Постанова

від 30.09.2014 по справі 911/343/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа№ 911/343/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Гарник Л.Л.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання - Атарщіковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Київської області від 13.05.2014 року

по справі № 911/343/14 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп", організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права в розмірі 97 440,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Молчанов П.В., довіреність б/н від 13.05.2014

від відповідача (апелянта): не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 13.05.2014 по справі № 911/343/14 (суддя Подоляк Ю.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп", організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" задоволено частково та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 24360,00 грн. компенсації за порушенням майнових прав суб'єкта авторського права, 487,20 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції з посиланням на приписи ст.ст. 15, 32, 50 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 441, 443 Цивільного кодексу України та з урахуванням положень укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" та приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" договору №АВ-01/07 про управління майновими авторськими правами від 07.09.2012, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача компенсації за порушенням майнових прав суб'єкта авторського права в розмірі 24360,00 грн., а в решті позовних вимог суд відмовив з огляду на їх недоведеність.

Не погоджуючись з вказаним рішенням фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги фізична особа-підприємець ОСОБА_2 вважає, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції вказувалось про використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 при здійсненні нею господарської діяльності (торгівлі алкоголем) музичних творів, майнових та авторських прав, які належать позивачеві та ненадання відповідачем доказів укладання угод із позивачем щодо використання вищевказаних музичних творів, майнові права на які начебто належать товариству з обмеженою відповідальністю «Юніверс Медіа Груп».

Крім того, на думку скаржника, ним під час розгляду справи до місцевого господарського суду були надані докази того, що за адресою своєї господарської діяльності, яка вказана у акті фіксації №23/08/13 від 09.08.2013, складеного представником організації колективного управління авторськими і суміжними правами: АДРЕСА_1, знаходиться комплекс господарських приміщень «ІНФОРМАЦІЯ_1», до якого входить магазин, мийка автомобілів, сауна, бар, готель, кафе, власником якого являється ОСОБА_5, який уклав договори оренди частини приміщень із багатьма суб'єктами господарювання (приватними підприємцями), кожен із яких займається власною господарською діяльністю і не несе відповідальності, в тому числі матеріальної, за дії іншого, а відтак, скаржник вважає, що відеозйомка здійснювалась у суміжних приміщеннях, які перебували в оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_15, який відповідно здійснював власну господарську діяльність на орендованій ним площі.

Скаржник вказує, що позивач достовірно не з'ясував обставини використання музичних творів, майнові права на які належать йому та безпідставно пов'язав порушення його майнових прав з апелянтом.

Крім того, апелянт вважає проведену представником позивача відеозйомку незаконною та протиправною, а надані ним докази спростовують твердження позивача про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Крім того, на думку скаржника, при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого стягнуто з останнього 24360,00 грн. компенсації за порушенням майнових прав суб'єкта авторського права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 колегією суддів у складі: головуючого судді - Копитової О.С., суддів: Гарник Л.Л., Остапенка О.М. відновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.09.2014.

Ухвалою суду від 16.09.2014 в зв'язку з неявкою представника апелянта розгляд апеляційної скарги було відкладено на 30.09.2014.

В судове засідання призначене на 30.09.2014 представник апелянта не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими апелянта повідомлялось про розгляд його апеляційної скарги, надсилались їй за адресою реєстрації визначеній в Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак апелянт своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористалась.

Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі скаржника.

Присутній в судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення та заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав того, що всупереч приписів ст. 94 Господарського процесуального кодексу апелянтом не наведено доводи незаконності і необґрунтованості рішення місцевого господарського суду, а відтак і відсутні підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Крім того, позивач зазначив, що факт використання відповідачем (апелянтом) майнових прав суб'єкта авторського права підтверджується: актом фіксації № 23/08/13 від 09.08.2013, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами, яким встановлено що в приміщені кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою: АДРЕСА_1, в якому господарську діяльність здійснює ФО-П ОСОБА_2 вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою наявного в закладі обладнання, серед яких твори "ІНФОРМАЦІЯ_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" у виконанні ОСОБА_6, майнові авторські права на які належать позивачеві.

