Постанова

від 01.10.2014 по справі 910/20160/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа№ 910/20160/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13 (суддя Чинчин О.В.)

при секретарі судового засідання Шевченко Н.В.

за участю представників:

від прокуратури: Жовтун Н.Б. посвідчення від 21.08.2013 № 019901

від апелянта: Шайко С.В. довіреність від 05.03.2014 № б/н

Міхно С.П. - директор

від позивача: не з'явився

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві

до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський"

про стягнення шкоди, завданої державі порушенням вимог природоохоронного законодавства

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13 (суддя Чинчин О.В.) позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві задоволені повністю.

Так, наведеним рішенням стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" на користь Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 36 612,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 мотивоване тим, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження у поданих до суду документах: акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/1299, протокол № 003183 про адміністративне правопорушення складений стосовно голови правління Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" Міхно С.П., постанова про накладення адміністративного стягнення від 20.09.2013 № 003183, протокол № 003182 про адміністративне правопорушення складений стосовно голови правління Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" Міхно С.П., постанова про накладення адміністративного стягнення від 20.09.2013 № 003182, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Макарівський" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку апелянта, рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13 було прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що позивачем не було надіслано на адресу відповідача копію позовної заяви та доданих до неї додатків, у зв'язку з чим апелянт не мав можливості подати відзив на позовну заяву та 27.11.2013 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для можливості ознайомитися з матеріалами справи. Однак, 27.11.2013 судом місцевої інстанції було прийнято рішення, яким з позовні вимоги задоволено повністю. Крім того, апелянт зазначив, що акт перевірки вимог природоохоронного законодавства № 04/1299 та припис № 04/772-п за формою та змістом суперечить чинному законодавству, оскільки викладені в них факти не відповідають фактичним обставинам, а дії позивача щодо складання вказаних документів вчинені поза межами повноважень, визначених законодавством України.

Одночасно апелянт порушив клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги зазначивши, що строк на апеляційне оскарження пропущений ним із поважних причин, що пов'язано із затримкою у видачі оскаржуваного процесуального документу.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/20160/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 колегією суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І. Обслуговуючому кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 04.02.2014.

Представником апеллянта 04.02.2014 подано через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014, розгляд скарги відкладено на 11.03.2014.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012, для розгляду справи №910/20160/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Власов Ю.Л., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 прийнято справу № 910/20160/13 за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2013, до провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 08.04.2014.

11.03.2014 представником Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" подано через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги та клопотання про зупинення провадження у справі.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014, у зв'язку з виходом судді Шаптали Є.Ю. з відпустки, керуючись ст.ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014, для розгляду справи № 910/20160/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Власов Ю.Л., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2013 прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 апеляційне провадження у справі № 910/20160/13 зупинено до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/1880/14 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" до Державної екологічної інспекції в місті Києві про визнання протиправними дії.

16.07.2014 до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Державної екологічної інспекції в місті Києві про поновлення провадження у справі № 910/20160/13 з якого вбачається, що 25.03.2014 Окружним адміністративним судом міста Києва винесено постанову у справі № 826/1880/14.

З метою належного вирішення судом питання про поновлення провадження у справі № 910/20160/13 Київським апеляційним господарським судом направлено листа від 18.07.2014 до Державної екологічної інспекції в місті Києві з вимогою надати суду належним чином завірену копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/1880/14 та докази набуття нею законної сили.

08.08.2014 від Державної екологічної інспекції в місті Києві до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду повторно надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/20160/13 та належним чином завірена копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/1880/14.

08.08.2014 від Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/1880/14.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014, враховуючи перебування судді Власова Ю.Л. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/20160/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А. та Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 апеляційне провадження у справі № 910/20160/13 поновлено та призначено до розгляду на 01.10.2014.

В судовому засіданні 01.10.2014 апелянт підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13 та прийняти нове, якив в задовленні позовних вимог відмовити.

Представник прокуратури в судовому засіданні 01.10.2014 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 01.10.2014 позивач своїх представників не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи з 12.08.2013 по 30.08.2013 Державною екологічною інспекцією у місті Києві, на підставі направлення на перевірку № 1585 від 09.08.2013, проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" за адресою: вул. Отто Шмідта, 2/2 у Шевченківському районі м. Києва.

