Ухвала

від 01.10.2014 по справі 2а-6535/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 р. Справа № 2а-6535/12/1470

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П. судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року комунальне підприємство (далі КП) «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 року №0000752301 щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 128 659 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 31 931, 75 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної виїзної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування підприємством валових витрат по нікчемним угодам, укладеним з ПП «Светолюкс-Николаев», у зв'язку з чим, було прийнято оскаржуване рішення. На думку позивача, вказані висновки є безпідставними та такими, що суперечать обставинам його господарських взаємовідносин з ПП «Светолюкс-Николаев».

Відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність оскарженого рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 20 серпня 2012 року №0000752301.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

03 серпня 2012 року відповідачем було проведено документальну виїзну перевірку КП «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва» за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №2081/22-100/03331466.

Згідно з актом перевірки, суть порушення полягає в тому, що позивачем завищенні валові витрати за 4 квартал 2009р. у розмірі 195 683грн. та завищені витрати за 2010 рік на суму 312 791грн. (у тому числі за 1 квартал 2010р. на суму 254 103грн., за 4 квартал 2010р. на суму 58688грн.) на суму вартості товарів (робіт, послуг) придбаних у контрагента ПП «Светолюкс -Николаев», угоди з яким визнані податковими органами нікчемними за іншими актами перевірок. Висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «Светолюкс-Николаев» обґрунтовано в акті перевірки з посиланням на акт невиїзної перевірки ПП «Светолюкс-Николаев» ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011р. №1366/23-200/30397329 щодо відображення правових відносин з ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Мері Мо» та на акти невиїзних перевірок ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Мері Мо», з якими позивач зовсім не мав жодних правовідносин. Перевірка ПП «Светолюкс-Николаев» проводилася на підставі аналізу лише податкової звітності без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, які б підтверджували наявність фактів поставок товарів (робіт, послуг) від контрагентів ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Мері Мо».

Згідно первинних документів предметом договору між позивачем та ПП «Светолюкс - Николаев» була наступна продукція: кабель ВВГ ндг 3*240+1*120 в кількості 1км. по видатковій накладній №341 від 01.12.2009р. на загальну суму 689 933 грн., в тому числі ПДВ 114988,83 грн.; кабель ВВГ ндг 3*185+1*95 в кількості 1 км; світильник ЛПП-07В-М-2*58-311 (поликарбт+ железн.защел) в кількості 105шт. по видатковій накладній №367 від 16.12.2009р. на загальну суму 566 066,90 грн., в тому числі ПДВ 94 344,48грн.; видаткова накладна №8 від 05.01.2010р. ПП «Светолюкс-Николаев» на загальну суму 334 962 грн., в тому числі ПДВ 55827 грн. (кабель КГ 4*95 в кількості 1км.); видаткова накладна №33 від 28.01.2010р. ПП «Светолюкс-Николаев» на загальну суму 115392 грн., в тому числі ПДВ 19232 грн. (кабель НРШМ 1*120 в кількості 1км.); видаткова накладна №34 від 28.01.2010р. ПП «Светолюкс-Николаев» на загальну суму 125446,55грн., в тому числі ПДВ 20907,76грн. (кабель КГ 1*120 в кількості 1км.; кабель КГ 1*95 в кількості 0,997км.; кабель КГ 1*70 в кількості 0,341 км.); - видаткова накладна №72 від 15.02.2010р. ПП «Светолюкс-Николаев» на загальну суму 216000 грн., в тому числі ПДВ 36000 грн. (кабель ВВГ нгдЗ*185+ 1*95 в кількості 0,407км.).

Первинні документи між позивачем та ПП «Светолюкс-Николаев» оформлені відповідно до вимог законодавства.

У грудні 2010 року ТОВ «Мик-Будівництво» виконало для ПП «Светолюкс-Николаев» електромонтажні роботи по внутрішньому електропостачанню вул. Космонавтів, 81/24, про що свідчить акт виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. на загальну суму 309854,57грн., в тому числі ПДВ 51642,43грн., та роботи по монтажу навантажувально-розвантажувальної естакади з автоматичними рулонними воротами, про що свідчить акт виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. на загальну суму 1029424,43грн., в тому числі ПДВ 171570,74грн. Таким чином, ПП «Светолюкс-Николаев» у ТОВ «Мик-Будівництво» придбавало послуги, а не товари.

Також, відповідачем зроблені висновки, що позивачем, в порушення 8.1, 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищені амортизаційні відрахування, в наслідок чого завищено податок на прибуток на суму 1 144 грн.

Крім того, відповідачем в порушення пункту 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, завищено показник амортизації, та амортизації тимчасової податкової різниці, яка виникла за результатами інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 року на суму 1760 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 440 грн., за період 2-3 квартали на суму 880 грн., за період 2-4 квартал 2011 року на суму 1320грн., за 1 квартал 2012 грн. на суму 440грн., за рахунок завищення загальної вартості усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на суму 5280 грн., внаслідок чого, визнано заниження податку на прибуток на суму 396 грн.