Також, позивач вважає, що посилання відповідача (скаржника) на те, що він користується частиною приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на умовах оренди не звільняє його від відповідальності за порушення майнових авторських прав, оскільки, в силу приписів Закону України «Про авторське право і суміжні права» не ставиться в залежність порушення майнових прав суб'єктів авторського права від того факту на яких умовах суб'єкт господарювання використовує приміщення, в якому публічно виконуються музичні твори. Доказів про здійснення діяльності іншими суб'єктами господарювання в зазначеному приміщенні із доданням відповідних планів, угод, дозвільних документів (торгівельних патентів) із яких би це вбачалось, відповідачем не надано.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп", організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (надалі по тексту позивач) просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі по тексту ФО-П - ОСОБА_2, відповідач, апелянт, скаржник) компенсацію у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права в розмірі 97440,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 09.08.2013 в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в якому здійснював свою господарську діяльність відповідач, публічно виконувались музичні твори за відсутності відповідного дозволу, майнові авторські права на які належать позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04.06.2010 втановлено, що відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Відповідно до п.п. "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Згідно наявних матеріалів справи, 07.09.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Груп" (видавник) та приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) було укладено договір № АВ-01/07 про управління майновими авторськими правами, відповідно до умов якого видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, перелік яких додається до цього договору, а саме дозволяти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання, а організація здійснює управління майновими авторськими правами видавника і збирання винагороди за використання творів наступними способами: публічне виконання, публічне сповіщення, відтворення в домашніх умовах за допомогою відповідного обладнання і матеріальних носіїв.

Згідно п. 3.2.7 вищезазначеного договору, у разі виявлення порушень майнових прав, видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді.

Видавник зобов'язаний декларувати відповідно до правил організації твори з каталогу, управління правами на які здійснюється організацією, за формою, наведеною в додатку № 1 до договору (п. 4.1.2 договору).

Додатковою угодою № 5 від 12.12.2013 до договору, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору № АВ-01/07 від 07.09.2012 до 31.12.2014.

У декларації музичних творів № 1 від 07.09.2012 до договору № АВ-01/07 від 07.09.2012 зазначено перелік музичних творів, права на які передаються в управління, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_4", у виконанні ОСОБА_6, автор музики - ОСОБА_7, автор тексту - ОСОБА_8; "ІНФОРМАЦІЯ_3", у виконанні ОСОБА_6, автор музики - ОСОБА_9, автор тексту - ОСОБА_10; "ІНФОРМАЦІЯ_2", у виконанні ОСОБА_6, автор музики - ОСОБА_11, автор тексту - ОСОБА_12; "ІНФОРМАЦІЯ_5", у виконанні ОСОБА_6, автор музики - ОСОБА_13, автор тексту - ОСОБА_14.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, 09.08.2013 представником приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство з авторських та суміжних прав" в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в якому здійснювала свою господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (відповідач) шляхом відеозапису відеокамерою Canon на носії інформації міні DVD-RW серійний номер MWB 6540109171918, було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів під назвами "ІНФОРМАЦІЯ_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" у виконанні ОСОБА_6, про що складено відповідний акт № 23/08/13 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 09.08.2013. При цьому, в акті зафіксовано, що публічне виконання зазначених музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу здійснюється за допомогою наявного в закладі обладнання.

На підтвердження здійснення 09.08.2013 в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, відповідачем господарської діяльності позивачем надано фіскальний чек від 09.08.2013 № 7473 та рахунок № 0000006741 від 09.08.2013, з яких вбачається, що 09.08.2013 в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою АДРЕСА_1 відповідачем було відпущено покупцю продукцію на суму 18,90 грн.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів (ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених ст.ст. 21 - 25 цього Закону.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Відповідно до вимог ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

У відповідності до п. 41 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 Цивільного кодексу України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

В своїй апеляційній скарзі ФО-П ОСОБА_2 заперечує проти рішення місцевого господарського суду та зазначає, що за адресою: Київська область, АДРЕСА_1, знаходиться комплекс господарських приміщень, до якого входять магазини, мийка автомобілів, сауна тощо, в кожному з перелічених приміщеннях різні особи здійснюють власну господарську діяльність, та стверджує, що наявний в матеріалах відеозапис здійснений в приміщенні, яке нею не використовується у своїй господарській діяльності, у зв'язку з чим, на думку апелянта, вказаний відеозапис та акт фіксації не підтверджують, що виконання музичних творів відтворювались в приміщенні, що орендує останій та при здійсненні нею своєї господарської діяльності.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, 16.04.2014 представником приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство з авторських та суміжних прав" повторно була проведена фіксація в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складено акт № 116/04/14 контрольного прослуховування прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 16.04.2014.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у процесі розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 13.05.2014 по справі № 911/343/14 поданої відповідачем, досліджені надані відеозаписи фіксації факту порушення ФО-П ОСОБА_2 авторських прав на публічне виконання музичних творів, та встановлено наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, останній проводився в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та здійснювався при звучанні музичних творів під назвами "ІНФОРМАЦІЯ_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" у виконанні ОСОБА_6.

Доказів того, що 09.08.2013 в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в якому зафіксовано використання зазначених музичних творів, господарську діяльність здійснювала інша особа, а не ФО-П ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Не надано зазначених доказів і апеляційному суду.

Враховуючи той факт, що доводи зазначені в апеляційній скарзі не спростовують виявлені факти публічного використання апелянтом зазначених творів, які викладені в акті фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань № 23/08/13 від 09.08.2013, колегія суддів їх відхиляє та не приймає до уваги при перегляді оскаржуваного рішення.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з наявних в матеріалах доказів, зокрема, договору оренди, плану схеми будівлі, апелянт за договором оренди приміщення № ЗЮ-4 від 01.01.2012, укладеного між скаржником та приватним підприємцем ОСОБА_5, орендував у останнього, зокрема, приміщення за адресою: АДРЕСА_1, розташоване на першому поверсі загальною площею 52,2 кв.м. та в цокольному поверсі загальною площею 20,6 кв.м.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи відеозаписів, вони здійснені в орендованому ФО-П ОСОБА_2 цокольному приміщенні. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Не надано зазначених доказів і апеляційному суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт використання відповідачем 09.08.2013 музичних творів під назвами "ІНФОРМАЦІЯ_3" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" у виконанні ОСОБА_6 в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в якому відповідач здійснював господарську діяльність, без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Згідно п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Приписами п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом визначено суму компенсації у розмірі 97400,00 грн., виходячи з того, що відповідач припустився порушення щодо двох музичних творів, авторами тексту яких виступають чотири особи, авторами музики зазначених творів виступають також чотири особи. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 становив 1218,00 грн., а відтак, заявлений до стягнення позивачем розмір компенсації складає: 10 /мінімальних заробітних плат/ х 8 /авторів/ х 1218 грн. /мінімальна заробітна плата/ = 97440 грн.

Відповідно до п.п. 51.2 п. 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Згідно п.п. 51.3 п. 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Враховуючи вищевикладене, зокрема той факт, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 припустилась порушення у вигляді одноразового використання об'єктів авторського права щодо музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_3", у виконанні ОСОБА_6, за відсутністю раніше вчинених нею порушень прав позивача на вказані твори, незначний дохід отриманий внаслідок вказаного правопорушення, відсутністю значних збитків потерпілих осіб, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає компенсація за порушенням майнових прав суб'єкта авторського права в розмірі 24360 грн. (10 мінімальних заробітних плат х 2 музичних твори = 24360 грн.), як про то зазначив місцевий господарський суд, а відтак погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані та такі, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог господарський суд Київської області правомірно відмовив в зв'язку з їх недоведеністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів не вбачає порушень норм діючого законодавства, вчинених місцевим судом при прийнятті рішення від 13.05.2014 року по справі № 911/343/14 і відповідно підстави для скасування зазначеного рішення відсутні. Підставності своїх вимог поданими доказами апелянтом не доведено.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 13.05.2014 по справі № 911/343/14 - без змін.

Матеріали справи № 911/343/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді Л.Л. Гарник

О.М. Остапенко