Постанова

від 09.10.2014 по справі 5023/7946/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа № 5023/7946/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Тарасова І. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників:

позивача (стягувача) - не з'явився

Ізюмського міськрайонного управління юстиції - не з'явився

третьої особи - не з'явився

відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області - не з'явився

Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області - Мельниченко В.С. (дов. №16-18/26-144 від 08.01.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків (вх. №2474 Х/3-10)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.14 року у справі №5023/7946/11 прийнятої за результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_2 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області щодо виконання рішення суду по справі

за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Ізюм Харківської області,

до Ізюмського міськрайонного управління юстиції, м. Ізюм Харківської області,

третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головне управління юстиції у Харківський області, м. Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року по справі № 5023/7946/11 (суддя В.О. Яризько) задоволено скаргу ФОП ОСОБА_2 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області по справі №5023/7946/11.

Визнано неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області по поверненню наказу господарського суду Харківської області від 06.12.2011 року по справі №5023/7946/11, що оформлено листом №16-18/517-8342 від 10.07.2014 року.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області виконати наказ Господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі №5023/7946/11 з врахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не в повному обсязі з'ясовані обставини, які мають значення для справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області щодо виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 по справі №5023/7946/11.

15.09.2014р. Ізюмське міськрайонне управління юстиції звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просив суд розглянути дану справу без участі його представника.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.09.2014р. апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 18.09.2014р. Учасникам процесу запропоновано надати суду відзиви на апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2014р. задоволено клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про продовження строку розгляду справи. Строк розгляду справи продовжено на 15 днів. Розгляд справи відкладено на 06.10.14р. о 9:30 год. Учасникам даного судового процесу знову запропоновано надати відзиви на апеляційну скаргу. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків надати до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження відсутності обслуговування Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області. Крім того, зобов'язано Ізюмське міськрайонне управління юстиції, м. Ізюм Харківської області надати суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують знаходження установи на обслуговуванні у відповідному органі державного казначейства. Представників сторін викликано у судове засідання з належним чином оформленими повноваженнями та повідомлено учасників процесу, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання до суду документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.

29.09.2014р. на виконання ухвали суду від 18.09.2014р. Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області надано до матеріалів справи копію листа Ізюмського міськрайонного управління юстиції, м. Ізюм Харківської області за вих. № 01.01.20/433 від 15.09.2014р. в якості доказу на підтвердження відсутності обслуговування Ізюмського міськрайонного управління юстиції в Ізюмському управлінні Державної казначейської служби України Харківської області та Головному управлінні.

29.09.2014р. на адресу суду надійшла заява від Ізюмського міськрайонного управління юстиції (вих. від 25.09.2014р.), в якій останнє просить розглянути справу без участі його представника та надає копії документів, що підтверджують відсутність Ізюмського міськрайонного управління юстиції на обслуговуванні у відповідному органі державного казначейства, зокрема лист вих. № 04-59/1228 від 12.09.2014р., а також лист Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області за вих.. № 2921/10/20-14-18-067 від 17.09.2014р., в якому зазначено, що юридична особа ОРГАН ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ІЗЮМСЬКЕ МІСЬКРАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 33201337) не є платником податків (стан 37) і згідно з даними ІС «Податковий блок» на обліку відкриті розрахункові рахунки не перебувають.

Стягувач - ФОП ОСОБА_2 29.09.2014р. направила на виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції пояснення, в яких зазначила, що на її адресу надійшов лист Державної казначейської служби України за № 5-08/6026-20974 від 18.09.2014р., яким стягувача повідомлено, що наказ господарського суду Харківської області від 06.12.2011р. по справі № 5023/7946/11 прийнято до виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області. З цих обставин ФОП ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2014р. у справі № 5023/7946/11 залишити без змін.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи, що позивач та державні виконавці були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що явка позивача та державних виконавців не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права передбачені ст. 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача, третьої особи та відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення уповноваженого представника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області - Мельниченка В.С., який підтримав вимоги апеляційної скарги, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року по справі № 5023/7946/11 слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2011 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 задоволено повністю та стягнуто з Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області на користь ФОП ОСОБА_2 інфляційні витрати в сумі 2 457,64 грн., 3%річних в сумі 895,93 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Рішення суду набрало законної сили та на його виконання 06.12.2011р. виданий відповідний наказ.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішення суду також визначено однією із основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., а тому тривале невиконання рішення суду призводить до нівелювання принципу Верховенства права.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання рішення суду є завершальною стадією судового процесу.

Згідно статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

5 червня 2012 року прийнятий Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з метою вирішення проблеми невиконання рішень судів на національному рівні, який набрав чинності з 1 січня 2013 року.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Виходячи з правового аналізу вищевказаних норм господарський суд правомірно визначився, що наказ суду по справі № 5023/7946/11 повинен виконуватись державною виконавчою службою, але з урахуванням як вимог Закону України "Про виконавче провадження", так і вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Матеріалами справи підтверджується, що стягувачем - ФОП ОСОБА_2 неодноразово пред'являвся наказ суду для примусового виконання до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Харківській області, однак наказ суду повертався без виконання у зв'язку з тим, що у Ізюмського міськрайонного управління юстиції відсутні будь-які рахунки в фінансових установах, а все майно знаходиться на балансі Головного управління юстиції в Харківській області.

Після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", зазначений наказ суду було пред'явлено до виконання до відповідного органу Державної казначейської служби, на що отримав відповідь з Ізюмського управління Державної казначейської служби України у Харківській області вих. № 03-45/341 від 04.04.2013р. про те, що Ізюмське УДКСУ Харківської області не здійснює обслуговування за реєстраційними рахунками Ізюмське міськрайонне управління юстиції Харківської області, у зв'язку з чим запропоновано звернутись до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області.

Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області листом № 16-19/138-3067 від 11.04.2013р. повернуло наказ суду без виконання та повідомило стягувача про те, що в Головному управлінні на казначейському обслуговуванні Ізюмське міське Управління юстиції Харківської області не знаходиться.

Листом Державної казначейської служби України № 5-10/6745-15710 від 01.07.2013р. стягувача - ФОП ОСОБА_2 повідомлено, що у випадках коли боржником за судовими рішеннями (виконавчими листами) є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчі служби, з метою належного виконання судового рішення необхідно звертатися до відповідного суду для зміни способу і порядку виконання рішення (шляхом визначення боржниками за такими судовими рішеннями відповідні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які мають рахунки, з яких можливе таке стягнення), а саме здійснити заміну Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області на Головне управління юстиції у Харківській області.

Разом з цим, слід зауважити, що стягувач - ФОП ОСОБА_2 також зверталась до суду за заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, визначивши боржником за даним рішенням Головне управління юстиції у Харківській області.

Однак, ухвалою суду від 28.01.2014р. в задоволенні заяви відмовлено, оскільки подана заява фактично не є заявою про зміну способу або порядку виконання рішення суду, а фактично стягувач просив замінити боржника за судовим наказом, при цьому до матеріалів справи не надано доказів правонаступництва Головного управління юстиції у Харківській області відносно Ізюмського міськрайонного управління юстиції, яке є на даний час самостійною юридичною особою.

В цій же ухвалі роз'яснено, що в разі відсутності у боржника - державного органу відповідних призначень, що можна розцінити як і відсутність самостійного розрахункового рахунку та фінансування, виконання рішення суду здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, при цьому з врахуванням пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" стягувач повинен пред'явити наказ суду за місцезнаходженням боржника до відповідного органу державної виконавчої служби, яка виконує даний наказ суду з врахуванням Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

03.02.2014р. наказ був пред'явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

Постановою державного виконавця від 21.02.2014р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області, виданого 06.12.2011р. у справі № 5023/7946/11.