Відповідачем в додатку №7 до акта перевірки вказано, що балансова вартість основних засобів станом на 01.04.2011р. за даними податкового обліку складає 599544 грн. При чому, «нематеріальні активи» - це фактично малоцінні необоротні активи, що віднесені і позивачем й під час перевірки і відповідачем до необоротних активів групи 3 зі ставкою амортизації 3,75% в квартал.

Також, відповідачем зафіксовано, що за результатами інвентаризації основних засобів станом на 01.04.2011 року за даними бухгалтерського обліку балансова вартість основних фондів для нарахування амортизації в податковому обліку склала 446 644 грн.

З урахуванням алгоритму розрахунку тимчасової податкової різниці відповідно до норм ПК України, наведених вище, тимчасова податкова різниця складає 152900 грн. (599544 - 446644), а сума амортизації податкової різниці в квартал повинна складати 12742 грн. (152900/12).

В акті перевірки з урахуванням відповіді на заперечення зазначено, що позивачем до складу показника амортизації тимчасової податкової різниці віднесено за 2 квартал 2011 року 11680 грн., за 2-3 кварталі 2011 року 23360грн., за 2-4 квартали 2011 року - 35040 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення п.6 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22 грудня 2010 року, відповідач в акті перевірки не посилався на конкретні факти та первинні документи, а допустив безпідставне припущення, що придбані позивачем у ПП «Светолюкс-Николаев» електротовари раніше були придбані у постачальників ПП «Светолюкс-Николаев»: ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Мері Мо».

Також, суд першої інстанції вважав, що алгоритм розрахунку тимчасової податкової різниці відповідно до норм ПК України свідчить, що позивачем фактично занижена сума амортизації тимчасової податкової різниці, а не завищена, як помилково зазначив відповідач.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків про протиправність оскарженого рішення та необхідність його скасування.

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва вказується, що згідно з актом невиїзної перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011р. №1366/23-200/30397329 та іншою податковою інформацією, використання якої не суперечить ПК України, ПП «Светолюкс-Николаев» укладалися недійсні правочини. Також, вказується, що первинні документи ПП «Светолюкс-Николаев», відповідно до яких це підприємство придбавало у ТОВ «Мері Мо» інший товар, ніж той, що у подальшому продавався КП «Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва», не можуть бути прийняті до уваги як доказ товарності здійснення господарської діяльності, оскільки вони не були надані до перевірки, за якою складено акт від 18.04.2011р. №1366/23-200/30397329.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6).

З матеріалів справи вбачається, що всупереч вищенаведеним нормам Порядку, господарські взаємовідносини позивача з його безпосереднім агентом постачальником - ПП «Светолюкс-Николаев» фактично не досліджувались, оскільки податковий орган обмежився інформацією, викладеною в акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011р. №1366/23-200/30397329 щодо правових відносин ПП «Светолюкс-Николаев» з ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Мері Мо».

Колегія суддів звертає увагу, що навіть у разі обґрунтованості висновків акта перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011р. №1366/23-200/30397329 (а.с.107-121 т. 1) про нереальність господарських операцій між ПП «Светолюкс-Николаев» з продавцями товарів (послуг) ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Мері Мо», вказані висновки не можна автоматично поширювати на взаємовідносини ПП «Светолюкс-Николаев» з його контрагентами-покупцями, адже, податковим органом не встановлено, що крім ТОВ «Мик-Будівництво» та ТОВ «Мері Мо» у ПП «Светолюкс-Николаев» не було інших постачальників. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Светолюкс-Николаев» перепродавав позивачу товари, отримані від: ТОВ «ОСП Корпорація Ватра», ДП «ІЕК Україна», ВАТ «Іскра», ТОВ «Ватра-Південь», ПАТ завод «Південкабель», ТОВ «Сікам Україна» (а.с.91 т. 1). Товарність цих операцій підтверджується необхідними первинними документами та не може бути спростована відомостями чи висновками акта перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011р. №1366/23-200/30397329, який стосується виключно взаємовідносин ПП «Светолюкс-Николаев» з ТОВ «Мик-Будівництво» і ТОВ «Мері Мо».

Таким чином, посилання апелянта на акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 18.04.2011р. №1366/23-200/30397329 є безпідставними.

Також, в апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вказується, що позивачем завищена сума амортизації тимчасової податкової різниці.

Колегія суддів не приймає вказаний довід апелянта з таких підстав.

Відповідно до абзаців 1, 2, 5, 6 п.6 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Згідно з наведеними нормами абзаців 1, 2, 5, 6 п.6 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, на нематеріальні активи також нараховується амортизація.

Однак, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва не включає в свій розрахунок вартість нематеріальних активів у сумі 18 023 грн. (не пояснюючи, як не включення цієї суми узгоджується з п.6 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України), в результаті чого отримує меншу суму податкової різниці (11 240 грн.), ніж та, що розрахована позивачем (12 742) і, відповідно, доходить висновку про завищення позивачем суми амортизації.

Колегія суддів вважає, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва безпідставно не врахувало вартість нематеріальних активів у сумі 18 023 грн., у зв'язку з чим, висновок про завищення позивачем суми амортизації є помилковим.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 06 жовтня 2014 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець