Рішення

від 06.10.2014 по справі 910/9332/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9332/14 06.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Волюрм» до 1. Київської міської ради 2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання права та зобов'язання вчинити дії Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача 1:Телицька В.А. від відповідача 2:Якимець О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волюрм» (надалі - «Товариство») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 25.08.2005 р., позивачем набуто переважне право на укладення договору купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки, що знаходиться за адресою: просп. Героїв Сталінграду, 2 у Оболонському районі м. Києва, загальною площею 1 220,0 кв.м, цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер - 8 000 000 000:78:094:0017. Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати умови угоди №218 від 20.11.2003 р. в частині організації в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації, а також зобов'язати утриматися від вчинення дій щодо передачі права власності та/або користування третім особам.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 23.07.2014 р. у зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання та неподанням ним витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2014 р. залежно до участі у справі в якості відповідача 2 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи відкладено на 18.08.2014 р.

В судовому засіданні 18.08.2014 р. представником відповідача 1 надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що позивач на сьогоднішній день не являється орендарем спірної земельної ділянки, оскільки 19.06.2013 р. таку земельну ділянку їм було повернуто на користь Київської міської ради.

Увалами господарського суду міста Києва від 18.08.2014 р. та 10.09.2014 р. розгляд справи відкладався на 10.09.2014 р. та 06.10.2014 р. відповідно.

Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №31352510, в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідачів 1 та 2 в судове засідання з'явилися, надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечували повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради №419-5/1829 від 15.07.2004 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» передано Товариству у короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на просп. Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва за рахунок частини земель, наданих Оболонський районній у м. Києві державній адміністрації відповідно до п. 31 рішення Київської міської ради №85/1519 від 08.11.2001 р.

На підставі вказаного рішення 25.08.2005 р. між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 20.09.2005 р. за №78-6-00308 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі - «Договір оренди»).

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - просп. Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва; - розмір - 1 220 кв.м; - цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції; - кадастровий номер: 8 000 000 000:78:094:0017.

Пунктом 3.1 Договору оренди визначено, що його укладено строком на 1 рік.

Згідно з п. 11.7 Договору оренди після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю підстав, на думку позивача, для визнання за ним першочергового права на укладення договору купівлі-продажу (оренди) спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради №419-5/1829 від 15.07.2004 р. передано Товариству у короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на просп. Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва.

На підставі вказаного рішення 25.08.2005 р. між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено Договір оренди.

Вказаний Договір оренди був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 20.09.2005 р. за №78-6-00308, а відтак на підставі приписів ст. 18 Закону України «Про оренду землі» набрав чинності саме з вказаного моменту.

Пунктом 3.1 Договору оренди визначено, що його укладено строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Пунктом 11.7 Договору оренди визначено, що після закінчення строку, на який його було укладено, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Листом №31 від 04.09.2006 р. (тобто, з пропуском встановленого приписами п. 11.7 Договору оренди строку) позивач звернувся до Київської міської ради з метою продовження дії Договору оренди.

За змістом ч. 4 п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України «Про оренду землі», судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, на момент закінчення строку дії Договору оренди приписи ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачали автоматичного поновлення дії договору оренди, відтак реалізація переважного права на поновлення Договору оренди пов'язувалася з наявністю відповідного рішення Київської міської ради.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін, яке з боку уповноваженого органу оформляється відповідним рішенням.

За відсутності такого рішення зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або ж його поновити неможливо, оскільки це суперечить вимогам законодавства, так як відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 11.09.2014 р. у справі № 914/533/14.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту прийняття Київською міською радою відповідного рішення про поновлення дії Договору оренди.

Більш того, рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2013 р. у справі №910/4196/13, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України, позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Волюрм» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1 220 кв.м., яка розташована на проспекті Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:78:094:0017, вартістю 4 070 053,93 грн.

На виконання вказаних рішення та постанови 30.04.2013 р. господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ про зобов'язання Товариства повернути Київській міській раді спірну земельну ділянку.

Суд відзначає, що в матеріалах справи наявна постанова відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції від 19.06.2013 р. про закінчення виконавчого провадження ВП№38283940 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 30.04.2013 р. у справі №910/4196/13. Вказане виконавче провадження було закінчене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним виконання судового рішення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що як на момент звернення позивача до суду, так і на момент винесення рішення у даній справі, Товариство не було орендарем спірної земельної ділянки площею 1 220 кв.м., яка розташована на проспекті Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:78:094:0017.

Тобто, на момент звернення Товариства до суду спірна земельна ділянка була повернута орендодавцеві за Договором оренди, а за відсутності належних доказів прийняття ним відповідного рішення про поновлення дії Договору оренди або укладення з Товариством нового договору оренди, позовні вимоги Товариства про визнання за ним першочергового права на укладення договору купівлі-продажу (оренди) такої земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача 1 утриматися від вчинення дій щодо передачі права власності та/або користування спірною земельною ділянкою третім особам задоволенню не підлягає, оскільки Київська міська рада при здійсненні повноважень власника землі є вільною у реалізації права розпоряджатись землею та вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права користуватись землею, в порядку встановленому законом.

Крім того, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Київської міської ради виконати умови угоди №218 від 20.11.2003 р. в частині організації в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації, оскільки Київська міська рада не являється стороною такого договору, а позовні вимоги до сторони такого договору (Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) позивачем не пред'являлися.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Волюрм» у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Волюрм» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.10.2014 р.

Суддя В.П. Босий