Постановою державного виконавця від 17.04.2014р. вищезазначений наказ суду був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Стягувач оскаржив постанову державного виконавця від 17.04.2014р. до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2014р. скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2014р. по виконавчому провадженню № 42200149 про повернення виконавчого документу стягувачу; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області здійснити виконання наказу господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі № 5023/7946/11 з урахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

В.о. начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області з наданням наказу суду для виконання та перерахування коштів стягувачу.

Листом № 16-18/517-8342 від 10.07.2014р. Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повернуло наказ суду від 06.12.2011р. у справі № 5023/7946/11 Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області із вказівкою на те, що згідно з п.24 постанови КМУ від 03.08.2011р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" лише стягувачі можуть звернутись до органу казначейства з наданням відповідних документів.

06.08.2014р. ФОП ОСОБА_2 звернулась до господарського суду зі скаргою на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якій просила суд визнати неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області по поверненню наказу господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі № 5023/7946/11, а також зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області виконати наказ Господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі № 5023/7946/11 з врахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Розглянувши матеріали скарги та наявні у справі документальні докази, врахувавши норми чинного законодавства, що регулюють правовідносини учасників даного судового процесу, господарський суд дійшов цілком правильного висновку про задоволення всіх вимог скарги ФОП ОСОБА_2

Правомірність висновків господарського суду підтверджується наступними обставинами.

Так, пунктом 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) передбачено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

В даному випадку у боржника, який є самостійною юридичною особою, відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, що встановлено державним виконавцем, а також відсутні власні розрахункові рахунки, що вбачається з листів органів державної казначейської служби, а за таких обставин виконання рішення суду повинно бути здійснено за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Відділ ПВР управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області правомірно направив до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області наказ Господарського суду Харківської області від 06.12.2011 року № 5023/7946/11 для виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - Порядок), згідно пункту 3 якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Виходячи із правового аналізу положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про виконавче провадження» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, колегія суддів приходить до висновку, що виконання вищезазначеного наказу суду, за яким стягуються кошти з державної установи, повинен здійснювати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Разом з цим, слід зазначити, що згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Тобто, Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Указу Президента України від 13.04.2011 року, №460/2011 "Про Положення про Державну казначейську службу України" ( далі- Положення) казначейство України відповідно до покладених завдань: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

З приписів пункту 7 та 8 Положення вбачається, що казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення). Казначейство України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами, організаціями.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що саме Державною казначейською службою України, в особі своїх територіальних органів на місцях, зокрема Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області, повинен виконуватися наказ господарського суду Харківської області від 06.12.2011 року по справі № 5023/7946/11, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.

Не приймаються до уваги колегією суддів посилання Ізюмського міськрайонного управління юстиції щодо відсутності рахунків цієї установи в Ізюмському управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, як на підставу звільнення його від відповідальності за невиконання рішення суду у даній справі, оскільки в судовому засіданні 06.10.2014р. судом з'ясовано, що розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, зокрема Ізюмського міськрайонного управління юстиції, здійснюється саме Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області відповідно до покладених на нього чинним законодавством завдань.

Додатковим підтвердженням правомірності таких висновків суду апеляційної інстанції стало також і те, що із наданої стягувачем до матеріалів даної справи належним чином засвідченої копії листа Державної казначейської служби України за № 5-08/6026-20974 від 18.09.2014р., вбачається, що наказ господарського суду Харківської області від 06.12.2011р. по справі № 5023/7946/11 вже прийнято до виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області.

В спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що оскільки стягувачем оскаржуються дії органу казначейської служби, який в даному випадку виступає як орган, котрий виконує судові рішення, то розгляд скарги судом першої інстанції цілком правомірно здійснено за приписами ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Підсумовуючи всі зазначені обставини колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання доводів Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, викладених в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його ухвала підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103 ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.08.2014 року по справі № 5023/7946/11 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови складено 09.10.14

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Тарасова І. В.