за кредит та нарахованих процентів за поточний місяць. Сума, що залишилася, направляється для погашення кредиту та/або його частини (якщо за умовами договору кредит погашається частинами).

Позичальник доручає банку самостійно розподілити кошти, що надійшли на рахунок № 2909 0 110191477, у відповідності з черговістю, вказаною у цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

У разі, якщо позичальником було невірно вказано призначення платежу у платіжному документі, вірним вважається призначення платежу, вказане у п. 5.1.1. договору (п. 6.2).

У випадку, якщо дата погашення заборгованості припадає на вихідний чи святковий день, платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному чи святковому дню (п. 6.3).

Відповідно до ст. 525 та ст. 611 ЦК України, сторони погодили, що у випадку настання обставин, які призведуть до застосування будь-якого з пунктів: 3.3; 4.2.5; 4.2.8 та 9.1 договору, банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості в порядку, передбаченому п. 6.2 договору, в тому числі, звернувши стягнення на майно позичальника та вказаних в п. 3.1 договору фізичних осіб (п. 7.1).

Позичальник доручає банку самостійно списувати кошти з рахунку № 2909 0 110191477, при цьому розподіляти їх на погашення зобов'язань за договором у порядку, визначеному в п. 6.2. договору (п. 8.1).

Керуючись ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" шляхом підписання договору, позичальник доручає банку при потребі здійснювати договірне списання коштів з будь-яких його (позичальника) рахунків, відкритих в банку на рахунок № 2909 0 110191477 у сумі, необхідній для погашення заборгованості по договору (п. 8.2).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання позичальником своїх зобов?язань за договором. Закінчення дії договору не звільняє позичальника від повного виконання своїх зобов?язань по договору (п. 10.6).

На виконання умов вказаного кредитного договору, позивачем 27.10.2011 року надано відповідачу кредитні кошти в сумі 432 900,00 грн. та 28.12.2012 року надано 263 769,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.08.2013 року (т.1, а.с. 107-108).

Також згідно даної банківської виписки, відповідачем в рахунок погашення кредиту сплачено 1 500,00 грн..

Крім того, в рахунок погашення кредиту та відсотків за вказаним договором, відповідачем сплачено позивачу кошти в сумі 117 000,00 грн., що підтверджується квитанціями, а саме : від 07.02.2014 року на суму 80 000,00 грн., від 21.05.2014 року на суму 10 000,00 грн.; від 18.06.2014 року на суму 4 000,00 грн.; від 26.06.2014 року на суму 2 000,00 грн.; від 26.06.2014 року на суму 4 000,00 грн.; від 05.08.2014 року на суму 7000,00 грн.; від 29.08.2014 року на суму 10 000,00 грн..

11.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір до кредитного договору № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року слідуючого змісту.

Пункт 1.2 Розділу 1. "Предмет договору" договору викласти в наступній редакції: "1.2. банк надає позичальнику мультивалютну кредитну лінію (далі - кредит):"; підпункти 1.2.2, 1.2.3 Розділу 1. "Предмет договору" Договору викласти в наступній редакції: "1.2.2. максимальна сума кредиту - 700 000 (сімсот тисяч) гривень 00 копійок або еквівалент цієї суми в доларах США по курсу НБУ, встановленому на дату підписання додаткового договору, що складає 87 664 (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири) долари США 37 центів; валюта кредиту - українська гривня та/або долари США по курсу НБУ, встановленому на дату підписання додаткового договору (п. п. 1, 2).

Пункт 5.1. "Позичальник зобов'язаний" Розділу 5 "Права та обов'язки позичальника" договору доповнити підпунктами 5.1.15., 5.1.16. та 5.1.17. наступного змісту: "5.1.15. За отримання кредитних коштів сплатити банку комісію в розмірі нуль цілих дев'ять десятих процента від суми отриманих коштів. 5.1.16. У термін до 14 квітня 2012 року включно належним чином оформити договір застави товарів в обороті ТОВ "Кросна". 5.1.17. У термін до 26 вересня 2012 року включно належним чином оформити договір іпотеки квартири № 37, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Скалецького, 34а (п. 3).

Інші умови договору залишаються без змін (п. 4).

В день підписання договору позичальник зобов'язується підписати додаткові договори до договорів застави та поруки. У разі невиконання та/а неналежного виконання позичальником цього пункту додатковий договір вважатиметься таким, що не був укладений (п. 5).

Додатковий договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та є невід'ємною частою договору (п. 9).

24.10.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кросна" (позичальник) та публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк) укладено додатковий договір до вказаного кредитного договору про таке : підпункти 1.2.3 та 1.2.4 Розділу 1 договору викласти в наступній редакції: "1.2.3. термін користування кредитними коштами - по 24 квітня 2013 року включно; 1.2.4. розмір процентної ставки за користування кредитними коштами - вісімнадцять цілих дев'ять десятих процентів річних." (п. 1). Інші умови договору залишаються без змін (п. 2).

В день підписання договору позичальник зобов'язується підписати додаткові договори до договорів застави та поруки. У разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником цього пункту додатковий договір вважатиметься таким, що не був укладений (п. 3).

Додатковий договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та є невід'ємною частиною договору (п. 7).

28.12.2012 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір до кредитного договору № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року про наступне : сторони дійшли згоди щодо реструктуризації заборгованості шляхом внесення відповідних змін до договору, викладених нижче. Пункт 1.2 Розділу 1 Договору викласти в наступній редакції: "1.2. Банк надає позичальнику кредитну лінію (далі - кредит):"; підпункти 1.2.2., 1.2.3. Розділу 1 договору викласти в наступній редакції: "1.2.2. Сума кредиту - 695 169 (шістсот дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок; 1.2.3. термін користування кредитом - 24 квітня 2013 року;" (п. п. 1, 2, 3).

Інші умови договору залишаються без змін (п. 4).

В день підписання додаткового договору позичальник погашає заборгованість за кредитом в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 коп. (п. 5).

Станом за 28 грудня 2012 року заборгованість позичальника складає: за кредитом - 695169 (шістсот дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять ) гривень 00 копійок; за нарахованими відсотками за кредитом - 22 310 (двадцять дві тисячі триста десять) гривень 87 коп.; за простроченими відсотками за кредитом - 27 714 (двадцять сім тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 17 коп. (п. 6).

За підготовку документів по реструктуризації заборгованості по частині кредиту в іноземній валюті, позичальник сплачує банку разову комісію у сумі 500 (п'ятсот) гривень 00 коп. (п. 7).

В день підписання договору, позичальник зобов'язується підписати додаткові договори до договорів застави та поруки. У разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником цього пункту додатковий договір вважатиметься таким, що не був укладений (п. 8).

Додатковий договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та є невід'ємною частиною договору (п. 12).

Крім того, 27.10.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави майна щодо забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року.

Зокрема, даним договором застави визначено, що у порядку та на умовах, передбачених договором, заставою забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору, зокрема, зобов?язання заставодавця : повернути кредит у сумі 432 900,00 грн. у порядку та на умовах, передбачених кредитним договором; сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 17,89 % процента річних; у разі порушення умов кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню у строки, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (п. п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3).

Згідно додаткового договору б/н від 14.04.2012 року до договору застави майна від 27.10.2011 року сторони дійшли згоди, підпункт 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 "Зобов'язання, забезпечене заставою" договору викласти в наступній редакції: "2.1.1. повернути кредит з максимальною сумою - 700 000 (сімсот тисяч) гривень 00 копійок або еквівалент цієї суми в доларах США по курсу НБУ, встановленому на дату підписання додаткового договору, що складає 87 664 (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири) долари США 37 центів на умовах, передбачених кредитним договором." (п. 1).

Інші умови договору залишаються без змін (п. 3). Додатковий договір є невід?ємною та обов'язковою до виконання частиною договору (п. 4). Додатковий договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та є невід'ємною частиною договору (п. 5).

За змістом до додаткового договору б/н від 24.10.2012 року до договору застави майна від 27.10.2011 року, позивач та відповідач узгодили продовжити термін користування кредитними коштами по 24 квітня 2013 року включно та збільшити відсоткову ставку на одну цілу одну соту відсотка (п. 1). Інші умови договору залишаються без змін (п. 2). Додатковий договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та є невід'ємною частиною договору (п. 7).

28.12.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кросна" та публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" укладено додатковий договір до вказаного договору застави майна, яким погоджено підпункт 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 договору викласти в наступній редакції: "2.1.1. повернути кредит у сумі - 695 169 (шістсот дев?яносто п?ять тисяч сто шістдесят дев?ять) гривень 00 копійок на умовах, передбачених кредитним договором" (п. 1).

Інші умови договору залишаються без змін (п. 2). Додатковий договір є невід?ємною та обов'язковою до виконання частиною договору (п. 3). Додатковий договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та є невід'ємною частиною договору (п. 4).

14.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави майна з метою забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року.

Згідно цього договору застави визначено, що у порядку та на умовах, передбачених договором, заставою забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору, зокрема, зобов?язання заставодавця : повернути кредит з максимальною сумою 700 000,00 грн. або еквівалент цієї суми в доларах США по курсу НБУ, встановленому на дату підписання додаткового договору, що складає 87 667 долари США 37 центів на умовах, передбачених кредитним договором; сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 17,89 % процента річних; у разі порушення умов кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню у строки, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (п. п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3).

Також 24.10.2012 року та 28.12.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кросна" та публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" укладені додаткові договори до договору застави майна від 14.04.2012 року, які тотожні за змістом до додаткових договорів від 24.10.2012 року та від 28.12.2012 року до договору застави від 27.10.2011 року.

14.04.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави корпоративних прав стосовно забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року.

Також до цього договору укладені додаткові договори від 24.10.2012 року та від 28.12.2012 року.

26.04.2013 року позивач звернувся до відповідача та поручителів із вимогою щодо сплати коштів згідно кредитного договору № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року в сумі 894 378,84 грн., з яких : 695 169,00 грн. - кредиту, 92 360,84 грн. - нарахованих поточних та прострочених відсотків, 94 335,96 грн. - пені по невиплаченим процентам, 12 513,04 грн. - пені за неповернуті кредитні кошти.

Направлення вказаної вимоги відповідачу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04213 05003501.

04.02.2014 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір про внесення змін до договору застави майна від 27.10.2011 року.

Як зазначалося вище, з метою встановлення достовірності обставин по справі, що вимагало спеціальних знань ухвалою суду від 08.10.2013 року було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно вказаної ухвали на розгляд експертизи судом поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджується згідно наданих позивачем документів до позову основна заборгованість відповідача по тілу кредиту за кредитним договором № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року в сумі 695 169,00 грн.?

2) Чи відповідають дійсності суми нарахованих процентів та пені за прострочену заборгованість по відсоткам згідно договору № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року (п. п. 1.2.4, 2.2, 4.2.3, 6.1) та додаткових договорів до кредитного договору від 24.10.2012 року та від 28.12.2012 року?

3) Перевірити правильність нарахування пені за прострочену заборгованість по кредиту та встановити її фактичну суму із застосування подвійної облікової ставки НБУ та врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За результатами проведення вказаної експертизи, зазначеною експертною установою надано суду висновок експерта № 1928/13-21 від 19.08.2014 року по справі № 902/1116/13, який надійшов до суду супровідним листом № 1928/13-21 від 19.08.2014 року (т. 2, а.с. 207-230). Вказаним висновком визначено наступне.

За результатами дослідження меморіальних ордерів та виписок банку по рахункам № 20624110191477, № 20679110191477 за період з 27.10.2011 року по 01.08.2013 року документально підтверджується визначена ПАТ "Банк Альянс" в розрахунку заборгованості станом на 31 липня 2013 року заборгованість ТОВ "Кросна" по кредиту (тілу кредиту) за кредитним договором № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року з урахуванням додаткових угод до нього в сумі 695 169,00 грн. (432 900,00 грн. + 263 769,00 грн. - 1500,00 грн.).

Також за результатами дослідження меморіальних ордерів та виписок банку по рахункам № 260023011477 (UAN), № 20680110191477 (UAN), № 20691110191477 (UAN), № 260013021477 (USD), 29090110191477 (USD), № 20680110191477 (USD), 2061110191477 ( USD ) за період з 27.10.2011 року по 31.07.2013 року документально підтверджується визначена в розрахунку заборгованості (т.1, а.с. 50), станом на 31 липня 2013 року заборгованість ТОВ "Кросна" по нарахованим відсоткам за кредитним договором № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року з урахуванням додаткових угод до нього в сумі 127 397,35 грн. (171 145,30 грн. - 68 377,02 грн. + 8 477,24 гри. + 16 181,83 грн.).

Нарахування ПАТ "Банк Альянс" пені за прострочену заборгованість по тілу кредиту в розрахунку заборгованості ТОВ "Кросна" перед ПАТ "Банк Альянс", станом на 31 липня 2013 року (т.1, а.с. 50) відповідає умовам п.п. 4.2.3. кредитного договору № 11-019/ЮК від 27 жовтня 2011 року.

Згідно наданої на дослідження виписки банку по рахунку № 63979902 (UAN), за період з 27.10.2011 року по 31.07.2013 року ПАТ "Банк Альянс" не здійснював нарахування пені на прострочену заборгованість по кредиту (тіло кредиту) за кредитним договором № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року.

За результатами проведеного розрахунку, заборгованість ТОВ "Кросна" перед ПАТ "Банк Альянс" зі сплати пені за прострочену заборгованість по тілу кредиту та пені за прострочену заборгованість по відсоткам, станом на 31 липня 2013 року із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ та врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України становить 34 712,04 грн., з якої : 27 381,93 грн. - пені за прострочену заборгованість по тілу кредиту та 7 330,11 грн. - пені за прострочену заборгованість по відсоткам.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов таких висновків.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання кредитних коштів та їх повернення.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, 27.10.2011 року між публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кросна" (позичальник) укладено кредитний договір № 11-019/ЮК та додаткові договори до нього згідно яких позивачем надано відповідачу кредитні кошти в сумі 696 669,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.08.2013 року.

Згідно вказаної банківської виписки, відповідач за наданий кредит розрахувався частково в сумі 1 500,00 грн., в зв'язку з чим, сума боргу по тілу кредиту склала 695 169,00 грн. (696 669,00 грн. - 1 500,00 грн.).

Також відповідачем було сплачено позивачу кошти в сумі 117 000,00 грн., що підтверджується зазначеними вище квитанціями.

Водночас, за змістом заяви про зменшення розміру позовних вимог № 02/9-997 від 07.10.2014 року, дану суму коштів в розмірі 117 000,00 грн. зараховано на погашення пені та відсотків, а саме : 22 602,64 грн. в рахунок погашення пені за прострочену заборгованість по кредиту та 94 397,36 грн. в рахунок погашення простроченої заборгованості за відсотками.

Слід зазначити, що вказане зарахування коштів не суперечить п. 6.2 кредитного договору № 11-019/ЮК від 27.10.2011 року.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір , - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Згідно ч. 5 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

При досліджені висновку експерта № 1928/13-21 від 19.08.2014 року, судом встановлено, що у ньому в повному обсязі відображені усі наявні платіжні документи із зазначенням аркушів справи та зазначено документи наданні сторонами для проведення експертизи, які містяться у справі.

Станом на 07.08.2013 року (день звернення з позовом до суду) та згідно заяви про зменшення позовних вимог, сума основного боргу за кредитом склала 695 169,00 грн., яка підтверджена зазначеним висновком експерта.

Відповідач доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже позовна вимога позивача про стягнення основної заборгованості за кредитом у сумі 695 169,00 грн., підлягає задоволенню повністю. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Також, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 33 000,00 грн. - простроченої заборгованості за відсотками; 179757,03 грн. - пені за прострочену заборгованість по відсоткам та 590 536,42 грн. - пені за прострочену заборгованість по кредиту.

Пунктом 4.2.9 договору № 11-019/ЮК позивач та відповідач узгодили, що у разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником пунктів 5.1.7.-5.1.10 та будь-яких інших умов договору та додаткових договорів до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому, позичальник сплачує пеню 0,9 % (нуль цілих дев'ять десятих) від суми заборгованості по кредиту за кожен день вищезазначеного невиконання та/або неналежного виконання, що визначається банком.

Водночас, суд звертає увагу на судову практику викладену в абз. 7 п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 року, щодо розміру пені, який має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (див. постанову Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі N 25/187).

Тотожні приписи наведені в п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17 грудня 2013 року, за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

За приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17 грудня 2013 року, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За змістом Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. (ст. 1); розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (ст. 3).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, позивачем нарахована пеня із застосуванням ставки пені в розмірі 0,90 % згідно умов кредитного договору.

Однак відповідне нарахування суперечить наведеним вище приписам законодавства.

Експертним висновком в результаті дослідження встановлено та документально підтверджено наступну заборгованість відповідача перед позивачем, а саме : 127 397,35 грн. - нарахованих відсотків, 27 381,93 грн. - пені за прострочену заборгованість по тілу кредиту та 7 330,11 грн. - пені за прострочену заборгованість по відсоткам.