Під час проведення перевірки державними інспекторами Державної екологічної інспекції у місті Києві складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/1299, яким встановлено відсутність дозволу та лімітів на утворення та зберігання відходів на підприємстві, а також відсутність договорів на вивіз відходів. На території Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський» було виявлено складування будівельних матеріалів на відкритому грунті площею 452 кв.м.

30.08.2013 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва складено протокол № 003182 про адміністративне правопорушення стосовно голови правління Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" Міхно С.П., в якому зазначено, що останній допустив складування будівельних матеріалів на відкритому грунті на території Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський", що призвело до знищення газону площею 452 кв.м.

09.09.2013 винесено припис № 04/772п, яким приписано відповідачу в термін до 09.10.2013 отримати дозвіл на розміщення відходів та Ліміти на утворення та розміщення відходів на поточний рік; ліквідувати силування будівельних матеріалів на відкритому ґрунті; розробити План організації роботи у сфері поводження з відходами; визначити та погодити склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища; отримати паспорт місця видалення відходів; а з 09.09.2013 виконувати заходи з охорони земель, додержуватись екологічних нормативів при використанні та охороні земель, вести первинний поточний облік відходів, здійснювати заходи з утилізації відходів, подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами, вести реєстрові карти об'єктів утворення оброблення і утилізації відходів.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 003182 від 20.09. 2013, Міхно С.П., у зв'язку з тим, що допустив складування будівельних матеріалів на відкритому грунті на території Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський", що призвело до знищення газону площею 452 кв.м., визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок.

Також, 30.08.2013 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва складено протокол № 003183 про адміністративне правопорушення стосовно голови правління Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" Міхно С.П., в якому зазначено, що останній допустив відсутність на підприємстві дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013 рік.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 003183 від 20.09.2013, Міхно С.П., у зв'язку з тим, що допустив відсутність на підприємстві дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок.

У зв'язку із наведеним, державним інспектором з ОНПС було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 у редакції постанови КМУ від 28.12.2001 № 1789 із змінами внесеними постановою КМУ від 01.02.2012 № 111 та встановлено: 1) розмір школи, заподіяної державі внаслідок самовільного знищення 452 кв.м. газону звичайного внаслідок складування будівельних матеріалів на території ГБК «Макаровський» за адресою вул. Отто Шмідта, 2/2 у м. Києві в сумі 19 436,00 грн. (43,00 грн. х 452 кв.м.); 2) розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок складування будівельних матеріалів на відкритому ґрунті на території ГБК «Макаровський» за вищевказаною адресою в сумі 17 176,00 грн. (38,00 грн. х 452 кв.м.).

Враховуючи вищенаведене, Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" про стягнення шкоди, заподіяної державі в сумі 36 612,00 грн.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст. ст. 4, 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, як залучених в господарський обіг так і не використаних в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема, зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про відходи", з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи", зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що складування будівельних матеріалів на відкритому грунті на території Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" за адресою: вул. Отто Шмідта, 2/2 у Шевченківському районі м. Києва без дозволу та лімітів на утворення та розміщення відходів підтверджується: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/1299, протоколом № 003183 про адміністративне правопорушення складеним стосовно голови правління Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" Міхно С.П. та постановою про накладення адміністративного стягнення від 20 вересня 2013 року № 003183.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що складування будівельних матеріалів на відкритому грунті на території Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський", що призвело до знищення газону площею 452 кв.м. підтверджується: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/1299, протоколом № 003182 про адміністративне правопорушення складеним стосовно голови правління Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" Міхно С.П. та постановою про накладення адміністративного стягнення від 20 вересня 2013 року № 003182.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014 у справі № 826/1880/14 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції в м. Києві щодо проведення перевірки інспекторами Державної екологічної інспекції в м. Києві Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський», складання акту перевірки дотримання вимог дотримання природоохоронного законодавства Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський», від 12.08.13 - 30.08.2013 за № 04/1299, складання припису стосовно Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський» від 09.09.2013 за №04/772-п; визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський», від 12.08.13 - 30.08.2013 року за №04/1299, винесений Державною екологічною інспекцією в м. Києві та припис стосовно Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський» від 09.09.2013 р. за №04/772-п, винесений Державною екологічною інспекцією в м. Києві, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Статтею 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"визначено, що на об'єктах благоустрою забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 1 серпня 2006 р. N 1045, визначено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється, зокрема, за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера.

Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. Правил тримання зелених насаджень у населених пунктах України, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і підприємств та своєчасно видалені. У разі несвоєчасного видалення насаджень в охоронних зонах, коли дерева біля кореневої шийки досягли діаметра 5 см і більше, їх відновна вартість стягується в установленому порядку. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок їх власників або орендарів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Судом апеляційної інстанції було перевірено здійснені відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 у редакції постанови КМУ від 28.12.2001 № 1789 із змінами внесеними постановою КМУ від 01.02.2012 № 111 розрахунки позивача щодо нарахування розміру шкоди, завданої відповідачем державі та встановлено, що вони відповідають нормам чинного законодавства.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" про стягнення шкоди, завданої державі порушенням вимог природоохоронного законодавства в розмірі 36 612, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" підлягає стягненню завдана ним шкода навколишньому природному середовищу до Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва у розмірі 36 612, 00 грн.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не було надіслано на адресу Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" копію позовної заяви та доданих до неї додатків, у зв'язку з чим апелянт не мав можливості подати відзив на позовну заяву та 27.11.2013 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для можливості ознайомитися з матеріалами справи. Однак, 27.11.2013 судом місцевої інстанції було прийнято рішення, яким з позовні вимоги задоволено повністю, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" було надіслано копію позовної заяви та додані до неї додатки, що підтверджується оригіналами фіскального чеку № 1295 від 17.10.2013 та описом вкладеного у цінній лист від 17.10.2013, що спростовує вищевикладені твердження апелянта.

Серед іншого, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги тверджень відповідача про те, що акт перевірки вимог природоохоронного законодавства № 04/1299 та припис № 04/772-п за формою та змістом суперечить чинному законодавству, оскільки викладені в них факти не відповідають фактичним обставинам, з огляду на те, що відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського кодексу України, що підтверджують неправомірність наведених документів, факт правопорушення у сфері природоохоронного законодавства, установленого Державною екологічною інспекцією в місті Києві відповідачем не спростовано.

Також, щодо тверджень апелянта про те, що дії позивача щодо складання акту перевірки вимог природоохоронного законодавства № 04/1299 та припису № 04/772-п вчинені поза межами повноважень, визначених законодавством України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 5 Закону України від 25.06.1991, № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1264-XII) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі (ч. 1, 2 ст. 35 Закону № 1264-XII).

Повноваження позивача щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства передбачені Положенням про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 за №1347/20085 (далі - Положення).

Пунктом 2 Положення визначено, що Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

Відповідно до п. п. л) 4.2. п. 4 Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про поводження з відходами щодо:дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів; складання і ведення реєстру об'єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів; перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів; збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів; ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів; виконання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, при виробництві продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням; недопущення змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія; дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів; дотримання правил зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації, захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин, небезпечних речовин; додержання вимог екологічної безпеки при транспортуванні, зберіганні, використанні, знешкодженні й похованні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів; своєчасності й повноти виконання заходів щодо захисту земель від засмічення відходами.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (п. п. 6.4. п. 6 Положення).

Позивач діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України за № 136 від 12.12.2011.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства проводилась в межах повноважень Державної екологічної інспекції у м. Києві, як і складання за її результатами акту перевірки вимог природоохоронного законодавства № 04/1299 та припису № 04/772-п, у зв'язку з чим вище викладенні необґрунтовані та безпідставні твердження відповідача до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються.

Аналогічна позиція викладена у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014 у справі № 826/1880/14 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" до Державної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції в м. Києві щодо проведення перевірки інспекторами Державної екологічної інспекції в м. Києві Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський», складання акту перевірки дотримання вимог дотримання природоохоронного законодавства Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський», від 12.08.13 - 30.08.2013 за № 04/1299, складання припису стосовно Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський» від 09.09.2013 за № 04/772-п; визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський», від 12.08.13 - 30.08.2013 за №04/1299, винесений Державною екологічною інспекцією в м. Києві та припис стосовно Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Макарівський» від 09.09.2013 за №04/772-п, винесений Державною екологічною інспекцією в м. Києві.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Макарівський" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 910/20160/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/20160/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін