Постанова

від 10.12.2014 по справі 910/9332/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа№ 910/9332/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЮРМ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014р. у справі №910/9332/14 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЮРМ»

до 1. Київської міської ради

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання права та зобов'язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача (скаржник): не з'явились;

від відповідача-1: Рог О.В. (довіреність № 225-КР-1124 від 30.09.2014р.);

від відповідача-2: Якимець О.І. (довіреність № 08703-13239 від 26.11.2014р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЮРМ».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЮРМ», у якій скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014р. у справі № 910/4196/14 скасувати повністю та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ВОЛЮРМ» до Київської міської задовольнити повністю, а саме:

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛЮРМ» першочергове право на укладення договору купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки, що знаходиться за адресою: проспект Героїв Сталінграда 2 у Оболонському районі м. Києва, розмір 1 220 кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер - 8 000000000:78:094:0017;

- зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати умови угоди № 218 від 20.11.2003р. в частині організації в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу вищевказаної земельної ділянки в максимально короткі терміни;

- зобов'язати Київську міську раду утриматись від вчинення дій щодо передачі права власності та/або користування щодо оспорюваної земельної ділянки третім особам.

Посилаючись на дотримання положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» скаржник стверджує, що факту направлення письмового заперечення Київською міською радою, як орендодавцем, та отримання даного заперечення ТОВ «Волюрм», як орендарем місця не мало, відповідно з моменту спливу строку договору оренди земельної ділянки Київська міська рада не зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волюрм» із запереченнями про продовження дії договору, а також не вимагала звільнити земельну ділянку.

Окрім того, згідно доводів апеляційної скарги, ТОВ «ВОЛЮРМ» відповідно до угоди № 218 від 20.11.2003р. укладеної з Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, на рахунок КМДА були сплачені кошти в розмірі 109 683 грн. в якості авансу на викуп земельної ділянки; згідно з п. 5 угоди № 218 кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються товариству, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, тоді як Київська міська рада не виконала взятих на себе зобов'язань щодо продажу земельної ділянки позивачу; авансові платежі також не було повернуто.

Представники відповідачів в судовому засідання стверджували про необґрунтованість доводів апелянта, законність винесеного судового рішення при вірному встановленні всіх обставин справи.

В судове засідання не з'явились представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЮРМ», однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судом взято до уваги клопотання позивача про перенесення судового засідання у зв'язку з тим, що позивачем вживаються необхідні заходи щодо збирання додаткової інформації у справі, однак наведені обставини не є перешкодою для перегляду прийнятого судом рішення у апеляційному порядку, а відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст. 77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо.

Вимог ухвали суду від 31.10.2014р. скаржником не виконано, суду не повідомлено причин неможливості подати суду відповідні документи підприємства підтверджуючі обставини викладені позивачем ще у позовній заяві (виписки з рахунку, платіжні доручення про виконання умов п. 2, 3 угоди № 218 від 20.11.2003р.) після отримання ухвали суду та впродовж майже півтора місяця до призначеної дати судового засідання.

Враховуючи достатню кількість часу при отриманні ухвали ТОВ «ВОЛЮРМ» 03.11.2014р. виконати вимоги суду, подати до суду чи надіслати поштою відповідні пояснення та документи (протягом півтора місяця до призначеної судом дати розгляду) суд розцінює дії скаржника як такі, що спрямовані на затягування розгляду апеляційної скарги при визначених процесуальним законом строках, та недобросовісне ставлення позивачем до своїх процесуальних обов'язків.

У апеляційній скарзі викладені підстави з яких, за твердженням скаржника підлягає скасуванню прийняте судом першої інстанції рішення у справі, такі суду є зрозумілими, не потребують додаткового роз'яснення представником, а розгляд апеляційної скарги здійснюється при належному забезпеченні позивача можливістю у встановленому та передбаченому процесуальним законом порядку реалізувати свої права як сторони у справі.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників відповідачів та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що відповідно до рішення Київської міської ради №419-5/1829 від 15.07.2004р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» позивачу передано у короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на просп. Героїв Сталінграда, 2 у Оболонському районі м. Києва за рахунок частини земель, наданих Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації відповідно до п. 31 рішення Київської міської ради №85/1519 від 08.11.2001р..

25.08.2005р. між Київською міською радою, як орендодавцем та ТОВ «ВОЛЮРМ», як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 20.09.2005р. за №78-6-00308 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно п. 3.1 вказаного договору оренди його укладено строком на 1 рік, у п. 11.7 договору оренди передбачені умови поновлення договору згідно з якими:

- після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

- у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

З посиланням на дотримання зазначених умов договору, а також порядку встановленого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивачем заявлені вимоги визнати за ТОВ «ВОЛЮРМ» першочергове право на укладення договору купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки, що знаходиться за адресою: проспект Героїв Сталінграда 2 у Оболонському районі м. Києва, розмір 1 220 кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації і обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер - 8000000000:78:094:0017.

Натомість, у рішенні суду першої інстанції вірно зазначено, що до Київської міської ради позивач звернувся про продовження дії договору оренди з листом № 31 від 04.09.2006р., тобто, з пропуском встановленого приписами п. 11.7 договору оренди строку. Зазначених обставин позивачем не спростовано і під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку, матеріали справи не містять документів підтверджуючих дотримання умови договору в частині звернення про продовження дії договору не пізніше трьох місяців до закінчення договору, при закінченні строку договору 20.09.2006р. (п. 3.1, 11.3 договору, ст. 18 Закону України «Про оренду землі»).