При цьому, експертом зазначено, що згідно розрахунку позивача (т.1, а.с. 50) документально підтверджується сума нарахованих відсотків (в розрахунку вказано 127397,36 грн.).

Зокрема, експертом у висновку вказано, що сума нарахованих відсотків становить 127 397,35 грн., яка розрахована наступним чином : 171 145,30 грн. - 68 377,02 грн. + 8477,24 грн. + 16 181,83 грн..

Однак, суд перевіривши наведений розрахунок, встановив, що сума нарахованих відсотків складає 127 427,35 грн..

Разом з тим, беручи до уваги, що експертом підтверджено нараховані відсотки, які вказані позивачем в розрахунку в сумі 127 397,36 грн. та позивачем зараховано в рахунок погашення простроченої заборгованості по відсоткам 94 397,36 грн., в зв'язку з чим, сума боргу по відсоткам склала 33 000,00 грн. (127 397,36 грн. - 94 397,36 грн.), яка підлягає задоволенню.

Також, зважаючи на те, що експертом визначено 27 381,93 грн. - пені за прострочену заборгованість по тілу кредиту та позивачем зараховано 22 602,64 грн. в рахунок часткового погашення даної пені, в зв'язку з чим, сума пені за прострочену заборгованість по тілу кредиту склала 4 779,29 грн. ( 27 381,93 грн. - 22 602,64 грн.).

Суд перевіривши, решту нарахувань проведених експертом в сукупності з матеріалами справи, дійшов висновку, що вказані нарахування відповідають вимогам законодавства, обставинам справи та наданим доказам.

Враховуючи викладене, в задоволенні пені за прострочену заборгованість по кредиту в сумі 585 757,13 грн. (590 536,42 грн. - 4 779,29 грн.) та пені по відсоткам в сумі 172426,92 грн. (179 757,03 грн. - 7 330,11 грн.) слід відмовити.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення пені за прострочену заборгованість по відсоткам та кредиту підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, оскільки, відповідач не розрахувався у повному обсязі за наданий кредит, відповідно до умов кредитного договору, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з нього на користь позивача наступних нарахувань : 33 000,00 грн. - нарахованих відсотків, 7 330,11 грн. - пені за прострочену заборгованість по відсоткам та 4 779,29 грн. - пені за прострочену заборгованість по тілу кредиту.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 14 805,57 грн. (740 278,40 грн. * 29969,25 грн. / 1 498 462,45 грн.) покладаються на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Згідно абз. 5 п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року, після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Судом встановлено, що згідно висновку експерта експертні послуги в сумі 11 776,00 грн. оплачені відповідачем в повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи , послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов в даній справі задоволено частково, а також, беручи до уваги наведені приписи законодавства та подані докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для розподілу витрат на експертизу пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме : 5 817,64 грн. (740 278,40 грн. * 11 776,00 грн. / 1 498 462,45 грн.) підлягає покладенню на позивача.

Окрім того, оскільки позивачем сплачено судовий збір у сумі 32 309,25 грн. за платіжним дорученням № 720 від 01.08.2013 року та ним подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (2 % із суми 1 498 462,45 грн. складає 29 969,25 грн.), судовий збір у розмірі 2 340,00 грн. (32 309,25 грн. - 29 969,25 грн.), підлягає поверненню за ухвалою суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кросна" (код ЄДРПОУ 30164526, 21032, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 16) на користь публічного акціонерного товариства "Банк Альянс" (код ЄДРПОУ 14360506, 04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8, корпус, 16-А) 695 169,00 грн. - тіла кредиту, 33 000,00 грн. - простроченої заборгованості за відсотками, 7 330,11 - пені за прострочену заборгованість по відсотках, 4 779,29 грн. - пені за прострочену заборгованість по тілу кредиту, 14 805,57 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 585 757,13 грн. - пені по тілу кредиту та 172 426,92 грн. - пені по відсотках.

4. Стягнути публічного акціонерного товариства "Банк Альянс" (код ЄДРПОУ 14360506, 04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8, корпус, 16-А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кросна" (код ЄДРПОУ 30164526, 21032, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 16) 5 817,64 грн. - по оплаті експертних послуг.

5. Повернути публічному акціонерному товариству "Банк Альянс" (код ЄДРПОУ 14360506, 04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8, корпус, 16-А) з Державного бюджету України 2 340,00 грн. сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 720 від 01.08.2013 року, про що видати відповідну ухвалу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 жовтня 2014 р.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Суддя Банасько О.О.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи