Ухвала

від 18.08.2014 по справі 5023/7946/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" серпня 2014 р. Справа № 5023/7946/11

вх. № 7946/11

Суддя господарського суду: Яризько В.О.

при секретарі судового засідання: Сінченко І.В.

розглянувши скаргу ФО П ОСОБА_1 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області щодо виконання рішення суду по справі за позовом

ФО П ОСОБА_1, м. Ізюм Харківської області,

до Ізюмського міськрайонного управління юстиції, м. Ізюм Харківської області,

3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головне управління юстиції у Харківський області, м. Харків,

про стягнення коштів

за участю :

заявника (стягувача) - ОСОБА_1 (паспорт),

боржника - не з'явився,

відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області - не з'явився,

Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області - ОСОБА_2 (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Розглядається скарга ФО П ОСОБА_1 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якій скаржник просить суд :

- визнати неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області по поверненню наказу господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі № 5023/7946/11;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області виконати наказ Господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі № 5023/7946/11 з врахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

У судовому засіданні представник скаржника підтримує заявлену скаргу, вказує на те, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області безпідставно за надуманих причин не виконується рішення суду.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області проти скарги заперечує, вказує на те, що з заявою про примусове виконання рішення суду щодо державного органу має право звернутись безпосередньо стягувач, а не державний виконавець.

Представники боржника та відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлювались ухвалою суду, про причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали.

Суд вважає, що нез'явлення боржника та відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області не перешкоджають вирішенню скарги.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи, що заявником оскаржуються дії органу казначейської служби, який в даному випадку виступає як орган, що виконує судові рішення, то розгляд скарги здійснюється відповідно до положень ст. 121-2 ГПК України.

Вислухавши заявника та представника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2011 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто з Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області на користь ФОП ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 2 457,64 грн., 3%річних в сумі 895,93 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Рішення суду набрало законної сили та на його виконання 06.12.2011р. виданий відповідний наказ.

Як вбачається з матеріалів справи стягувачем неодноразово пред'являвся наказ суду для примусового виконання до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Харківській області, однак наказ суду повертався без виконання у зв'язку з тим, що у Ізюмського міськрайонного управління юстиції відсутні будь-які рахунки в фінансових установах, а все майно знаходиться на балансі Головного управління юстиції в Харківській області.

Після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", зазначений наказ суду було пред'явлено до виконання до відповідного органу Державної казначейської служби, на що отримав відповідь з Ізюмського управління Державної казначейської служби України у Харківській області вих. № 03-45/341 від 04.04.2013р. про те, що Ізюмське УДКСУ Харківської області не здійснює обслуговування за реєстраційними рахунками Ізюмське міськрайонне управління юстиції Харківської області, у зв'язку з чим запропоновано звернутись до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області.

Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області листом № 16-19/138-3067 від 11.04.2013р. повернуло наказ суду без виконання та повідомило стягувача про те, що в Головному управлінні на казначейському обслуговуванні Ізюмське міське Управління юстиції Харківської області не знаходиться.

Листом Державної казначейської служби України № 5-10/6745-15710 від 01.07.2013р. на адресу позивача повідомлено, що у випадках коли боржником за судовими рішеннями (виконавчими листами) є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчі служби, з метою належного виконання судового рішення необхідно звертатися до відповідного суду для зміни способу і порядку виконання рішення (шляхом визначення боржниками за такими судовими рішеннями відповідні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які мають рахунки, з яких можливе таке стягнення), а саме здійснити заміну Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області на Головне управління юстиції у Харківській області.

Стягувач - ФО П ОСОБА_3 зверталась до суду за заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, визначивши боржником за даним рішенням Головне управління юстиції у Харківській області.

Ухвалою суду від 28.01.2014р. в задоволенні заяви відмовлено, оскільки подана заява фактично не є заявою про зміну способу або порядку виконання рішення суду, а фактично стягувач просив замінити боржника за судовим наказом, при цьому до матеріалів справи не надано доказів правонаступництва Головного управління юстиції у Харківській області відносно Ізюмського міськрайонного управління юстиції, яке є на даний час самостійною юридичною особою.

В цій же ухвалі роз'яснено, що в разі відсутності у боржника - державного органу відповідних призначень, що можна розцінити як і відсутність самостійного розрахункового рахунку та фінансування, виконання рішення суду здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, при цьому з врахуванням пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" стягувач повинен пред'явити наказ суду за місцезнаходженням боржника до відповідного органу державної виконавчої служби, яка виконує даний наказ суду з врахуванням Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

03.02.2014р. наказ був пред'явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

Постановою державного виконавця від 21.02.2014р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області, виданого 06.12.2011р. у справі № 5023/7946/11.

Постановою державного виконавця від 17.04.2014р. вищезазначений наказ суду був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Стягувач оскаржив постанову державного виконавця від 17.04.2014р. до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2014р. скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 17.04.2014р. по виконавчому провадженню № 42200149 про повернення виконавчого документу стягувачу; зобов'язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області здійснити виконання наказу господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі № 5023/7946/11 з урахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

В.о. начальника Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області з наданням наказу суду для виконання та перерахування коштів стягувачу.

Листом № 16-18/517-8342 від 10.07.2014р. Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повернуло наказ суду від 06.12.2011р. у справі № 5023/7946/11 Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Харківській області з вказанням на те, що згідно з п.24 постанови КМУ від 03.08.2011р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" лише стягувачі можуть звернутись до органу казначейства з наданням відповідних документів.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання рішення суду є завершальною стадією судового процесу.

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

5 червня 2012 року прийнятий Закон України В«Про гарантії держави щодо виконання судових рішеньВ» з метою вирішення проблеми невиконання рішень судів на національному рівні, який набрав чинності з 1 січня 2013 року.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб’єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб’єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Таким чином, наказ суду по справі № 5023/7946/11 повинен виконуватись державною виконавчою службою, але з урахуванням як вимог Закону України "Про виконавче провадження", так і вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Суд вважає безпідставним посилання Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області на те, що лише стягувачі можуть звертатись з відповідною заявою, оскільки пунктом 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) передбачено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України В«Про гарантії держави щодо виконання судових рішеньВ» казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

В даному випадку у боржника, який є самостійною юридичною особою, відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, що встановлено державним виконавцем, а також відсутні власні розрахункові рахунки, що вбачається з листів органів державної казначейської служби, а за таких обставин виконання рішення суду повинно бути здійснено за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Враховуючи вищевикладене. суд дійшов висновку про те, що скарга стягувача обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу ФО П ОСОБА_1 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області по справі № 5023/7946/11.

Визнати неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області по поверненню наказу господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі № 5023/7946/11, що оформлено листом № 16-18/517-8342 від 10.07.2014р.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області виконати наказ Господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року по справі № 5023/7946/11 з врахуванням вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Суддя Яризько В.О.