Обгрунтованим є, також, посилання суду першої інстанції на положення ч. 4 п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» згідно з якими:

- до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України «Про оренду землі», судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Оскільки, спір у справі стосується виникнення переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, що мало бути реалізовано позивачем в періоді до 20.06.2006р. (не пізніше 3 місяців до закінчення строку договору оренди відповідно до умов п. 11.7 договору), судом першої інстанції обґрунтовано враховано наведені приписи постанови пленуму ВГСУ та застосовано у спірних відносинах редакцію ст. 33 Закону України «Про оренду землі» до внесення змін законом від 17.02.2011р..

Рішення Київською міською радою, як орендодавцем земельної ділянки по договору оренди від 25.08.2005р. про поновлення дії цього договору не приймалось, зазначені обставини не спростовані при розгляді справи в суді першої інстанції, а також під час перегляду справи в апеляційному порядку.

При цьому, до справи відповідачем долучено постанову відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції від 19.06.2013р. про закінчення виконавчого провадження ВП№38283940 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.04.2013р. у справі №910/4196/13.

Вказане виконавче провадження було закінчене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним виконання судового рішення; судовим рішенням у справі №910/4196/13 зобов'язано ТОВ «ВОЛЮРМ» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1 220 кв. м. на пр. Г. Сталінграда 2 у Оболонському районі міста Києва.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду спірна земельна ділянка була повернута орендодавцеві за договором оренди, а при обставинах порушення встановленого договором строку щодо реалізації переважного права на поновлення дії договору оренди та за відсутності належних доказів прийняття Київською міською радою відповідного рішення про поновлення дії договору оренди або укладення з позивачем нового договору оренди, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог позивача про визнання за позивачем першочергового права на укладення договору купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зверненні до суду з позовною заявою, стверджуючи про виконання ТОВ «ВОЛЮРМ» своїх зобов'язань за угодою № 218 від 20.11.2003р. та наявності у зв'язку з цим права вимоги до відповідача, позивач зобов'язаний був представити суду документи підтверджуючі сплату коштів у сумі 109 683 грн. та підтверджуючі документи про надання копії платіжного доручення до Головного управління земельних ресурсів.

Натомість про виконання позивачем умов п. 2, 3 угоди № 218 від 20.11.2003р. свідчать лише його твердження у позовній заяві та апеляційній скарзі, що не може бути прийнято судом в якості належного доказу, а на обов'язкові до виконання в силу норм процесуального закону (ст. 4-5, ст. 115 ГПК України) вимоги суду (ухвала від 31.10.2014р.) позивачем до суду таких не надано.

Вимоги позивача викладені в апеляційній скарзі зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати умови угоди № 218 від 20.11.2003р. в частині організації в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу вищевказаної земельної ділянки в максимально короткі терміни не були предметом розгляду в суді першої інстанції, та з огляду на приписи ч. 3 ст. 101 ГПК України не приймаються і не розглядаються в апеляційній інстанції.

Зазначені вимоги заявлені позивачем до Київської міської ради, а залучення судом першої інстанції до участі у справі відповідачем-2 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтверджує дотримання судом першої інстанції вимог процесуального закону при встановленні наявності для цього підстав (розгляд вимог позивача у відношенні угоди укладеної за участю іншої особи аніж відповідач у справі), що в свою чергу не надає права господарському суду розглядати вимоги позивача у відношенні до цієї особи за обставин, якщо такі не заявляються позивачем.

Правом на зміну позовних вимог наділений виключно позивач, яким обирається відповідний спосіб захисту від порушень його прав шляхом пред'явлення вимог особі, яка має відповідати за таке порушення.

В силу положень ч. 4 ст. 24 ГПК України, про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Матеріали справи не містять заяв позивача про зміну позовних вимог після винесення судом ухвали від 23.07.2014р. якою до участі у справі відповідачем-2 залучено Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в цій частині не свідчать про порушення судом першої інстанції вимог процесуального права.

Встановивши, що Київська міська рада не являється стороною угоди № 218 від 20.11.2003р., а позовні вимоги до сторони такого договору (Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) позивачем не пред'являлися, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог про зобов'язання Київської міської ради виконати умови угоди №218 від 20.11.2003р. в частині організації в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації.

В свою чергу, на виконання вимог суду (ухвала від 31.10.2014р.) Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомлено, що відповідно до п. 4 Угоди від 20.11.2003р. № 218 укладеної з ТОВ «ВОЛЮРМ» про сплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки на просп. Героїв Сталінграду 2 в Оболонському районі, було проведено тендер з визначення виконавця з підготовки земельної ділянки до продажу; Приватним акціонерним товариством «Інститут землевпорядних технологій» (переможцем тендера), була визначена ринкова вартість земельної ділянки на дату 29.03.2006, яка складала 1 834 700 грн; матеріали з продажу земельної ділянки (звіт про експертну грошову оцінку та технічна документація з продажу земельної ділянки) були передані до Департаменту земельних ресурсів для подальшого опрацювання.

Право позивача на оренду земельної ділянки площею 1 220 кв. м. на пр. Г. Сталінграда 2 у Оболонському районі міста Києва, яке виникло з договору оренди від 25.08.2005р. припинено, останній не вправі вимагати зобов'язати Київську міську раду утриматися від вчинення дій щодо передачі права власності та/або користування спірною земельною ділянкою третім особам, оскільки Київська міська рада при здійсненні повноважень власника землі є вільною у реалізації права розпоряджатись землею та вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права користуватись землею, в порядку встановленому законом.

Наявність відповідних повноважень Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не звільняє позивача від дотримання регламентованого законодавством порядку щодо вирішення питання про надання земельної ділянки у користування чи у власність на загальних засадах, та не наділяє позивача правом вимоги про утримання від вчинення дій щодо передачі права власності та/або користування спірною земельною ділянкою третім особам.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЮРМ» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2014 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЮРМ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2014р. у справі № 910/9332/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/9332/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала